Рішення

від 06.08.2018 по справі 914/646/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2018р. Справа №914/646/18

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Галичина", с. Дроговиж

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільце І Р.", м. Львів

про: стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Шоробура С.В.

Представники:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: 10.04.2018 року за вх. № 687 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Галичина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільце І Р." про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.

Однак, при огляді позовної заяви та поданих до неї документів, встановлено, що позивачем надано копію, а не оригінал платіжного доручення № 596 від 22.02.2018 р. на суму 2773,52 грн. про сплату судового збору. Також, при огляді позовної заяви та поданих до неї документів, встановлено, що мають місце наступні недоліки: 1) Відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи; 2) Відсутні підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. 3) Не зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи, яка підписала позовну заяву.

Тому, 11.04.2018 року ухвалою Господарського суду Львівської області позовну заяву у справі № 914/646/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Галичина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільце І Р." про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.04.2018 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 15.05.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.05.2018 року, підготовче засідання відкладено на 31.05.2018 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.05.2018 року, підготовче засідання відкладено на 07.06.2018 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.06.2018 року, підготовче засідання відкладено на 21.06.2018 року, у зв'язку із відсутністю представників сторін. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 року, підготовче засідання відкладено на 05.07.2018 року, у зв'язку із відсутністю представників сторін. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.07.2018 року, підготовче засідання закрито, справа призначена до судового розгляду по суті на 06.08.2018 року.

Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 23.04.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 15.05.2018 року, від 31.05.2018 року, від 07.06.2018 року, від 21.06.2018 року, від 05.07.2018 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті на адресу суду, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов'язковою.

27.04.2018 р. за вх. № 15038/18 представник позивача подав клопотання.

14.05.2018 р. за вх. № 16818/18 представник позивача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

07.06.2018 р. за вх. № 20558/18 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

05.07.2018 року за вх. № 24999/18 представник позивача подав клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Відповідач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 23.04.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 15.05.2018 року, від 31.05.2018 року, від 07.06.2018 року, від 21.06.2018 року, від 05.07.2018 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті на адресу суду, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов'язковою.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 240 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено та підписано 06.08.2018 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

У позовній заяві позивач зазначає, що 02 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю БМ Галичина та Товариством з обмеженою відповідальністю Кільце І Р. укладено Договір купівлі-продажу № ДГ-51 (далі - Договір). За Договором ТОВ БМ Галичина зобов'язувалось поставити, а ТОВ Кільце І Р. прийняти та оплатити цемент та інші будівельні матеріали у кількості, асортименті, терміни і за ціною, відповідно до умов Договору.

За умовами пункту 2.4. Договору, поставка товару здійснюється Продавцем за заявкою Покупця.

Пунктом 4.1. Договору Сторони погодили, що ціна на Товар, який відвантажується, встановлюється за згодою сторін шляхом оформлення специфікації або додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Позивач наголошує, що за умовами пункту 4.2. Договору, оплата Покупцем за товар проводиться коштами на умовах 100% попередньої оплати на поточний рахунок Продавця. До окремих поставок за умови попереднього погодження з продавцем можливе відтермінування оплати Товару до 15-ти календарних днів з моменту відвантаження.

На думку позивача, Договір, за яким позивач просить стягнути заборгованість, за правовою природою є договором купівлі-продажу (поставки), який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами у п. 4.2. Договору, де передбачено, що дата остаточного розрахунку - протягом 15-ти календарних днів від дати відвантаження.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, Інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач зазначає, що відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю БМ Галичина та Товариством з обмеженою відповідальністю Кільце І Р. , заборгованість відповідача станом на 01.01.2016 року склала 45750 грн. 00 коп. Протягом 2017 року ТОВ БМ Галичина поставило ТОВ Кільце І Р. товар на загальну суму 966595 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними № 1101/114 від 11.01.2016 р.; № 1301/115 від 13.01.2016 р.; № 1501/112 від 15.01.2016 р.; № 0102/113 від 01.02.2016 р.; № 1102/117 від 11.02.2016 р.; № 1102/122 від 11.02.2016 р.; № 2202/113 від 22.02.2016 р.; № 2903/121 від 29.02.2016 р.; № 1003/112 від 10.03.2016 р.; № 3103/119 від 15.04.2016 р.; № 2204/119 від 09.06.2016 р.; № 2206/114 від 22.06.2016 р.; № 2706/123 від 27.06.2016 р.; № 0806/122 від 04.07.2016 р.; № 3006/115 від 05.07.2016 р.; № 1307/115 від 13.07.2016 р.; № 2107/112 від 21.07.2016 р.; № 2707/123 від 27.07.2016 р.; № 2907/121 від 29.07.2016 р.; № 1508/115 від 15.08.2016 р.; № 2908/125 від 29.08.2016 р.; № 2708/111 від 01.09.2016 р.; № 0609/118 від 06.09.2016 р.; № 1409/117 від 14.09.2016 р.; № 0310/124 від 03.10.2016 р.; № 0710/129 від 07.10.2016 р.; № 2910/111 від 01.11.2016 р.; № 2110/118 від 04.11.2016 р..

Таким чином, за твердженням позивача, станом на 31.12.2017 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1012345 грн.00 коп., а останній отримав товар, проте вартість отриманого товару на суму 110000 грн. 00 коп. позивачу не оплатив.

Відповідно до пункту 5.4. Договору, Покупець має право пред'явити Продавцю документально обґрунтовану претензію на протязі 30 днів з моменту доставки. Відсутність претензій у вказаний період означає виконання Продавцем умов даного Договору. Позивач звертає увагу суду, що позивач не отримував жодних претензій щодо поставленого відповідачу товару, а тому вважається таким, що належним чином виконав обов'язок за Договором.

За твердженням позивача, з метою визначення суми заборгованості відповідача та досудового врегулювання спору, позивач відправив відповідачу Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, проте відповідач примірник Акту не підписав та не повернув.

Згідно з п. 5.2 Договору, у разі порушення покупцем термінів оплати, він сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Таким чином, відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства, належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 110000 грн. 00 коп.

Отже, заборгованість з плати, згідно з Договором, загалом становить 110 000,00 грн., у зв'язку з чим нараховано пеню в сумі 74 900,48 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Суд встановив, що 02 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю БМ Галичина та Товариством з обмеженою відповідальністю Кільце І Р. укладено Договір купівлі-продажу № ДГ-51 (далі - Договір). За Договором ТОВ БМ Галичина зобов'язувалось поставити, а ТОВ Кільце І Р. прийняти та оплатити цемент та інші будівельні матеріали у кількості, асортименті, терміни і за ціною відповідно до умов Договору.

За умовами пункту 2.4. Договору, поставка товару здійснюється Продавцем за заявкою Покупця.

За умовами пункту 4.2. Договору, оплата Покупцем за товар проводиться коштами на умовах 100% попередньої оплати на поточний рахунок Продавця. До окремих поставок, за умови попереднього погодження з продавцем, можливе відтермінування оплати Товару до 15-ти календарних днів з моменту відвантаження.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами у п. 4.2. Договору, де передбачено, що дата остаточного розрахунку - протягом 15-ти календарних днів від дати відвантаження.

Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю БМ Галичина та Товариством з обмеженою відповідальністю Кільце І Р. , заборгованість відповідача станом на 01.01.2016 року склала 45750 грн. 00 коп. Протягом 2017 року ТОВ БМ Галичина поставило ТОВ Кільце І Р. товар на загальну суму 966595 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними № 1101/114 від 11.01.2016 р.; № 1301/115 від 13.01.2016 р.; № 1501/112 від 15.01.2016 р.; № 0102/113 від 01.02.2016 р.; № 1102/117 від 11.02.2016 р.; № 1102/122 від 11.02.2016 р.; № 2202/113 від 22.02.2016 р.; № 2903/121 від 29.02.2016 р.; № 1003/112 від 10.03.2016 р.; № 3103/119 від 15.04.2016 р.; № 2204/119 від 09.06.2016 р.; № 2206/114 від 22.06.2016 р.; № 2706/123 від 27.06.2016 р.; № 0806/122 від 04.07.2016 р.; № 3006/115 від 05.07.2016 р.; № 1307/115 від 13.07.2016 р.; № 2107/112 від 21.07.2016 р.; № 2707/123 від 27.07.2016 р.; № 2907/121 від 29.07.2016 р.; № 1508/115 від 15.08.2016 р.; № 2908/125 від 29.08.2016 р.; № 2708/111 від 01.09.2016 р.; № 0609/118 від 06.09.2016 р.; № 1409/117 від 14.09.2016 р.; № 0310/124 від 03.10.2016 р.; № 0710/129 від 07.10.2016 р.; № 2910/111 від 01.11.2016 р.; № 2110/118 від 04.11.2016 р..

Таким чином, станом на 31.12.2017 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1012345 грн.00 коп., а останній отримав товар, проте вартість отриманого товару на суму 110000 грн. 00 коп. позивачу не оплатив.

Отже, відповідач, в порушення умов Договору та норм чинного законодавства, належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 110000 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 5.4. Договору, Покупець має право пред'явити Продавцю документально обґрунтовану претензію на протязі 30 днів з моменту доставки. Відсутність претензій у вказаний період означає виконання Продавцем умов даного Договору. Позивач звертає увагу суду, що позивач не отримував жодних претензій щодо поставленого відповідачу товару, а тому вважається таким, що належним чином виконав обов'язок за Договором.

Згідно з п. 5.2 Договору, у разі порушення покупцем термінів оплати, він сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Заборгованість з орендної плати згідно з Договором загалом становить 110 000,00 грн., у зв'язку з чим нараховано пеню в сумі 74 900,48 грн.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Галичина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільце І Р." про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 596 від 22.02.2018 року на суму 2773,52 грн. про сплату судового збору.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторін пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кільце І Р. (79015,м. Львів,вул. Героїв УПА 73, код ЄДРПОУ 37527692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БМ Галичина (81635, Львівська обл.., Миколаївський район, с. Дроговиж, вул. Гребля 35, код ЄДРПОУ 37983754) заборгованість в розмірі 110000 (сто десять тисяч) грн. 00 коп. за поставлений товар та пеню в розмірі 74900 (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот) грн. 48 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кільце І Р. (79015,м. Львів,вул. Героїв УПА 73, код ЄДРПОУ 37527692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БМ Галичина (81635, Львівська обл.., Миколаївський район, с. Дроговиж, вул. Гребля 35, код ЄДРПОУ 37983754) суму судового збору в розмірі 2773 (дві тисячі сімсот сімдесят три) 52 коп.

4. Наказ видати, в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.08.2018 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.