Ухвала

від 20.08.2018 по справі 908/1575/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

     ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ   УХВАЛА      про повернення заяви про порушення справи про банкрутство                20.08.2018                                                                                         Справа №  908/1575/18             м. Запоріжжя           Господарський суд Запорізької області у складі судді Кричмаржевського В.А., розглянувши подану в порядку статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заяву (вх. № 1706/08-07/18 від 13.08.2018р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЛЕНД+», код з ЄДР-32058030, м.Запоріжжя, про порушення справи про банкрутство, вважає її такою, що підлягає поверненню з огляду на наступне. Згідно зі статтею 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Згідно з абзацом 3 ч.1 статті 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд повертає заяву про порушення справи  про банкрутство та додані до неї документи без розгляду, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі.    Статтями 105, 110 та 111 Цивільного кодексу України передбачений порядок виконання рішення про припинення юридичної особи, порядок ліквідації юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації, додержання яких є обов'язковим до прийняття рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Тобто, передумовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є здійснення визначених вказаними нормами заходів та встановлення за результатами їх вжиття недостатності вартості майна для задоволення вимог кредиторів. При цьому відповідні обставини мають бути підтверджені поданими доказами на момент подання заяви. Так, за приписами ч. 3 статті 111 Цивільного кодексу України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. Частинами 4, 7 та 8 статті 111 цього кодексу передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор)  забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового органу. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній період. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Але долучені до заяви матеріали не містять доказів належного виконання боржником вимог Цивільного кодексу України. Зокрема, за матеріалами справи всупереч ч. 3 статті 111 Цивільного кодексу України у заявника на момент звернення до господарського суду відкриті два банківських рахунки - у Філії Дніпропетровського обласного управління Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” та один у Державному казначействі України, доказів закриття двох рахунків матеріали не містять.   Також відсутні у матеріалах докази щодо подання відповідної звітності до Пенсійного фонду України, органів соціального страхування напередодні ліквідації. Докази щодо проведення податкової перевірки, подання податковому органу з метою проведення перевірки проміжного ліквідаційного балансу не надані. При цьому суд звертає увагу заявника на те, що в разі не проведення позапланової податкової перевірки боржника пасив боржника не може бути належним чином сформований.   Відповідно до ч. 4 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат. Отже, нормами цього Закону встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство, у т.ч. за статтею 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. При визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди ліквідатору у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування його витрат (поштових, транспортних тощо), судового збору, сплаченого кредиторами. Аналіз вищезазначених норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» свідчить про те, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, і, зокрема, наявність у касі боржника грошових коштів лише у розмірі – 30  400грн. виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів частини 4 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Суд також зазначає, що додані до заяви копії документів належним чином не засвідчені, а тому не можуть бути належним доказом відповідно до вимог статей 73, 74, 76, 77 ГПК України. Таким чином, перелічені вище порушення закону та недоліки при поданні заяви до господарського суду виключають прийняття її до розгляду.    На підставі викладеного, керуючись ч.1 статті 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд –                  Ухвалив: Повернути заяву без розгляду.    Копію ухвали надіслати заявнику.     Додаток на адресу заявника: заява та додані матеріали на 116 аркушах, у тому числі оригінали квитанцій щодо сплати судового збору № 754-30-004/С від 30.07.2018р. на суму – 10.000грн. та № 754-30-003/С від 30.07.2018р. на суму – 7.620 грн.                Суддя                                                                                                     В.А. Кричмаржевський