Постанова

від 15.08.2018 по справі 5016/4167/2011(9/60)

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 5016/4167/2011(9/60)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представника ПАТ "Дельта Банк" - Чорного І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2018

у справі № 5016/4167/2011(9/60)

за заявою Сільськогосподарського ТОВ "Горизонт-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронафтосервіс"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 затверджено звіт ліквідатора ТОВ "Агронафтосервіс" - арбітражного керуючого Козлова В.О. про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі в сумі 111 084,92 грн., з яких: винагорода арбітражного керуючого за період з 13.03.2012 по 12.08.2015 в сумі 96 059,03 грн., витрати в ліквідаційній процедурі за період з 13.03.2012 по 12.08.2015 в сумі 15025,89 грн.;

- затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Агронафтосервіс" (станом на 11.09.2015);

- ліквідовано ТОВ "Агронафтосервіс", зареєстроване Новоодеською райдержадміністрацією 12.12.2002;

- провадження у справі № 5016/4167/2011(9/60) про банкрутство ТОВ "Агронафтосервіс" та повноваження арбітражного керуючого Козлова В.О. - припинено;

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ "Дельта Банк" оскаржило її до Одеського апеляційного господарського суду. При цьому, ПАТ "Дельта Банк" було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 у справі № 5016/4167/2011(9/60).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 (колегія суддів: Лавриненко Л.В. - головуючий, Аленін О.Ю., Лашин В.В.) відмовлено ПАТ "Дельта Банк" у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 у справі № 5016/4167/2011(9/60); відмовлено ПАТ "Дельта Банк" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 у справі №5016/4167/2011(9/60).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Дельта Банк" звернулося з касаційною скаргою та просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 у справі №5016/4167/2011(9/60); справу повернути до Одеського апеляційного господарського суду для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 у справі №5016/4167/2011(9/60), відкриття апеляційного провадження та розгляду по суті апеляційної скарги ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015, якою було затверджено звіт ліквідатора та припинено провадження у даній справі.

Підставами для скасування оскаржуваної ухвали ПАТ "Дельта Банк" зазначає порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, заявник касаційної скарги, не погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, вважає, що суд фактично позбавив його права на судовий захист (доступ до суду), не врахував, що ст. ст. 55, 129 Конституції України гарантується захист прав і свобод у судовому порядку та передбачено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, а ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом;

До того ж, за твердженням скаржника, оскільки з повним текстом оскаржуваної ухвали ПАТ "Дельта" ознайомилось 10.05.2018 на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень при перевірці Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб дійсних активів у ліквідаційній процедурі, останнім днем для апеляційного оскарження ухвали від 26.10.2015 є 20.05.2018, що є вихідним днем та згідно норм чинного законодавства переноситься на 21.05.2018.

Відзиви на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходили.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ПАТ "Дельта", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, апеляційний господарський суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" на зазначену ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015, виходив з відсутності підстав для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали, оскільки ПАТ "Дельта Банк" було обізнано про існування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015.

Судом апеляційної інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 у справі №5016/4167/2011(9/60) ПАТ "Дельта Банк" звернулося 15.05.2018, тобто маже через 2,5 року після прийняття оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

- подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;

- пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 обґрунтовано тим, що ПАТ "Дельта Банк" не отримувало повного тексту зазначеної ухвали, участі в судовому засіданні не приймало, а з повним текстом оскаржуваної ухвали від 26.10.2015 ознайомилося лише 10.05.2018 із сайту Єдиного державного реєстру судових рішень при перевірці Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб дійсних активів банку у ліквідаційній процедурі.

Однак, як з'ясовано апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 направлялась судом першої інстанції на адреси всіх кредиторів (п. 2 ч. 8 резолютивної частини ухвали) та отримана ПАТ "Дельта Банк" 02.01.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором № 5400126424317.

Відтак, надавши оцінку наведеним вище обставинам, апеляційний суд встановив, що ПАТ "Дельта Банк" було обізнано про існування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 у даній справі, а тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження згідно ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Разом з тим, у справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в даному контексті також слід враховувати іншу правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Касаційний господарський суд відхиляє аргументи заявника касаційної скарги про позбавлення його в порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на судовий захист (доступ до суду), з огляду на наступне.

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II).

У рішенні ж Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с. 15, п. 31).

При цьому, в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в ГПК України вимога до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку подання апеляційної скарги.

Невиконання ж заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом, зокрема в даному випадку, відмовляти у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" про порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та не спростовують законних і обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, виходячи з аналізу наведених норм, встановлених судом апеляційної інстанції обставин, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відмову ПАТ "Дельта Банк" у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 та відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 у справі №5016/4167/2011(9/60) прийнята судом у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального та процесуального права і підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 у справі №5016/4167/2011(9/60) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Білоус В.В.

Жуков С.В.