Рішення

від 14.08.2018 по справі 603/390/18

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/390/18

Провадження №2/603/215/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2018 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Іванчука В. М.

за участі секретаря судового засідання - Швець Н.С.

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду міста Монастириська цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Олешівської сільської ради

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в Монастириський районний суд Тернопільської області з позовом до Олешівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться по вул.Підлісна №14 с.Савелівка Монастириського району Тернопільської області до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 87,1 кв.м., житловою площею 62,6 кв.м., - стіни цегла, Літня кухня Б - стіни цегла, ОСОБА_2 В - стіни дошка, Гараж Г - стіни цегла, Комора Д - стіни цегла, ОСОБА_2 Е - стіни дошка, ОСОБА_2 Ж - стіни цегла, Навіс З - стіни цегла, дошка, Курник К - стіни цегла, Стодола Л - стіни дошка, Навіс М - стіни дошка, Стайня Н - стіни цегла, Ворота хв. №1 - металеві, Ворота №2 - металеві, Хвіртка №3 - металева, Огорожа №4 - сітка металева, Відмостка №5 - бетон, Криниця К - кільця бетонні.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 20.08.2017 року помер - ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з вищевказаного майна.

Позивач вважає, що саме вона повинна успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем першої черги за законом, спадщину належним чином прийняла, оскільки проживала на час відкриття спадщини із спадкодавцем.

ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, а саме документи на житловий будинок.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю просить їх задовольнити.

Відповідач - представник Олешівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в підготовче засідання не з'явився, суду подав відзив на позовну заяву по суті справи про визнання позову з підстав зазначених в позовній заяві та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У випадку визнання позову відповідачем та беручи до уваги те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд відповідно до ч. 3 ст. 200, ст. 206 ЦПК України ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Судом встановлено, що 20.08.2017 року у віці 78 років в с.Садове Монастириського району Тернопільської області помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №230962, актовий запис №5.

Ще за життя померлому належав:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться по вул.Підлісна №14 с.Савелівка Монастириського району Тернопільської області до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 87,1 кв.м., житловою площею 62,6 кв.м., - стіни цегла, Літня кухня Б - стіни цегла, ОСОБА_2 В - стіни дошка, Гараж Г - стіни цегла, Комора Д - стіни цегла, ОСОБА_2 Е - стіни дошка, ОСОБА_2 Ж - стіни цегла, Навіс З - стіни цегла, дошка, Курник К - стіни цегла, Стодола Л - стіни дошка, Навіс М - стіни дошка, Стайня Н - стіни цегла, Ворота хв. №1 - металеві, Ворота №2 - металеві, Хвіртка №3 - металева, Огорожа №4 - сітка металева, Відмостка №5 - бетон, Криниця К - кільця бетонні, що підтверджується копією з погосподарської книги №5, згідно якої ОСОБА_3 зазначений як голова.

Родинні відносини між померлим 20.08.2017 року ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 підтверджуються:

- свідоцтвом про народження серії ІІ-ИД №365433 виданого повторно 10.07.1984 року, згідно якого ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4;

- свідоцтвом про одруження серії І-ИД №8088907 виданого Олешівською сільською радою 28.08.2002 року, згідно якого встановлено, що ОСОБА_4 змінила своє дошлюбне прізвище з Омятач на Гулька .

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В зв'язку з вищевказаним суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 який помер 20.08.2017 року, як спадкоємець першої черги за законом, оскільки проживала на час відкриття спадщини з померлим, що підтверджується довідкою наданою виконкомом Олешівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області №209 від 13.06.2018 року.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність правовстановлюючих документів на будинковолодіння, позивач не може отримати свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями, що підтверджується відмовою державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори від 12.06.2018 року №343/01-16, у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України по справі №6-137цс13 визначено, що право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. З 1966 року питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року Про громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків і прийнятою відповідно до цього указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Згідно технічного паспорта, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою вул.Підлісна №14 с.Савелівка Монастириського району Тернопільської області, був побудований в 1967 році.

Згідно п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 року №553), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

З листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна вбачається, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючі документи відсутні, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Згідно копії з погосподарської книги №5 за 1991 рік вбачається, що головою господарства по вул.Підлісній №14 с.Савелівка Монастириського району Тернопільської області був ОСОБА_3

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним в позовній заяві щодо спадщини у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, а отже, позивач ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини за законом у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

При цьому в положенні п. 3.1 ОСОБА_5 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно та неможливість з даних причин оформити спадщину в установленому законом порядку доведена матеріалами справи.

Суд не бере до уваги заяву ОСОБА_6, засвідчену секретарем виконавчого комітету Олешівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області 26.03.2018 року, зареєстровану в реєстрі за №07 яка б мала право на спадкове майно зазначене в позовній заяві, згідно якої вона відмовилась від своєї частки у спадщині, так як, згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, а саме протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Натомість, вищевказана заява ОСОБА_6 свідчить про те, що вона вказаної в позовній заяві спадщини не приймала, їй відомо про заявлені вимоги ОСОБА_1 та щодо них не заперечує, так як протягом розгляду справи в суді заперечень проти позову не подавала і ніяких дій, які б могли помішати позивачу у задоволенні його заявлених вимогах не вчиняла.

Суд, при ухваленні рішення враховує заяву ОСОБА_2, засвідчену секретарем виконавчого комітету Олешівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області 08.06.2018 року, зареєстровану в реєстрі за №10, згідно якої він письмово заявив, що що спадкового майна після смерті свого батька ОСОБА_3 він не прийняв.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним в позовній заяві, а отже вона як спадкоємець за законом має право на вказане в позовній заяві спадкове майно, інших спадкоємців, які б претендували на дане спадкове майно у спадщині судом не встановлено.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини на вказане в позовній заяві майно в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред'явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, тому є підстави визнати за нею право власності на спадкове майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно, яким являються житловий будинок з надвірними будівлями.

В зв'язку з наведеним та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд приходить до висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на спадкове майно згідно позовних вимог.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серії НЮ №019566 ІПН НОМЕР_1), проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 до Олешівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04396182), юридична адреса місцезнаходження: вул.Шевченка №32 с.Олеша Монастириського району Тернопільської області, про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме, на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться по вул.Підлісна №14 с.Савелівка Монастириського району Тернопільської області до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 87,1 кв.м., житловою площею 62,6 кв.м., - стіни цегла, Літня кухня Б - стіни цегла, ОСОБА_2 В - стіни дошка, Гараж Г - стіни цегла, Комора Д - стіни цегла, ОСОБА_2 Е - стіни дошка, ОСОБА_2 Ж - стіни цегла, Навіс З - стіни цегла, дошка, Курник К - стіни цегла, Стодола Л - стіни дошка, Навіс М - стіни дошка, Стайня Н - стіни цегла, Ворота хв. №1 - металеві, Ворота №2 - металеві, Хвіртка №3 - металева, Огорожа №4 - сітка металева, Відмостка №5 - бетон, Криниця К - кільця бетонні, в порядку спадкування за законом і яке належало - ОСОБА_3, який помер 20 серпня 2017 року

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_7