Рішення

від 07.08.2018 по справі 809/840/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2018 р. Справа № 809/840/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панікара І.В.,

за участю секретаря судового засідання: Подольської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хриплинської сільської ради Івано-Франківської міської ради, Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 26-21/2017 від 08.12.2017 року та зобов'язання до вчинення дій, -

за участю сторін: представника позивача - ОСОБА_2, представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хриплинської сільської ради Івано-Франківської міської ради (надалі - Відповідач1) та Департаменту містобудування, архітектури та охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської ради (надалі - Відповідач 2) з позовними вимогами про визнання протиправним рішення, відмови в наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем1 оскаржуване рішення від 08.12.2017 року за №26-21/2017 Про розгляд заяви ОСОБА_1А. прийнято в порушення вимог положень статей 122 та 123 Земельного кодексу України, водночас не у строки визначенні для його прийняття та на основі необґрунтованих вимог у наданні документів не передбачених законом, яке, окрім того, прийнято всупереч змісту частини 11 статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування неповноважним складом ради. Протиправність відмови з боку Відповідача 2 у наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянку позивачу, мотивована не дотриманням останнім положень статті 186-1 Земельного кодексу України.

З урахуванням викладеного позивач просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Хриплинської сільської ради Івано-Франківської міської ради від 08.12.2017 року №26-21/2017 Про розгляд заяви ОСОБА_1А.

- визнати протиправною відмову Департаменту містобудування, архітектури та охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської ради в наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 2.1090 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована на вул. Тисминецька, 5 в с. Хриплин.

- зобов`язати Департамент містобудування, архітектури та охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської ради надати висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 2.1090 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована на вул. Тисминецька, 5 в с. Хриплин.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В період з 12.06.18 року по 17.07.2018 року, головуючий по справі суддя Панікар І.В. перебував у щорічній відпустці, у зв`язку з чим, 60-денний строк розгляду справи продовжено на 19 календарних днів.

Відповідач1 скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому щодо задоволення позовних вимог заперечив. Представником позивача зазначено, що оскаржуване рішення Хриплинської сільської ради Івано-Франківської міської ради від 08.12.2017 року №26-21/2017 Про розгляд заяви ОСОБА_1А. відповідає чинному законодавству України. Зокрема, вказав на те, що 20.11.2017 року позивач звернувся до сільської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2.1090 га з наданням ряду письмових документів на її обгрунтування. Зазначена заява була ретельно вивчена постійною депутатською комісією ради та, у зв`язку з наявністю ряду розбіжностей наведених у схемі розташування нерухомих об`єктів технічного паспорту, зокрема розбіжностей у площі таких об`єктів із наданими позивачем документами на підтвердження права власності на них. На засіданні комісії позивач був присутнім. 31.10.2017 року сесією ради вирішено перенести розгляд заяви ОСОБА_1 на чергову сесію ради, а подані комісією пропозиції позивачу рекомендовано взяти до уваги та надано йому можливість їх доопрацювати. На момент розгляду даної заяви на черговій сесії ради 08.12.2017 року, позивачем вказані суперечності не усунуті, окрім того, оскільки частина площі земельної ділянки про відведення якої просив ОСОБА_1 знаходилася у спірному користуванні ряду інших осіб, по ній наявна значна заборгованість по орендній платі, а надані позивачем документи цих розбіжностей не усували, то сесією вирішено надати ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,40 га, тобто площі необхідної для обслуговування та експлуатації об`єктів нерухомого майна, що придбані ОСОБА_1 Вказав, що сесія на момент її відкриття, проведення та голосування по питанню позивача була повноважною, оскільки її кількісний склад на момент відкриття становив більшість - 9 депутатів, а при голосуванні по заяві ОСОБА_1 - 7 депутатів та голова при загальному складі ради у 16 депутатів (а.с 80-133).

Відповідач2 також скористався процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву, в якому щодо задоволення позовних вимог заперечив. Зокрема, у змісті відзиву його представником зазначено, що у відповідності до положень статті 186-1 Земельного кодексу України, підставами для відмови в наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 2.1090 га слугувала наявність рішень Хриплинської сільської ради №3-20/2017 від 31.10.2017 року та від 08.12.2017 року за №26-21/2017, оскільки надання висновку про погодження суперечило б їх змісту, зокрема, як нормативно-правових актів, які підлягають до обов`язкового виконання всіма суб`єтами, що проживають та розташовані на відповідній території (а.с. 134-136).

Представником позивача сформовано відповіді на відзиви відповідачів на позовну заяву та направлено на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду. У поданих відповідях на відзив вказано на необґрунтоване посилання Відповідачем1 на факт спірних правовідносин між землекористувачами на час розгляду питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою сесією ради, оскільки на той час був наявним та не скасований у встановленому законом порядку акт про постійне користування земельною ділянкою в межі якої входила площа земельної ділянки про виділення якої просив ОСОБА_7 Зазначено пре те, що несплата орендної плати повинна стосуватися попередніх землекористувачів, а не його довірителя. Також вказано на те, об`єкт нерухомого майна - трансформаторна підстанція, про яку зазначає Відповідач1 як на такий, балансова належність якого не визначена, згідно угоди з ПАТ Прикарпаттяобленерго знаходиться його балансі. Щодо питання наявності повноважень у сесії ради зазначив, що протокол засідання сесії є офіційним та обов`язковим документом, у витязі з якого від 08.12.2017 року зазначено присутніми тільки 7 депутатів відповідної ради. В аспекті зазначеного Відвідечем2 посилання на рішення сесії Хриплинської сільської ради №3-20/2017 від 31.10.2017 року та за №26-21/2017 від 08.12.2017 року як на нормативно-правові акти, вказав, що у відповідності до рішення Коституційного суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 дані рішення ради носять ненормативний характер та є актами індивідуальної дії (а.с. 142-149).

У запереченні Відповідача1, наведені представником позивача у відповідях на відзив обставини та аргументи не визнано (а.с. 153-157).

В ході розгляду справи представником позивача позовні вимоги підтримано з підстав викладених у позовній заяві та відповідях на відзиви.

В судовому засіданні представники Відповідача1 щодо можливості задоволення адміністративного позову заперечили з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснили, що Хриплинська сільська рада жодним чином не перешкоджала ОСОБА_1 у реалізації його бажання на виділення та передачу в користування земельної ділянки, однак керуючись вимогами статей 120, 123 та 123 Земельного кодексу України повважала за можливе надати дозвіл на розробку проекту землеустрою тільки на 0,40 га, як це і відображено в оскаржуваному рішенні.

Окрім того, з метою усунення суперечностей, щодо присутніх на сесії ради 08.12.2018 року депутатів Хриплинської сільської ради, представники Відповідача1 клопотали про виклик зазначених депутатів в судове засідання в якості свідків.

Вказане клопотання судом задоволене, в судове засідання викликані та допитані в якості свідків депутати Хриплинської сільської ради : ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, Горейко І П., ОСОБА_13, ОСОБА_14 як такі, що вказані представником Відповідача 1, як присутні на сесії ради 08.12.2018 року.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення сторін у судовому засіданні, дослідивши в сукупності письмові та інші докази, якими сторони обґрунтовують власні позовні вимоги та заперечення на них, встановив наступне.

05.04.1994 року Виробничо-комерційній фірмі Сітник видано державний акт ІФ 15/4/-000051 на право постійного користування земельною ділянкою площею 3.8 га, що розташована в с. Хриплин, Івано-Франківської міської ради для будівництва виробничої бази. (а.с. 27-30).

Рішенням Хриплинської сільської ради за № 10 від 17.03.1999 року у Виробничо-комерційної фірми Сітник вилучено земельну ділянку розміром 0,4646 га та передано Науково-виробничому товариству з обмеженою відповідальністю Відродження . Передумовою до винесення даного рішення, слугували 2 угоди купівлі продажу нерухомого майна - складських приміщень від 12.11.1997 року та 09.01.1998 року, укладених між ТОВ ТКП Карпатмаркет як продавцем, засновником якого була Виробничо-комерційна фірма Сітник та покупцем - Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю Відродження (а.с. 94-97).

03.11.2000 року Науково-виробничому товариству з обмеженою відповідальністю Відродження видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,4646 га, що розташована в с. Хриплин, Івано-Франківської області для обслуговування складських приміщень (а.с. 27-30).

03.08.2017 року позивачем набуто у власність нежитлове приміщення виробничий цех, загальною площею 1280,2 кв.м., що розташований по вул. Тисминецька, 5 в с. Хриплин, Івано-Франківської області, шляхом укладення договору про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності з гр. ОСОБА_15. (а.с.17,18).

Зазначений об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці Приватної виробничо-комерційна фірми Сітник , що надана їй у постійне користування на підставі Державного акта на право постійного користування землею ІФ15/4-000051 від 05.07.1994 року, та яка 20.10.2017 року надала нотаріальну згоду позивачу на вилучення зі складу земель наданих їй у постійне користування земельної ділянки площею 2,1090 га (а.с. 26-30).

20.10.2017 року позивач звернувся до Відповідача1 із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2.1090 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована на вул. Тисминецька, 5 в с. Хриплин. До заяви долучив правовстановлюючі документи на майно, графічні матеріали із місцем розташування земельної ділянки, нотаріально - посвідчену угоду Приватної виробничо-комерційної фірми Сітник на вилучення земельної ділянки, копія акта на право постійного користування земельною ділянкою виробничо-комерційної фірми Сітник , копію пастпорту та ідентифікаційного номера (а.с. 14).

26.10.2017 року заява позивача розглянута на засіданні постійної депутатської комісії Хриплинської сільської ради з питань земельних відносин, будівництва, благоустрою та екології, яка вивчивши подані ним матеріали встановила, що на запропонованих графічних матеріалах земельної ділянки на яку претендує позивач, розміщена трансформаторна підстанція, документи на власність якої не подані на розгляд сесії ради. У зв`язку з чим, листом від 08.11.2017 року повідомила позивача про зняття рішення Хриплинської ради за №14-20/2017 від 31.10.2017 року з розгляду в порядку денному даної сесії, повернула подану заяву та рекомендувала доопрацювати її до наступної сесії (а.с. 33,34).

30.11.2017 року, в порядку статті 123 Земельного кодексу України, позивачем повідомлено Відповідача1 про замовлення у ТОВ Гектар ІФ розроблення технічної документації із землеустрою без надання дозволу збоку органу місцевого самоврядування. (а.с.35-37).

Рішенням Відповідача1 за №3-20/2017 від 31.10.2017 року вирішено припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 3.8 га, що розташована в с. Хриплин, Івано-Франківської міської ради Виробничо-комерційній фірмі Сітник , що користувалася нею на підставі державного акту ІФ 15/4/-000051 05.04.1994 року.

08.12.2017 року звернення позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, Відповідачем1 розглянуто, прийнято рішення за №26-21/2017 Про розгляд заяви ОСОБА_1А. , яким вирішено:

- 1. Дати дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,40 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) на вул. Тисминецька, 5 в с. Хриплин Івано-Франківської міської ради, з метою надання в оренду.

- 1.1. ОСОБА_1 з дня прийняття даного рішення в місячний термін замовити в землевпорядних організаціях проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,40 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) на вул. Тисминецька, 5 в с. Хриплин Івано-Франківської міської ради та надати протягом шести місяців на затвердження сільської ради згідно з чинним законодавством.

- 2. У разі невиконання п. 1.1. рішення втрачає силу.

- 3. Спеціалісту ІІ категорії (землевпоряднику) виконавчого комітету Хриплтинської сільської ради внести зміни в земельно-облікові документи.

- 4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань земельних відносин, будівництва, благоустрою та екології.

Згідно змісту протоколу двадцять першої сесії Хриплинської сільської ради Івано-Франківської міської ради від 08.12.2017 року відображено, що на засіданні сесії були присутніми 7 депутатів ради, водночас в ході проведення голосування по питаннях внесених до порядку денного, відображено наявність від 8 до 10 осіб, що проголосували. Зокрема, під час розгляду питання ОСОБА_1 голосувало : за- 8, утрималось- немає, не голосувало 7 .

Представник Відповідача1 - сільський голова ОСОБА_5, пояснив суду, що на момент відкриття ним сесії, її склад був повноважним, оскільки були присутніми 9 депутатів ради, а відображених 7 депутатів у описовій частині рішення ради пояснюється тим, що саме цих 7 депутатів та він, як сільський голова, голосували з питання ОСОБА_1

З метою усунення розбіжностей між змістом протоколу та поясненнями представника Відповідача1, суд викликав та допитав в якості свідків депутатів Хриплинської сільської ради : ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12., Горейка І П., ОСОБА_13, ОСОБА_14 як таких, що вказані представником Відповідача 1, як присутні на сесії ради 08.12.2018 року.

Допитані в якості свідків депутати Хриплинської сільської ради ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, Горейко І П., ОСОБА_13, ОСОБА_14 своїми показами засвідчили суду свою присутність на момент відкриття сесії Хриплинської сільської ради 08.12.2017 року, вказали про наявність кворуму чисельністю щонайменше 8 депутатів та про присутність сільського голови.

Зазначене також підтверджується списком депутатів Хриплинської сільської ради зареєстрованих та присутніх на засіданні 08.12.2018 р. та списком поіменного голосування депутатів по заяві ОСОБА_1 (а.с.131,132).

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню Відповідача1, суд виходив з наступного законодавчого регулювання спірних правовідносин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких віднесено розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності та інші.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні року виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

У відповідності до положень частини 12 статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Згідно частини 2 статті 59 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З урахуванням викладеного, а зокрема того, що на час відкриття сесії Хриплинської сільської ради Івано-Франківської міської ради 08.12.2017 року були присутніми 8 депутатів ради, а відповідно її більшість від загального складу в 16 депутатів, твердження представника позивача щодо неповноважного складу ради, як підстави для визнання її рішення протиправним та скасування, суд вважає спростованим.

Водночас, згідно частини 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 123 ЗК України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_16 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 статті 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У відповідності до вимог частини 13 статті 123 ЗК України, підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Із аналізу даних правових норм слідує, що за результатами розгляду клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган місцевого самоврядування має прийняти одне із двох рішень - надати дозвіл або відмовити у його наданні.

Водночас, суд зазначає, що оскаржуваним рішенням, клопотання заявника задоволено частково, однак повністю відсутні мотиви чи будь-яке формулювання підстав відмови. Поряд із цим, у рішенні міститься ряд положень, що встановлюють вимоги щодо його подальшої реалізації, які не базуються на нормах чинного законодавства.

При цьому, суд зазначає, що жодних часткових вирішень клопотань, застережень чи встановлення зобов`язань при наданні дозволу, законодавчо не передбачено, відтак всі пункти оскаржуваного рішення слід визнати протиправними, а рішення скасувати в цілому, як таке, що суперечить вимогам статті 123 Земельного кодексу України.

Окрім того, в судовому засідання встановлено, що позивач з метою розроблення технічної документації із землеустрою без надання дозволу з боку органу місцевого самоврядування, звернувся до ТОВ Гектар ІФ , із яким 29.11.2017 року уклав відповідну угоду (а.с. 36-37,49).

Згідно завдань на розроблення проекту землеустрою від 29.11.2017 та 07.03.2018, за результатами виконаних робіт замовнику повинні бути представлені наступні документи і матеріали (а.с.50,51):

1) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовій формі;

2) документація із землеустрою у форматі електронного документа.

Зазначений проект землеустрою виготовлений на замовлення позивача та направлений ним 14.03.2018 року для надання висновку про його погодження на адресу Відповідача2 (а.с.48- 68).

03.04.2018 року з боку Відповідача2 на адресу позивача направлено лист за № С/6128, в якому зазначено, що звернення позивача щодо надання висновку та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на вул. Тисминецька, 5 в с. Хриплин, розглянуто та повідомлено про те, що відведення вказаної земельної ділянки площею 2.1090 га суперечить рішенню Хриплинської сільської ради, згідно якого дано дозвіл на відведення земельної ділянки площею 0,40 га, у зв`язку з чим, йому необхідно привести площу даної земельної ділянки у відповідність до даного рішення сільської ради.

В даному випадку, суд виходив із наступного законодавчого регулювання виниклих спірних правовідносин.

Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган місцевого самоврядування, який дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_16 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно частини 8 статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

У відповідності до положень частини 2 статті 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Частинами 4 та 5 статті 186-1 Земельного кодексу України, передбачено, що розробник подає на погодження до органу, визначеного у частинах другій і третій цієї статті, завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Згідно вимог частин 6, 7 та 8 статті 186-1 Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк. У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок, погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України та включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної ОСОБА_16 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, Івано-Франківською міською радою створено відповідний виконавчий орган - Депаратамент містобудування, архітектури та культурної спадщини, який наділений повноваженнями щодо надання висновків у сфері землеустрою.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній відмові Відповідача2 у наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу, суд погоджується з твердженням позивача про необґрунтованість даної відмови в частині посилання Відповідача2 на наявність рішення Хриплинської сільської ради Івано-Франківської міської ради від 08.12.2017 року №26-21/2017 Про розгляд заяви ОСОБА_1А. як на нормативно-правовий акт, який підлягає обов`язковому виконанню всіма суб`єктами, що проживають та розташовані на відповідній території, оскільки у відповідності до рішення Коституційного суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 дані рішення ради носять ненормативний характер та є актами індивідуальної дії.

Водночас, суд вказує на те, що визнання протиправним акту індивідуальної дії без його скасування суперечить засадам визначеним пунктом 2 статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України та не забезпечуватиме реального захисту прав позивача, проте позивачем такої позовної вимоги не заявлено.

Згідно частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Проте, суд не вважає за доцільне використовувати дане право та зазначає при цьому, що хоча факт ненадання відповідним органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк і не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно, проте на органи, які визначені статтею 186-1 Земельного кодексу України покладено відповідний об`єм повноважень для перевірки положень такого проекту на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Зокрема, Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради заборонено вимагати додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій", однак перевірити їх на відповідність вимогам даної норми він зобов`язаний.

В ході судового розгляду, шляхом перевірки проектної документації встановлено її невідповідність вимогам статті 50 Закону України "Про землеустрій", зокрема відсутність: пояснювальної записки, довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріалів геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; перелік обмежень у використанні земельних ділянок; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки). Водночас, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, надано без підписів представників Хриплинської сільської ради, землі якої межують з земельною ділянкою проект якої розроблявся позивачем.

З урахуванням наведеного, за обставин коли визнання відмови Відповідача2 в наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 2.1090 га протиправною без скасування такої відмови є неможливим, а підстав для її скасування суд не вбачає, оскільки проектна документація на вищевказану земельну ділянку не відповідає вимогам статті 50 Закону України "Про землеустрій", відповідно немає підстав і для задоволення позовних вимог в цій частині.

При розподілі судових витрат, слід врахувати положення частини 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України , згідно вимог яких, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 1409,6 грн., який в силу положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України є складовою судових витрат. Таким чином в користь позивача з бюджетних асигнувань Відповідача1, як суб`єкта владних повноважень, слід стягнути 704,80 гривні - суми пропорційної до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хриплинської сільської ради Івано-Франківської міської ради від 08.12.2017 року № 26-21/2017 "Про розгляд заяви ОСОБА_1А.".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хриплинської сільської ради (76495, вул. Береегова 4в, с. Хриплин Івано-Франківської міської ради, код ЄДРПОУ 04356432) на користь ОСОБА_1 (вул. Галицька 145/73, м. Івано-Франківськ) сплачений ним судовий збір в розмірі 704,80 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Панікар І.В.

Рішення складене в повному обсязі 13 серпня 2018 р.