Рішення

від 16.08.2018 по справі 920/484/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.2018 Справа № 920/484/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 підприємства Ліки України Чернігівської обласної ради

до відповідача ОСОБА_1 підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 м. Конотоп

про стягнення 24817 грн. 01 коп. заборгованості та пені за договором № 3 від 26.04.2016,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 15246 грн. 48 коп. заборгованості, 9570 грн. 53 коп. пені за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 26.04.2016 договору № 3.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що за вищезазначеним договором поставив відповідачу товар, однак відповідач за товар не розрахувався, чим порушив умови п. 3.2 договору № 3 від 26.04.2016.

Ухвалою від 16.07.2018 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами.

02.08.2018 до суду повернулася копія ухвали суду від 16.07.2018, надіслана на адресу відповідача, із позначкою "Укрпошти" "причини невручення - інші причини".

Адреса відповідача, яка зазначена позивачем, була перевірена судом та підтверджена даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвала направлялась на адресу відповідача, зазначену позивачем та підтверджену даними реєстру, а тому, незважаючи на неотримання за офіційною юридичною адресою поштової кореспонденції, відповідач вважається належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, оскільки судом вчинені всі дії, які передбачені ст. 120 ГПК України.

Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, дослідивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом з матеріалів справи було встановлено наступні фактичні обставини.

26.04.2016 між сторонами було укладено договір № 3 (надалі - Договір). Позивач зобов'язався поставляти і передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався приймати товар (лікарські засоби) та оплачувати його вартість на встановлених Договором умовах (п.1.1). Вищезазначений факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією Договору.

Позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на суму 27446 грн. 48 коп. Вищезазначений факт підтверджується видатковими накладними від 26.04.2016 № 22098 та № 22047, а також довіреностями № 17 та № 18.

Згідно до п. 3.2 Договору відповідач проводить оплату за товар протягом 14 календарних днів після отримання товару.

Протягом 2016-2017 років відповідач здійснював оплату за товар, а саме сплатив позивачу 12200 грн. Вищезазначений факт підтверджується банківськими виписками.

25.01.2018 позивач звертався до відповідача з претензією. Вищезазначений факт підтверджується претензією № 10/06-465.

Оскільки відповідач заборгованість не погасив, то позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості, аргументуючи її виникнення порушенням відповідачем п. 3.2 Договору.

Отже, сторони уклали Договір, яким передбачено обов'язок позивача поставити товар, а відповідача прийняти товар та сплатити за нього. Позивачем обов'язок з поставки товару виконаний. Відповідачем зустрічне зобов'язання по оплаті товару не виконано у строки, які встановлені Договором.

Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські відносини у сфері поставки, які регулюються нормами ЦК України, з урахуванням особливостей, які передбачені ст.ст. 264-271 ГК України.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 15246 грн. 48 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 9570 грн. 53 коп. пені за період 11.05.2016 по 20.06.2018, то така вимога підлягає частковому задоволенню.

Як вже було встановлено судом, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання перед позивачем.

Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7 Договору у випадку несвоєчасної оплати продукції відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.

Згідно із ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у Договорі не змінювали (не збільшували) період для нарахування штрафних санкцій.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 9570 грн. 53 коп. пені за період 11.05.2016 по 20.06.2018.

Початком нарахування пені позивач визначає 11.05.2016 - перший день прострочення зобов'язання, з урахуванням п. 3.2 Договору.

Однак позивач невірно визначив кінець періоду для нарахування штрафних санкцій, не врахував положень ст. 232 ГК України про 6 місячний період нарахування, оскільки таке нарахування повинно було бути здійснено до 10.11.2016.

Суд здійснив перерахунок пені за період з 11.05.2016 по 10.11.2016, виходячи з суми боргу в розмірі 15246 грн. 48 коп. та дійшов висновку, що вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача підлягає 2475 грн. 26 коп. пені. В іншій частині вимоги про стягнення пені, суд відмовляє, оскільки така вимога є неправомірною.

Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 підприємства Ліки України Чернігівської обласної ради до ОСОБА_1 підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 м. Конотоп - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 м. Конотоп (вул. Металістів, 10, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код 23051425) на користь ОСОБА_1 підприємства Ліки України Чернігівської обласної ради (вул. Івана Мазепи, 55, м. Чернігів, 14017, код 01980765) 15246 грн. 48 коп. заборгованості, 2475 грн. 26 коп. пені, 1762 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Відповідно до п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 16.08.2018.

Суддя О.Ю. Резніченко