Рішення

від 14.08.2018 по справі 927/416/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14 серпня 2018 року м. Чернігів

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Хіловської І. Д.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/416/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Малтюроп Юкрейн , вул. Пимоненка, 13, корп. 5, м. Київ, 04050; адреса для листування: вул. Житкова, 3, оф.1, м. Київ, 04060

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСПОРТНА ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ ІНКОМ ЛАЙН , АДРЕСА_1, 14032

про стягнення 279318грн.,

у присутності представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 - адвоката (ордер серії КС №32566 від 31.05.2018)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 14.08.2018 на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 279318грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору №392-29-06/17 від 29.06.2017 позивачем по видатковим накладним №РН-0001790 від 10.07.2017, №РН-0001859 від 18.07.2017, №РН-0001974 від 27.07.2017, №РН-0002051 від 03.08.2017, №РН-0002086 від 08.08.2017, №РН-0002115 від 10.08.2017, №РН-0002180 від 17.08.2017, №РН-0002182 від 17.08.2017, №РН-0002313 від 31.08.2017, №РН-0002374 від 07.09.2017, №РН-0002437 від 14.09.2017, №РН-0002489 від 20.09.2017, №РН-0002492 від 20.09.2017, №РН-0002572 від 28.09.2017, №РН-0002620 від 04.10.2017, №РН-0002623 від 04.10.2017, №РН-0002724 від 17.10.2017, №РН-0002725 від 17.10.2017, №РН-0002733 від 18.10.2017, №РН-0002745 від 19.10.2017, №РН-0002766 від 20.10.2017, №РН-0002784 від 23.10.2017, №РН-0002786 від 23.10.2017, №РН-0002796 від 24.10.2017, №РН-0002815 від 25.10.2017, №РН-0002818 від 25.10.2017, №РН-0002822 від 26.10.2017, №РН-0002855 від 30.10.2017, №РН-0002862 від 30.10.2017, №РН-0002863 від 30.10.2017, передано відповідачу ячмінний солод загальною вартістю 8802211грн. За повідомленням позивача, відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково та здійснив оплату товару лише на суму 8522893грн., внаслідок чого виник заявлений до стягнення борг, який він і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

У строк, встановлений судом, відзив відповідачем не надано. Про поважність причин ненадання відзиву на позов відповідач суд не повідомив. Враховуючи, що відзив не наданий відповідачем без поважних причин, суд відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідач в судове засідання не з'явився.

Як вбачається з матеріалів справи копія ухвали від 24.07.2018 про повідомлення відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.08.2018 о 10год.00хв. направлялася рекомендованим листом №1400040491513 з повідомлення про вручення на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, яка співпадає з адресою місцезнаходження відповідача, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1, 14032.

31 липня 2018 року вищевказана копія ухвали повернута до господарського суду не врученою адресату (відповідачу) з відміткою оператора поштового зв'язку про причини повернення: інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення .

За змістом ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що ухвала суду надсилалася на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, і яка збігається з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідачем не повідомлено суду іншої адреси, тому суд приходить до висновку, що відповідач відмовився від отримання поштового відправлення з ухвалою суду.

Відтак, в силу приписів вищезазначеної статті Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку про вручення ухвали суду від 24.07.2018 відповідачу, що свідчить про повідомлення відповідача належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

За правилами ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, з метою уникнення затягування вирішення спору, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи по суті за відсутності відповідача в судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

29 червня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Малтюроп Юкрейн (позивач у справі, постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНСПОРТНА ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ ІНКОМ ЛАЙН (покупець за договором, відповідач у справі) укладено договір №392-29-06/17 (далі за текстом - договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач - прийняти та оплатити ячмінний солод (товар).

За змістом п.2.1., 2.2. договору загальна кількість товару, який підлягає поставці за договором, визначається відповідно до замовлень покупця на поставку, з урахуванням інших положень договору. Поставка товару здійснюється партіями. Обсяг кожної партії (кількість товару) підлягає додатковому погодженню сторонами у порядку, передбаченому ст.3 договору.

Згідно із п.3.9. договору датою поставки є дата складання видаткової накладної на партію товару.

Відповідно до п.4.1. договору ціна товару погоджується сторонами у видаткових накладних на партію товару.

Згідно із п.9.1. договору договір є укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.10.2017 року.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи позивачем копії примірника договору №392-29-06/17 від 29.06.2017, договір підписаний сторонами та скріплені їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст.629 Цивільного кодексу України договір №392-29-06/17 від 29.06.2017 є обов'язковими для виконання сторонами.

Аналіз змісту та суб'єктного складу договору свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз договору свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

На виконання договору позивачем по видатковим накладним №РН-0001790 від 10.07.2017, №РН-0001859 від 18.07.2017, №РН-0001974 від 27.07.2017, №РН-0002051 від 03.08.2017, №РН-0002086 від 08.08.2017, №РН-0002115 від 10.08.2017, №РН-0002180 від 17.08.2017, №РН-0002182 від 17.08.2017, №РН-0002313 від 31.08.2017, №РН-0002374 від 07.09.2017, №РН-0002437 від 14.09.2017, №РН-0002489 від 20.09.2017, №РН-0002492 від 20.09.2017, №РН-0002572 від 28.09.2017, №РН-0002620 від 04.10.2017, №РН-0002623 від 04.10.2017, №РН-0002724 від 17.10.2017, №РН-0002725 від 17.10.2017, №РН-0002733 від 18.10.2017, №РН-0002745 від 19.10.2017, №РН-0002766 від 20.10.2017, №РН-0002784 від 23.10.2017, №РН-0002786 від 23.10.2017, №РН-0002796 від 24.10.2017, №РН-0002815 від 25.10.2017, №РН-0002818 від 25.10.2017, №РН-0002822 від 26.10.2017, №РН-0002855 від 30.10.2017, №РН-0002862 від 30.10.2017, №РН-0002863 від 30.10.2017 передано відповідачу ячмінний солод загальною вартістю 8802211грн.

Про отримання відповідачем товару, погодження з ціною та кількістю поставленого товару свідчить відбиток печатки відповідача на вищевказаних видаткових накладних, якою засвідчено підпис особи, яка отримувала товар.

Відповідачем доказів, які спростовують факт отримання ним від позивача на підставі договору №392-29-06/17 від 29.06.2017 по видатковим накладним, покладеним в основу позову, товару загальною вартістю 8802211грн. під час розгляду справи не надані.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем виконано взяті на себе за договором зобов'язання в частині поставки товару відповідачу.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із п.3.6. договору після погодження умов поставки партії товару постачальник направляє покупцю засобами поштового зв'язку або електронної пошти рахунок на оплату цієї партії товару. Поставка товару здійснюється після його оплати.

В силу п.4.2. договору оплата за товар здійснюється покупцем на підставі рахунків, направлених постачальником відповідно до п.3.6. договору, за реквізитами, вказаними у таких рахунках.

Відповідно до п.4.4. договору оплата за товар має бути здійснена до погодженої сторонами дати його поставки.

Інших умов щодо строків/термінів оплати товару договір не містить, а тому суд приходить до висновку, що договором встановлено обов'язок відповідача повністю оплатити товар до його передання позивачем, тобто оплата товару здійснюється на умовах попередньої оплати.

За змістом ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач за товар до його прийняття не розрахувався.

Відповідно до ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

З огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства виконання сторонами договору купівлі-продажу своїх обов'язків має зустрічний характер, тому невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару є підставою для застосування ст.538 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст.538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Отже у разі передачі продавцем покупцю товару за відсутності повної сплати попередньої оплати до його передання, покупець не звільняється від обов'язку сплатити вартість фактично отриманого товару.

Термін виконання зобов'язання в частині оплати отриманого товару, що випливає з правовідносин купівлі-продажу встановлений спеціальною нормою права, яка міститься в ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України. Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак, обов'язок відповідача оплатити товар, з огляду на приписи статті 692 ЦК України, виникає з моменту його прийняття.

Вищевикладена правова позиція наведена в постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі №3-78гс14 (№925/1332/13) та від 30.09.2014 у справі №3-121гс14 (№927/1232/13).

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що в договорі сторони не узгодили строк оплати товару у випадку несплати покупцем попередньої оплати в повному обсязі, суд приходить до висновку, що відповідач мав оплатити товар, отриманий по видатковим накладним, покладеним в основу позову, в день його прийняття.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як свідчить надана позивачем банківська виписка від 12.06.2018 по рахунку позивача за період з 01.06.2017 до 11.06.2018, відповідачем в рахунок оплати вартості отриманого від позивача на підставі договору №392-29-06/17 від 29.06.2017 товару сплачено грошові кошти в сумі 8522893грн. Залишок вартості неоплаченого товару становить 279318грн.

Доказів оплати в повному обсязі вартості отриманого товару, а також доказів, які спростовують наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі, відповідачем в ході розгляду даної справи в місцевому господарському суді не надано.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом термін виконання зобов'язання сплив, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати товару, що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сум 279318грн.

Враховуючи, що на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача боргу у сумі 279318грн. задовольняється судом в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги належить задовольнити повністю і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 279318грн. боргу за товар.

Згідно із ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За подання даної позовної заяви до господарського суду позивачем платіжним дорученням №2918 від 29.05.2018 сплачено судовий збір у сумі 4189грн.78коп.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 18500грн. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження факту понесення ним вказаних витрат позивачем надано суду додаток №2 від 25.05.2018 до договору про надання правової допомоги №1 від 15.02.2018, акт здачі-прийняття наданих послуг №8-22 від 24.07.2018, рахунки-фактури №8 від 25.05.2018 та №22 від 26.07.2018, а також банківські виписки про рух коштів по рахунку за 29.05.2018 та за 07.08.2018. На підтвердження наявності у ОСОБА_1 статусу адвоката надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2749/10 від 27.01.2005.

Відповідно до ч.1, 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір та понесені ним витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача також в повному обсязі.

Керуючись ст.74, 126, 129, 202, 233, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Малтюроп Юкрейн (вул.Пимоненка, 13, корп.5, м.Київ, 04050, ідентифікаційний код 30861821) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСПОРТНА ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ ІНКОМ ЛАЙН (АДРЕСА_2, 14032, ідентифікаційний код 38589896) про стягнення 279318грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСПОРТНА ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ ІНКОМ ЛАЙН , АДРЕСА_2, 14032 (ідентифікаційний код 38589896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Малтюроп Юкрейн , вул.Пимоненка, 13, корп.5, м.Київ, 04050; адреса для листування, вул.Житкова, 3, оф.1, м.Київ, 04060 (ідентифікаційний код 30861821) 279318грн. боргу, 4189грн.78коп. судового збору та 18500грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення підписано 17 серпня 2018 року.

Суддя Т. Г. Оленич