Ухвала

від 13.08.2018 по справі 912/1718/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

13 серпня 2018 року Справа № 912/1718/18

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДимПро" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Донцової Ольги Віталіївни, поданої у справі № 912/1718/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДимПро", 28040, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Бєляєва, 19

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26

про визнання договору оренди поновленим, визнання додаткової угоди укладеною

Представники:

від скаржника (позивача) - Науменко І.Ф., довіреність № б/н від 18.07.18;

від відповідача - участі не брали;

від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області - Донцова О.В., довіреність № б/н від 12.03.18.

ВСТАНОВИВ:

09.07.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДимПро" подано суду заяву від 09.07.2018 (вх. № 1718/18) про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить:

- заборонити Державним кадастровим реєстраторам Відділу Держгеокадастру у Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3520382100:02:000:9004, загальною площею 147,6362 га, яка розташована на території Головківської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Ухвалою суду від 10.07.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДимПро" (ідентифікаційний код 32282287) від 09.07.2018 про забезпечення позову задоволено та заборонено Державним кадастровим реєстраторам відділу у Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (28000, Кіровоградська область, просп. Соборний, 59, кім. 208) здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3520382100:02:000:9004, загальною площею 147,6362 га, яка розташована на території Головківської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДимПро" звернулось до господарського суду з позовною заявою з наступними вимогами до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області:

- про визнання поновленим договору оренди землі, укладений між ТОВ "Агрофірма "ДимПро" та Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, який зареєстровано в Олександрійському районному відділі КРФ ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2008 за № 040838000010;

- про визнання укладеною між ТОВ "Агрофірма "ДимПро" та Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області Додаткової угоди до договору оренди землі, який зареєстровано в Олександрійському районному відділі КРФ ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2008 за № 040838000010, щодо земельної ділянки загальною площею 147,6362 га, кадастровий номер 3520382100:02:000:9004, яка знаходиться на території Головківської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області в редакції, викладеній позивачем у позовній заяві, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Господарський суд ухвалою від 30.07.2018 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 912/1718/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 22.08.2018 о 16:00 год.

02.08.2018 до господарського суду по даній справі ТОВ "Агрофірма "ДимПро" подано скаргу на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Донцової Ольги Віталіївни з урахуванням уточнення вимог по скарзі від 06.08.2018, яка містить вимоги наступного змісту:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Донцової Ольги Віталіївни щодо винесення 20.07.2018 повідомлення № 8971/02.1-26 про повернення виконавчого документа - ухвали господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1718/18 від 10.07.2018 стягувачу без прийняття до виконання та визнати неправомірним повідомлення від 20.07.2018 №8971/02.1-26;

- зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Донцову Ольгу Віталіївну усунути порушення (поновити порушене право заявника), а саме винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1718/18 від 10.07.2018;

- зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Донцову Ольгу Віталіївну у строк, який не перевищує десять днів з дня одержання ухвали, повідомити суд та заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги.

В обґрунтування поданої скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДимПро" зазначає, що ухвала господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2018 у справі № 912/1718/18 відповідає вимогам до виконавчого документа, зокрема, визначеним у ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою від 03.08.2018 скаргу прийнято і призначено до розгляду на 16:30 год. 13.08.2018, від сторін та відділу ДВС витребувано відповідні пояснення.

У засіданні суду 13.08.2018 приймав участь представник стягувача, який повністю підтримав викладені у скарзі вимоги.

Присутній у засіданні суду державний виконавець проти задоволення скарги заперечив з підстав, викладених у запереченні проти скарги № 9554/02.1-26 від 10.08.18. Зокрема, державним виконавцем зазначено, що у поданому виконавчому документі не визначено боржника - фізичну чи юридичну особу на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення, натомість в ролі боржника зазначено - Державних кадастрових реєстраторів Відділу у Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, у поданому виконавчому документі відсутній ідентифікаційний код юридичної особи - боржника чи реєстраційний номер облікової картки платника податків - боржника фізичної особи.

Також державним виконавцем зазначено, що у виконавчому документі в порушення вимог ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" не зазначено строк пред'явлення до виконання.

Боржник участі свого представника у засіданні суду не забезпечив, листом від 13.08.2018 повідомив, що проти задоволення скарги заперечує та просить розглянути її за відсутності представника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Частиною 1 статті 342 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується.

Згідно ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За викладених обставин, господарський суд, розглянувши у судовому засіданні 13.08.2018 подану скаргу, заслухавши пояснення державного виконавця та представника стягувача, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконання судових рішень здійснюється виконавчою службою у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016р. та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Пунктами 3, 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у виконавчому документі, окрім іншого, зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Частиною 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

В ухвалі від 10.07.2018 боржником зазначено Державних кадастрових реєстраторів відділу у Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Зазначено адресу відділу у Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, крім того ухвала містить адресу та ідентифікаційний код Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є юридичною особою.

Відділ у Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 6 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем, посадовою особою із визначеними законом повноваженнями.

Таким чином, оскільки ухвалою суду заборонено вчиняти дії саме посадовим, а не фізичним особам, висновок державного виконавця про відсутність зазначення в ухвалі боржника є неспроможним.

Крім того, господарський суд враховує, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 червня 2014 року у справі 6-62цс14.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначається строк пред'явлення рішення до виконання.

Як вбачається зі змісту ухвали господарського суду від 10.07.2018 у даній справі, вона є виконавчим документом, набирає чинності в порядку норм ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 235 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала про забезпечення позову від 10.07.2018 постановлена поза межами судового засідання, підписана 10.07.2018 та відповідно, набрала законної сили 10.07.2018.

Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Статтею 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, нормами законодавства встановлено строки пред'явлення виконавчих документів до виконання та визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову підлягає негайному виконаню.

З підстав викладеного господарський суд дійшов висновку, що не зазначення в ухвалі від 10.07.2018 конкретного строку, в межах якого ухвалу може бути пред'явлено до виконання, не є перешкодою для прийняття такої ухвали до виконання.

Господарський суд також враховує, що частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно із ч. ч.1, 2 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В силу приписів ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012. №18-рп/2012).

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" та ст. 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

17.07.1997 Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства. Згідно із статтею 19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями взятих на себе зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини.

У справі "Сьорінг проти Об'єднаного Королівства Великої Британії", Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції.

Відповідно до п. 40 рішення Європейського суду від 10.03.1997 "Горнсбі проти Греції" для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду".

Відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні (рішення Суду у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008).

Право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 в справі "Півень проти України").

Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Суду у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України", no. 20988/02, від 09.12.2010)

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Відповідно до п. 4.2 рішення Європейського суду від 27.07.2004 р. у справі "Ромашов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Таким чином, основною ідеєю (аксіомою) права на судовий захист (права на суд) є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою частиною судового розгляду. При цьому на державу в особі її органів влади, покладається забезпечення реалізації зазначеного права.

Формальні підстави, викладені у повідомленні від 20.07.2018 №8971/02.1-26, фактично призвели до порушення державним виконавцем вимог ст. 144 Господарського процесуального кодексу України та порушення прав ТОВ "Агрофірма "ДимПро".

За викладених обставин дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Донцової Ольги Віталіївни щодо винесення 20.07.2018 повідомлення № 8971/02.1-26 про повернення виконавчого документу - ухвали господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1718/18 від 10.07.2018 стягувачу без прийняття до виконання є неправомірними.

З підстав викладеного скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДимПро" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Донцової Ольги Віталіївни у справі № 912/1718/18 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, господарський суд зобов'язує старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Донцову Ольгу Віталіївну усунути порушення (поновити порушене право заявника), а саме винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1718/18 від 10.07.2018. При цьому, суд приймає до уваги ту обставину, що державним виконавцем у повідомленні від 20.07.2018 № 8971/02.1-26 не зазначено про наявність інших підстав для повернення виконавчого документу.

Відповідно до ст. 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Донцову Ольгу Віталіївну у строк, який не перевищує десять днів з дня одержання ухвали, повідомити суд та заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги.

Керуючись ст. ст. 232-236, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДимПро" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Донцової Ольги Віталіївни у справі № 912/1718/18 задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Донцової Ольги Віталіївни щодо винесення 20.07.2018 повідомлення № 8971/02.1-26 про повернення виконавчого документа - ухвали господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1718/18 від 10.07.2018 стягувачу без прийняття до виконання та визнати неправомірним повідомлення від 20.07.2018 №8971/02.1-26.

Зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Донцову Ольгу Віталіївну усунути порушення (поновити порушене право заявника), а саме винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1718/18 від 10.07.2018.

Зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Донцову Ольгу Віталіївну у строк, який не перевищує десять днів з дня одержання ухвали, повідомити суд та заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду подається - протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДимПро" (28040, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Бєляєва, 19 та на адресу для листування: 25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 37/19), Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26), Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7).

Повний текст ухвали складено та підписано 20.08.18.

Суддя В.Г. Кабакова