Рішення

від 09.08.2018 по справі 922/1254/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1254/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Заводовій К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово- експлуатаційне управління-7", м.Харків про стягнення 61 294,28грн. за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Ткаченко В.М., ордер серія ХВ №000012 від 07.06.2018

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне управління-7" (далі за тестом - відповідач) про стягнення 61294,28грн., з яких: 47256,63грн. пені, 3% річних у сумі 2784,50грн. та інфляційні втрати в сумі 11253,15грн.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу за Договором купівлі-продажу природного газу №3313/15-ТЕ-32 від 26.12.2014.

15 червня 2018 року від відповідача надійшов відзив, у якому він проти позову заперечив. При цьому, посилається на те, що сторонами не встановлено розмір договірної штрафної санкції у відсотковому розмірі за кожну добу прострочення; розрахунки пені, проведені позивачем за 2015 рік не відповідають вимогам про строки, передбачені частиною шостою статті 232 ГК України; позивачем пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення пені; в розрахунках позовних вимог (таблиці №4,5) знаходяться суперечливі дані, які не можливо перевірити та погодитись з ними; позивачем до позову не надані акти прийму-передачі газу за березень, травень, липень, вересень, листопад 2015 року, які відсутні у відповідача та належним чином не оформлювались.

У підготовчому засіданні 26.06.2018 судом оголошено перерву до 16.07.2018.

06 липня 2018 року від відповідача надійшов власний письмовий розрахунок заявлених вимог, в якому він вказує на виявлення розбіжностей із сумами, що заявлені позивачем до стягнення.

У підготовчому засіданні 16.07.2018 судом оголошено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів. Наступне підготовче засідання призначено на 02.08.2018.

У підготовчому засіданні 02.08.2018 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.08.2018.

09 серпня 2018 року від позивача надійшло клопотання, в якому він, посилаючись на неможливість прийняти участь у призначеному на 09.08.2018 судовому засіданні, просив суд призначити розгляд справи на іншу дату. Також зазначив, що у разі розгляду справи по суті підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши дане клопотання суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів на його підтвердження. Крім того, дата судового засідання визначалася судом з урахуванням позиції представника позивача, який був присутній у підготовчому засіданні 02.08.2018, а тому позивач був зобов'язаний забезпечити явку уповноваженого представника.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на допущення позивачем помилок при здійсненні розрахунку позовних вимог.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

26 грудня 2014 року між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір №3313/15-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу (далі за текстом - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Згідно з пунктом 2.1. договору позивач передає відповідачу з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 812тис.куб.м.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що приймання-передачі газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу відповідачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу відповідача.

За умовами пункту 3.4. Договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати позивачеві підписані та скріплені печатками відповідача та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому визначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Позивач не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути відповідачу та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна за 1000куб.м. природного газу були встановлені сторонами в пункті 5.2 Договору в розмірі 1309,20грн. (з ПДВ). До даного пункту вносилися зміни, внаслідок чого розмір вартості 1000куб.м. газу було змінено з 01.10.2015 до 2994,30грн. (з ПДВ).

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно пункту 11 Договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач протягом січня-грудня 2015 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1763974,13грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 на суму 182624,24грн., від 28.02.2015 на суму 159978,99грн., від 31.03.2015 на суму 132950,57грн., від 31.12.2015 на суму 163671,43грн., від 31.05.2015 на суму 78411,73грн., від 30.06.2015 на суму 55059,19грн., від 31.07.2015 на суму 57415,70грн., від 31.08.2015 на суму 59005,68грн., від 30.09.2015 на суму 58832,00грн., від 31.10.2015 на суму 207858,31грн., від 30.11.2015 на суму 264067,32грн., від 31.12.2015 на суму 344098,97грн.

Дані акти підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено їх печатками.

Відповідач за поставлений природний газ розрахувався у повному обсязі, однак з порушенням передбачених пунктом 6.1 Договору строків, що підтверджується складеною позивачем довідкою по операціях відповідача за Договором, а також розрахунком позовних вимог.

Враховуючи несвоєчасне погашення заборгованості відповідачем, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому просив стягнути на свою користь 47256,63грн. пені, 2784,50грн. 3% річних, 11253,15грн. інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 526 ЦК України та частини 1 статті 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що відповідач повністю розрахувався за поставлений газ згідно Договору, але з порушенням узгоджених сторонами строків оплати.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак відповідачем не надано доказів своєчасної оплати отриманого природного газу.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. Договору у разі невиконання відповідачем пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Крім того, згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм чинного законодавства та умов Договору, позивачем за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховано відповідачу 47256,63грн. пені, 2784,50грн. 3% річних, а також 11253,15грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунки вказаних сум, суд вважає їх такими, що відповідають матеріалам справи та вимогам законодавства, а тому вважає за можливе задовольнити їх у повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що розрахунки здійснені позивачем у відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а також з урахуванням рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

У зв'язку з цим, доводи відповідача про допущені позивачем помилки та неузгодженості при здійсненні розрахунків суд вважає необґрунтованими.

Твердження відповідача про те, що сторонами не встановлено розмір договірної штрафної санкції спростовуються положеннями пункту 7.2 Договору.

Доводи відповідача про порушення позивачем положень ЦК та ГК України щодо строків позовної давності не відповідають дійсності.

Так, згідно частини 1 статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

На виконання даної норми сторони в пункті 9.3 Договору узгодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Крім того, судом при дослідженні розрахунків позовних вимог не було встановлено порушення позивачем шестимісячного строку нарахування пені, передбаченої частиною шостою статті 232 ГК України.

Посилання відповідача на те, що позивачем до позову не надано акти прийму-передачі газу за березень, травень, липень, вересень, листопад 2015 року, які відсутні у відповідача та належним чином не оформлювались, судом відхиляються, оскільки вказані акти наявні в матеріалах справи.

До того ж, відповідачем під час розгляду справи не було заявлено заперечень щодо фактичного обсягу спожитого за Договором природного газу, а також не надано відповідних доказів.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово- експлуатаційне управління-7" (61003, м.Харків, вул.Короленка, буд.23, код 36456280) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, код 20077720) 47 256,63грн. пені, 2 784,50грн. 3% річних, 11 253,15грн. інфляційних втрат, 1762,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.08.2018 р.

Суддя М.В. Калантай