Рішення

від 20.08.2018 по справі 915/609/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ====================================================================== РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  20 серпня 2018 року                                                 Справа №  915/609/18   м. Миколаїв. Господарський суд Миколаївської області, головуючий суддя Коваль Ю.М., без виклику сторін, розглянувши в порядку спрощеного провадження справу № 915/609/18 за позовом Служби зовнішньої розвідки України, вул. Нагірна, 24/1, м. Київ, 04107, до товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНЗИТ-5”, вул. Миколаївська, 19, м. Миколаїв, 54018, про стягнення пені в сумі 1798 грн. 87 коп. за прострочення поставки товару за договором від 08.12.2017 № 792/17 на постачання товарів за державні кошти, – В С Т А Н О В И В: Службою зовнішньої розвідки України (далі – СЗР України) пред'явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “ТРАНЗИТ-5” про стягнення з останнього грошових коштів у сумі 1798 грн. 87 коп. – пені, з посиланням на порушення відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між ними договором від 08.12.2017 № 792/17 на постачання товарів за державні кошти, а саме, зобов'язань щодо своєчасної поставки замовленого товару, внаслідок чого позивачем, на підставі п. 7.2 вищевказаного договору, нараховано пеню у спірній сумі, виходячи із розміру 1% від загальної суми договору за кожний день прострочення. У позові також викладено вимогу про стягнення з ТОВ “ТРАНЗИТ-5” грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором. За такими вимогами ухвалою суду від 20.06.2018 відкрито провадження в даній справі. Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою від 20.06.2018 про відкриття провадження у справі, направлене на адресу відповідача, повернено до суду відділенням зв'язку після закінчення строку зберігання, проте суд вважає, що відповідача належним чином про час та місце проведення підготовчого засідання, так як ухвалу від 20.06.2018 направлено на адресу, за якою ТОВ “ТРАНЗИТ-5” зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ураховуючи викладене, що справа, на підставі заяви позивача, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч .5 ст. 252 ГПК України. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого. Сторонами у справі укладено договір від 08.12.2017 № 792/17 на постачання товарів за державні кошти (далі – договір), за яким ТОВ “ТРАНЗИТ-5” (постачальник) зобов'язалося в порядку та на умовах, визначених договором, поставити СЗР України (замовнику) товар – посуд за найменуванням ДК 021:2015 код CPV 39220000-0 “Кухонне приладдя, товари для дому та господарства і приладдя для закладів громадського харчування”, в кількості, за ціною та найменуваннями, обумовленими в додатку № 1 до договору “Специфікація” (п.п. 1.1-1.3 договору). Ціна на товар, зазначена у додатку № 1 до договору, встановлена в національній валюті України та включає податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджетів, передбачені законодавством України, а також витрати на доставку товару у визначене замовником місце; сума договору складає 44971 грн. 75 коп. (п.п. 3.1-3.3 договору). Розрахунок за товар здійснюється замовником у безготівковий спосіб лише за фактично отриманий товар на підставі пред'явлених постачальником рахунку на оплату та видаткової накладної, з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року при наявності бюджетних призначень на ці цілі; у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється з моменту отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі (п.п. 4.1-4.3 договору). Строк поставки товару визначено сторонами до 11.12.2017 (п. 5.1 договору). Прийом товару здійснюється замовником відповідно до видаткової накладної, яка складається постачальником на підставі довіреності замовника та передається на підпис представнику замовника у момент передачі товару; датою поставки є дата отримання замовником товару від постачальника згідно видаткової накладної, підписаної сторонами (п.п. 5.4-5.6 договору). Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з моменту підписання та діє щодо бюджетних зобов'язань до 31.12.2017, а стосовно інших зобов'язань, взятих сторонами за договором – до повного їх виконання (п. 10.1 договору). У специфікації до договору сторонами погоджено поставку товару: бульйонниць 560 мл Luminare Diwali J6973 у кількості 200 шт.; бульйонниць AltPorcelain F1023-5 у кількості 200 шт.; тарілок порцелянових 170 мм Farn 8041 HR у кількості 250 шт.; тарілок порцелянових 210 мм Farn 8043 HR у кількості 250 шт., а всього товару на суму 44971 грн. 75 коп. ТОВ “ТРАНЗИТ-5” поставлено СЗР України вищевказаний товар 15.12.2017, що підтверджується видатковою накладною від тієї ж дати № 2112, підписаною уповноваженими представниками сторін та скріпленою печаткою відповідача. Позивач, вважаючи, що поставка товару здійснена ТОВ “ТРАНЗИТ-5” з порушенням строку, визначеного у п. 5.1 договору, а саме: 15.12.2017 замість 11.12.2017, звернувся до відповідача з претензією від 12.02.2018 № 5/3/148/ПБ про сплату, в порядку п. 7.2 договору, пені за прострочення поставки товару за договором, направлення якої на адресу ТОВ “ТРАНЗИТ-5” підтверджується відповідною поштовою квитанцією та описом вкладення до цінного листа. Зазначену претензію відповідачем залишено без реагування та виконання. За твердженнями СЗР України, пеню у спірній сумі за прострочення поставки товару відповідачем не сплачено й досі. Цивільним законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України). Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили (ч. 2 ст. 218 ГК України).   Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч.1 ст. 230 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у процентах, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір процентів не передбачено законом або договором (ч. 6. ст. 231 ГК України). Цивільним законодавством визначено, що у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ч.1 ст.611 ЦК України). Неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожний день прострочення  виконання (ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України). Сторонами в договорі погоджено, що за порушення строку поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 1 % від вартості договору за кожен день прострочення (п. 7.2 договору). Суд визнає підлягаючими вимоги про стягнення з відповідача пені, але в іншій ніж визначено позивачем сумі. Згідно з поданим позивачем розрахунком позовних вимог,  пеню в сумі 1798 грн. 87 коп. нараховано за три дня прострочення: 12-15.12.2017. Проте, в день поставки товару: 15.12.2017, згідно п.п. 5.6, 7.2 договору, пеня не може бути нарахованою. За таких обставин, твердження позивача про неналежне виконання ТОВ “ТРАНЗИТ-5” зобов'язань за укладеним між ними договором є обґрунтованими лише за період прострочення: 12-14.12.2017. Загальна сума пені за цей період складає 1349 грн. 15 коп., і цю суму належить стягнути на користь СЗР України. Отже, позов підлягає задоволенню частково. Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України). Отже, витрати СЗР України на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжного доручення від 01.06.2018 № 2947 у сумі 1762 грн., яка, у відповідності до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, є мінімальною сумою судового збору, належить відшкодувати за рахунок відповідача в сумі 1762 грн. Керуючись ст.ст. 232, 233, 236- 238 ГПК  України, суд, – В И Р І Ш И В: 1. Позов Служби зовнішньої розвідки України задовольнити частково. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНЗИТ-5”, 54018, вул. Миколаївська, 19, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 23619127, на користь Служби зовнішньої розвідки України, 04107, вул. Нагірна, 24/1, м. Київ, ідентифікаційний код 33240845, р/р № 35218001018126 в Державній казначейській службі України, МФО 820172, грошові кошти у сумі 1349 (одна тисяча триста сорок дев'ять) грн. 15 коп. – пеня за прострочення поставки товарів, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 3. У задоволенні решти вимог відмовити. Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Суддя                                                                                                 Ю.М. Коваль.