Постанова

від 20.08.2018 по справі 910/12283/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2018 р. м. Київ Справа№ 910/12283/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Григораш Н.М.

без виклику сторін

розглянувши в приміщенні суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 (повний текст складено 04.05.2018)

у справі № 910/12283/16 (головуючий суддя Усатенко І.В., судді Головіна К.І., Турчин С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Громадської організації "Джерело"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело - 1"

про стягнення 102750,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Джерело" про стягнення 105908,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором на постачання електричної енергії №62808 від 09.04.2015 з урахуванням положень додаткової угоди та гарантійного листа.

Заперечуючи проти позову, відповідач підтверджує укладення договору №62808 від 09.04.2015 та споживання активної електроенергії у квітні 2015 на суму 5020,43 грн. та реактивної електроенергії у квітні 2015 на суму 1626,48 грн. згідно рахунку та акту позивача. Крім того, відповідач погоджується з зобов'язанням сплатити вартість електричної енергії у кількості 722,5 кВт на суму 1000,66 грн., спожитої з 21.05.2015 по 29.05.2015. Проти іншої частини позовних вимог відповідач заперечує, зазначаючи, що він не споживав електричну енергію у визначеній позивачем кількості.

12.10.2016 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 103272,05 грн., з яких 73541,28 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 8548,00 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, 1079,08 грн. три відсотки річних, 4862,10 грн. інфляційна складова боргу, 15241,59 грн. пені.

У доповненнях до відзиву, відповідач зазначає про недійсність договору №62808 від 09.04.2015, оскільки визнано недійсним розірвання в односторонньому порядку попереднього договору № 10173 від 23.09.2005 на постачання електричної енергії, укладеного між третьою особою та позивачем. Крім того, відповідач заперечує проти покладання на нього зобов'язань з оплати вартості електричної енергії, спожитої третьою особою, поза межами дії договору № 62808 від 09.04.2015 (з 21.12.2014). Відповідач зазначає, що станом на квітень 2015 боргу у нього за користування електричною енергією не було. Відповідач визнає споживання ним електричної енергії протягом 22 календарних днів квітня 2015. Вартість спожитої у травні 2015 електричної енергії у кількості 30207 кВт, на думку відповідача підлягає стягненню з третьої особи, як споживача за договором № 10173 від 23.09.2005.

19.10.2016 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 102750,77 грн., з яких 73541,28 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 8548,00 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, 1051,93 грн. три відсотки річних, 4748,07 грн. інфляційна складова боргу, 14861,50 грн. пені.

16.11.2016 від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких вказано, що саме ТОВ "Джерело-1" є власником електроустановки КТП 7057, що підтверджується судовим рішенням, та споживачем електричної енергії згідно договору № 10173 від 23.09.2005, що є діючим. За таких умов укладений між позивачем та відповідачем договір № 62808 від 09.04.2015 має бути за ініціативою суду визнаний недійсним, оскільки укладений з особою, в якої відсутні правові підстави для отримання електричної енергії через електроустановку третьої особи. З огляду на вказане, третя особа вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідачем до матеріалів справи подано відзив, в якому він частково заперечує проти позову та погоджується з обставиною щодо споживання ним активної електричної енергії на суму 6021,09 грн. та реактивної електроенергії на суму 1626,48 грн. Проти задоволення решти позовних вимог відповідач заперечує.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/12283/16 позов задоволено частково.

Стягнуто з Громадської організації "Джерело" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" борг за спожиту активну електричну енергію у розмірі 6021,09 грн., борг за спожиту реактивну електричну енергію у розмірі 1626,48 грн., 3% річних у розмірі 253,36 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 733,48 грн., 129,52 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням норм матеріального (ст. 193 ГК України, ст.ст. 610, 692 ЦК України, п.п. 5.1, 5.4 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 1996) та процесуального права, невідповідністю висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставин справи.

Апелянт зазначає, що суд самостійно визначив, що споживання електричної енергії відповідачем на підставі договору відбувалось лише протягом квітня - травня 2015, тим самим обмеживши строк дії договору.

На переконання апелянта, суд неправомірно не взяв до уваги той факт, що відповідно до п. 2 додаткової угоди до договору від 09.04.2015 сторони погодили, що умови цієї угоди застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладання цієї угоди з 01.01.2015. В свої чергу, однією з умов вказаної угоди є строк дії договору, а саме у п. 1 Угоди вказано: п. 9.4 договору викласти у такій редакції: Цей договір набирає чинності з дня його підписання та укладання на строк до 31.12.2015. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов .

Апелянт вказує, що припинення постачання електричної енергії відповідачу відбулось 15.01.2016, що підтверджується актом відключення споживача при розірванні договору №0410-000600 від 15.01.2016.

На думку апелянта, висновки суду про те, що відповідач не є споживачем електричної енергії, оскільки не є власником КТП 7057 по пров. Інженерний, 27 у м. Києві є протирічними. Крім того, судом не взято до уваги те, що специфіка електропостачання полягає в тому, що постачання електричної енергії здійснюється саме до об'єкту постачання.

Апелянт зазначає, що не відповідають обставинам справи та суперечать наявним в матеріалах справи доказам висновки суду про обсяги спожитої відповідачем електричної енергії.

Зауважує, що невідповідність таких висновків і розрахунків суду наявним в матеріалах справи доказам підтверджується Додатком 4А до договору, в якому зафіксовані початкові показники лічильника (004900кВт) та Актом контрольного огляду точок обліку споживача від 29.05.2015, в якому зафіксовані останні показники лічильника відповідача (037901, 5 кВт), на яких відбулось у подальшому розірвання договору та його відключення від електропостачання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу позивача 30.05.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/12283/16 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.

12.06.2018 від представника позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 у справі №910/12289/16 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.08.2018, у зв'язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці з 23.07.2018 по 23.08.2018 включно для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 у справі №910/12283/16 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи по суті розпочато заново.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.04.2015 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник) та Громадською організацією "Джерело" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 62808, згідно якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до нього, що є його невід'ємною частиною. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача. Приєднання та дозволена потужність у точці підключення визначена в додатку "перелік об'єктів споживача".

Згідно п.п. 2.3.3, 2.3.4 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками "Порядок розрахунків" та "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії".

Відповідно до п. 7.5 договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформляються наступні документи: акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції), акт результатів замірів електричної потужності.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2015. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4 договору в редакції додаткової угоди від 09.04.2015).

Згідно п. 2 додаткової угоди, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови цієї угоди застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цієї угоди з 01.01.2015.

Згідно додатку 2 до договору "Порядок розрахунків" розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається з 21 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється до 19 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам". Остаточний розрахунок за спожиту активну електричну енергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електричної енергії та інших платежів згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 днів з дня їх отримання. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточних розрахунковий період постачальником мають бути враховані суми проведених попередніх платежів за споживання електричної енергії в поточному розрахунковому періоді. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті визначаються за показаннями розрахункових засобів обліку електричної енергії про її фактичне споживання. У разі неможливості отримання постачальником даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті споживачем за звітний розрахунковий період визначається з урахуванням вимог п.п. 4.1.4 - 4.1.7 цього додатку та підтверджуються актом про використану електричну енергію за формою, що відображена у додатку до цього договору, який споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду. За даними акта про використану електричну енергію та з урахування розрахункової величини втрат визначається обсяг фактичної спожитої активної електричної енергії та перетікання реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в "Акті про приймання-передавання товарної продукції", "Акті надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії" два примірники яких постачальник надає споживачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді. (п.п. 1, 2, 2.1,2.2, 4, 4.2, 4.3, 5).

Згідно додатку 4А до договору № 62808 від 09.04.2015 "Перелік об'єктів споживача" відповідач приєднаний до електромережі на об'єкті свердловина артезіанської води КТП 7075, провулок Інженерний, 27, 7 днів на тиждень, №лічильника 1028071 з необхідністю враховувати втрати в мережі та втрати в трансформаторах, початкові показання лічильника 004900 станом на 21.12.2014.

Додатком 13 до договору № 62808 від 09.04.2015 "Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії" показання розрахункових засобів обліку відповідно до додатку "Перелік об'єктів споживача" фіксуються 21 числа кожного місяця та оформляється актом про використану електричну енергію у двох примірниках, по одному для кожної сторони. Для складення зазначеного акту споживач фіксує показання розрахункових засобів обліку вручну. Акти, сформовані відповідно до вимог додатка 3, рахунки, попередження про припинення постачання електричної енергії, податкові накладні, якими сторони здійснюють обмін у процесі виконання договору, надаються сторонами в електронному вигляді з використанням інтернет - магазину комунальних послуг (mega-billing.com) далі - сервіс. Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням цифрового підпису та переданий за допомогою сервісу) ідентичний за документацією та реквізитами на папері, то кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Сторони домовились, що належним повідомленням споживача є розміщення на сайті сервісу попередження про припинення постачання електричної енергії разом з розрахунками (п. 1, 4 додатку).

Згідно додатку 7А до договору № 62808 від 09.04.2015 "Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережі споживача" постачальник визначає розрахунковим шляхом обсяг втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача автоматично щомісяця за даними споживання активної та реактивної електричної енергії згідно з пунктами методичних рекомендацій. До матеріалів справи також долучений додаток 5б до договору № 62808 від 09.04.2015 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

До матеріалів справи надано рахунки на оплату активної електроенергії з рахунками розшифровками, зокрема: № 62808012/4/1 від 21.04.2015, виданий 30.04.2015 на суму 5020,43 грн. за квітень 2015; № 62808012/5/1 від 21.05.2015, виданий 28.05.2015 на суму 55166,77 грн. за травень 2015; № 62808012/6/1 від 21.06.2015, виданий 02.07.2015 на суму 2684,76 грн. за червень 2015; №62808012/7/1 від 21.07.2015, виданий 03.08.2015 на суму 1467,14 грн. за липень 2015; № 62808012/8/1 від 21.08.2015, виданий 31.08.2015 на суму 1515,82 грн. за серпень 2015; № 62808012/9/1 від 21.09.2015, виданий 30.09.2015 на суму 1515,82 грн. за вересень 2015; № 62808012/10/1 від 21.10.2015, виданий 29.10.2015 на суму 1549,39 грн. за жовтень 2015; №62808012/11/1 від 21.11.2015, виданий 27.11.2015 на суму 1611,44 грн. за листопад 2015; № 62808012/12/1 від 21.12.2015, виданий 30.12.2015 на суму 1564,00 грн. за грудень 2015; № 62808012/1/1 від 28.01.2016, виданий 28.01.2016 на суму 1720,37 грн. за січень 2016; № 62808012/2/1 від 29.02.2016, виданий 29.02.2016 на суму 1741,34 грн. за лютий 2016. Загальна сума виставлених відповідачу рахунків становить 7557,28 грн. за період з квітня 2015 по лютий 2016 за активну електричну енергію.

Крім того, позивачем долучені до матеріалів справи акти прийняття-передавання товарної продукції (активної електроенергії): №62808012/4/1 від 30.04.2015 за квітень на суму 5020,43 грн.; № 62808012/5/1 від 31.05.2015 за травень на суму 55166,77 грн.; № 62808012/6/1 від 30.06.2015 за червень на суму 2684,76 грн.; № 62808012/7/1 від 31.07.2015 за липень на суму 1467,14 грн.; № 62808012/8/1 від 31.08.2015 за серпень на суму 1515,82 грн.; № 62808012/9/1 від 30.09.2015 за вересень на суму 1515,82 грн.; №62808012/10/1 від 31.10.2015 за жовтень на суму 1549,39 грн.; № 62808012/11/1 від 30.11.2015 за листопад на суму 1611,44 грн.; № 62808012/12/1 від 31.12.2015 за грудень на суму 1564,00 грн.; № 62808012/1/1 від 31.01.2016 за січень на суму 1720,37 грн.; № 62808012/2/1 від 29.02.2016 за лютий на суму 1741,34 грн. Загальна вартість активної електричної енергії за період з квітня 2015 року по лютий 2016 згідно перелічених актів становить 75557,28 грн.

Також до матеріалів справи надано рахунки та рахунки-розшифровки до них на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії: № 62808012/4/2 від 21.04.2015, виданий 30.04.2015 на суму 1626,48 грн. за квітень 2015; № 62808012/5/2 від 21.05.2015, виданий 28.05.2015 на суму 2938,01 грн. за травень 2015; № 62808012/6/2 від 21.06.2015, виданий 02.07.2015 на суму 539,23 грн. за червень 2015; № 62808012/7/2 від 21.07.2015, виданий 03.08.2015 на суму 491,16 грн. за липень 2015; № 62808012/8/2 від 21.08.2015, виданий 31.08.2015 на суму 508,51 грн. за серпень 2015; №62808012/9/2 від 21.09.2015, виданий 30.09.2015 на суму 511,27 грн. за вересень 2015; № 62808012/10/2 від 21.10.2015, виданий 29.10.2015 на суму 495,19 грн. за жовтень 2015; № 62808012/11/2 від 21.11.2015, виданий 27.11.2015 на суму 514,27 грн. за листопад 2015; № 62808012/12/2 від 21.12.2015, виданий 30.12.2015 на суму 496,31 грн. за грудень 2015; №62808012/1/2 від 28.01.2016, виданий 28.01.2016 на суму 520,97 грн. за січень 2016. Загальна сума виставлених відповідачу рахунків становить 8641,40 грн. за період з квітня 2015 по січень 2016 за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Позивачем долучені до матеріалів справи акти надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії: № 62808012/4/2 від 30.04.2015 за квітень на суму 1626,48 грн.; № 62808012/5/2 від 31.05.2015 за травень на суму 2938,01 грн.; № 62808012/6/2 від 30.06.2015 за червень на суму 539,23 грн.; № 62808012/7/2 від 31.07.2015 за липень на суму 491,16 грн.; №62808012/8/2 від 31.08.2015 за серпень на суму 508,51 грн.; № 62808012/9/2 від 30.09.2015 за вересень на суму 511,27 грн.; № 62808012/10/2 від 31.10.2015 за жовтень на суму 495,19 грн.; № 62808012/11/2 від 30.11.2015 за листопад на суму 514,27 грн.; № 62808012/12/2 від 31.12.2015 за грудень на суму 496,31 грн.; № 62808012/1/2 від 31.01.2016 за січень на суму 520,97 грн. Загальна вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період з квітня 2015 по січень 2016 згідно перелічених актів становить 8641,40 грн.

Тобто до матеріалів справи додано документи, які згідно умов договору від 09.04.2015 № 62808 мають підтверджувати факт споживання відповідачем електричної енергії та кількості її споживання.

До матеріалів справи долучено наряди-заявки № 3090 від 20.05.2015, №3180 від 29.05.2015 на виконання відключення від ТП 7057 споживача ГО "Джерело" за адресою провулок Інженерний, 27, у зв'язку з існуванням заборгованості.

Згідно актів контрольного огляду зафіксовано показники лічильника №1028071 станом на 24.05.2015 - 037179 (не підписаний з боку споживача); станом на 29.05.2015 - 037901,5; станом на 31.08.2015 - 037901,5 (не підписаний з боку споживача).

03.11.2015 позивач звернувся до відповідача з листом № 34КД/522/4728 про закінчення терміну дії договору та припинення електропостачання, в якому зазначив, що строк дії договору № 62808 від 09.04.2015 припиняється 31.12.2015, а тому з 04.01.2016 буде припинено постачання електроенергії до електроустановки споживача, у разі не здійснення заходів по продовженню дії договору.

21.12.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 34/4-7498 про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію на суму 90080,18 грн. (докази направлення листа в матеріалах справи).

13.01.2016 представниками позивача складено акт № 0408002820 про не допуск, в якому зазначено про не допуск представників СВП "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго" до розрахункового засобу обліку. Зафіксовано, що представник споживача (ГО "Джерело") від підписання акту відмовився.

15.01.2016 представником СВП "КЕМ Київенерго" складено акт №04-10-000600 про відключення споживача при розірванні договору. В акті зафіксовано припинення постачання електроенергії споживачу від КТП 7057 за адресою м. Київ, провулок Інженерний, 27, розірвано договір відповідно до п. 9.5 договору, електроустановка споживача відключена 29.05.2015, вузол обліку розпломбовано 15.01.2016, показники лічильника № 1028071 - 037901,5. Акт підписаний представником постачальника та представником споживача (Арсеєнко І.Ю., ГО "Джерело").

Згідно наданих до матеріалів справи актів ГО "Джерело" було підключено до КТП 7057 20.01.2015, електропостачання було відключено 29.05.2015, а лічильник розпломбовано у зв'язку з припиненням договору 15.01.2016.

З матеріалів справи також вбачається, що згідно акта № 04-10-000240 відключення споживача, при розірванні договору від 20.01.2015 представниками СВП "Київські електричні мережі" та ГО "Джерело" (зазначеного у якості споживача) припинення подачі електричної енергії проведено на підставі листа споживача від 20.01.2015 № 56012 про розірвання договору (або виключення з договору) за адресою розташування об'єкту: м. Київ, провулок Інженерний, 27, згідно договору п. 9.5 о/р 10173016 вузол обліку ОП № 31 ПЛ-10 кВ 1060-3078 КТП 7057. Проводиться переоформлення договору на ГО "Джерело", по існуючій схемі, без відключення. Показники лічильника № 1028071 - 017485. Акт підписаний представником позивача та відповідача. Представник третьої особи, як споживача, не був присутній при складанні та підписанні акту. Крім того, позивач долучив до матеріалів справи акт № 2012 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В від 20.01.2015, складений представником СВП "Київські електричні мережі", за участю голови правління ГО "Джерело", як представника споживача, згідно якого було перевірено лічильник № 1028071 з показниками 017485 за адресою: м. Київ, провулок Інженерний, 27, ТП 7057. Згідно акту № 2012 від 20.01.2015 про пломбування засобів обліку, складений за участю представників позивача та відповідача лічильник № 1028071 з показниками 017485 за адресою: м. Київ, провулок Інженерний, 27, ТП 7057 опломбований, у зв'язку з переоформленням договору.

Як встановлено судом, Господарським судом міста Києва розглядалась справа №910/24046/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання недійсним одностороннього правочину щодо розірвання договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі №910/24046/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" задоволено повністю. Визнано недійсним одностороннє розірвання Публічним акціонерним товариством "Київенерго" договору № 10173, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело-1" про постачання електричної енергії від 23.09.2005 (в редакції від 10.03.2010). Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір.

Колегія суддів, зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі №910/24046/15, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

Рішенням від 24.12.2015 у справі № 910/24046/15 встановлено, що КТП 7057(6215) належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Джерело-1".

Одночасно, судом у рішенні по справі №910/24046/15 було встановлено, що з 10.12.2014 згідно договору №10173 від 23.09.2005 про постачання електричної енергії Публічне акціонерне товариство "Київенерго" зобов'язане здійснювати електропостачання на один об'єкт: артезіанську свердловину, що підключена до ОП № 31 ПЛ-10 кВ 1060-3078 КТП 7057 та знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Інженерний, 27. Саме ТОВ "Джерело-1" є споживачем електроенергії та власником КТП 7057.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір № 10173 від 23.09.2005, укладений між ПАТ "Київенерго" та ТОВ "Джерело-1", діяв в період з квітня 2015 по лютий 2016 (період, за який позивач нараховує відповідачу борг за використану електричну енергію), оскільки недійсний правочин (одностороння відмова ПАТ "Київенерго" від договору) не породжує ніяких правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію за період з квітня 2015 по лютий 2016 у сумі 102750,77 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначив, що споживачем являється власник електроустановок (устаткування і споруд), тобто в розумінні законодавства споживачем у даній справі, є власник КТП 7057 по провулку Інженерному, 27 у м. Києві.

Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.ч. 6-8 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів. У разі якщо абонент має власне енергоджерело і відпускає енергію в мережі енергопостачальника, допускаються розрахунки за сальдо взаємно одержаної енергії.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Частиною 1 ст. 13 Закону встановлено, що житлово-комунальними послугами є комунальні газо - та електропостачання тощо.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 N 910) (Правила № 28) договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України; електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару; електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок; електрична мережа - сукупність електроустановок для передачі та розподілу електричної енергії; електроустановка - комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії; основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації; споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору ; субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі №910/24046/15 встановлено, що КТП 7057(6215) належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Джерело-1" .

Згідно п.п. 1.3, 1.11, 1.13 Постанови № 28 постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. У разі передачі електроустановки або її частини в оренду та обумовлення договором оренди передачі орендареві відповідних повноважень щодо врегулювання договірних відносин з електропередавальною організацією та/або постачальником електричної енергії щодо електрозабезпечення орендованої електроустановки або її частини між орендарем та суб'єктами електроенергетики мають бути укладені відповідні договори згідно з вимогами цих Правил. Укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Доказів того, що ГО "Джерело" на відповідній правовій підставі отримувало електричну енергію та користувалось електроустановкою по провулку Інженерному, 27 (КТП 7057 артезіанська свердловина) сторонами не надано (правовстановлюючі документи чи договір оренди).

Згідно п. п. 5.1, 5.4 Постанови № 28 Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації такі документи: 1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника; 2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше); 3) однолінійну схему електропостачання об'єкта (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше); 4) відомості щодо розрахункових засобів обліку (тип, марка, технічні характеристики тощо) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше); 5) заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів; 6) акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності); 7) копію свідоцтва про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); 8) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта); 9) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори; 10) у визначених законодавством випадках - копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок), копію декларації про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору про постачання електричної енергії на будівельні майданчики); 11) паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше); 12) довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані (зазначені у підпункті 4 цього пункту) розрахункових засобів обліку субспоживачів (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше). У разі укладення за двома та більше об'єктами споживача одного договору про постачання електричної енергії споживач подає документи, передбачені підпунктами 2 - 6, 8, 10 - 12 цього пункту, за кожним із об'єктів споживача. Ініціатором укладення відповідного договору може бути будь-яка із сторін такого договору.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги договір № 62808 від 09.04.2015 як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків. Доказів того, що договір № 62808 від 09.04.2015 визнаний у встановленому законом порядку недійсним суду не надано, не зважаючи на відсутність в матеріалах справи правовстановлюючих документів на КТП 7057 ГО "Джерело", необхідних для укладення відповідного договору на постачання електричної енергії, у суду відсутні повноваження з власної ініціативи визнавати договір недійсним, а позивач з відповідною вимогою не звертався.

Отже в період з квітня 2015 по грудень 2015 відпуск електричної енергії позивачем здійснювався на підставі договору № 10173 від 23.09.2005 з ТОВ "Джерело-1" та договору № 62808 від 09.04.2015 з ГО "Джерело".

Згідно п. 6.18 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 N 910) (Правила № 28) у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією. За умови одночасного розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім споживачем, виплати всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, та звернення нового споживача щодо укладення договору про постачання електричної енергії в межах одного розрахункового періоду припинення електропостачання об'єкта не здійснюється.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

ТОВ "Джерело-1" не ініціювало розірвання договору № 10173 від 23.09.2005 та припинення користування електроенергією, а тому саме воно є споживачем електроенергії в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" і саме на нього покладено обов'язок оплачувати вартість отриманої електроенергії.

Натомість ГО "Джерело" уклало з ПАТ "Київенерго" договір № 62808 від 09.04.2015 і не заперечує споживання ним протягом квітня, травня 2015 активної електричної енергії на суму 6021,09 грн. та реактивної електричної енергії на суму 1626,48 грн.

Згідно ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Вказані обставини визнані та зазначені відповідачем у відзиві та не заперечуються позивачем, а тому не підлягають доказуванню.

Доказів того, що відповідач спожив електроенергію у заявленому позивачем розмірі суду не надано.

В матеріалах справи міститься наряд - заявка №3090 від 20.05.2015, згідно якої представником позивача було виконано відключення артезіанської свердловини від споживання електроенергії у зв'язку з заборгованістю, розмір якої становив на момент відключення 5020,43 грн. за використану активну електроенергію та 1626,48 грн. за використану реактивну електроенергію. Згідно з даними, що містяться в наряді - заявці №3090 покази лічильника становлять 037179 кВт.

29.05.2015 за зверненням відповідача, відповідно до наряду - заявки № 3180 представниками позивача було виконано повторне відключення артезіанської свердловини від споживання електроенергії у зв'язку з заборгованістю. Згідно з даними, що містяться в наряді - заявці №3180 покази лічильника становлять 037901,5 кВт.

15.01.2016 представниками позивача в присутності представника відповідача було складено акт технічної перевірки засобів обліку електричної енергії, акт про опломбування засобу обліку та акт відключення споживача при розірванні договору.

Згідно даних акта технічної перевірки засобів обліку електричної енергії від 15.01.2016 ввідний кабель змонтований, знаходиться без пошкоджень, зауваження до кабелю відсутні. Покази лічильника 037901,5 кВт. Згідно п. 12 вказаного акту лічильник демонтований.

Згідно акту відключення споживача при розірванні договору відключення артезіанської свердловини від споживання електроенергії відбулось 29.05.2015, а вузол обліку розпломбовано 15.01.2016.

В наведеного вбачається, що відповідач споживав електричну енергію з 09.04.2015 по 29.05.2015, тобто протягом 22 днів у квітні та 29 днів у травні.

Оскільки договором та законом передбачено оплату саме спожитої споживачем теплової енергії, чинність договору та його умови є обов'язковими для сторін, однак, права та обов'язки виникають виключно в порядку, обумовленому договором, та не передбачають обов'язок відповідача перераховувати кошти позивачу всупереч умовам договору, за теплову енергію, яку позивач не споживав.

Крім того, саме ТОВ "Джерело-1" є споживачем електричної енергії, поставленої на КТП 7057, і між ПАТ "Київенерго" та ТОВ "Джерело-1" є чинний договір № 10173 від 23.09.2005 на постачання теплової електричної енергії.

З огляду на вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за електроенергію визнаються судом обґрунтованими в частині, а сума боргу такою, що підлягає стягненню у розмірі 6021,09 грн. за активну електроенергію та 1626,48 грн. за реактивну електроенергію.

Щодо доводів позивача про взяття на себе відповідачем зобов'язань третьої особи щодо сплати вартості електричної енергії до моменту укладення договору, суд вірно дійшов висновку, що заява від 21.01.2015 ГО "Джерело", адресована начальнику ВДЕ Чайкіній К.В та начальнику ЦР Вєліку М.В. про те, що ГО "Джерело" бере на себе зобов'язання сплатити нарахування за спожиту електричну енергію по договору на постачання електричної енергії № 10173 від 23.09.2005, починаючи з 21.12.2014 у повному обсязі, а саме з показників лічильника 004900 підтверджує те, що електричну енергію споживав не відповідач, а третя особа, до укладення між позивачем та відповідачем договору № 62808 від 09.04.2015 (взяття відповідачем зобов'язання за третю особу по сплаті спожитої електроенергії).

Крім зазначеної заяви, позивач посилається на додаткову угоду до договору № 62808 від 09.04.2015 про постачання електричної енергії від 09.04.2015.

Згідно п. 2 додаткової угоди відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови цієї угоди застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цієї угоди з 01.01.2015.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції, вірно встановлено, що вказаний пункт додаткової угоди щодо застосування до правовідносин, які виникли до моменту її укладення з 01.01.2015 застосовуються не до всього договору № 62808 від 09.04.2015, а лише до його пунктів, які викладені саме в додатковій угоді, а тому позивач безпідставно робить висновок про взяття відповідачем на себе зобов'язань щодо оплати спожитої іншою особою вартості електричної енергії на підставі п. 2 додаткової угоди від 09.04.2015. В додатковій угоді визначений чітко строк дії саме договору (п.1. додаткової угоди: з дати підписання 09.04.2015 до 31.12.2015), будь-які зміни в основний договір не внесені.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст.ст. 513, 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

З огляду на вищезазначені норми, суд першої інстанції правомірно зазначив про відсутність у відповідача на підставі листа від 21.01.2015 виникнення зобов'язання щодо оплати вартості спожитої третьою особою електроенергії. Крім того, суд відзначає, що договір № 10173 від 23.09.2005 є чинним, а зобов'язання сторін за ним не припинились, в тому числі щодо оплати і постачання електричної енергії.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 14861,50 грн. пені, 1051,93 грн. 3% річних, 4748,07 грн. втрат від інфляції за період з грудня 2015 по травень 2016 включно колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Так, згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених відповідними додатками до договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України. Сума пені зазначається у платіжному документі окремим рядком.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу за квітень, травень 2015. В позові позивач нараховує пеню за період з грудня 2015, натомість шестимісячний період нарахування пені за вищевказаними зобов'язаннями припинився в вересні та жовтні 2015 відповідно.

Частиною 2 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

В зв'язку з вищезазначеним суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у стягненні з відповідача пені у розмірі 14861,50 грн. нарахованої з грудня 2015 по травень 2016 (включно).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на визначення суми основного боргу відповідача у розмірі 7647,57 грн., судом було здійснено власний розрахунок 3% річних та втрат від інфляції за визначений позивачем період. Сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 253,36 грн., сума втрат від інфляції становить 733,48 грн., з якими погоджується суд першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування норм матеріального права, а саме ст. 193 ГК України, ст.ст. 610, 692 ЦК України, п.п. 5.1, 5.4 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 1996 є необґрунтованими та недоведеними.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткову відмову в позові.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/12283/16.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/12283/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/12283/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/12283/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала