Ухвала від 17.08.2018 по справі 757/40290/18-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40290/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2018 року слідчий суддяПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,розглянувши усудовому засіданніклопотання прокурорадругого відділупроцесуального керівництвауправління процесуальногокерівництва укримінальних провадженняхслідчих головногослідчого управлінняДепартаменту процесуальногокерівництва укримінальних провадженняхпідслідних Державномубюро розслідувань Генеральної прокуратуриУкраїни ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42018000000000656 внесеному до ЄРДР 20.03.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.240 та ч.5 ст.191 ККУкраїни,

В С Т А Н О В И В :

16.08.2018 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другоговідділу процесуальногокерівництва управлінняпроцесуального керівництвау кримінальнихпровадженнях слідчихголовного слідчогоуправління Департаментупроцесуального керівництвау кримінальнихпровадженнях підсліднихДержавному бюророзслідувань Генеральної прокуратуриУкраїни ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42018000000000656 внесеному до ЄРДР 20.03.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.240 та ч.5 ст.191 ККУкраїни, а саме на 48035,5 тон гірничої маси, відколоту горну масу, яка знаходиться на ділянці «Сахкамінь», Нігинського-Вербецького району Хмельницької області та на території ДП «Нігинський кар`єр», готову продукцію, що виробляється з горної маси, а також готову продукцію відсіву вапнякового, (яка станом на 09.08.2018 видобута в розмірі 8074417,83 тони) та знаходиться на складах ДП «Нігинський кар`єр», ЄДРПОУ 00373741, за адресою: Хмельницька обл., Камянець-Подільський район, с-ще Сахкамінь, вул.Радянська, буд.1(А).

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що в Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №42018000000000656 внесеному до ЄРДР 20.03.2018 за фактом незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення (вапняк) вчиненого шляхом вибуху та розтрати державного майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем службовими особами ДП «Нігинський кар`єр» (ЄДРПОУ 00373741),за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.240 та ч.5 ст.191 ККУкраїни.

У ході досудового розслідування здобуто відомості про те, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є директором ДП «Нігинський кар`єр», (ЄДРПОУ 00373741) вступив у злочинну змову з іншими особами, з метою незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення (вапняку) шляхом вибуху та розтрати державного майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, та безпосередньо відповідає за пошук клієнтів для подальшого продажу вапняку.

ДП «Нігинський кар`єр», (ЄДРПОУ 00373741), шляхом вибуху здійснює відколювання порід горної маси з родовища, яке знаходиться на ділянці «Сахкамінь», дана горна маса придатна в якості сировини для виробництва цукру, вапна будівельного, вапнякового борошна та щебеню будівельного пісковику.

Відповідно до вилученої під час обшуку документації, встановлено, що у квітні 2018 року проведено 3 (три) масових вибухи та видобуто з надр 48035,5 тон гірничої маси.

Згідно листа ДП «Нігинський кар`єр» (ЄДРПОУ 00373741), від 09.08.2018 №494 вбачається, що станом на 09.08.2018 на території ДП «Нігинський кар`єр» (ЄДРПОУ 00373741), на складах готової продукції обліковується відсів вапняковий, загальною масою 8074417,83 тони.

Прокурор вказує, що крім цього, є достатні підстави вважати, що вказане майно може відповідати критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Сторона обвинувачення стверджує метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків, виникла необхідність у накладенні арешту на 48035,5 тон гірничої маси, відколоту горну масу, що знаходиться на ділянці «Сахкамінь» Нігинського-Вербецького району Хмельницької області, та на території ДП «Нігинський кар`єр», готову продукцію, що виробляється з горної маси, а також готову продукцію відсіву вапнякового, (яка станом на 09.08.2018 видобута в розмірі 8074417,83 тони) та знаходиться на складах ДП «Нігинський кар`єр», ЄДРПОУ 00373741, за адресою: Хмельницька обл., Камянець-Подільський район, с-ще Сахкамінь, вул.Радянська, буд.1(А).

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, слідчим суддею встановлено, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, тобто вказане майно є доказом злочину матеріальним об`єктом, яке було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на його сліди та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, а відтак з метою запобігання можливості його подальшої передачі та відчуження, а також незаконного використання та перетворення, а також з метою забезпечення його збереження наявні достатні підстави та мета для арешту цього майна.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на 48035,5 тон гірничої маси, відколоту горну масу, яка знаходиться на ділянці «Сахкамінь», Нігинського-Вербецького району Хмельницької області та на території ДП «Нігинський кар`єр», готову продукцію, що виробляється з горної маси, а також готову продукцію відсіву вапнякового, (яка станом на 09.08.2018 видобута в розмірі 8074417,83 тони) та знаходиться на складах ДП «Нігинський кар`єр», ЄДРПОУ 00373741, за адресою: Хмельницька обл., Камянець-Подільський район, с-ще Сахкамінь, вул.Радянська, буд.1(А). .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1