Ухвала

від 15.08.2018 по справі 522/12546/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

15.08.2018

Справа № 522/12546/18

Провадження № 1-кс/522/14468/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 по кримінальному провадженні № 12018160500004274 від 06.07.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно.

Як вбачається з клопотання прокурора, у провадженні слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160500004274 від 06.07.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння невстановленими особами, шахрайським шляхом, правом на майно , надавши завідомо неправдиві документи до органів державної реєстрації, з метою подальшого заволодіння грошовими коштами законних покупців, шляхом продажу незаконно отриманого права на вказане майно.

В ході досудового розслідування встановлено, що група осіб, вступивши у змову з державним реєстратором ОФ ДП «ДІСЕД» ОСОБА_4 , за допомогою останнього 04.05.2017 здійснили реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний №1240267751101) та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:02:006:0216 (реєстраційний №1240162751237) на громадянина ОСОБА_5 .

Підставою набуття права власності стали свідоцтва №2376 та №2374 від 09.12.2009, видані нібито приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 .

Згідно отриманої відповіді від нотаріуса ОСОБА_6 ним ніколи не видавались свідоцтва №2376 та №2374 від 09.12.2009, так як номер нотаріальної дії яка востаннє вчинялась ним в 2009 році є №1879, та бланки які начебто використовувались для видачі вищезазначених свідоцтв використовувались ним для інших нотаріальних дій.

В подальшому, з метою надання майну законного походження здійснено низку реєстраційних дій з відчуження майна, а саме згідно договору купівлі продажу №81 та82 від 15.05.2017 посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 право власності зареєстроване за ОСОБА_8 та в подальшому згідно договорів дарування № 371 та 372від 15.09.2017 посвідчених нотаріусом ОСОБА_9 зареєстроване за ОСОБА_10 .

Так на теперішній час встановлено що групою вищезазначених осіб здійснюються дії направлені на незаконне заволодіння грошовими коштами законних покупців шляхом продажу права на майно, яке отримано шахрайським шляхом, надавши завідомо підроблені документи.

Ураховуючи викладене вищезазначені об`єкти нерухомості є об`єктом кримінально протиправних дій, право власності на які набуто кримінально протиправним шляхом, тому є доказом вчинення злочину та відповідає критеріям зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, про що складено відповідну постанову про визнання речовими доказами, про що прокурором прийнято відповідну постанову.

Таким чином об`єкти нерухомого майна, - житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний №1240267751101) та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:02:006:0216 (реєстраційний №1240162751237) є об`єктами кримінально протиправних дій, зберігають сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження.

Враховуючи викладене на зазначене майно виникла необхідність накласти арешт, заборонивши відчуження, розпорядження та користування, підставою якого є те що існують безспірні підстави та підозри що воно є доказом злочину, було предметом та кінцевою метою вчинення кримінального правопорушення, зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження, метою накладання арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Також у разі обізнаності про слухання клопотання про накладання арешту на майно особи які фігурують зрозуміють важливість дослідження доказів саме в тому вигляді в якому вони є на теперішній час, та для уникнення кримінальної відповідальності можуть спотворити, зіпсувати або знищити вказане майно, або здійснити його відчуження, що призведе до негативних наслідків.

Крім того не накладання арешту може призвести джо негативних наслідків, а саме нанесення матеріальних збитків особам які можуть придбати вказане майно, право на яке отримано шахрайським шляхом за завідомо підробленими документами.

Зазначене майно можливо та необхідно використати у кримінальному провадженні, як доказ, а не накладання арешту може призвести до його спотворення, зіпсування, знищення, відчуження та неможливості встановлення важливих фактів та обставин що обов`язково необхідно встановити під час кримінального провадження

Посилаючись на вищевикладене, прокурор просив накласти арешт заборонивши відчуження, розпорядження та користування будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна:

- житловий будинок за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, вулиця Вишнева, ж/м «Дружний», будинок 10/20 (реєстраційний №1240267751101)

- земельну ділянку за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, вулиця Вишнева, ж/м «Дружний», земельна ділянка 10/20, кадастровий номер 5123755800:02:006:0216 (реєстраційний №1240162751237)

При цьому, на підставі ч. 1 ст. 172 КПК України, просив розгляд даного клопотання здійснити за відсутністю власників приміщень, так як існує загроза їх подальшого переоформлення, продажу, відчуження.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про накладення арешту на вищезазначене майно та просив його задовольнити в повному обсязі з наведених підстав.

Власник майна в судове засідання не викликався у зв`язку з заявленим прокурором клопотанням.

Розглянувши клопотання, вивчивши надані матеріали, заслухавши прокурора, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Аналіз наданих матеріалів дозволяє суду у відповідності до вимог ст. 173 КПК України зробити висновок про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Приймаючи до уваги, що вказане майно є предметом кримінального правопорушення, та те, що незастосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження даного майна та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, виникла необхідність накласти арешт на зазначене майно, заборонивши відчуження, розпорядження та користування, підставою якого є те що існують безспірні підстави та підозри що воно є доказом злочину, було предметом та кінцевою метою вчинення кримінального правопорушення, зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження, метою накладання арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За таких обставин, суд вважає, що слідчим доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Таким чином, існують всі передбачені Законом підстави для арешту зазначеного майна.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт заборонивши відчуження, розпорядження та користування, заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна за адресами:

- житловий будинок за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, вулиця Вишнева, ж/м «Дружний», будинок 10/20 (реєстраційний №1240267751101)

- земельну ділянку за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, вулиця Вишнева, ж/м «Дружний», земельна ділянка 10/20, кадастровий номер 5123755800:02:006:0216 (реєстраційний №1240162751237).

Виконання ухвали покласти на прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: