Рішення

від 15.08.2018 по справі 910/5967/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.08.2018Справа № 910/5967/18

За позовомІноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промисловий дім "Цезар" простягнення 212000,00 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників судового процесу:

від позивачаПроценко О.О., довіреність №1570-L від 25.07.2017; від відповідачане з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Іноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промисловий дім "Цезар" про стягнення 212000,00 грн збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договорів оренди №3563836 від 15.03.2010, №3563837 від 11.05.2010, №3563838 від 30.04.2015, №7268368 від 19.10.2015 відповідач не повернув передане Іноземним підприємством "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" в оренду холодильне обладнання, внаслідок чого останньому завдано збитків на суму 212000,00 грн (подвійна заставна вартість обладнання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2018 відкрито провадження у справі №910/5967/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 04.07.2018.

У підготовчому засіданні 04.07.2018 було оголошено перерву до 01.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.08.2018.

Представник позивача в судове засідання 15.08.2018 з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання свого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив. Про проведення судових засідань відповідач був повідомлений належним чином.

Частиною 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений Господарським судом міста Києва, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

В судовому засіданні 15.08.2018 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Між Іноземним підприємством "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (ККБУ, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промисловий дім "Цезар" (орендар, відповідач) було укладено договори на оренду охолоджувача №3563836 від 15.03.2010, №3563837 від 11.05.2010, №3563838 від 30.04.2015 та №7268368 від 19.10.2015 (далі - договори).

Пунктами 1.1 вищевказаних договорів передбачено, що їх предметом є оренда охолоджувача, що надається ККБУ орендареві для охолодження і продажу напоїв з товарним знаком Компанії Кока-Кола, що постачатимуться ККБУ. Заставна вартість обладнання вказана в товарно-транспортній накладній на встановлення (передачу) обладнання (додаток №2). Дане обладнання належить ККБУ на праві власності та завжди залишатиметься власністю ККБУ.

Як вбачається з додатків №2 до вищевказаних договорів, які є товарно-транспортними накладними - загальна заставна вартість орендованого майна становить 106000,00 грн., а саме: за договором №3563836 від 15.03.2010 - 26000,00 грн., за договором №3563837 від 11.05.2010 - 26000,00 грн., за договором №3563838 від 30.04.2015 - 46000,00 грн., за договором №7268368 від 19.10.2015 - 8000,00 грн.

В п.5.1 цих договорів контрагентами погоджено, що ККБУ може достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово попередивши орендаря за 10 робочих днів до бажаної дати розірвання. В такому випадку обладнання підлягає негайному поверненню ККБУ у строк не пізніше такої дати розірвання договору, з приводу чого сторони підписують акт приймання-передачі обладнання.

В разі неповернення обладнання після 15 календарних днів з моменту закінчення або розірвання цього договору, орендар сплачує подвійну заставну вартість обладнання протягом 10 банківських днів (п.4.4 договорів).

За змістом п.6.1 вищевказаних договорів, строк їх дії встановлюється сторонами на термін, вказаний у додатку №1 з моменту отримання обладнання (вказаного в додатку №2). Договори вважаються автоматично пролонгованими на наступний період, якщо за місяць до закінчення вказаного терміну від однієї із сторін не надійшла письмова пропозиція про припинення дії або перегляд умов договорів, або їх дія не буде припинена раніше у відповідності до положень цих договорів.

Як вбачається з додатків №1 до вище перелічених договорів, термін дії кожного з них складає 12 місяців.

Означені правочини були підписані представниками сторін та скріплені печатками господарюючих суб'єктів.

15.02.2018 на адресу відповідача позивачем були направлені вимоги про розірвання договорів та повернення обладнання за вих.№№1633/18, 1634/18, 1635/18, 1636/18 від 14.02.2018, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист відділення зв'язку від 15.02.2018. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення вказані вимоги були вручені відповідачеві 20.02.2018.

Відповідач відповіді на вищезазначені вимоги не надав, у строк, визначений умовами договору обладнання не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 4 ст.202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). В силу ч.6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне визначення договору оренди міститься і в ст.759 Цивільного кодексу України.

Договір оренди відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.

З приписами ст.180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

За загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.3 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 цього Кодексу.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцяти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 654 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту вищенаведених правових норм та умов укладених між сторонами договорів, підставою для їх розірвання може бути, зокрема, намір орендодавця (позивача) щодо розірвання укладених договорів в односторонньому порядку незалежно від виконання/невиконання умов останнього орендарем, за умови належним чином здійсненого повідомлення відповідача про вказаний намір щодо розірвання.

Згідно з п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України розірвання договору є підставою для припинення зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За приписами ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У свою чергу ч.1 ст.225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, у відповідності до умов укладених між сторонами договорів передав, а відповідач прийняв у користування холодильне обладнання, а саме: за договором №3563836 від 15.03.2010 - тип обладнання CVC040, інвентарний номер C76234, заставна вартість 26000,00 грн., за договором №3563837 від 11.05.2010 - тип обладнання Super 7, інвентарний номер C80291, заставна вартість 26000,00 грн., за договором №3563838 від 30.04.2015 - тип обладнання FV1200, інвентарний номер C87201, заставна вартість 46000,00 грн., за договором №7268368 від 19.10.2015 - тип обладнання ACT700, серійний номер R0650648030, заставна вартість 8000,00 грн., у робочому стані, без зовнішніх ознак пошкодження, що підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими печатками господарюючих суб'єктів товарно-транспортними накладними (додатки № 2 до договорів).

Відтак, за висновками суду, Іноземним підприємством "Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед" належним чином виконано свій обов'язок з передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промисловий дім "Цезар" орендованого холодильного обладнання, яка прийняте останнім без будь - яких зауважень.

Як вже зазначалось судом, у п.п.4.4, 5.1 укладених між сторонами договорів, контрагентами погоджено, що Іноземне підприємство "Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед" може достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово попередивши орендаря за 10 робочих днів до бажаної дати розірвання. В такому випадку обладнання підлягає негайному поверненню Іноземному підприємству "Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед" у строк не пізніше такої дати розірвання договору, з приводу чого сторони підписують акт приймання-передачі обладнання, в разі неповернення обладнання після 15 календарних днів з моменту закінчення або розірвання цього договору, орендар сплачує подвійну заставну вартість обладнання протягом 10 банківських днів.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги позивача про розірвання договорів та повернення обладнання за вих.№№1633/18, 1634/18, 1635/18, 1636/18 від 14.02.2018, були вручені Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промисловий дім "Цезар" 20.02.2018, а отже, з урахуванням умов п.5.1 укладених між сторонами договорів, відповідач повинен був повернути орендоване обладнання у строк по 06.03.2018 включно, а з 22.03.2018 у нього виник обов'язок сплати позивачу подвійної заставної вартості орендованого обладнання.

Наразі, відповідач свої договірні зобов'язання щодо повернення орендованого холодильного обладнання на вимогу позивача, в обумовлені договорами строки, не здійснив. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Отже, до відповідача застосовуються правові наслідки встановлені умовами укладених між контрагентами правочинів, зокрема, у вигляді нарахування подвійної заставної вартості обладнання на підставі п.4.4 договорів, що становить 212000,00 грн.

При цьому, посилання позивача на ст.1212 Цивільного кодексу України є безпідставним, оскільки у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України. Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року по справі №926/1851/17.

За таких обставин, позовні вимоги Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промисловий дім "Цезар" 212000,00 грн. подвійної заставної вартості орендованого обладнання є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задовольненню в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 3180,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промисловий дім "Цезар" (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 26, офіс 402, ідентифікаційний код 38824593) на користь Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, 51-км. Санкт-Петербурзького шосе, ідентифікаційний код 21651322) 212000 (двісті дванадцять тисяч) грн. 00 коп. подвійної заставної вартості обладнання, 3180 (три тисячі сто вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 20.08.2018

Суддя Ю.М.Смирнова