Рішення

від 13.08.2018 по справі 916/722/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/722/18 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Кірющенко А.В.,

від позивача: не з'явився,

від відповідача (комунальної установи): Коленда М.Ю., Хворостянна К.П.,

від відповідача (ФОП Кувшинової С.В.): Ноздрін О.М.,

від третьої особи на стороні позивача: не з'явився,

від третьої особи на стороні відповідача: Кузнецова Т.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Комунальної установи ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси", фізичної особи-підприємця Кувшинової Світлани Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Одеська загальноосвітня школа № 39 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Департамент комунальної власності Одеської міської ради , про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання звільнити приміщення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/722/18, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Одеську загальноосвітню школу № 39 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області (далі - Школа), призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 21.05.2018 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 21.05.2018 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.06.2018 р., а від 04.06.2018 р. - до 18.06.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2018 р. залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент), продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 23.07.2018 р. та відкладено підготовче засідання на 16.07.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.07.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2018 р. відкладено розгляд справи на 13.08.2018 р.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 13.08.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі - ОМР) звернувся в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Комунальної установи ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси" (далі - Установа) та фізичної особи-підприємець Кувшинової Світлани Володимирівни (далі - ФОП Кувшинова С.В.), в якій просить: визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 22.12.2015 р. № 1513, укладений між Відділом освіти Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та ФОП Кувшиновою С.В.; зобов'язати ФОП Кувшинову С.В. звільнити підвальне приміщення площею 26,3 кв.м, вартістю 103172,50 грн., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 20, та повернути його Школі шляхом підписання акту приймання-передачі.

Обґрунтовуючи позов, Прокурор посилається на приписи ст.ст.19,131-1 Конституції України, ст.ст.179,207 ГК України, ст.ст.203,215,216 ЦК України, ст.ст.23,25,28,29,63,80 Закону України ,,Про освіту", ст.ст.3,44 Закону України ,,Про загальну середню освіту", ст.26 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні" тощо та вказує, що оспорюваний правочин, за яким частина приміщення Школи передана в оренду ФОП Кувшиновій С.В. для обслуговування та ремонту комп'ютерної і оргтехніки, укладено всупереч імперативній нормі, закріпленій в ч.5 ст.63 Закону України ,,Про освіту", якою заборонено використання об'єктів освіти не за призначенням. Крім того, на думку Прокурора, Установа не мала повноважень на укладання з ФОП Кувшиновою С.В. додаткового договору від 20.12.2016 р. № 2 про внесення змін до оспорюваного договору оренди нежитлового приміщення.

Установа та ФОП Кувшинова С.В., з доводами яких погодились Школа і Департамент, у письмових відзивах на позовну заяву просять у її задоволенні відмовити, оскільки:

- оспорюваний договір не порушує права ані ОМР (її компетентним органом погоджено внесення змін до угоди), ані Школи (директор повідомив про те, що орендні правовідносини з ФОП Кувшиновою С.В. цілком влаштовують заклад освіти), в зв'язку з чим відсутні підстави для захисту інтересів держави в їх особах;

- передача в користування підвального приміщення за договором від 22.12.2015 р. № 1513 не перешкоджає навчально-виховному процесу, воно не використовується Школою, має окремий вихід на вулицю, за його оренду своєчасно вноситься плата та відшкодовуються комунальні послуги, окремо ФОП Кувшиновою С.В. надається благодійна допомога Школі, обслуговується її техніка, спільно з адміністрацією Школи ФОП Кувшиновою С.В. заплановано на майбутній учбовий рік проведення консультативних занять з учнями щодо теоретичного та практичного користування комп'ютерною та оргтехнікою, що буде мати безпосередній та позитивний вплив на навчально-виховний процес;

- приписи ст.79 чинної редакції Закону України ,,Про освіту" та пп.2 п.8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.08.2010 р № 796, дозволяють отримання доходів від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не використовується у навчальному процесі;

- договір оренди приміщення має відповідне погодження Санітарно-епідеміологічної станції м. Одеси та Інспекції техногенної безпеки в Одеській області.

У відповіді на відзив Прокурор додатково зазначив, що звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання щодо припинення незаконного, нецільового використання приміщення навчального закладу. При цьому, подаючи позов, Прокурор представляє інтереси держави України, а не Школи чи ОМР, якою протягом тривалого часу не вчинено жодних дій, спрямованих на визнання недійсним оспорюваного договору оренди. Також Прокурор звертає увагу суду на правові позиції в аналогічних спорах Верховного Суду, викладені в постановах від 11.04.2018 р. по справі № 911/1610/16, від 03.05.2018 р. по справі № 902/215/17.

ОМР свою позицію з приводу спірних правовідносин суду не повідомила.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів представників учасників справи фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з наступного.

22.12.2015 р. між Відділом освіти Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (орендодавець) та ФОП Кувшиновою С.В. (орендар) укладено договір № 1513 оренди нежитлового приміщення площею 26,3 кв.м, розташованого в підвалі Школи за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 20. Метою оренди даного приміщення відповідно до п.4.1 договору є використання для обслуговування та ремонту комп'ютерної і оргтехніки. В п.1.3 договору термін його дії визначено з 22.12.2015 р. по 21.12.2016 р. Актом приймання-передачі приміщення оформлено перехід приміщення до орендаря у користування.

Погодженим з Департаментом додатковим договором від 20.12.2016 р. № 2 замінено сторону орендодавця на Установу, розмір базової орендної плати визначено на рівні 596,34 грн. з ПДВ та продовжено дію договору до 20.12.2017 р.

В подальшому договір пролонговано до 19.12.2018 р. згідно п.7.8 договору, де зазначено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст.203 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За правилами ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.3 ст.207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частиною 2 ст.18 Закону України ,,Про освіту" в редакції, чинній на момент укладення договору від 22.12.2015 р. № 1513 (далі - Закон), встановлено, що заклади освіти, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного закладу освіти.

В ст.ст.28,29 Закону закріплено, що система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти; структура освіти включає, зокрема, загальну середню освіту.

Згідно із приписами ч.ч.1 та 4 ст.61 Закону фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

За змістом ч.1 ст.63 Закону матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

В ч.5 ст.63 Закону прямо передбачено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Таким чином, заснований на комунальній власності об'єкт освіти, під визначення якого підпадають не лише навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації та інші цінності підприємств системи освіти, має обов'язково використовуватися за цільовим призначенням, тобто бути тісно пов'язаним з навчально-виховним процесом, в т.ч. у разі передачі об'єкта освіти в оренду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 р. по справі № 911/1610/16, від 03.05.2018 р. по справі № 902/215/17. Згідно ч.4 ст.236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на наведене, те, що за договором оренди від 22.12.2015 р. № 1513 частина приміщень Школи передана в оренду ФОП Кувшиновій С.В. для обслуговування та ремонту комп'ютерної і оргтехніки, відсутність в матеріалах справи доказів пов'язаності мети використання спірного приміщення з освітньою діяльністю, господарський суд дійшов висновку, що оспорюваним правочином фактично змінено цільове призначення частини приміщення навчального закладу (з навчального процесу на господарську діяльність орендаря), чим порушено ч.5 ст.63 Закону.

Відтак, позовна вимога про визнання недійсним договору оренди, а також похідні від неї вимоги про зобов'язання звільнити приміщення та повернути його Школі підлягають задоволенню на підставі ст.ст.203,215,216 ЦК України.

Не приймаються до уваги викладені у відзивах Установи та ФОП Кувшинової С.В. доводи про те, що в даному випадку відсутні передумови для захисту Прокурором інтересів держави в особі ОМР, оскільки, як вірно вказано у відповіді на відзив, звернення до суду: спрямоване на задоволення потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо припинення незаконного, нецільового використання приміщення навчального закладу; зумовлено невчиненням ОМР самостійних дій, спрямованих на визнання недійсним оспорюваного договору оренди.

Твердження відповідачів про те, що передача в орендне користування підвального приміщення не перешкоджає навчально-виховному процесу, воно не використовується Школою, має окремий вихід на вулицю, за його оренду своєчасно вноситься плата та відшкодовуються комунальні послуги, окремо ФОП Кувшиновою С.В. надається благодійна допомога Школі тощо, господарський суд вважає такими, що не спричиняють відмову у позові, т.я. ці обставини не звільняють сторони за угодою від обов'язку дотримуватись вимог Закону, яким не дозволяється використання об'єкту освіти не для навчально-виховного процесу.

Наміри адміністрації Школи та ФОП Кувшинової С.В. провести навчання учнів з теоретичного та практичного користування комп'ютерною та оргтехнікою стосуються майбутніх подій, в той час як при прийнятті рішення суд досліджує факти, що мають місце на теперішній час.

Посилання Установи на приписи чинної редакції ст.79 Закону України ,,Про освіту" є некоректними з огляду на те, що під час вирішення спору про визнання недійсною угоди судом застосовується законодавство, що діяло на момент її укладання.

Що стосується посилань на пп.2 п.8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.08.2010 р № 796, то в цій частині потрібно зауважити, що дозволене цим нормативно-правовим актом отримання доходів від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не використовується у навчальному процесі, можливе лише за умови дотримання вимог ст.63 Закону, зокрема ч.5, яка зобов'язує використовувати об'єкт освіти тільки за цільовим призначенням.

Отримані ФОП Кувшиновою С.В. погодження від контролюючих органів на правильність зроблених вище висновків суду ніяким чином не впливають, а, отже, залишаються без правової оцінки підстав, з яких вони отримувались.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з цієї норми процесуального закону та того, що спір виник внаслідок неправомірних дій обох відповідачів, судовий збір в розмірі 3524,00 грн., сплачений за подачу позову, покладається на відповідачів у рівній мірі.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 22.12.2015 р. № 1513, укладений між Відділом освіти Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем Кувшиновою Світланою Володимирівною.

Зобов'язати фізичну особу-підприємець Кувшинову Світлану Володимирівну (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити підвальне приміщення площею 26,3 кв.м, вартістю 103172,50 грн., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 20, та повернути його Одеській загальноосвітній школі № 39 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області (65125, м. Одеса, вул. Успенська, 20, код 22446535) шляхом підписання акту приймання-передачі.

Стягнути з Комунальної установи ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси" (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 134, код 40703130) на користь Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код 03528552) 1762/одну тисячу сімсот шістдесят дві/ грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Кувшинової Світлани Володимирівни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код 03528552) 1762/одну тисячу сімсот шістдесят дві/ грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 серпня 2018 р.

Суддя Л.В. Лічман