Рішення

від 10.08.2018 по справі 647/1180/18

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 647/1180/18

№ провадження 2/647/466/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2018 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді - В.С.Миргород при секретарі І.В.Татаровській

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/1180/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_4 районної державної адміністрації Херсонської області, Головного управління держгеокадастру у Херсонської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

за участі представників сторін :

від позивача ОСОБА_2 - представник за довіреністю ОСОБА_1,

від відповідача 1 - представник ОСОБА_5,

від відповідача 2 - представник за довіреністю ОСОБА_6,

від відповдача 3 - представник за довіреністю ОСОБА_7.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Бериславського районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_4 районної державної адміністрації Херсонської області, Головного управління держгеокадастру у Херсонської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги позивачі обґрунтовують наступним:

21.12.1999 року померла мати позивачів, ОСОБА_8, якій , належала на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ХС № 0077097, земельна частка (пай) з земель колективної власності КСП Дружба площею 7,0116 га, умовних кадастрових 7,01 га, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області. Оскільки, позивачі як спадкоємці, не звернулися із заявами про прийняття спадщини в установлений законодавством строк, рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 30 квітня 2009 року було визнано спадщину відумерлою та передано вищевказану земельну ділянку у власність територіальної громади ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 07 квітня 2016 року оскаржуване позивачами рішення було скасовано в повному обсязі, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання спадщини відумерлою.

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, виданими приватним нотаріусом ОСОБА_4 районного нотаріального округу Херсонської області, позивачам належить по 1/2 частині права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Дружба с. Кочкарівка Бериславського району Херсонської області, розміром 7,01 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), який належав померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХС№0077097, виданого ОСОБА_4 районною державною адміністрацією від 29.07.1997року за №193.

У 2016 році позивачі звернулися до ОСОБА_4 районної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим номером 6520681800:03:082:0020 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель КСП Дружба на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН за № 911124 на що 21.12.2016 року та головою ОСОБА_4 районної державної адміністрації було видано відповідне розпорядження № 816 від 10.03.2017 року №109 Про передачу земельної ділянки у спільну часткову власність в розмірі земельної частки (паю) .

Під час отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-652452112017 від 08.02.2017 року, вони дізнались, що кадастровий номер земельної ділянки, яка їм передається у власність має номер 6520681800:03:001:0171, замість 652081800:03:082:0020. Право власності 28.03.2017 року було зареєстровано належним чином у відповідному реєстрі.

З метою здачі належної позивачам земельної ділянки в оренду, позивачі звернулись до СФГ Золотий колос , однак отримали відмову, яка зводиться до наступного: земельна ділянка №1 в контурі №35 не може використовуватись для вирощування сільськогосподарських культур згідно КВЕД-2010-01.11.

Вважаючи, що їм було видано земельну ділянку, яка не підлягає використанню за призначенням вони звернулись із відповідною заявою до органів поліції, відомості про кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР за №12917230090000604 за ч. 1 ст. 358 КК У країни, досудове розслідування триває.

Просять суд визнати дії ОСОБА_4 районної державної адміністрації Херсонської області, ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області, щодо виділення їм земельної ділянки непригодної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва незаконними. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34521613 від 29.03.2017 року про реєстрацію спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 652081800:03:001:071 площею 6,1301 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою ОСОБА_3 сільська рада Бериславського району Херсонської області. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34521613 від 29.03.2017 року про реєстрацію спільної часткової власності ОСОБА_2 на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 652081800:03:001:071 площею 6,1301 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою ОСОБА_3 сільська рада Бериславського району Херсонської області. Зобов'язати відповідачів - ОСОБА_4 районну державну адміністрацію Херсонської області, ОСОБА_3 сільську раду Бериславського району Херсонської області, відділ Держкомзему у ОСОБА_4 районі Херсонської області, виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у власність в натурі земельну частку (пай), придатний для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в межах ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області у розмірі 7,01 в умовних кадастрових гектарах. Стягнути з відповідачів солідарно з підстав ст..1173 ЦК України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 150000грн. Стягнути з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 150000 грн.

Ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 01.06.2018 року провадження по справі відкрито та призначено підготовче судове засідання на 18.06.2018 року. Відповідачам встановлено п ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Не погоджуючись з позовними вимогами від представника відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного: єдиною підставою свого порушеного права для звернення до суду позивачами зазначено те, що фермерське господарство «Золотий колос» листом від 19 березня 2018 року відмовив позивачам в укладенні договору оренди землі, оскільки на думку суб'єкта господарювання земельна ділянка не може використовуватися для вирощування сільськогосподарських культур. При цьому в матеріалах справи відсутні належні докази проте, що земельна ділянка дійсно не може використовуватися для вирощування сільськогосподарських культур.

У 2016 році позивачі звернулися до ОСОБА_4 районної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 6,1301 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель КСП «Дружба» згідно сертифікату на право власності на земельну частку (пай) РН №911124.

До заяви позивачами додано графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування та розміру земельної ділянки, а саме в контурі №35 ділянка №1 погоджені підписом замовника технічної документації -ОСОБА_2 .

У свою чергу, головою ОСОБА_4 районної державної адміністрації на підставі заяв позивачів видано розпорядження від 21 грудня 2016 року №816 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» . Розпорядженням голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації від 10 березня 2017 року №109 погоджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надано у спільну часткову власність позивачам земельну ділянку загальною площею 6,1301 га, у тому числі ріллі богарної - 6,1301 га, в контурі №35, ділянка №1 із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Дружба» .

08 лютого 2017 року позивачі отримали Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6520681800:03:001:0171, замість 652081800:03:082:0020, а 28 березня 2017 року позивачі зареєстрували спільну часткову власність на земельну ділянку з кадастровим номером 6520681800:03:001:0171, при цьому не скористалися правом оскаржити рішення органу виконавчої влади, та не скасували державну реєстрацію земельної ділянки в державному кадастрі земель.

Позовна заява не містить жодних правових обґрунтувань порушених прав позивачів та належних доказів щодо неправомірних дій з боку державних органів, оскільки на момент звернення до районної державної адміністрації ОСОБА_1 ОСОБА_2 було особисто подано заяву на виділення землі, разом з підписаним графічним матеріалом, результатом якого є видані розпорядження голови районної державної адміністрації, які позивачі не визнають не законними та не скасовують.

Крім того позивачами взагалі не обґрунтовано у чому саме полягає порушення їх прав, та підстави відшкодування моральної шкоди. Разом з тим, позовна заява не чітко містить зміст позовних вимог, а саме: у прохальній частині позову зобов'язується усіх відповідачів ОСОБА_3 сільську раду Бериславського району, ОСОБА_4 районну державну адміністрацію Херсонської області, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області - виділити Позивачам земельну ділянку придатну для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Качакарівської сільської ради, що у свою чергу є зовсім не зрозумілим, оскільки відповідно до Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» , який визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам існує встановлений законодавством порядок виділення земельних часток (паїв) у власність.

В зв'язку з вищезазначеним просили у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі у зв'язку із їх необґрунтованістю.

Від відповідача ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області також надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі обґрунтовуючи наступним: після смерті матері позивачів ОСОБА_8 спадкоємці, позивачі по справі не зареєстрували право отримання спадщини, не звернулись до суду про надання додаткового строку для прийняття спадщини, а тому сільська рада звернулась до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою. Бериславським районним судом Херсонської області від 30.04.2009 року по справі №02-0-94/09 постановлено рішення та визнано відумерлою спадщину- право на земельну частку (пай), що належала померлій ОСОБА_8, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ХС № 0077097, з земель колективної власності КСП Дружба площею 7,0116 га, умовних кадастрових 7,01 га, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області та передав її у власність територіальній громаді ОСОБА_3 сільської ради. Дане рішення скасовано апеляційним судом Херсонської області та рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 06.04.2016 року №647/326/16-ц було зобов'язано передати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну частку (пай) в умовних кадастрових одиницях без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, із землі, яка перебувала у колективній власності КСП Дружба та належала померлій ОСОБА_8 на підставі сертифіката на право земельної частки (паю), тобто передано їм у спадщину лише право на земельну частку (пай). На підставі цього рішення сільською радою було надано викопіювання із нанесенням місця розташування вільної земельної ділянки на контурі 35 ділянка 1 площею 6,1301 га для ведення сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка надана із резервного фонду ОСОБА_3 сільської ради ( не витребувані паї). Викопіювання було видано особисто ОСОБА_9, представнику ОСОБА_1.

Вищезазначена земельна ділянка кадастровий номер №6520681800:03:001:0020 раніше надавалась в оренду громадянину ОСОБА_10, уже в процесі виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі було змінено та присвоєно новий кадастровий номер 6520681800:03:001:0171. Фактично вищезазначені 2 кадастрові номери є однією і тією ж земельною ділянкою.

На підставі вищезазначеного сільська рада вважає , що земельна ділянка загальною площею 6,1301 га кадастровий номер 6520681800:03:001:0171 надана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно рішення законно, відкрито, прозоро. Сільська рада не перешкоджала в реалізації законних інтересів по прийняттю спадщини померлої ОСОБА_8. Тому вимоги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є надуманими, необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Від Головного управління Держгеокадастру у Херсонської області відзиву на позов не надійшло, надійшло клопотання про закриття провадження по справі, оскільки в позовній заяві позивачами було висунуто вимоги суб'єктам владних повноважень, а саме - ОСОБА_4 районної державної адміністрації Херсонської області та ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області про скасування рішень державної реєстрації земельної ділянки, а також про зобов'язання виділення у власність в натурі земельної ділянки (пая), тобто вчинити певні дії, що є порушенням правил підсудності, оскільки згідно зі статтею 27 ЦПК дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач ОСОБА_1, який є одночасно і представником позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, на задоволенні позову наполягав. Суду пояснив, що не згоден з тим, що їм, позивачам по справі надано земельну ділянку в контурі №35, оскільки право на земельну частку (пай) їх мати мала у контурі №39, а тому саме у цьому контурі необхідно було виділити позивачам земельну ділянку у натурі, також зазначає, що виділена земельна ділянка має два кадастрові номери: 652081800:03:082:0020 та 652081800:03:001:071 та матері належала земельна частка пай у розмірі 7.1 в умовних кадастрових га, а отримали позивачі у власність земельну ділянку в розмірі 6.1301 га. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що тривалий час даний спір не знаходе свого вирішення у різних інстанціях, ним понесені значні матеріальні витрати у зв язку з зазначеним просить стягнути по 150000 грн. на користь кожного позивача моральної шкоди.

Представник ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області ОСОБА_5 заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у повному обсязі в зв'язку з його необгрунтованістю.

Представник ОСОБА_4 районної державної адміністрації Херсонської області за довіреністю ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник Головного управління держгеокадастру у Херсонської області за довіреністю ОСОБА_7 відмовилась від клопотання про закриття справи, заперечувала проти задоволення позову.

Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом..

Вимоги ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України зобов'язують суд з'ясувати обставини, що обґрунтовують заявлені вимоги, на підставі наданих на їх підтвердження доказів.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Судом було роз'яснено право сторонам по справі заявляти клопотання про витребування судом доказів, якщо у сторін існують складності в їх отриманні, подавати відповідні докази, заявляти клопотання про витребування документів та призначення експертиз по справі.

Відносно надання суду будь-яких інших доказів сторони наголошували на тому, що надали до справи всі наявні в них докази.

Судові органи, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечують захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, інтересів суспільства і держави.

Заслухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що вимоги позову не підлягають задоволенню з наступних підстав. Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Предметом спору у цій справі є визнання незаконним і скасування розпорядження від 10.03.2017 року ОСОБА_4 районної державної адміністрації №109 Про передачу земельної ділянки у спільну часткову власність в розмірі земельної частки (паю) яким позивачам надано у спільну часткову власність земельну ділянку загальною площею 6.1301 га у тому числі ріллі богарної - 6.1301 га із земель колективної власності КСП Дружба , що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області та яким позивачі вважають надано їм земельну ділянку непридатну для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Тобто, позовні вимоги спрямовані на захист цивільних прав та інтересів позивачів, що виникають із земельних правовідносин.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Враховуючи те, що управлінські дії ОСОБА_4 РДА мали наслідком створення перешкоди у реалізації цивільного права позивачів на отримання у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, спір позивачів з відповідами не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, тобто не є публічно-правовим.

Заявлена позовна вимога відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, визначеним частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України. ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, також встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

Частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення її цивільних прав чи інтересів або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання незаконними таких рішень і їх скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.

Отже, спори про визнання незаконними та скасування індивідуальних актів суб'єктів владних повноважень щодо надання у власність земельних ділянок, власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) повинні розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а внаслідок неправомірних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування спірні земельні ділянки незаконно вибули з державної власності.

Земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією (ст. 13 Конституції України).

За ч. 2 ст. 19 Конституції України (в редакції чинній на момент винесення спірних рішень) визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно ст.125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 ст. 116 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Земельним законодавством встановлено як підстави набуття права на землю громадянами та юридичними особами, так і певну процедуру вирішення питання передачі земельної ділянок. Статтями 116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували після смерті матері ОСОБА_8 по 1/2 частці кожному право на земельну частку (пай), який належав померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ХС № 0077097, з земель колективної власності КСП Дружба площею 7,0116 га, умовних кадастрових 7,01 га, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області (а.с.15).

У громадянина виникає право на земельну ділянку на підставі рішення відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування про надання її у власність, а не на підставі рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

08.12.2016 року позивачі по справі звернулись до ОСОБА_4 РДА з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 6.1301 га, кадастровий номер 652081800:03:082:0020 з земель колективної власності КСП Дружба що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області на підставі (дублікату) сертифікату на право на земельну частку (пай), серії РН №911124 (а.с.24 об.).

Розпорядженням голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації №816 від 21.12.2016 року Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) позивачам надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), з метою надання їх у власність (а.с.28).

13.02.2017 року позивачі звернулись з заявою до ОСОБА_4 районної державної адміністрації про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) по 1/2 частці кожному для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в контурі №35 ділянка №1, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області з кадастровим номером 652081800:03:001:071 (а.с.73).

10.03.2017 року ОСОБА_4 районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №109 Про передачу земельної ділянки у спільну часткову власність в розмірі земельної частки (паю) , яким:

1.Погоджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 6.1301 га ОСОБА_2 (1/2 частка), ОСОБА_1 (1/2 частка), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва контур №35 ділянка №1, ОСОБА_3 сільська рада Бериславського району, Херсонської області, розроблену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11.

2. Надано у спільну часткову власність земельну ділянку загальною площею 6.1301 га у тому числі ріллі богарної - 6.1301 га із земель колективної власності КСП Дружба що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області, громадянам, згідно з додатком.

3. Громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути до відділу у ОСОБА_4 районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №911124 та зареєструвати своє право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку. Земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням з дотриманням вимог ст..ст.20, 91, 103 Земельного кодексу України (а.с.12). 28 березня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували своє право власності на земельні ділянки, що узгоджується з вимогами ст..125 ЗК України (а.с.33, 36).

Вирішуючи земельні спори, зокрема пов'язані з визнанням недійсним (скасуванням) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого виникло право власності на земельну ділянку, слід враховувати, що відповідно до ст. 118 Конституції України рішення голови місцевої державної адміністрації, якщо вони суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня. Це підтверджується також практикою Верховного Суду України, зокрема у справі № 21-74а13 (постанова від 16 квітня 2013 року).

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

У разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справі № 21-405а14.

Частиною 1 ст. 155 ЗК України передбачено, що підставами для визнання акта недійсним визначено невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

У постановах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року (справа № 6-78цс13, справа № 6-94ц13) зазначено, що суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Розпорядження голови ОСОБА_4 РДА від №816 від 21.12.2016 року Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) позивачам надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), з метою надання їх у власність та розпорядження ОСОБА_4 районною державною адміністрацією від 10.03.2017 року №109 Про передачу земельної ділянки у спільну часткову власність в розмірі земельної частки (паю) ) , яким погоджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 6.1301 га ОСОБА_2 (1/2 частка), ОСОБА_1 (1/2 частка), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва контур №35 ділянка №1, ОСОБА_3 сільська рада Бериславського району, Херсонської області, розроблену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11. Надано у спільну часткову власність земельну ділянку загальною площею 6.1301 га у тому числі ріллі богарної - 6.1301 га із земель колективної власності КСП Дружба що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області, громадянам, згідно з додатком, є ненормативними актами, що застосовується одноразово, які після реалізації вичерпують свою дію фактом їх виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (28.03.2017 року зареєстровано право власності позивачів на земельні ділянки), а тому дані розпорядження не можуть бути визнані судом недійсними та такими що не відповідають вимогам чинного законодавства та такими, що прийняті всупереч діючому законодавству.

Як похідні також не підлягають задоволенні вимоги позивачів про скасування державної реєстрації права власності позивачів на земельну ділянку кадастровий номер 652081800:03:001:071, вчинену державним реєстратором Управління економічного розвитку та інфраструктури ОСОБА_4 районної державної реєстрації Херсонської області ОСОБА_12 29 березня 2017 року за номером 34521613 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 652081800:03:001:071 загальною площею 6.1301 що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у спільну сумісну власність та за номером 34521613 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 652081800:03:001:071 загальною площею 6.1301, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у спільну сумісну власність. Посилання позивачів що земельна ділянка має два кадастрові номери, спростовується поясненнями в судовому засіданні представників відповідачів, про те, що кадастровий номер земельної ділянки 652081800:03:082:0020 є архівним номером, а при виділенні в натурі на місцевості даній земельній ділянці було змінено кадастровий номер на 652081800:03:001:071, фактично це одна й таж земельна ділянка, щодо я зміни розміру земельної ділянки, то у сертифікаті зазначено розмір земельної ділянки в умовних кадастрових одиницях, а при виділенні в натурі на місцевості встановлено дійсний розмір земельної ділянки.

Суд не може прийняти у якості належного доказу того, що земельна ділянка не придатна для товарного сільськогосподарського виробництва довідку СФГ Золотий колос про те, що земельна ділянка №1 в контурі №35 не може використовуватись для вирощування сільськогосподарських культур згідно КВЕД-2010-01.11, оскільки даний висновок віднесений до компетенції експертної установи, такого висновку позивачі суду не надали та не ставили такої вимоги у суді.

Вимоги позивачів про те, що їм виділена земельна ділянка саме у контурі № 35, замість контурі 39, то суд зазначає, що позивачі звернулись з заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою саме на земельну ділянку №1 в контурі 35, погодили межі та прийняли межові знаки на зберігання та отримали у власність земельну ділянку саме в цьому контурі (а.с.18-38), а тому їх права та законні інтереси в цій частині не були порушені.

Що стосується вимог позивачі про стягнення моральної шкоди, то слід зазначити, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідно до ст. 1167 ЦК України відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, указана норма встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 1173 ЦК України на яку посилаються позивачі є шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Суб'єктами відповідальності відповідно до ст. 1173 ЦК України є органи державної влади або місцевого самоврядування, в яких реалізується їхня деліктність. Згідно зі ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Отже, з огляду на положення ст. 1173 ЦК України, що передбачають відповідальність за завдану шкоду незалежно від вини заподіювача, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Аналогічна позиція викладена у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди в якому зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Також ст..23 ЦК України визначені способи прояви такої шкоди, а саме:

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров ;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім ї чи близьких родичів;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральну шкоду позивачі обґрунтовують тим, що з 2016 року відстоюють своє право власності на земельну ділянку, у зв язку з чим відчувають тривогу, дратливість та відчай, моральну шкоду оцінили в 300000 грн., тобто по 150000 грн. кожному позивачу.

Суд вважає, що позивачі не надали суду доказів на підтвердження спричинення їм відповідачами по справі моральної шкоди. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів. Відповідно до статті 76, частини першої статті 77 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивачами не надано суду доказів на підтвердження порушення їх прав та законних інтересів, які б підлягали захисту у судовому засіданні. Доводи позивачів грунтуються на суб єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права.

У розумінні ст..141 ЦПК України не підлягають задоволенню і вимоги позивачів про стягнення судових витрат.

Також суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як вказано в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04) від 10.02.2010 року Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч.1 ст.81 та ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Оскільки жодних доказів того, що відповідачі прийняли незаконне рішення, вчинили незаконну дію чи проявили незаконну бездіяльність суд не надано. Також суду не надано доказів того, що відповідачі заподіяли позивачам моральну шкоду. Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_4 районної державної адміністрації Херсонської області, Головного управління держгеокадастру у Херсонської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1, Херсонська область, Бериславський район, с. Качкарівка, вул. Гардимана, б. 60-А, РНКОПП НОМЕР_1.

Позивач ОСОБА_2, Херсонська область, Бериславський район, с. Качкарівка, вул. Гардимана, б 22 РНКОПП НОМЕР_2.

Відповідач 1 ОСОБА_3 сільська рада Бериславського району Херсонської області, Херсонська область, Бериславський район, с. Качкарівка, вул. Леніна, б.6, код ЄДРПОУ 04401262.

Представник відповідача 1 - сільський голова ОСОБА_5, вул..Покровська,6 с.Качкарівка Бериславського району Херсонської області, 74350.

Відповідач 2 ОСОБА_4 районна державна адміністрація Херсонської області, Херсонська область, м. Берислав, площа Перемоги, б. 2 , код ЄДРПОУ 04059987,

Представник відповідача 2 ОСОБА_6, АДРЕСА_1., м. Берислав Херсонської області, 74300.

Відповідач 3 Головне управління держгеокадастру у Херсонської області, м. Херсон, вул. Університетська, б. 136-а, код ЄДРПОУ 39766281.

Представник відповідача 3 - ОСОБА_7, вул..Університетська,136-а, м.Херсон, 73036.

Повне рішення складено 17.08.2018 року.

Суддя В. С. Миргород