Рішення

від 16.08.2018 по справі 161/7822/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/7822/18

Провадження № 2/161/2481/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 серпня 2018 року м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Новаковської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного унітарного підприємства Скорпіон-Вояж , ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення коштів, моральної шкоди, пені, 3% річних та інфляційних втрат,

в с т а н о в и в :

21.05.2018 року позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення в солідарному порядку з Приватного унітарного підприємства Скорпіон-Вояж та ОСОБА_2 на його користь 156 222, 38 грн., в т.ч. 77 515, 00 грн. коштів, сплачених за туристичні послуги, які не було надано; 25 000, 00 грн. моральної шкоди; 18 603, 60 грн. пені; 6 524, 00 грн. - 3% річних; 28 579, 78 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі не виконали зобов'язання за договором на туристичне обслуговування - не надали оплачених ним туристичних послуг з організації туристичної поїздки.

Позивач подав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідачі в судове засідання повторно не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про час, дату та місце розгляду справи. Клопотань від відповідачів не надходило.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення. При цьому, виходить з наступного.

Судом встановлено, що 22 травня 2015 року між позивачем - ОСОБА_1 (замовник) та Приватним Унітарним Підприємством Скорпіон-Вояж в особі директора ОСОБА_2 (виконавець) був укладений договір туроператора № 18 на туристичне обслуговування. Вказаний договір підписано сторонами та скріплено печаткою ПУП Скорпіон-Вояж (а.с.8-11).

Відповідно до умов договору та заявки на бронювання (додаток № 1 до договору) відповідач - ПУП Скорпіон-Вояж взяло на себе зобов'язання надати позивачу та двом членам його родини послуги з організації туристичної поїздки в Сполучених Штатах Америки на круїзному лайнері в період з 26.06.2015 року по 08.07.2015 року.

Згідно укладеної між сторонами 19.06.2015 року додаткової угоди дата початку туру перенесена на 11.07.2015 року.

Таким чином, правовідносини з надання туристичних послуг виникли саме між ОСОБА_1, ПУП Скорпіон-Вояж та ОСОБА_2

Відповідно до ст. 5 Закону України Про туризм туристичними агентами є юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

За приписом ст.20 зазначеного Закону за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону та зазначаються істотні умови договору.

Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України Про туризм за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно із ч. 10 ст.20 Закону України Про туризм якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Так, ч. 4 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст.30 Закону України Про туризм порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

За приписом ч. 1 ст.33 Закону України Про туризм встановлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України Про туризм за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Факт оплати позивачем туристичних послуг в сумі 77 515, 00 грн. підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру № 18 від 22.05.2015 року, № 18/2 від 19.06.2015 року, квитанцією № 1А7F40550 від 22.05.2015 року (а.с.13).

Відповідачі зобов'язань згідно договору туроператора № 18 на туристичне обслуговування від 22.05.2015 року не виконали - не оплатили вартість каюти і подорожі позивача та 2 членів його родини на круїзному лайнері, що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.15).

Таким чином, відповідачі, та як суб'єкти туристичної діяльності, які порушили законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, мають нести солідарну відповідальність за невиконання укладеного із ними договору туроператора № 18 на туристичне обслуговування від 22.05.2015 року та відшкодувати позивачу збитки, завдані таким невиконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).

Матеріалами справи встановлено, що відповідачі не виконали взяті на себе договірні зобов'язання.

Згідно п.7.3 договору у випадку ненадання замовнику належно оплачених туристичних послуг, виконавець зобов'язується відшкодувати йому вартість ненаданих послуг, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Враховуючи зазначене, сплачені позивачем кошти в сумі 77 515, 00 грн. підлягають до стягнення на його користь з відповідачів.

Відповідно до положень Конституції України і чинного цивільного законодавства фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їхніх прав і свобод та законних інтересів.

У відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5) Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зазначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає обов'язковому з'ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з правилами статті 22 Закону України Про захист прав споживачів захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Враховуючи, що внаслідок невиконання відповідачами зобов'язань за договором позивачу спричинено моральну шкоду, оскільки він зазнав душевних переживань з порушенням його сподівань щодо відпочинку, змушений був додатково нести витрати та економити кошти, які були передбачені для використання в інших цілях, постійно перебуваючи в стресовому стані.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд оцінив обставини справи, з опорою, насамперед, на виключно правовий характер правопорушення, та враховуючи принцип справедливості й розумності дійшов висновку щодо стягнення 25 000, 00 грн. моральної шкоди.

Частина 2 ст. 625 ЦКУ передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо іншого розміру відсотків не встановлено договором або законом.

Враховуючи невиконання відповідачами грошового зобов'язання щодо повернення коштів, сплачених позивачем, на підставі ст..625 ЦК України з відповідачів слід стягнути 3% річних в сумі 6 524, 00 грн. та 28 579, 78 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 01.08.2015 року по 21.05.2018 року.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Враховуючи зазначені положення закону, вимога позивача про стягнення з відповідачів пені в сумі 18 603, 60 грн. за 8 днів прострочки - з 11.07.2015 року по 19.07.2015 року є підставною та підлягає до задоволення.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

При зверненні до суду позивач була звільнена від сплати судового збору відповідно до ч.3 ст.22 Закону України Про захист прав споживачів .

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

У зв'язку з задоволенням позову, з відповідачів слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1 562, 22 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як слідує з наданого позивачем ордера серії ВЛ № 000045263 на надання правової допомоги, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 491 від 16.02.2006 року, копії корінця розрахункової квитанції ЯБ № 90 від 17.05.2018 року, позивач поніс у даній справі витрати на надання правничої допомоги адвокатом у розмірі 7 800,00 грн.

Вказаний розмір судових витрат суд визнає пропорційним, тобто таким, що відповідає складності даної справи, а отже стягує їх з відповідачів на користь позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 77, 78, 137, 141, 263-268, 282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Приватного унітарного підприємства Скорпіон-Вояж (ЄДРПОУ 33395189) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) 156 222, 38 грн., в т.ч. 77 515, 00 грн. коштів, сплачених за туристичні послуги, які не було надано; 25 000, 00 грн. моральної шкоди; 18 603, 60 грн. пені; 6 524, 00 грн. - 3% річних; 28 579, 78 грн. інфляційних втрат та 7 800,00 грн. витрати на надання правничої допомоги адвокатом.

Стягнути солідарно з Приватного унітарного підприємства Скорпіон-Вояж (ЄДРПОУ 33395189) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) в користь держави судовий збір в розмірі 1 562, 22 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Повне судове рішення складено 17.08.2018 року.

Суддя Черняк В.В.