Рішення

від 14.08.2018 по справі 603/244/18

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/244/18

Провадження №2/603/166/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2018 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Іванчука В. М.

за участі секретаря судового засідання - Сандалюка О.В.

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду міста Монастириська цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Бертниківської сільської ради

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача за довіреністю від 23.04.2018 року - ОСОБА_2, начальник відділу Монастириське бюро правової допомоги , звернулася в Монастириський районний суд Тернопільської області з позовом до Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, в якому просить визнати за позивачем право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться по вул.Шевченка №74 с.Бертники Монастириського району Тернопільської області до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 60,7 кв.м., житловою площею 30,9 кв.м., - стіни цегла, Стодола Б - стіни дошка, Стайня В - стіни камінь, Ворота №1 - металічні, Огорожа №2 - штахетна.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 19.12.2005 року померла - ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з вищевказаного майна.

Представник позивача вважає, що саме ОСОБА_1 повинна успадковувати за померлою спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем першої черги за законом, спадщину належним чином прийняла, оскільки проживала на час відкриття спадщини із спадкодавцем.

ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, а саме документи на житловий будинок.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явилася, представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи в відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач - представник Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в підготовче засідання не з'явився, суду подав відзив на позовну заяву по суті справи про визнання позову з підстав зазначених в позовній заяві та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У випадку визнання позову відповідачем та беручи до уваги те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд відповідно до ч. 3 ст. 200, ст. 206 ЦПК України ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Судом встановлено, що 19.12.2005 року у віці 95 років в с.Бертники Монастириського району Тернопільської області померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №020052, актовий запис №15.

Ще за життя померлій належав:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться по вул.Шевченка №74 с.Бертники Монастириського району Тернопільської області до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 60,7 кв.м., житловою площею 30,9 кв.м., - стіни цегла, Стодола Б - стіни дошка, Стайня В - стіни камінь, Ворота №1 - металічні, Огорожа №2 - штахетна, що підтверджується копією з погосподарської книги, згідно якої ОСОБА_3 зазначена як голова.

Родинні відносини між померлою 19.12.2005 року ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 підтверджуються:

- свідоцтвом про народження серії ІІ-ИД №262152 виданого повторно Монастириським райвідділом ЗАГС Тернопільської області 29.08.1979 року, згідно якого ОСОБА_3 є мамою ОСОБА_4;

- свідоцтвом про одруження серії ІІ-ИД №1054349 виданого повторно Монастириським райвідділом ЗАГС Тернопільської області 29.08.1979 року, згідно якого встановлено, що ОСОБА_4 змінила своє дошлюбне прізвище з Бабій на Рачкевич .

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В зв'язку з вищевказаним суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 яка померла 19.12.2005 року, як спадкоємець першої черги за законом, оскільки проживала на час відкриття спадщини з померлою, що підтверджується довідкою наданою виконкомом Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області №115 від 17.04.2018 року.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність правовстановлюючих документів на будинковолодіння, позивач не може отримати свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями, що підтверджується відмовою приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу ОСОБА_5 від 16.04.2018 року №44/2-16, у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України по справі №6-137цс13 визначено, що право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. З 1966 року питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року Про громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків і прийнятою відповідно до цього указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Згідно технічного паспорта, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою вул.Шевченка №74 с.Бертники Монастириського району Тернопільської області, був побудований в 1966 році.

Згідно п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 року №553), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

З листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна вбачається, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючі документи відсутні, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Згідно копії з погосподарської книги №2 за 2001-2005 роки вбачається, що головою сім'ї домогосподарства по вул.Шевченка 74 с.Бертники Монастириського району Тернопільської області була ОСОБА_3

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним в позовній заяві щодо спадщини у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, а отже, позивач ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини за законом у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

При цьому в положенні п. 3.1 ОСОБА_6 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно та неможливість з даних причин оформити спадщину в установленому законом порядку доведена матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним в позовній заяві, а отже він як спадкоємець за законом має право на вказане в позовній заяві спадкове майно, інших спадкоємців, які б претендували на дане спадкове майно у спадщині судом не встановлено.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини на вказане в позовній заяві майно в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред'явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, тому є підстави визнати за нею право власності на спадкове майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно, яким являються житловий будинок з надвірними будівлями.

В зв'язку з наведеним та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд приходить до висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на спадкове майно згідно позовних вимог.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серії МС №689745 ІПН НОМЕР_1), проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 до Бертниківської сільської ради (код ЄДРПОУ 23587829), юридична адреса місцезнаходження: вул.Шевченка №69 с.Бертники Монастириського району Тернопільської області, про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме, на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться по вул.Шевченка №74 с.Бертники Монастириського району Тернопільської області до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 60,7 кв.м., житловою площею 30,9 кв.м., - стіни цегла, Стодола Б - стіни дошка, Стайня В - стіни камінь, Ворота №1 - металічні, Огорожа №2 - штахетна, в порядку спадкування за законом і яке належало - ОСОБА_3, яка померла 19 грудня 2005 року

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_7