Рішення

від 25.07.2018 по справі 804/3664/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року Справа № 804/3664/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання: Воробйовій П.В.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Буденергоресурс до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2017р., а саме: №0022541409 на загальну суму 335421,25грн.; №0022521409 на загальну суму 366980,50грн.-

ВСТАНОВИВ:

21.05.2018р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Буденергоресурс до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.12.2017р. №0022541409 та №0022521409.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Контролюючим органом протиправно було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Буденергоресурс з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Хімагромаш за період листопад - грудень 2013 р., лютий - травень 2014р., травень - липень 2015р., за результатами якої складено акт перевірки від 28.09.2017р. №13661/04-36-14-17/35609982. Так, зокрема, контролюючим органом в порушення норм чинного законодавства не було направлено позивачу наказ про проведення перевірки та не повідомлено про її проведення, а також не надіслано акт перевірки і спірні рішення. При цьому контролюючий орган в вищевказаному акті перевірки зазначає, що позивачем на вимогу органу ДФС не було надано документи по взаємовідносинам з ТОВ Хімагромаш , в той час, як позивач був позбавлений можливості надати витребувані документи, оскільки останні було вилучено слідчим ВФР ДПІ у Соборному районі м. Дніпро ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3, про що товариство листом повідомило ДПІ у Соборному районі м. Дніпра ГУ ДФС Дніпропетровської області. Більш того контролюючий орган в порушення п.85.9 с.85 ПК України при проведенні перевірки копії первинних документів позивача у слідчого не запитував та за доступом до цих документів до слідчого не звертався. Таким чином, первинні документи, що були вилучені слідчим, при перевірці не вивчались. Отже, головний доказ можливих порушень податкового законодавства позивачем - акт перевірки, контролюючий орган склав з порушенням діючого законодавства, у зв'язку з чим останній не мав права виносити оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі висновків акту перевірки. Самі ж спірні рішення також винесені з порушенням норм податкового кодексу, а отже є протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2018р. у справі № 804/3664/18 провадження було відкрито та справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження на 11.06.2018р.

11.06.2018р. розгляд справи відкладено на 25.07.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Відповідач адміністративний позов не визнав, подав на нього відзив від 08.06.2018 р., в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування поданого відзиву зазналося, що контролюючим органом своєчасно повідомлено позивача про проведення перевірки та надіслано копію акту перевірки та спірні рішення. Крім того, отримавши наказ про призначення перевірки, позивач мав право на оскарження його з підстав порушення контролюючим органом п.85.9 ст.85 ПК України щодо не перенесення термінів перевірки. Втім, наказ від 07.09.2017р. №4885-п є чинним та не оскаржувався позивачем, що свідчить про правомірність призначення перевірки та строків її проведення. При цьому ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.06.2016р. у справі №592/5250/16-к (провадження №1-кп/592/349/16) підтверджено факт нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Хімагромаш .

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовної заяви та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відзив.

Щодо клопотання, заявленого позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Буденергоресурс про витребування доказів, відповідно до тексту якого позивач просить витребувати у Дільниці кур'єрської доставки м. Дніпро Дніпропетровської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", яка розташована за адресою 49501, м. Дніпро, вул. Привокзальна, 11 наступні докази: посвідчену копію відомості про отримання поштового відправлення № 4950105126312 від 13.10.2017р., а також інформацію ким і з якої підстави було отримано поштове відправлення; посвідчену копію відомості про отримання поштового відправлення № 4910703420029 від 06.11.2017р., а також інформацію ким і з якої підстави було отримано поштове відправлення; посвідчену копію відомості про отримання поштового відправлення № 4900058136803 від 24.01.2018р., а також інформацію ким і з якої підстави було отримано поштове відправлення, суд зазначає наступне.

В тексті поданого клопотання повноважним представником позивача не було зазначено, у відповідності до п.2 ч.2 ст.80 КАС України, які саме обставини можуть підтвердити, а саме: посвідчена копія відомостей про отримання поштового відправлення № 4950105126312 від 13.10.2017р., інформація ким і з якої підстави було отримано поштове відправлення; посвідчена копія відомостей про отримання поштового відправлення № 4910703420029 від 06.11.2017р., інформація ким і з якої підстави було отримано поштове відправлення; посвідчена копія відомостей про отримання поштового відправлення № 4900058136803 від 24.01.2018р., інформація ким і з якої підстави було отримано поштове відправлення, або аргументи, які вони можуть спростувати.

З урахуванням зазначеного вище, та зважаючи на той факт, що позивачем в обґрунтування поданого клопотання про витребування доказів не було зазначено обставин передбачених п.2 ч.2 ст.80 КАС України, суд вважає за необхідне у задоволенні даного клопотання відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю, з викладенням тексту зазначеної ухвали безпосередньо в тексті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/3664/18, дотримуючись при цьому принципу процесуальної економії в адміністративному судочинстві та з урахуванням вимог ч.5 ст.243 КАС України.

В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Повноважні представники як позивача так і відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 25.07.2018 року.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Буденергоресурс перебуває на податковому обліку в ДПІ у Соборному районі м. Дніпро ГУ ДФС у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

На підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем були надані та долученні до матеріалів справи такі документи, як: договір №1-07-13 від 01.07.2013 р.; додаткове узгодження №1 від 01.01.2014 р. до договору оренди приміщення №1-07-13 від 01.07.2013 р.; додаткове узгодження №4 від 01.01.2017 р. до договору оренди приміщення №1-07-13 від 01.07.2013 р.; додаткове узгодження №5 від 01.01.2018 р. до договору оренди приміщення №1-07-13 від 01.07.2013 р.; декларації з податку на прибуток за 2015, 2014, 2013 р.р.; договір №120314 на надання послуг з ремонту транспортних засобів від 12.03.2014 р.; договір поставки №27 від 12.03.2014 р.; договір №2/02 поставки продукції від 02.02.2013 р.; договір поставки №020315-1 від 02.03.2015 р.; договір №2/02 поставки продукції від 02.02.2013 р.; договір №27015-ІІІ від 27.01.2015 р.; договір №300315-1 від 30.03.2015 р.; договір поставки №4 від 03.03.2015 р.; договір поставки №200515-1 від 20.05.2015 р.; договір поставки №50515-1 від 05.05.2015 р.; договір комісії №060415 від 06.04.2015 р.; договір №0301132 від 03.01.2013 р.; договір №0301131 від 03.01.2013 р.; договір поставки №37/06-15-К від 01.06.2015 р.; договір №1428/13 від 18.03.2013 р.; договір №010214-2 від 01.02.2014 р.; договір №010214-1 від 01.02.2014 р.; договір №081112-1 від 08.11.2012 р.; договір №300315-2 від 30.03.2015 р.; договір поставки №14/11-166 від 03.11.2014 р.; договір №13-1310-02 від 13.06.2013 р.; договір №0881112 від 08.11.2012 р.; акт №134/02 від 29.09.2017 р.; дані про нарахування страхових внесків по ТОВ ВП БУДЕНЕРГОРЕСУРС ; стан зобов'язання по страхових коштах Фонду ТОВ ВП БУДЕНЕРГОРЕСУРС ; призначення і виплата допомоги по ТОВ ВП БУДЕНЕРГОРЕСУРС ; довідка від 08.05.2014 Р. №146/22-04/35609982 Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ ВП Буденергоресурс (код ЄДРПОУ - 35609982) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ФОП ОСОБА_4 (рнокпп - НОМЕР_1) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2013 р. по 30.11.2013 р. ; лист від 28.04.2014 Р. №14639/10/04-63-22-04-10.

Відповідно до наданих документів судом встановлено та підтверджено представником відповідача, що ТОВ ВП Буденергоресурс здійснює господарську діяльність протягом 10 років, основними видами якої є: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, оптова торгівля деталями та приладдям для автомобільних засобів та оптова торгівля будівельними матеріалами.

На підставі повідомлення від 07.09.2017р. №2196 та наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 07.09.2017р. №4885-п, працівниками контролюючого органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Буденергоресурс з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Хімагромаш за період листопад - грудень 2013 р., лютий - травень 2014р., травень - липень 2015р.

За результатами означеної перевірки складено акт від 28.09.2017р. №13661/04-36-14-17/35609982, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем:

- п.44.1 ст.44,п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, через що позивачем занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету на загальну суму 412277,00грн.;

- п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, 138.2, 138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.149.1 ст.149 ПК України, у зв'язку з чим позивачем занижено податок на прибуток в сього у сумі 382346,00грн.

На підставі акту перевірки від 28.09.2017р. №13661/04-36-14-17/35609982 контролюючим органом 08.12.2017р. винесено наступні податкові повідомлення-рішення, а саме: №0022541409, яким позивачу нараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 268337,00грн., штрафні санкції у сумі 67084,25грн.; №0022521409, яким позивачу нараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 341885,00грн., штрафні санкції у сумі 25095,50грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, проте, за результатами такого оскарження - залишені без змін, у зв'язку з чим позивач звернувся з означеним позовом до суду.

Вирішуючи позовні вимоги, суд зважає на таке.

Право контролюючого органу на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Пунктом 79.1 ст.79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до вимог пункту 79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Окрім того, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 07.09.2017р. №4885-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Буденергоресурс та повідомлення від 07.09.2017р. №2196 про проведення цієї перевірки з 18.09.2017р. тривалістю п'ять робочих днів направлено ТОВ Виробниче підприємство Буденергоресурс поштою 12.09.2017р. листом №4950105126312 та за даними офіційного сайту Укрпошта були повернуті на адресу контролюючого органу 10.10.2017р. з відміткою за закінченням терміну зберігання , тобто після того, як було проведено перевірку та складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.09.2017р. №13661/04-36-14-17/35609982.

Даний факт також підтверджується поштовим конвертом, в якому надсилалися ці документи, з відповідними відміткам працівника служби поштового зв'язку та роздруківкою з офіційного сайту Укрпошта , які долучено до матеріалів справи (а.с.74-75,76-77).

При цьому суд зважає на те, що положення пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначають, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Відповідно до абзацу другого пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Не ознайомлення позивача до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з наказом про її проведення, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки, є грубим порушенням вимог п.79.2 ст.79 ПК України.

Невиконання відповідачем вимог п.79.2 ст.79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 р. у справі №813/1497/17 (адміністративне провадження №К/9901/3819/17), в якій зазначається, що для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України. Так, господарські операції позивача з зазначеними вище контрагентами здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними та підтверджуються необхідними документами. При цьому, зазначено, шо податкова інформація по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Крім того, правова позиція Верховного Суду викладена, в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 р. у справі №804/1963/17 (адміністративне провадження №К/9901/3418/17) полягає в наступному.

Посилання податкового органу на те, що контрагенти особисто не є виробниками товару (продукції), не доведення дотримання ними Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, за умови, що податковий кредит за результатами придбання послуг перевезення податковим органом взагалі не перевірявся, недотримання особливостей постачання та приймання товару, є неприйнятним, оскільки до умов формування податкового кредиту безпосереднього відношення не мають. Акт перевірки, як основний доказ податкових правопорушень не утримує в собі повного дослідження господарських операцій в частині отримання Товариством, оприбуткування ним товару (продукції), списання її у виробництво, використання у господарській діяльності. Натомість акт перевірки наповнений правовими нормами, які на думку Суду потребують застосування, а не наведення їх тексту. Відтак, актом перевірки не встановлені податкові правопорушення, внаслідок неповноти їх дослідження.

Не ознайомлення позивача до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з наказом про її проведення, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки, є грубим порушенням вимог п.79.2 ст.79 ПК України.

Невиконання відповідачем вимог п.79.2 ст.79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 07.02.2018р. у справі №К/9901/2040/17 (821/1562/16).

Крім того, враховуючи встановлений при розгляді і вирішенні даної справи факт не дослідження відповідачем будь-яких первинних документів позивача з огляду на відсутність таких документів внаслідок проведення їх виїмки, нівелюється саме поняття документальної невиїзної перевірки у розумінні ст.75 ПК України, як перевірки, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб'єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. .

Щодо правових підстав призначення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, суд зазначає наступне.

Також сумнівну доказову цінність має надана відповідачем для долучення до матеріалів справи і ухвала Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.06.2016 р., наявністю якої відповідач взагалі обгрунтовує правомірність своєї позиції щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Відповідно до тексту зазначеного судового рішення, яке набрало законної сили 22.06.2016 р., а саме його резолютивної частини, постановлено: закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_5, який підозрюється у вчинені кримінального провадження, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.205 КК України та звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.

Як встановлено судом та підтверджено представниками сторін, ОСОБА_5, відповідно до описової частини наведеної вище ухвали Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.06.2016 р. в період з 04.09.2013 р. по 13.06.2016 р. значиться засновником та директором ТОВ Хімагромаш (код ЄДРПОУ 38867925).

При цьому, на питання головуючого у справі, яким чином закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.205 КК України та його звільнення від кримінальної відповідальності, стосується безпосередньо здійснення господарської діяльності позивачем - ТОВ Виробниче підприємство Буденергоресурс , представником відповідача відповіді надано не було, як не було надано і пояснень щодо впливу наведеної вище ухвали Ковпаківського районного суду м.Суми на висновки акту від 15.11.2017 р. №13661/04-36-14-17/35609982 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВП Буденергоресурс (код ЄДРПОУ 35609982), які мали наслідком винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 08.12.2017 р. №0022541409 та від 08.12.2017 р. №0022521409.

Відповідно до диспозиції ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішеннями суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи викладене, виключається приюдиційне значення наведеної вище ухвали Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.06.2016 р. в сенсі ч.4, 6 ст.78 КАС України при розгляді і вирішенні даної справи за позовною заявою ТОВ Виробниче підприємство Буденергоресурс , оскільки будь-яких обставин щодо позивача наведена ухвала не містить, а правові наслідки у вигляді закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності стосуються лише зазначеного у вказаній ухвалі громадянина ОСОБА_5.

При цьому, судом з'ясовано, матеріалами справи підтверджено, що будь-яких дій з боку контролюючого органу за місцем реєстрації ТОВ ХІМАГРОМАШ з приводу здійснення господарської діяльності останнім, контролюючим органом здійснено не було, незважаючи навіть на ухвали Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.06.2016 р. у справі №592/5250/16-к (провадження №1-кп/592/349/16) та зазначення у вказаній ухвалі ОСОБА_5 як засновника та директора ТОВ Хімагромаш .

Також, безпосередньо в судовому засіданні представником відповідача було зазначено про відсутність спростування будь-якими належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України здійснення господарської діяльності позивачем.

Натомість, були висловлені певні припущення щодо неможливості здійснення такої діяльності лише одним з його контрагентів - ТОВ Хімагромаш , з урахуванням наведеної вище ухвали суду від 13.06.2016 р.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 № 3477 - IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п.22 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кечко проти України (заява №63134/00) поняття власності , яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як майнові права , і, таким чином, як власність в цілях вказаного положення.

Відповідно до п.22 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кечко проти України (заява №63134/00) поняття власності , яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як майнові права , і, таким чином, як власність в цілях вказаного положення.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009р.(«Булвес «АД проти Болгарії» ) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є «власністю» у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону «Про ПДВ» стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об'єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, встановивши в судовому засідання факт проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВП Буденергоресурс лише на підставі даних податкової звітності, без аналізу та дослідження будь-яких первинних документів в розумінні ЗУ Про бухгалтерський облік і звітність в Україні , суд приходить до висновку про винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 08.12.2017 р., а саме: №0022541409 на загальну суму 335 421,25 грн.; №0022521409 на загальну суму 366 980,50 грн. не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією України та законами Україн; без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); небезсторонньо (упереджено); недобросовісно; нерозсудливо; без дотриманням принципу рівності перед законом; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване зазначене вище рішення, що свідчить як про протиправний характер оскаржуваної постанови, так і порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача, а також не виключає наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Буденергоресурс в межах правового поля в спосіб захисту права, обраний позивачем.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на викладене та враховуючи встановлену під час судового розгляду справи протиправність дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, суд, відповідно, застосовує наслідки у вигляді визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2017р. №0022541409 та №0022521409.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України Про судовий збір розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до платіжного доручення від 18 травня 2018р. №124 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 10536,03грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.

Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Буденергоресурс до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2017р., а саме: №0022541409 на загальну суму 335421,25грн.; №0022521409 на загальну суму 366980,50грн., суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а саме, судового збору у розмірі 10536,03грн. (десять тисяч п'ятсот тридцять шість гривень три копійки).

Керуючись ст. ст.242-244, 246, 250, 254, 255 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Буденергоресурс до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2017р., а саме: №0022541409 на загальну суму 335421,25грн.; №0022521409 на загальну суму 366980,50грн. - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.12.2017р. №0022541409 та №0022521409.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 10536,03грн. (десять тисяч п'ятсот тридцять шість гривень три копійки) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Буденергоресурс .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 03 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_6