Рішення

від 16.08.2018 по справі 911/1127/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2018 р.           м. Київ           Справа № 911/1127/18

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

без виклику представників сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУД СТАНДАРТ”

08302, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Січнева, буд. 1, код ЄДРПОУ 38792944

до Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТЕРС ГРУП”

08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-Г, код ЄДРПОУ 35995595

про стягнення 126496,82 грн.

обставини справи:

До господарського суду Київської області (вх. № 1159/18 від 29.05.2018) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУД СТАНДАРТ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТЕРС ГРУП” про стягнення 126496,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки № 1І033453 від 08.04.2016 з оплати вартості товару, що поставлений позивачем та прийнятий відповідачем за видатковими накладними, строк оплати якого настав, оскільки відповідачем вказаний товар реалізований, що за умовами договору між сторонами є підставою для його оплати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи здійснювався без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, сторонам надано строк для реалізації права на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, таких заперечень суду не надано.

25.06.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 12060/18).

Не погоджуючись з позовними вимогами повністю, відповідачем зазначено таке.

Відповідно до пункту 7.9. Договору оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника, щосереди, кожні 30 днів після реалізації товару.

Позивачем не надано доказів того, що товар реалізований і у відповідача настав обов'язок виконання зобов'язання з оплати поставленого товару, згідно з умовами договору.

Також, позивачем на підтвердження своїх позовних вимог додані видаткові накладні, до як не додано довіреностей на осіб, які приймали товар, відтак, такі накладні не можуть братися судом до уваги у якості доказів.

Крім того, у видаткових накладних, що надані позивачем, не зазначено підстави поставки – номер договору, що свідчить, що поставки товару за видатковими накладними, що надані суду, здійснювались без договору.

02.07.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява (вх. № 12311/18) про долучення до матеріалів справи платіжного доручення від 22.06.2018 № 101192555 на суму 119852,54 грн., з відміткою банку про перерахування вказаних коштів позивачу з призначенням платежу: «оплата за ТНС згідно з договором № 1І033453 від 08.04.2016».

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, судом підписано рішення без його проголошення, датою складання рішення є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “ФУД СТАНДАРТ” (далі – постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АСТЕРС ГРУП” (далі – покупець, відповідач) укладено договір поставки № 1І033453 від 08.04.2016 (далі-Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.

Згідно з пунктом 3.1 Договору товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні.

Відповідно до пункту 5.1 Договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання – передачі товару на складі покупця.

Згідно з пунктом 7.1 Договору покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних.

Відповідно до пункту 7.9 Договору оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника, щосереди, кожні 30 днів після реалізації товару.

Згідно з пунктом 7.13 Договору не рідше, ніж кожні три місяці, з моменту укладення цього договору, сторони зобов'язані підписувати акти звірки взаєморозрахунків. Акти звірки розрахунків по цьому договору підписуються не пізніше 30 числа першого місяця наступного кварталу.

Відповідно до пункту 10.1 Договору даний договір набирає силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар, що підтверджується видатковими накладними: № 1229 від 21.08.2017 на суму 17936,04 грн., № 1273 від 26.08.2017 на суму 4438,08 грн., № 1313 від 02.09.2017 на суму 3927,36 грн., № 1355 від 09.09.2017 на суму 4573,08 грн., № 1400 від 16.09.2017 на суму 14136,12 грн., № 1451 від 07.10.2017 на суму 28058,40 грн., № 1491 від 14.10.2017 на суму 9162,12 грн., № 1526 від 21.10.2017 на суму 15210,72 грн., № 1569 від 28.10.2017 на суму 12362,93 грн., № 1609 від 04.11.2017 (з урахуванням акту від 03.11.2017) на суму 15703,49 грн., всього на суму 125508,34 грн.

Короткий зміст позовних вимог

Позовна заява обґрунтовується порушенням відповідачем грошових зобов'язань за договором № 1І033453 від 08.04.2016 з оплати товару, що отриманий ним та реалізований, у зв'язку з чим, позивачем заявлено до стягнення основний борг з вартості товару у розмірі 119852,54 грн. (та частина товару, реалізацію якого відповідачем позивач вважає підтвердженою, відтак, настав строк оплати за умовами Договору) і нараховані на нього 1408,68 грн. 3 % річних та 5235,60 грн. інфляційних втрат, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Узагальнені доводи учасників справи

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУД СТАНДАРТ”

1. На виконання умов Договору, позивачем поставлено товар на суму 125508,34 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими накладними, що підписані з обох боків уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток.

2. Згідно з пунктом 7.9 Договору, оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника, щосереди, кожні 30 днів після реалізації товару.

Оплата за поставлений товар відповідачем не здійснена.

Позивач заявляє про порушення строків оплати вартості товару у сумі 119852,54 грн., оскільки його реалізація підтверджена актом перевірки розрахунків за період з 01.12.2017 по 31.12.2017, що, за умовами Договору, є підставою для оплати.

3. 19.02.2018 на адресу відповідача направлена претензія № 190218 від 19.02.2018 з вимогою сплатити борг у розмірі 119852,54 грн.

Станом на момент звернення з позовом до суду, відповідачем борг не сплачено.

4. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором, позивачем нараховані 1408,68 грн. 3% річних та 5235,60 грн. інфляційних втрат.

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТЕРС ГРУП”

1. Позивачем не надано доказів того, що товар реалізований і у відповідача настав обов'язок виконання зобов'язання з оплати товару, що поставлений, згідно з умовами Договору.

2. Позивачем, на підтвердження позовних вимог, додані видаткові накладні до яких не додано довіреностей на осіб, які приймали товар.

3. У видаткових накладних, що надані позивачем, не зазначено підстави поставки – номер договору, а вказано рахунок – фактуру, отже, поставка по наданим суду видатковим накладним здійснювалась поза умовами Договору.

4. Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично невірним, оскільки зазначено кількість днів прострочення 144, в той час, як днів - 143.

5. Посилання позивача, під час розрахунку санкцій, на акт перевірки розрахунків є необґрунтованим, оскільки, в акті констатується інформація про наявну заборгованість контрагента за всіма рахунками, тобто, акт не підтверджує факт реалізації товару.

6. 22.06.2018 відповідачем сплачено позивачу кошти у розмірі 119852,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 101192555 від 22.06.2018.

Норми права, що підлягають застосуванню

За висновками суду, договір № 1І033453 від 08.04.2016, що укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором поставки.

Цивільні зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 194 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість виконання договору сторонами.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у встановлений строк (термін).

За статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського кодексу України та статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи

Твердження відповідача, що позивачем не надано доказів того, що товар реалізований і у відповідача настав обов'язок виконання зобов'язання з оплати товару, що поставлений, згідно з умовами договору, а також заперечення позовних вимог з огляду на відсутність довіреностей на осіб, які приймали товар, суд відхиляє, з огляду на таке.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 119852,54 грн., 3% річних у розмірі 1408,68 грн., інфляційні збитки у розмірі 5235,60 грн.

Видаткові накладні: № 1229 від 21.08.2017 на суму 17936,04 грн., № 1273 від 26.08.2017 на суму 4438,08 грн., № 1313 від 02.09.2017 на суму 3927,36 грн., № 1355 від 09.09.2017 на суму 4573,08 грн., № 1400 від 16.09.2017 на суму 14136,12 грн., № 1451 від 07.10.2017 на суму 28058,40 грн., № 1491 від 14.10.2017 на суму 9162,12 грн., № 1526 від 21.10.2017 на суму 15210,72 грн., № 1569 від 28.10.2017 на суму 12362,93 грн., № 1609 від 04.11.2017 (з урахуванням акту від 03.11.2017) на суму 15703,49 грн., всього на суму 125508,34 грн., підписані представниками обох сторін та скріплені відбитками їх печаток.

Відповідно до пункту 5.1 Договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання – передачі товару на складі покупця.

Відповідач, у ході розгляду справи повністю оплатив вартість товару, що отриманий від позивача за Договором на спірну суму, доказів, що сплата відповідачем позивачу коштів за платіжним дорученням від 22.06.2018 № 101192555 на суму 119852,54 грн., що підтверджується відміткою банку про перерахування вказаних коштів позивачу з призначенням платежу: «оплата за ТНС згідно з договором № 1І033453 від 08.04.2016», здійснена за інший товар, що поставлений за Договором, суду не надано.

У матеріалах справи наявна претензія позивача з вимогою сплатити борг за поставлений товар у розмірі 119852,54 грн., згідно з актом перевірки розрахунків за період з 01.12.2017 по 31.12.2017. Вказана претензія відповідачем не заперечена.

Акт перевірки розрахунків від 15.01.2018 за період з 01.12.2017 по 31.12.2017 підписаний з обох боків представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток та не заперечений сторонами, у своїх відомостях містить посилання про оплату відповідачем 12.12.2017 за договором 1І033453 від 08.04.2016 20000,00 грн. та наявність залишку заборгованості за відповідачем станом на 31.12.2017 у розмірі 119852,54 грн., тобто, як факт отримання товару відповідної вартості - 119852,54 грн., так і те, що станом на 31.12.2017 настав строк оплати - підтверджений актом.

Твердження відповідача, що у вказаному акті тільки констатується, що на певну дату є залишок в певній сумі за всіма рахунками по взаємовідносинам з контрагентом та він не є документом, що підтверджує заборгованість чи реалізацію товару, спростовується змістом акту.

За змістом акту перевірки розрахунків, його складено за період з 01.12.2017 по 31.12.2017, на підставі документів, проведених у бухгалтерському обліку, за всіма рахунками з постачальником (позивачем), окремо зазначено обороти по рахункам – 20000,00 грн. як сплачені відповідачем, окремо – заборгованість станом на 31.12.2017 – 119852,54 грн. та окремо, як вірно зазначено відповідачем, залишок за всіма рахунками - 119852,54 грн., однак, ця сума повністю збігається з сумою, що визначена в акті як заборгованість відповідача, відтак, сторонами погоджено, що станом на 31.12.2017 настав строк оплати відповідачем товару за Договором на суму 119852,54 грн., оскільки в акті вказані як підстави взаєморозрахунків сторін виключно реквізити спірного у справі Договору.

При цьому, судом враховано, що відповідно до розділу 7 Договору, сторони визначили умови порядку розрахунків між ними саме шляхом погодження таких двосторонніх актів звірки взаєморозрахунків.

Відтак, позивач визначає строк оплати товару відповідно до умов Договору.

Одночасно, судом враховано, що доказів того, що реалізація спірного товару відбулась пізніше, ніж за 30 днів до складання вказаного акту, з урахуванням пункту 7.9. Договору, і, станом на 31.12.2017, строк оплати відповідачем товару за Договором не настав, відповідачем суду не надано.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13, частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; збирання доказів у господарських судах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 7.10. Договору встановлені випадки, коли покупець має право затримати розрахунки з постачальником, проте, відповідачем не заявлено суду про наявність таких обставин.

У видаткових накладних, що надані суду, не зазначено про складання до них будь-яких довіреностей, місце для зазначення реквізитів довіреностей – не заповнене, отже, відсутнє підтвердження складання довіреностей у спірних правовідносинах.

Умови поставки товару погоджені сторонами у розділі 3. Договору, де, зокрема, у пункті 3.6. встановлено перелік супровідної документації, що позивач має передати відповідачу разом з товаром, відповідно до якого довіреності на уповноважених представників сторін не вказані, одночасно, пунктом 3.4. Договору визначено, що пунктом поставки товару за цим Договором є склад відповідача, проте, отримання товару на склад відповідач не заперечує, крім того, отримання товару за Договором на спірну суму відповідач підтверджує в акті перевірки розрахунків між сторонами, який, в цій частині, не заперечує.

До матеріалів справи долучено платіжне доручення № 101192555 від 22.06.2018 на суму 119852,54 грн., з призначенням платежу: згідно договору 1І033453 від 08.04.2016, відтак, товар прийнятий відповідачем та оплачений ним, що підтверджується сплатою грошових коштів за вищевказаним платіжним дорученням.

Твердження відповідача про те, що товар поставлений поза умовами Договору не доведений відповідачем наданням суду відповідних доказів, зокрема, первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення господарських операцій між сторонами з поставки товару за умовами Договору на таку ж суму (з огляду на сплату відповідачем позивачу 119852,54 грн. за Договором під час розгляду справи).

Крім того, поставка спірного товару поза умовами Договору не спростовує прострочення його оплати, а, навіть, збільшує строк порушення грошового зобов'язання, та не перешкоджає нарахуванню на борг інфляційних втрат та 3 % річних, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки, підставою застосування цієї норми є факт порушення грошового зобов'язання без додаткового погодження між сторонами у будь-якій формі.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У випадку здійснення поставки товару за видатковими накладними без укладання договору у формі єдиного письмового документу, наявне таке співвідношення з частиною 2 статті 530 статті 692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього і положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Як встановлено судом, факт передачі позивачем товару підтверджується видатковими накладними.

При цьому, підписання покупцем - відповідачем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факти здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин сторін, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Якщо строк оплати товару сторонами не встановлений, строк виконання відповідних грошових зобов'язань має визначатися за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, тобто, відповідач мав розрахуватись з позивачем у повному обсязі після отримання товару.

Суд приймає доводи відповідача про необхідність перевірки вірності розрахунку позивачем 3 % річних та інфляційних втрат.

Висновки суду за результатами розгляду справи

Надаючи правову оцінку доказам, що надані суду, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, господарський суд зазначає таке.

1. Між Товариством з обмеженою відповідальністю “ФУД СТАНДАРТ” як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю “АСТЕРС ГРУП” як покупцем укладено договір поставки № 1І033453 від 08.04.2016.

Виконання позивачем зобов'язань з поставки товару за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 1229 від 21.08.2017 на суму 17936,04 грн., № 1273 від 26.08.2017 на суму 4438,08 грн., № 1313 від 02.09.2017 на суму 3927,36 грн., № 1355 від 09.09.2017 на суму 4573,08 грн., № 1400 від 16.09.2017 на суму 14136,12 грн., № 1451 від 07.10.2017 на суму 28058,40 грн., № 1491 від 14.10.2017 на суму 9162,12 грн., № 1526 від 21.10.2017 на суму 15210,72 грн., № 1569 від 28.10.2017 на суму 12362,93 грн., № 1609 від 04.11.2017 (з урахуванням акту від 03.11.2017) на суму 15703,49 грн., всього на суму 125508,34 грн.

2. Настання строку оплати відповідачем товару за умовами пункту 7.9. Договору підтверджується наданим суду актом перевірки розрахунків станом на 31.12.2017.

3. Сплата основної заборгованості за Договором підтверджується платіжним дорученням № 101192555 від 22.06.2018 на суму 119852,54 грн., позивачем вказане не заперечене.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки, оплату основного боргу за Договором відповідачем здійснено після відкриття провадження у справі ухвалою господарського суду Київської області від 01.06.2018, провадження у справі, в цій частині, підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

4. Аргументи відповідача про відсутність прострочення грошового зобов'язання за договором, спростовуються матеріалами справи.

5. Оскільки, відповідачем порушено строки оплати товару, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України правомірно заявлено до стягнення 3 % річних та інфляційні втрати.

6. За результатами перевірки розрахунку позивача, суд відзначає, що він є арифметично невірним та, за розрахунком суду, стягненню підлягає 1399,00 грн. 3 % річних та 5235,60 грн. інфляційних втрат.

7. Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір, у частині закриття провадження у справі, покладається на відповідача, оскільки позов у цій частині заявлено правомірно і закриття провадження у справі пов'язано зі сплатою відповідачем боргу після відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 237, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

           1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУД СТАНДАРТ” (08302, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Січнева, буд. 1, код ЄДРПОУ 38792944) до Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТЕРС ГРУП” (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-Г, код ЄДРПОУ 35995595) про стягнення 126496,82 грн. задовольнити частково.

           2. Закрити провадження за позовною вимогою про стягнення основного боргу у розмірі 119852,54 грн.

           3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТЕРС ГРУП” (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-Г, код ЄДРПОУ 35995595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУД СТАНДАРТ” (08302, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Січнева, буд. 1, код ЄДРПОУ 38792944) 1399,00 грн. (одна тисяча триста дев'яносто дев'ять гривень) 3 % річних, 5235,60 грн. (п'ять тисяч двісті тридцять п'ять гривень шістдесят копійок) інфляційних втрат, 1897,32 грн. (одна тисяча вісімсот дев'яносто сім гривень тридцять дві копійки) судового збору.

           4. У задоволенні решти позову – відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.08.2018.

Суддя                               С.О. Саванчук