Рішення

від 16.08.2018 по справі 753/6317/18

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6317/18

провадження № 2/753/4736/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2018 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Ляшенко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до гімназії Київська Русь Дарницького району м. Києва, Управління освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_3, про визнання незаконними та скасування наказів про оголошення догани та звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу й відшкодування моральної шкоди, зобов язання вчинити дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до гімназії Київська Русь Дарницького району м. Києва, Управління освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_3, про визнання незаконними та скасування наказів про оголошення догани та звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу й відшкодування моральної шкоди, зобов язання вчинити дії. Мотивуючи свої вимоги тим, що наказом від 11 вересня 2017 року вона була прийнята на посаду завідувача господарством гімназії Київська Русь Дарницького району м. Києва. 12 лютого 2018 року наказом № 18 -к/тр директора гімназії ОСОБА_3 їй було оголошено догану за неналежне виконання посадових обов язків (п.2.5 Розділу 2 посадової інструкції для завідувача господарством). Звільнена вона наказом № 30-к/т-р від 07 березня 2018 року за систематичне невиконання без поважних причин обов язків, покладених не неї трудовим договором, відповідно до ст. 40 п.3 Кодексу законів про працю України, положення якого передбачає розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Так, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Вважає, що звільнення на такій підставі є незаконним, оскільки систематичності притягнення її до дисципланіроної відповідальності не було, окрім того роботодавець не врахував положення ч.3 ст. 149 КЗпП України, не відібрав у неї пояснення за наслідками проведеної перевірки за фактом порушення нею посадових обов"язків, якщо таке мало місце тощо, а саме те, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Захищаючи порушені трудові права просить визнати незаконним та скасувати наказ про її звільнення, поновити її на посаді, й стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з дня звільнення й по день постановлення судом рішення.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності від 26 лютого 2018 року (а.с.71), позовні вимоги підтримали з тих же підстав та просили їх задовольнити, посилаючись на гарантії законних підстав звільнення працівника, вимоги закону про належне виконання зобов язань роботодавця перед працівником щодо виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкодитощо, тим самим поновивши права працівника.

Відповідач в судове засідання повторно не з явився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, розміщеним повідомленням на офіційному сайті судової влади (суду).

Третя особа в судове засідання повтороно не з явився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, розміщеним повідомленням на офіційному сайті судової влади (суду).

За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні підлягають задоволенню із наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов язком держави.

Трудові права працівника гарантовані Конституцією України та законами, іншими підзаконними актами.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).

Судом встановлено, що наказом від 11 вересня 2017 року ОСОБА_2 була прийнята на посаду завідувача господарством гімназії Київська Русь Дарницького району м. Києва.

12 лютого 2018 року наказом № 18 -к/тр директора гімназії ОСОБА_2 було оголошено догану за неналежне виконання посадових обов язків (п.2.5 Розділу 2 посадової інструкції для завідувача господарством).

Так, згідно п.2.5 Розділу 2 посадової інструкції для завідувача господарством, затвердженої директором гімназії Київська Русь Дарницького району м. Києва, завідувач господарством керує роботою прибиральниць з упорядкування та прибирання приміщень установи (а.с.16, 17-18).

При цьому, будь-якого акту про виявлені факти неналежного виконання позивачкою посадових обов язків, матеріали справи не містять, й не зазначені у якості підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, що підтверджується змістом наказу (а.с.14).

Позивачка була ознайомлена із наказом про притягнення її до дисципланірної відповідальності - оголошення догани 13 лютого 2018 року, на змісті наказу внесла відомості про те, що вона не погоджується із застосованим заходом дисциплінарної відповідальності, оскільки підстав для її притягнення не вбачає, а зазначені в наказі підстави - вважає помилковими (а.с.14).

Так, зважаючи на зміст наказу про притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності від 12 лютого 2018 року за № 18-к/т-р інформація про підставу притягнення її до відповідальності відсутня, відповідно вважається, що остання притягнута до дисциплінарної відповідальності без жодних на те підстав (а.с.14).

Звільнена ОСОБА_2 наказом № 30-к/т-р від 07 березня 2018 року за систематичне невиконання без поважних причин обов язків, покладених не неї трудовим договором, відповідно до ст. 40 п.3 Кодексу законів про працю України, на підставі наказу 12 лютого 2018 року № 18 -к/тр директора гімназії про оголошення догани за неналежне виконання посадових обов язків (а.с.15).

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", звільнення з цієї підстави може бути здійснене з додержанням передбаченого статтями 148, 149 КЗпП порядку застосування дисциплінарного стягнення. Зокрема, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинні враховувати, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, та попередня робота працівника.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

За таких підстав суд вважає притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності неправомірним, за наслідками якого відбулось незаконне звільнення на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України - за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором, та як особи, до якої раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

При, чому систематичності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не було.

Так, як вбачається із матеріалів справи, позивачка була дише один раз притягнута до дисциплінарної відповідальності - оголошення догани згідно наказу № 18 -к/тр директора гімназії 12 лютого 2018 року за неналежне виконання посадових обов язків (п.2.5 Розділу 2 посадової інструкції для завідувача господарством) (а.с.14) за відсутності на те підстав.

Відповідно, правових підстав для звільнення ОСОБА_5 на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України - за систематичного невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором, не було.

За таких підстав таке звільнення є незаконним й підлягає скасуванню, й з вирішенням питання про поновлення на роботі з метою захисту порушеного права позивачки.

Наведене свідчить, що відповідачем при звільненні позивача не дотримана процедура такого звільнення, при цьому вважати, що позивачем допущено систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку немає, оскільки як вбачається із матеріалів доповідної записки, підготовленої відповідно до наказу Департаменту освіти у науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.01.2018 року № 23 Про проведення перевірки фактів, викладених у колективному зверненні батьків гімназії Ктївська Русь , вбачаються ознаки неякісного здійснення керівником закладу - гімназії ОСОБА_3 управлінських функцій, які обмежували позивача як посадову особу повноцінно реалізовувати покладені на неї посадові обов язки, цією ж перевіркою встановлено, що за наслідками неякісного керівництва керівником закладу, позивачка не мала змоги повноцінно реалізовувати посадові обов язки, а саме - доступу до певних приміщень, які були зачинені, й ключі від цих приміщень знаходились у керівника закладу, і що до позивачки, й з урахуванням встановлених підстав, не міг бути застосований передбачений цією нормою закону крайній захід дисциплінарного стягнення - звільнення.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком.

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Оскільки звільнення ОСОБА_2 відбулося 07 березня 2018 року, суд, застосовуючи зазначені норми права, приходить до висновку про те, що середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися виходячи з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, а саме - за січень та лютий 2018 року (а.с.24).

Так, середньоденна заробітна плата ОСОБА_5 складає 211 грн. 46 коп. (а.с.24).

Відповідно до пункту 5 Порядку основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Порушення термінів виплати позивачу середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 07 березня 2018 року по 16 серпня 2018 року за 111 робочих днів складає 23 472 грн. 06 коп.коп., яка визначається за визначеною формулою: (211 грн. 46 коп. - середньоденний заробіток позивача х (111 робочих днів за вказаний період часу = 23 472 грн. 06 коп.).

Відповідно, суд вважає за необхідне поновити порушене право позивача шляхом стягнення з гімназії Київська Русь Дарницького району м. Києв на користь позивача 23 472 грн. 06 коп. - середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто з дня звільнення й по день постановлення судом рішення

Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що згідно діючого законодавства особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених відповідними статтями Цивільного кодексу України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди, у тому числі ст. 237 1 КЗпП України.

Так, вказана норма КЗпП України передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд, надавши оцінку поясненням позивача, письмовим доказам в частині вирішення спору про відшкодування моральної шкоди, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеню вини відповідача, який завдав моральної шкоди позивачу, погіршення здібностей позивача та позбавлення можливості їх реалізації, вважає за необхідне задовольнити позов в цій частині вимог частково на підставі принципу розумності, виваженості та справедливості.

Позивач оцінює оцінює моральну шкоду в сумі 50 000 грн., яку суд вважає необгруновано завещеною.

Проте, суд приймає до уваги й ті обставини, які мають суттєве значення та впливають на задоволення вимог відшкодування моральної шкоди, а саме те, що невиплата заробітної плати сталася з вини відповідача (незаконність притягнення до дисциплінарної відповідальності й незаконність звільнення, що стало наслідком вимушеного прогулу та незаконність позбавлення заробітку), тобто при наявності причинного зв язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до пункту 2 частини 2, частин першої, 4 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім ї чи близьких родичів.

Таким чином, судом встановлений факт понесеної моральної шкоди позивачем, що виявився у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв язку із незаконним звільненням та невиплатою йому відповідачем заробітної плати, виходячи із принципу розумності та справедливості, та оцінює її у розмірі 5 000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Проте не всі вимоги є обґрунтованими та доведеними позивачем, а саме позов в частині зобов язання Управління освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації виплатити грошові кошти за цим рішенням суду підлягає відмові у задоволенні за безпідставністю, оскільки саме роботодавець, яким є гімназія Київська Русь Дарницького району м. Києва, несе обов язок виконати рішення суду.

Позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України Про судовий збір в частині вимоги про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, в решті вимоги нею оплачені судовим збором за три самостійні вимоги (про визнання незаконними та скасування наказів про оголошення догани та звільнення й відшкодування моральної шкоди) 3 х 704 грн. 80 коп. = 2 114 грн. 40 коп.

За таких підстав суд застосовує положення ч.6 ст. 141 ЦПК України згідно пропорційності задоволення чи відхилення позовних вимог.

Зважаючи на викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 762 грн. 00 коп., тобто за дві з половиною немайнові вимоги - 704 грн. 80 коп. х 2, 5 = 1 760 грн. 00 коп.

Так, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Й, зважаючи на заявлені вимоги позивачем, які мали б бути позивачем оплачені при зверненні до суду за вимогу про поновлення на роботі - 704 грн. 80 коп., останні мають бути стягнуті з відповідача на користь держави.

На підставі вищевикладеного, п.3 ч.1 ст. 40, 148, 149 , 235, 237 1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, ст. 27 Закону України Про оплату праці , з урахуванням постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", керуючись ст.ст. керуючись 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до гімназії Київська Русь Дарницького району м. Києва, Управління освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_3, про визнання незаконними та скасування наказів про оголошення догани та звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу й відшкодування моральної шкоди, зобов язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ гімназії Київська Русь Дарницького району м. Києва за № 18-к/т-р від 12 лютого 2018 року про оголошення догани завідуючому господарством гімназії Київська Русь ОСОБА_2 за неналежне виконання посадових обов язків.

Визнати незаконним та скасувати наказ гімназії Київська Русь Дарницького району м. Києва за № 30-к/т-р від 07 березня 2018 року про звільнення ОСОБА_2 за систематичне невиконання без поважних причин обов язків, покладених не неї трудовим договором, відповідно до ст. 40 п.3 Кодексу законів про працю України.

Поновити ОСОБА_2 на посаді завідувача господарством гімназії Київська Русь Дарницького району м. Києва з 07 березня 2018 року.

Стягнути з гімназії Київська Русь Дарницького району м. Києва, код ЄДРПОУ - 39143296, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1, за 111 робочих днів, що складає 23 472 грн. 06 коп.- середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07 березня 2018 року по 16 серпня 2018 року включно, 5 000 грн. 00 коп. - моральної шкоди, 1 762 грн. 00 коп. - судового збору, а всього - 30 234 (тридцять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 06 (шість) коп.

В решті вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: Коренюк А.М.