Рішення від 16.08.2018 по справі 923/561/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2018 року Справа № 923/561/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. за участю секретаря судових засідань Головльової Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Південного офісу Державної аудиторської служби України (місто Одеса),

до відповідача-1: Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області (село Костянтинівка Горностаївського району Херсонської області),

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Мородецького Віталія Анатолійовича (місто Нова Каховка Херсонської області),

про визнання недійсним договору,

за участю прокурора - Коваленко Т.О., посвідчення № 032753 від 23.03.15р.;

за участю представників:

позивача - не прибув;

відповідача-1 - не прибув;

відповідача-2 - не прибув.

Заступник керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Південного офісу Державної аудиторської служби України 00.00.18 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № 9 від 05.02.2018 укладений між Костянтинівською сільською радою Горностаївського району Херсонської області та Фізичною особою-підприємцем Мородецьким Віталієм Анатолійовичем на загальну суму 52 000 грн. та припинити зобов'язання за договором на майбутнє, посилаючись на положення ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. ст. 1, 2, 3, 7, 12 Закону України Про публічні закупівлі , ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.18, справу розподілено судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою суду від 22.06.18 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, призначено на 15.00 годину 17.07.18 р.

Ухвалою по справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 17.07.18, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 16.08.18 о 10.00 годині.

У судовому засіданні 16.08.18 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заступник керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області у позовній заяві та відповіді на відзив посилається на наступні обставини:

05.02.2018 між Костянтинівською сільською радою Горностаївського району Херсонської області (Покупець) та ФОП Мородецьким В.А. (Продавець) укладено договір купівлі-продажу продуктів харчування №9 від 05.02.2018;

жодним пунктом договору не визначено, яка саме кількість та асортимент сиру буде поставлено покупцеві, хоча відповідно до звіту про укладений договір, що міститься на сайті Ргоzогго , вказана кількість товару закупівлі становить 717 кг.;

жодним пунктом договору не визначена конкретна назва предмету закупівлі;

відповідно пункту 1 розділу II Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з п. 17 і 32 ч. 1 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник , затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги;

аналізом умов вказаного договору встановлено відсутність такої умови як якість товару, лише п.1.2 у відомостях про товар зазначено наступну умову договору сертифікат якості на кожну нову партію товару ;

отже, на думку прокурора, у договорі не визначено предмет договору, як того вимагає ч. 4 ст. 180 ГК України;

за умовами п.п.3.2 договору сума договору становить 52 000 грн., а п.п. 1.2 договору, як зазначалося вище, визначено відомості про товар, а також визначено наступну умову договору, а саме ціна за одиницю згідно з накладною ;

на думку прокурора, накладні на підставі яких встановлюється ціна на замовлений товар, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 оспорюваного договору, підтверджують лише виконання договірних зобов'язань, але не можуть доводити узгодження таких істотних умов договору, як предмет та ціна на момент його укладання, оскільки накладні містять інформацію про отримання/передачу товарів і по суті завершають купівлю-продаж між продавцем і покупцем;

сторони також не домовились щодо ще однієї істотної умови договору, а саме ціни у розумінні ст. 189 ГК України, оскільки в договорі не вказана ціна за одиницю товару, а лише зазначено загальну суму договору відповідно до п. 3.2 Договору;

на думку прокурора. вказаний договір укладено з порушенням вимог ст.ст. 628, 638 ЦК України, ст.ст. 180, 189 ГК України, принципів закупівель, встановлених ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки сторони не погодили усіх істотних умов договору відповідно до ст. 180 ГК України, отже наявні правові підстави для визнання недійсним вищезазначеного договору відповідно до приписів ст.ст. 203, 215 ЦПК України, ст. 207 ГК;

крім того, прокурор зазначає, що договір купівлі-продажу продуктів харчування №9 від 05.02.2018 фактично виконується, що підтверджується накладними;

як зазначає прокурор у позовній заяві, укладення Костянтинівською сільською радою Горностаївського району Херсонської області указаного договору без визначення конкретного предмету та ціни за одиницю товару, без вимоги щодо якості товару свідчить про недотримання ним, як замовником, принципу максимальної економії та ефективності та створює підґрунтя для корупційних дій і зловживань при проведенні закупівлі продуктів харчування загальну суму 52000 грн.

Позивач та відповідачі, повідомлені про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвал суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження (отримання ухвал суду підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення), не скористались своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд позивач не повідомив. відповідачами надіслано до суду письмові заяви про розгляд справи без участі їх представників та про визнання ними позовних вимог. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин, відповідачі не надали.

Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."

Заступником керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області, під час судового розгляду справи, заяви та клопотання не подавались.

Позивачем, під час судового розгляду справи, заяви та клопотання не подавались.

Відповідачем-1, під час судового розгляду справи, подані наступні заяви та клопотання:

16.07.18 письмова заява від 12.07.18 № 02-15/1333 про слухання справи за відсутності представника сільської ради та про визнання позовних вимог;

10.08.18 письмова заява від 06.08.18 № 02-15/1438 про слухання справи за відсутності представника сільської ради та про визнання позовних вимог.

Відповідачем-2, під час судового розгляду справи, подані наступні заяви та клопотання:

16.07.18 письмова заява від 12.07.18 № 1 про слухання справи за відсутності представника підприємця та про визнання позовних вимог;

15.08.18 письмова заява від 13.08.18 № 2 про слухання справи за відсутності представника підприємця та про визнання позовних вимог.

Заслухавши вступне та заключне слово прокурора, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,

в с т а н о в и в:

05.02.2018 між Костянтинівською сільською радою Горностаївського району Херсонської області (надалі за текстом рішення - Покупець, відповідач-1) та ФОП Мородецьким В.А. (надалі за текстом рішення - Продавець, відповідач-2) укладено договір купівлі-продажу продуктів харчування № 9 від 05.02.2018 (надалі за текстом рішення - Договір).

За умовами договору Продавець зобов'язаний відпустити товар Покупцю згідно зробленої ним заявки (п.п.2.1 Договору).

Покупець зобов'язаний прийняти товар за найменуванням та у кількості згідно накладної (п.п.2.2 Договору).

Відповідно до умов п.п. 1.1 Договору продавець продає, а покупець покупає товар і зобов'язується його оплатити в кількості, асортименті та за ціною зазначеною в накладній.

Відповідно до умов п. п. 3.2 Договору сума договору становить 52 000 грн.

П.п. 1.2 Договору визначено відомості про товар, а саме: найменування товару згідно з накладною, ціна за одиницю товару згідно з накладною, сертифікат якості на кожну нову партію товару.

Під товаром, відповідно до п.п. 1.2 Договору, розуміється сир кисломолочний, сир твердий.

Жодним пунктом Договору не визначена конкретна назва предмету закупівлі, хоча відповідно пункту 1 розділу II Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з п. 17 і 32 ч. 1 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник , затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Зазначений Договір купівлі-продажу продуктів харчування №9 від 05.02.2018 фактично виконувався, що підтверджується накладними №6 від 05.02.2018 (платіжне доручення №3 від 05.02.2018), №7 від 05.02.2018 (платіжне доручення №3 від 05.02.2018), №16 від 05.02.2018 (платіжне доручення №9 від 05.02.2018), №17 від 05.02.2018 (платіжне доручення №10 від 05.02.2018), №18 від 06.02.2018 (платіжне доручення №24 від 06.02.2018), №19 від 06.02.2018 (платіжне доручення №14 від 07.02.2018), №40 від 06.02.2018 (платіжне доручення №19 від 06.02.2018), №43 від 06.02.2018 (платіжне доручення №18 від 07.02.2018), №44 від 06.02.2018 (платіжне доручення №10 від 06.02.2018), №46 від 06.02.2018 (платіжне доручення №21 від 07.02.2018), №53 від 06.02.2018 (платіжне доручення №25 від 07.02.2018), №56 від 06.02.2018 (платіжне доручення №28 від 07.02.2018), №89 від 12.02.2018 (платіжне доручення №35 від 12.02.2018), №90 від 12.02.2018 (платіжне доручення №32 від 12.02.2018), №91 від 12.02.2018 (платіжне доручення №34 від 12.02.2018), №92 від 12.02.2018 (платіжне доручення №35 від 12.02.2018), №93 від 26.02.2018 (платіжне доручення №78 від 26.02.2018), № 123 від 14.02.2018 (платіжне доручення №40 від 19.02.2018), №124 від 14.02.2018 (платіжне доручення №46 від 19.02.2018), №126 від 14.02.2018 (платіжне доручення №44 від 19.02.2018), №127 від 14.02.2018 (платіжне доручення №47 від 18.02.2018), №128 від 14.02.2018 (платіжне доручення №6 від 18.02.2018, платіжне доручення №41 від 18.02.2018), №130 від 14.02.2018 (платіжне доручення №45 від 18.02.2018), №131 від 14.02.2018 (платіжне доручення №3 від 18.02.2018, платіжне доручення №38 від 18.02.2018), №162 від 21.02.2018 (платіжне доручення №50 від 23.02.2018), №163 від 21.02.2018 (платіжне доручення №51 від 23.02.2018), №176 від 21.02.2018 (платіжне доручення №49 від 23.02.2018), №179 від 26.02.2018 (платіжне доручення №74 від 26.02.2018), №180 від 21.02.2018 (платіжне доручення №60 від 26.02.2018), №209 від 01.03.2018 (платіжне доручення №57 від 05.03.2018), №232 від 07.03.2018 (платіжне доручення №60 від 14.03.2018), №249 від 14.03.2018 (платіжне доручення №66 від 16.03.2018), №258 від 14.03.2018 (платіжне доручення №64 від 16.03.2018), №259 від 14.03.2018 (платіжне доручення №29 від 14.03.2018), №260 від 14.03.2018 (платіжне доручення №26 від 14.03.2018), №263 від 14.03.2018 (платіжне доручення №67 від 16.03.2018), №317 від 21.03.2018 (платіжне доручення №70 від 23.03.2018), №322 від 21.03.2018 (платіжне доручення №117 від 23.03.2018), №323 від 21.03.2018 (платіжне доручення №36 від 23.03.2018, платіжне доручення №127 від 23.03.2018), №324 від 21.03.2018 (платіжне доручення №71 від 23.03.2018), №325 від 21.03.2018 (платіжне доручення №118 від 23.03.2018), №326 від 21.03.2018 (платіжне доручення №30 від 23.03.2018, платіжне доручення №121. від 23.03.2018), №327 від 21.03.2018 (платіжне доручення №76 від 23.03.2018), №376 від 04.04.2018 (платіжне доручення№85 від 10.04.2018),№377від 04.04.2018 (платіжне доручення№84 від 10.04.2018), №380 від 04.04.2018 (платіжне доручення №83 від 10.04.2018), №382 від 04.04.2018 (платіжне доручення №144 від 10.04.2018), №383 від 04.04.2018 (платіжне доручення №41 від 10.04.2018, платіжне доручення №147 від 10.04.2018), №397 від 11.04.2018 (платіжне доручення №91 від 18.04.2018), №415 від 11.04.2018 , (платіжне доручення №90 від 18.04.2018) №417 від 11.04.2018 (платіжне доручення №166 від 13.04.2018), №418 від 11.04.2018 (платіжне доручення №171 від 13.04.2018), №442 від 18.04.2018 (платіжне доручення №98 від 19.04.2018), №443 від 18.04.2018 (платіжне доручення №99 від 19.04.2018), №464 від 18.04.2018 (платіжне доручення №100 від 19.04.2018), на підставі яких Костянтинівською сільською радою перераховано ФОП Мородецькому В.А. грошові кошти за поставлені продукти харчування.

У преамбулі Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що даний закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Частиною 2 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Таким чином, Костянтинівська сільська рада Горностаївського району Херсонської області, здійснюючи закупівлю продукції на підставі Договору купівлі-продажу продуктів харчування № 9 від 05.02.2018 на суму менше ніж 200 тис. грн., повинна була дотримуватись принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням &l"; особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно до ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Відповідно до ч. 5 ст. 180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ГК України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально- технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до абзацу 4 пункту 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 №11, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як передбачено п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Пунктом 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними передбачено, що зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими) відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами).

Водночас визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

Оскільки оскаржуваний Договір № 9 від 05.02.2018 між Костянтинівською сільською радою Горностаївського району Херсонської області та фізичною особою-підприємцем Мородецьким Віталієм Анатолійовичем укладено сторонами без визначення всіх істотних умов договору, що є порушенням ст.ст. 628, 638 ЦК України, ст. ст. 180, 189 ГК України та суперечить принципам закупівель, встановленім ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", так як був укладений із порушенням принципу максимальної економії та ефективності; запобігання корупційним діям і зловживанням, отже наявні правові підстави для визнання недійсним вищезазначеного договору.

Аргументи, наведені заступником керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З'ясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що законні інтереси держави, за захистом яких прокурор звернувся до господарського суду, були порушені відповідачами при укладанні оспорюваного правочину (договору), тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 9 від 05.02.2018 укладений між Костянтинівською сільською радою Горностаївського району Херсонської області та Фізичною особою-підприємцем Мородецьким Віталієм Анатолійовичем на загальну суму 52 000 грн. та припинити зобов'язання за договором на майбутнє.

3. Стягнути з Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області (адреса місцезнаходження: 74640, Херсонська область, Горностаївський район, село Костянтинівка, вулиця Шевченка, будинок 66 -А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 04400848) на користь прокуратури Херсонської області (адреса місцезнаходження: 73000, місто Херсон, вулиця Михайлівська, будинок 33; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 04851120) 881грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мородецького Віталія Анатолійовича (адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) на користь прокуратури Херсонської області (адреса місцезнаходження: 73000, місто Херсон, вулиця Михайлівська, будинок 33; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 04851120) 881грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Дата складання повного рішення 20 серпня 2018 р.

Суддя Ю.В. Гридасов