Рішення

від 15.08.2018 по справі 918/488/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 серпня 2018 р. Справа № 918/488/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. при секретарі судового

засідання Лиманському А.Ю. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячі майданчики"

про стягнення заборгованості в сумі 190 086, 51 грн.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" звернулося в Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячі майданчики" про стягнення 190 086, 51 грн. боргу, з яких 155 701, 93 грн.- основного боргу, 29 368,41 грн. - пені, 2 626, 17 грн. - 3% річних та 2 390,00 грн. - інфляційних втрат.

Свої вимоги обгрунтовує порушенням відповідачем умов укладених між сторонами Договорів поставки № 04/01Н від 04.09.2017 року та № 1352/р від 28.09. 2017 року в частині своєчасної сплати коштів за поставлений товар.

Позивачем на підставі ст.249 ГПК УКраїни подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 23 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/488/18. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження. Справу призначено до слухання в судовому засіданні на 15 серпня 2018 року.

В судове засідання 15.08.2018 р. представники позивача та відповідача не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали .

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп"(далі-Позивач) та Товариством з обмеженою відповідьністю "Дитячі майданчики"( далі- Відповідач) були укладені договори поставки №04/09/1Н від 04.09.2017 року( далі- Договір-1) (арк.с. 10-13), та № 1352/р від 28.09. 2017 року (далі - Договір-2) (арк.с. 40-43).

У відповідності до п.1.1 Договору -1 та п.1.1 Договору -2 Позивач прийняв на себе зобов'язання в порядок та строки, встановлені Договором -1, Договором-2 , передати у власність Відповідача металопрокат (далі-Товар), асортимент, кількість і ціна якого вказується у Специфікаціях та/або в рахунках на оплату, а Відповідач - прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених цими Договорами.

Згідно п. 2.3 Договору -1, Договору - 2, Товар має бути поставлений протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання на поточний рахунок постачальника 100% попередньої оплати, якщо інше не обумовлене Сторонамиу Специфікації/ях та/або рахунку на оплату.

Відповідно до п. 5 Специфікації № 4 від 03.01. 2018 до договору поставки № 04/09/1Н передбачені наступні умови оплати: відстрочка платежу протягом 14 банківських днів з днів з дати поставки товару.

Відповідно до п. 5 Специфікації № 593 від 20.02.2018 року до договору поставки № 1352/р встановлені наступні умови оплати: відстрочка платежу протягом 10 банківських днів з дати поставки товару.

Матеріалами справи встановлено, що Позивач на виконання Договору №04/09/1Н здійснив поставку товару, а Відповідач отримав товар згідно видатковою накладною №23000086 від 03.01.2018 р. та довіреністю № 8 від 03.01.2018р. , на суму 152 689, 74 грн., в т.ч. ПДВ 25 448, 29 грн. Також Позивачем було поставлено на виконання Договору № 1352/р товар на суму 116 943, 80 грн., в т.ч. ПДВ 19 940, 63 грн., що підтверджується видатковою накладною № 18002559 від 20.02.2018 р. та довіреністю №29 від 01.02.2018р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячі майданчики " здійснило оплату товару несвоєчасно та не в повному обсязі - всього сплачено по видатковій накладній № 23000086 від 03.01.2018 р. та Специфікації № 4 від 03.01.2018р. до договору № 04/09/1Н - 62 689,74 грн. По видатковій накладній №18002559 від 20.02.2018р. та Специфікації № 593 від 20.02. 2018р. до договору № 1352/р оплачено 46 943, 80 грн.

Станом на 15.08.2018 року відповідачем не надано до суду жодних доказів сплати позивачу решти суми заборгованості за вищезгаданими договорами.

Таким чином, сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячі майданчики" за договором поставки №04/09/1Н від 04.09.2017 року становить 90 000,00 грн та за договором поставки № 1352/р від 28.09.2017 р. - 65 701, 93 грн., що загалом складає 155 701, 93 грн., та стверджується матеріалами справи.

Згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 155 701, 93 грн. заборгованості обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач, покликаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував Відповідачу за договором № 04/09/1Н 3% річних в сумі 1 629, 81 грн, інфляційні втрати складають 2 390, 00 грн за період з 25.01.2018р. по 12.07.2018 р. Також за договором № 1352/р 3% річних становлять 996, 36 грн., інфляційні втрати дорівнюють нулю за період з 07.03.2018р. по 12.07.2018 р.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено, визнано арифметично правильним. законним та обґрунтованим.

У випадку порушення строку оплати за товар, що поставляється, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ,що діяла в період, за який сплачується пеня від простроченого платежу, за кожний день порушення строку (п. 7.1. Договору -1, п.7.2. Договору-2).

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За порушення строку оплати вартості Товару за Договором -1 Відповідач повинен сплатити на користь Позивача пеню у розмірі 18 076, 44 грн за період з 25.01.2018р. по 12.07.2018р. та за Договором 2 - пеню у розмірі 11 291, 97 грн. за період 07.03.2018р. по 12.07.2018р.

Всього за Договором поставки №04/09/1Н від 04.09.2017р. та Договорм поставки № 1352/р від 28.09.2017р. загальна сума пені складає 29 368, 41 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій , передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Суд встановив, що розрахунок пені здійснено відповідно до норм чинного законодавства, а тому заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір пені підлягає задоволенню.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи встановлені господарським судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу згідно Договорів поставки № 04/091Н від 04.09.2017р. та № 1352/р від 28.09.2017 р. - 190 086, 51 грн. , з яких 155 701, 93 грн.- основного боргу, 29 368,41 грн. - пені, 2 626, 17 грн. - 3% річних та 2 390,00 грн. - інфляційних втрат підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в сумі 2851, 30 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячі майданчики" (35670, Рівненська область, Дубенський район, село Верба, вул.Вербська Софіївка, буд.37, код ЄДРПОУ 41319867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп"( 49000, м.Дніпро, вул.Шолом-Алейхема, буд.5, код ЄДРПОУ 36441934) основний борг у сумі 155 701 (сто п'ятдесят п'ять тисяч сімсот одна) грн. 93 коп., три проценти річних у розмірі 2 626 (дві тисячі шістсот двадцять шість) грн. 17 коп., пеню у розмірі 29 368 (двадцять девять тисяч триста шістдесят вісім ) грн. 41 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 390 (дві тисячі триста девяносто) грн., судовий збір у сумі 2 851 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят один) 30 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "17" серпня 2018 року

Суддя Бережнюк В.В.