Рішення

від 07.08.2018 по справі 914/1019/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 914/1019/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Максимів Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Трейдінг Компані", вул. Стрийська, 258/5, м. Дрогобич, Львівська область, 82100,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Авто", вул. Симона Петлюри, 6, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення коштів,

за участю:

від позивача: Герляк Т.М. - представник, довіреність від 30.05.2018,

від відповідача: представники не з"явилися,

встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Трейдінг Компані" звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Авто" про стягнення коштів в сумі 104158,19 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору № 20170217-1 від 17.02.2017 відповідачем не оплачено позивачу кошти за отримані товари.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.06.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Трейдінг Компані" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Авто" про стягнення 104158,19 грн. заборгованості та додані до неї документи передано за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження призначено на 07.08.2018.

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.08.2018 (вх. № 11821/18 від 03.08.2018) позивач просить стягнути з відповідача заборгованість станом на 30.05.2018 в сумі 94096,84 грн., з яких: 56152,18 грн. основного боргу, 18551,30 грн. двадцять п"ять процентів річних, 8681, 87 інфляційних втрат, 10711,49 грн. пені.

З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 46 ГПК України, щодо права позивача до початку першого судового засідання збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд задовольнив заяву про зменшення розміру позовних вимог і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

Представники позивача, в судовому засіданні 07.08.2018, позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 20170217-1 від 17.02.2017 в частині оплати коштів за отримані товари, в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача на користь позивача 56152,18 грн. основного боргу, 18551,30 грн. двадцять п"ять процентів річних, 8681,87 грн. інфляційних втрат, 10711,49 грн. пені та покласти на відповідача судові витрати.

Представники відповідача, в судове засідання 07.08.2018, не з"явилися, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалою суду.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

17.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Трейдінг Компані" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Авто" (Покупець) укладено договір № 20170217-1 (далі Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов"язується постачати товар (передати у власність Покупця), а Покупець зобов"язується прийняти у власність товар та сплатити за нього на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору предметом поставки є товари для кузовного ремонту автомобілів в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються представниками сторін в накладних.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товари на загальну суму 95834,78 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Авто" частково оплачено кошти за отриманий товар в сумі 39682,60 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких долучено до матеріалів справи.

Пунктами 6.4., 6.5. Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати товару Покупець за вимогою Продавця сплачу останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також штраф у розмірі 25 процентів річних від простроченої суми; за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача становить 56152,18 грн. основного боргу, згідно умов договору № 20170217-1 від 17.02.2017, 18551,30 грн. двадцять п"ять процентів річних, 8681,87 грн. інфляційних втрат, 10711,49 грн. пені, що підтверджується матеріалами справи та слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, що кореспондується із ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказана норма Цивільного Кодексу кореспондується із ст. 193 ГК України, відповідно до ч. 1 якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Поряд з цим, у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ст. 692 ЦК України продавець має право вимагати оплату товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, у разі прострочення оплати товару.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості згідно умов договору № 20170217-1 від 17.02.2017 в сумі 56152,18 грн. основного боргу, 18551,30 грн. двадцять п"ять процентів річних, 8681,87 грн. інфляційних втрат, 10711,49 грн. пені, є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 42, 74, 86, 123, 129, 202, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Авто", вул. Симона Петлюри, 6, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 40523090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Трейдінг Компані", вул. Стрийська, 258/5, м. Дрогобич, Львівська область, 82100, (ідентифікаійний код 38540672), 56152,18 грн. (п"ятдесят шість тисяч сто п"ятдесят дві гривня вісімнадцять копійок) основного боргу, згідно умов договору № 20170217-1 від 17.02.2017, 18551,30 грн. (вісімнадцять тисяч п"ятсот п"ятдесят одну гривню тридцять копійок) двадцять п"ять процентів річних, 8681,87 грн. (вісім тисяч шістсот вісімдесят одну гривню вісімдесят сім копійок) інфляційних втрат, 10711,49 грн. (десять тисяч сімсот одинадцять гривень сорок дев"ять копійок) пені, 1762 грн. (тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.08.2018

Суддя Грица Ю.І.