Постанова

від 14.08.2018 по справі 826/2946/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2946/17 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2018 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Проспектс Україна Prospects Ukrsine до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Проспектс Україна Prospects Ukrsine звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.11.2016 № 0035421201 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 48 535, 60 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2018 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податків до бюджету товариством з обмеженою відповідальністю Проспектс Україна Prospects Ukraine .

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю Проспектс Україна Prospects Ukraine термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 10.11.2016 № 1647/26-57-12-01-18 (далі акт перевірки) та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2016 № 0035421201, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 % від суми грошового зобов'язання 903 682, 00 грн., що дорівнює 90 368, 20 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Проспектс Україна Prospects Ukraine частково не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, а саме в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 48 535, 60 грн., звернулось до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки контролюючого органу, на яких ґрунтується оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 48 535, 60 грн. є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позивачем своєчасно сплачувалось грошове зобов'язання, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У пункті 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до положень пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З акта перевірки Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві вбачається, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Так, відповідачем зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю Проспектс Україна Prospects Ukraine порушено терміни сплати грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № 0003262204 від 26.08.2015 (проведено 03.03.2016) строком у 29 днів, декларації з податку на додану вартість від 19.02.2016 № 9020759042 строком у 2 дні, та декларації з податку на додану вартість від 19.02.2016 № 9020759042 строком у 14 днів.

Матеріали справи свідчать, що податкова декларація товариства з обмеженою відповідальністю Проспектс Україна Prospects Ukraine за січень 2016 року № 9020759042 була подана до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві 19.02.2016 о 15:05:49, що підтверджується копією квитанції № 2.

Так, суд першої інстанції встановив, що позивач дотримався вимог Податкового кодексу України і подав податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2016 року № 9020759042 до 20.02.2016, а платіжним дорученням від 22.02.2016 №21354 товариством з обмеженою відповідальністю Проспектс Україна "Prospects Ukraine" було сплачено податок на додану вартість у розмірі 89 106, 00 грн., що відповідає задекларованій у рядку 18.1 податкової декларації сумі податкового зобов'язання із податку на додану вартість за січень 2016 року №9020749042.

На підтвердження зазначеного, позивачем було надано суду першої інстанції копію податкової декларації за січень 2016 року № 9020759042.

Більше того, у судовому засіданні 28.08.2017 судом першої інстанції було витребувано від позивача докази своєчасної сплати грошових зобов'язань, а з відповідача - картку особового рахунку.

На виконання вимог суду першої інстанції, позивачем у судовому засіданні 05.02.2018 було надано копію платіжного доручення від 22.02.2016 № 21354, з якої вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю Проспектс Україна "Prospects Ukraine" через установу банку Укрексімбанк 22.02.2016 було сплачено 89 106, 00 грн. з призначенням платежу сплата ПДВ за січень 2016 року .

Відповідач вимогу суду першої інстанції щодо надання картки особового рахунку позивача - не виконав.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем жодним чином не підтверджено існування станом на 22.02.2016 у позивача заборгованості із податку на додану вартість і спрямування здійсненого платежу із ПДВ за січень 2016 року на погашення існуючої заборгованості, у зв'язку із чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем вчасно, з дотриманням норм Податкового кодексу України було сплачено податкове зобов'язання, зазначене в поданій ним податковій декларації за січень 2016 року, а саме: декларацію було подано 19.02.2016, а відповідне зобов'язання сплачено 22.02.2016, тобто протягом трьох днів з моменту подачі декларації, що не порушує десятиденного терміну сплати податкового зобов'язання, визначеного нормами Податкового кодексу України.

Стосовно вказаного в акті перевірки порушення позивачем терміну сплати грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 26.08.2015 № 0003262204 строком у 29 днів, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 26.08.2015 № 0003262204 було предметом судового оскарження в адміністративній справі № 826/1353/16, зокрема, ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2016 відкрито провадження та призначено до судового розгляду на 31.03.2016.

Під час судового оскарження податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 26.08.2015 № 0003262204, позивачем 03.03.2016 було сплачено суму неузгодженого податкового зобов'язання в розмірі 594 375, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03.03.2016 № 21450, а 15.03.2016 було сплачено суму пені в розмірі 77 756, 66 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.03.2016 № 21507.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2016 закрито провадження у справі № 826/1353/16.

Таким чином, з 09.02.2016 відбувалась процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу саме за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання.

У випадку, коли таке зобов'язання є неузгодженим, воно не створює наслідків для визначення інших зобов'язань.

При цьому, доказів вирахування 29 денного прострочення сплати узгодженого грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 26.08.2015 № 0003262204 останнім не надано.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи те, що матеріали справи не містять жодних доказів правомірності нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, то суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.11.2016 № 0035421201 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 48 535, 60 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 16.08.2018.