Ухвала

від 16.08.2018 по справі 826/12400/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про залишення позовної заяви без руху 16 серпня 2018 року                                        м. Київ                                        № 826/12400/18 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами      Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до    Товариства з обмеженою відповідальністю " Вояж Спа Україна" про  стягнення штрафних санкцій в розмірі 10 051,69, ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж Спа Україна», в якій просить стягнути з ТОВ «Вояж Спа Україна» санкції у розмірі 9445,00 грн та нараховану пеню у розмірі 606,69 грн. Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, судом встановлено наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного. При подачі позову позивачем у прохальній частині зазначено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону “Про судовий збір” від 08.07.2011 року №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. У свою чергу, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Крім того, прийняття рішення щодо звільнення від судового збору чи відстрочення його сплати на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, є правом суду. Вказані норми не передбачають обов'язку суду звільнити особу від сплати судового збору у випадку наявності відповідного клопотання. Невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду. Разом з цим, Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23 січня 2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалах від 28.09.2015 року по справі № 21-5496а15 та від 18.02.2016 року по справі 826/6756/15. Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами. З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою. Перевіривши матеріали позовної заяви з доданими до неї документами, з урахуванням того, що в даних матеріалах не міститься жодного обґрунтування позивача або зазначення причини неможливості оплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закон України “Про судовий збір”, для відстрочення Київському міському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів сплати судового збору. Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно пп. 1.2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” передбачено, що з 01.01.2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1762 гривні. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення санкцій у сумі 9445,00 грн, та пені у сумі 606,69, які є майновими. Вказана сума є ціною позову і саме з неї слід виходити при обчисленні судового збору. Таким чином, з урахуванням заявлених позовних вимог майнового характеру, сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання до суду даного адміністративного позову, становить 1762,00 грн. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановлених статтями 160, 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивачу у цей строк слід усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до Окружного адміністративного суду міста Києва платіжного доручення про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1762,00 грн, сплаченого на наступні реквізити: Отримувач коштів  - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38004897 Рахунок отримувача  -  34310206084021 Банк отримувача  -  Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача  -  899998 Код класифікації доходів бюджету  -  22030101 Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону. Зазначені документи подати через канцелярію суду (або надіслати поштою) з посиланням на реквізити даної ухвали. Керуючись положеннями статей 132, 133, 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - УХВАЛИВ: 1. Відмовити Київському міському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. 2. Залишити позовну заяву Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів без руху. 3. Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали. 4. Попередити позивача, що у разі, якщо недоліки, зазначені в ухвалі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання.           Згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.           Суддя                                                                                      В.І. Келеберда