Рішення

від 21.06.2007 по справі 12/1536

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський

суд

Житомирської

області

10002, м. Житомир, майдан

Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" червня 2007 р.                                                   

 Справа № 12/1536

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді 

судді Сікорської Н.А.

судді 

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. - приватний підприємець

від відповідача не з'явився

Розглянувши справу за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності

- приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 

до Селянсько-фермерського господарства "Колос" (с.

Красносілка)

про стягнення 20668,61 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з

відповідача                      

20668,61 грн. заборгованості та судових витрат.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав

у повному обсязі. Надав, підписаний сторонами, акт прийняття виконаних робіт.

(а.с.10).

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не

направив. Вимоги ухвали суду від 08.05.2007р. не виконав.

За вказаних обставин суд вважає, що відсутність представника

відповідача не перешкоджає вирішенню справи.

Дослідивши документи по справі, заслухавши пояснення представника

позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.2004р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та

селянсько-фермерським господарством "Колос" був укладений Договір

підряду від 20.04.2004р. на виконання сільськогосподарських робіт по оранці та

обробітку земельних угідь. (а.с. 11).

Згідно п.2.1 відповідач зобов'язувався перерахувати на

розрахунковий рахунок позивача 50,00 грн. за кожний виораний гектар

сільськогосподарських угідь без податку на додану вартість.

Відповідно до п.2.3. даного договору, підставою для оплати є акт

приймання виконаних робіт, підписаний сторонами.

05.05.2004р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт

виконаних робіт, відповідно до якого позивач надав послуги по оранці земель, а

саме 176 га, а відповідач зобов'язувався виплатити позивачу 8800,00 грн.

(50*176). (а.с.10)

Відповідач виконав свої зобов'язання частково, сплативши лише

3000,00 грн., чим порушив вимоги ст.525, 526 ЦК України.

За приписом ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в

якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або

утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання

його обов'язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від

зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не

встановлене договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями п.4.3 договору підряду від 20.04.2007р. за

несвоєчасний розрахунок за виконані роботи відповідач сплачує позивачу

інфляційний збиток з моменту виникнення боргу, 3% річних від заборгованої суми

з моменту виникнення боргу, пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення

оплати, яка є штрафною і сплачується додатково понад відшкодування збитку та

сплати 3% річних.

Керуючись п.4.3 даного Договору позивач нарахував відповідачу

інфляційні в сумі 2115,51 грн., пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення

оплати, в сумі           12753,10 грн.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не

оспорив.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення позивача,

господарський суд дійшов висновку про 

часткове задоволення позовних вимог на підставі слідуючого.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення

цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вбачається з наданих документів, між сторонами фактично виникли

відносини  підряду.

Відповідно ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена

попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник (відповідач)

зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі

роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за

згодою замовника, - достроково.

Згідно п.2.3 Договору підряду підставою для оплати є акт приймання

виконаних робіт, підписаний сторонами.

Факт виконання підрядником робіт та прийняття їх відповідачем на

суму       8800,00 грн.

підтверджується  актом приймання

виконаних підрядних робіт від 05.05.2004р. (а.с.10)

Акт оформлений належним чином, містить необхідні реквізити і

відомості, підписані представниками позивача і відповідача та скріплений

печатками сторін.

Відповідач провів  частковий

розрахунок, сплативши 3000,00 грн.

Відповідно до.4.3 позивач розрахував інфляційні за період з  травня 2004 року по  квітень 2007 року в сумі 2115,51 грн. та

пеню, яка  нарахована за рік, починаючи з

08.05.04, в сумі  12753,10 грн. (а.с.8).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що подані позивачем

розрахунки є помилковими та не відповідають дійсності.

Згідно розрахунку, які зроблені судом, інфляційні за період з  травня 2004 року по  квітень 2007 року становлять 2096,91 грн.

Вказана суму підлягає задоволенню. В частині стягнення різниці 18,60 грн. (

2115,51 грн. - 2096,91 грн.)  суд

відмовляє, як заявленій безпідставно.

За приписом п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за

прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або

договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало

бути виконано.

Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за

несвоєчасне виконання грошових зобов'язань",  розмір  

пені обчислюється  від  суми 

простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної 

облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який

сплачується пеня.

Таким чином буде 

правомірним нарахування пені за шість місяців, починаючи з  08.05.04 р. та  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно розрахунку суду пеня становить 432,62 грн., яка і підлягає

задоволенню. В частині стягнення 

12320,48 грн. суд відмовляє.

Згідно з ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини,

на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов

висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі

і підлягає  частковому задоволенню в сумі

8329,53 грн., з яких 5800,00 грн. - сума основної заборгованості;  2096,91 грн. - інфляційні; 800,00 грн.,

432,62 грн. - пеня;

Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру

задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, керуючись

ст.ст. 33, 49, 69,82-85ГПК України, господарський суд 

ВИРІШИВ:

1.

Позов задовольнити частково.

2.

Стягнути з Селянсько-фермерського господарства "Колос", Житомирська

область, Чуднівський район, с.Красносілка, код ЄДРПОУ 30888665

на

користь Приватного підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1, код НОМЕР_1

-

5800,00 грн. - сума основної заборгованості;

-

2096,91 грн. - інфляційних збитків;

-

432,62 грн. - пеня;

-

83,30 грн. витрат по сплаті держмита;

-

47,55 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3.

В частині стягнення 12339,08 грн. відмовити.

Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку

з дня його прийняття.   

Суддя                                                                        

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу