Постанова

від 15.08.2018 по справі 822/2966/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2966/17

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

15 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту освіти та науки ОСОБА_2 міської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року (повний текст складено 09 лютого 2018 року в м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом Хмельницького професійного ліцею електроніки до управління з питань реєстрації ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_2 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 обласна державна адміністрація про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2017 року ОСОБА_2 професійний ліцей електроніки звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління з питань реєстрації ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_2 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 обласна державна адміністрація про визнання незаконним та скасування рішення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Департамент освіти та науки ОСОБА_2 міської ради оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, наголошуючи, при цьому, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного її вирішення.

09 липня 2018 року до суду від ОСОБА_2 обласна державна адміністрації надійшов відзив на апеляційна скаргу, в якому обґрунтовує безпідставність доводів апеляційної скарги.

14 серпня 2018 року від представника ОСОБА_2 міської ради надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Інші сторони в судове засідання не з'явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, про що судом апеляційної інстанції 14 серпня 2018 рок було прийнято ухвалу про перехід з відкритого судового засідання до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, судова колегія, в ході перевірки матеріалів справи та здійснення аналізу вірності застосування судом першої інстанції норм законодавства, на підставі встановлених фактичних обставин справи, вважає, що апеляційна скарга Департаменту освіти та науки ОСОБА_2 міської ради підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.09.1993 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України №689 "Про передачу на баланс професійних навчально-виховних закладів будівель і споруд", з метою збереження майна професійних навчально-виховних закладів, недопущення використання їхніх навчальних і побутових приміщень підприємствами, організаціями для виробничих і комерційних цілей та більш ефективного розв'язання проблем підготовки робітничих кадрів зобов'язано відповідні міністерства, відомства та корпорації забезпечити до 01.10.1993 передачу підпорядкованими підприємствами та організаціями на баланс професійних навчально-виховних закладів будівель і споруд, зокрема: виробниче об'єднання "Катіон" зобов'язано передати на баланс професійному-технічному училищу №8 м. Хмельницького навчальний корпус, майстерні, побутовий комплекс та гуртожитки.

На виконання зазначеної Постанови КМУ згідно Акта від 29.03.1995 AT "Катіон" все спірне майно передало ПТУ №18, яке в подальшому реорганізоване в ОСОБА_2 професійний ліцей електроніки відповідно до наказу Міносвіти від 13.06.2003 "Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів".

До єдиного майнового комплексу, що знаходиться на балансі ліцею, входить майно:

1) навчально-адміністративний корпус по вул. Тернопільська,40\1;

2) виробничо-побутовий корпус по вул. Тернопільська,40\1;

3) господарська будівля по вул. Тернопільська,40\1

4) гуртожиток по вул. Тернопільська,40\1;

5) земельна ділянка площею 2,15 га по вул. Тернопільській,40\1, яка виділена в постійне користування Хмельницькому професійного ліцею електроніки на підставі Рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради від 14.11.1996 №1234. Право постійного користування було оформлене державним актом І-ХМ №001991, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право постійного користування землею ХМ №463.

За приписами п.2 постанови КМУ "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 02.04.2002 №449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

В 2015 році ОСОБА_2 професійний ліцей електроніки замовив виготовлення технічної документації на вищезазначену земельну ділянку з метою отримання кадастрового номера та реєстрації права землекористування в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При реєстрації земельної зазначеної ділянки в Державному земельному кадастрі була допущена помилка, а саме власником земельної ділянки помилково записано форму власності комунальна. Допущена помилка виправлена, однак в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно помилково було записано власником зазначеної земельної ділянки ОСОБА_2 міську раду.

Відповідно до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24483219 від 16.09.2015 було проведено реєстрацію права власності, на земельну ділянку к.н. 6810100000:09:004:0092, загальною площею 2.15 га, яка розташована за адресою: вул. Тернопільська, 40/1, м. Хмельницький, за суб'єктом ОСОБА_2 міська рада.

На звернення представника ОСОБА_2 державної адміністрації до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 міської ради, було отримано рішення №36274306 від 24.07.2017 про відмову в державній реєстрації прав та обтяжень на земельну ділянку к.н. 6810100000:09:004:0092 за суб'єктом ОСОБА_2 обласна державна адміністрація на підставі того, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вже наявний запис про право власності на дану земельну ділянку за ОСОБА_2 міською радою, а документи, подані для реєстрації права власності на ту ж земельну ділянку - за державою. У зв'язку із цим, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

Зазначене рішення ОСОБА_2 обласна державна адміністрація оскаржила до Головного територіального управління юстиції. За результатами розгляду вказаної скарги ОСОБА_2 обласна державна адміністрація отримала повідомлення про відмову в розгляду поданої скарги де зазначено, що з метою відновлення порушених прав заявнику необхідно звернутися з позовом до суду про скасування записів про проведену державну реєстрацію прав.

Вважаючи, що запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 16.09.2015 року за № 24483219 є незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити, оскільки вищезазначене рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки к.н. 6810100000:09:004:0092, загальною площею 2.15 га, яка розташована за адресою: вул. Тернопільська, 40/1, м. Хмельницький, в частині реєстрації права власності ОСОБА_2 міської ради на земельну ділянку є протиправним, а тому правильним захистом порушеного права позивача буде зобов'язання Управління з питань реєстрації ОСОБА_2 міської ради провести реєстрацію права власності державної власності на земельну ділянку к.н. 6810100000:09:004:0092, загальною площею 2.15 га, яка розташована за адресою: вул. Тернопільська, 40/1, м. Хмельницький, зазначивши форму власності - Державна власність.

При цьому, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, виходив з того, що земельна ділянка по вул. Тернопільській, 40\1 кадастровий номер 6810100000:09:004:0092, площею 2,15 га, що знаходиться на балансі Хмельницького професійного ліцею електроніки, є державною власністю і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно помилково зазначено власність ОСОБА_2 міської ради.

На думку колегії суддів суду апеляційної інстанції судом першої інстанції при прийнятті рішення було порушено норми процесуального права щодо підсудності розгляду такої категорії спорів, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто, з урахуванням спірних правовідносин, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні Zand v. Austria від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатись "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Колегія суддів зауважує, що в даному випадку позовні вимоги та їх задоволення щодо скасування рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно ОСОБА_2 міської ради щодо земельної ділянки по вул. Тернопільській, 40\1 кадастровий номер 6810100000:09:004:0092, площею 2,15 га в частині права власності ОСОБА_2 міської ради на земельну ділянку та зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію права державної власності на земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:09:004:0092 фактично направлені на встановлення факту належності земельної ділянки до комунальної чи державної форми власності і визнання права власності вказаної ділянки за ОСОБА_2 професійним ліцеєм електроніки, та відповідно засвідчення факту перебування земельної ділянки у державній, а не в комунальній власності, тобто існує спір про визначення форми власності на землю та право володіння, користування та розпорядження даною землею між ОСОБА_2 професійним ліцеєм електроніки та ОСОБА_2 міською радою.

При цьому суд звертає увагу, що прийнявши оскаржуване рішення суд першої інстанції встановив факт належності земельної ділянки по вул. Тернопільській, 40\1 кадастровий номер 6810100000:09:004:0092, площею 2,15 га, що знаходиться на балансі Хмельницького професійного ліцею електроніки, до державної власності, а не комунальної.

Тобто в даному випадку ОСОБА_2 окружний адміністративний суд вирішив земельний спір, а відтак в даному випадку наявні цивільні правовідносини, на які юрисдикція адміністративних судів не поширюється.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції, розглянувши та вирішивши справу по суті, не врахували юридичної природи спору, що виник між сторонами, та не звернули увагу на те, що цей спір не належить до категорії спорів, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору порушена підсудність позовних вимог, які мали б бути вирішенні судом в порядку господарського судочинства.

Пункт 1 частини 1 статті 238 КАС України, передбачає, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Департаменту освіти та науки ОСОБА_2 міської ради задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року скасувати, а провадження у справі за позовом Хмельницького професійного ліцею електроніки до управління з питань реєстрації ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_2 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 обласна державна адміністрація про визнання незаконним та скасування рішення закрити.

Роз'яснити позивачу право звернення до суду з позовом в порядку господарського судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4