Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 серпня 2018 р. Справа№805/3043/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України у Мар'їнському районі Донецької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Філії Автодор № 1 ДП Донецький облавтодор
про: визнання протиправним та скасування рішення від 26.02.2018 року № 1204, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Мар'їнському районі Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 2 розділу XXII постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість і яких дає право на пенсію за віком на пільгових мовах", період роботи ОСОБА_1 з 13.03.1986 року по 02.102006 року в якості машиніста автогудронатора у філії "Мар'їнський автодор" ДП "Донецький облавтодор" та призначення пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з дня звернення з 12.02.2018 року, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Мар'їнському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з часу звернення з 12.02.2018 року.
за участю
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - особисто,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився.
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Мар'їнському районі Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Філії Автодор № 1 ДП Донецький облавтодор про визнання протиправним та скасування рішення від 26.02.2018 року № 1204, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Мар'їнському районі Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 2 розділу XXII постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість і яких дає право на пенсію за віком на пільгових мовах", період роботи ОСОБА_1 з 13.03.1986 року по 02.102006 року в якості машиніста автогудронатора у філії "Мар'їнський автодор" ДП "Донецький облавтодор" та призначення пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з дня звернення з 12.02.2018 року, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Мар'їнському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з часу звернення з 12.02.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12.02.2018 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, згідно п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення . Позивач зазначає, що 06.03.2018 року отримав рішення № 1204 про відмову в призначенні пенсії від 26.02.2018 року, з посиланням на те, що у ОСОБА_1 не має необхідного пільгового стажу роботу. Позивач посилається на те, що у рішення відповідач вказує, що період роботи ОСОБА_1 з 13.03.1986 року по 02.10.2006 року в якості машиніста автогудронатора у філії Мар'їнський автодор ДП Донецький облавтодор неможливо зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 2, оскільки відсутні пільгова довідка, яка б підтверджувала інформацію про зайнятість протягом повного робочого дня у шкідливих і важких умовах праці та накази про атестацію робочих місць. Позивач вважає рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії протиправним та таким, що порушує його права, оскільки відповідно до вимог Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Позивач зазначає, що відповідно до Порядку № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Крім того, позивач посилається на те, що згідно коду 22900000а-13511 Списку № 2 розділу ХХІІ постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгове пенсійне забезпечення , коду 2290000а-13511 Списку № 2 розділу ХХІІ постанови КМУ від 11.03.1994 року № 162 Про затвердження списків, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення , постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників. Зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та постанови Кабінети Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах професія машиністи автогудронаторів відноситься до професії, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
З огляду на викладене, позивач вважає, що управління Пенсійного фонду України у Мар'їнському районі грубо порушує захищені Конституцією України права на законне призначення пенсії за віком відповідно до п. б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач в обґрунтування відзиву на позовну заяву посилається на те, що відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію. Незалежно від останнього місця роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Також, відповідач вказує на те, що згідно до Порядку застосування Списків 1, 2 затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 при призначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на періоди роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умовами підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року. Відповідач вказує на те, що відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників для підтвердження спеціального трудового стажу приймають уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідач зазначає, що до заяви про призначення пенсії за віком згідно п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення позивачем надана довідка № 5 від 12.02.2018 року з інформацією, щодо роботи машиністом автогудронатора в період з 13.03.1986 року по 02.10.2006 року для підтвердження права на пільгову пенсію. Однак, відповідач вказує на те, що зазначена довідка не підтверджує зайнятість протягом повного робочого часу у шкідливих і важких умовах праці, а також відсутні накази про атестацію робочого місця. Крім того, відповідач посилається на те, що перевірити надану інформацію не має можливості через знаходження архіву підприємства на території м. Донецька, яке відповідно до розпорядження КМУ № 1085-р від 07.11.2014 року відноситься до міст на території яких ограни державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відповідач зазначає, що відповідно до Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України усі документи видані на непідконтрольній українській владі території, вважаються недійсними, а отже всі свідоцтва, довідки та інші документи, навіть ті, на яких стоїть українська печатка, на території України вважаються недійсними та не мають сили. Також, відповідач посилається на те, що підприємство на якому позивач працював у спірний період не перереєструвалось на території України, а отже зараховувати стажу роботи з 13.03.1986 року по 02.10.2006 року до пільгового стажу роботи за Списком № 2 немає підстав. Таким чином, відповідач зазначає, що надані позивачем до заяви про призначення пенсії документи не можуть бути належними документами для призначення пенсії за віком згідно п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , а отже призначити пенсію на пільгових умовах не вбачається можливим, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, а також провести судове засідання без участі представника управління.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому провадженні на 30 травня 2018 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року суд відклав підготовче провадження на 12 червня 2018 року, у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 11 липня 2018 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи до судового розгляду по суті на 23 липня 2018 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року відкладено розгляд справи на 08 серпня 2018 року, у зв'язку з необхідністю виклику у судове засідання свідків.
Суд зазначає, що 01.06.2018 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 року № 821 Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області та Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області реорганізовані шляхом злиття в Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.
Згідно із п. 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, у разі злиття органів виконавчої влади, права та обов'язки органів виконавчої влади переходять до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття. Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області.
Приписами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З огляду на це суд у судовому засіданні 08 серпня 2018 року замінив неналежного відповідача по справі Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області його правонаступником Великоновосілківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 8-10).
Судом встановлено, що 12 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком згідно п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .
До заяви про призначення пенсії позивачем надано до управління: заява, копії паспорту і ІНН, трудової книжки, військового квитка, атестату, свідоцтва, довідка про стаж роботи № 5 від 12.02.2018 року, довідка про перейменування № 4 від 12.02.2018 року.
26.02.2018 року Управлінням Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії (а.с. 20-22).
Зі змісту рішення вбачається, що період навчання з 01.09.1980 року по 08.01.1981 року у Красногорівському середньому СПТУ № 3 згідно наданого свідоцтва не має підстав для зарахування до страхового стажу, оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації по даній спеціальності.
Період роботи з 13.03.1986 року по 02.10.2006 року в якості машиніста автогудронатора у філії Мар'їнський автодор ДП Донецький облавтодор неможливо зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 2, оскільки відсутня пільгова довідка, яка б підтверджувала інформацію про зайнятість протягом повного робочого дня у шкідливих і важких умовах праці та накази про атестацію робочих місць. Довідка № 5 від 12.02.2018 року не підтверджує вищезазначену інформацію.
Згідно трудової книжки, військового квитка, індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 має 31 рік 11 місяців страхового стажу.
За таких обставин відмовити ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , оскільки немає необхідного пільгового стажу роботи.
Крім того, з наданого рішення вбачається, що відповідно наданих документів та діючого законодавства ОСОБА_1 буде мати право призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у 60 років, тобто з 02.01.2023 року.
Не погодившись з прийнятим Селидовським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України Донецької області рішення про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Спірні правовідносини регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі по тексту - Порядок № 383), Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок № 637).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України Про пенсійне забезпечення .
Закон України Про пенсійне забезпечення №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення .
Так, відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Приписами пункту 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів а , б статті 13 та статті 100 Закону України Про пенсійне забезпечення .
Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України Про пенсійне забезпечення (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Аналіз норм Закону України Про пенсійне забезпечення та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документи, які можуть підтверджувати результати атестації робочого місця за умовами праці, є: наказ про підсумки атестації робочих місць за умовами праці, карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Так, з копії трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 встановлено, що останній 02.08.1983 року прийнятий до Мар'їнського районного дорожного ремонтно - будівельного управління водієм 2-го класу механічний майстерень, ГАЗ-52; 16.04.1984 року переведений водієм 2-го класу на автобус ГАЗ-651; 29.01.1986 року переведений водієм другого класу на автомашину ГАЗ - 53; 13.03.1986 року переведений машиністом автогудронатора Д-640; 01.05.1988 року у зв'язку з введенням нових тарифних ставок встановлений 5 розряд машиніста автогудронатора; 25.12.1996 року Мар'їнське районне дорожнє ремонтно - будівельне управління реорганізоване в Державне підприємство Мар'їнський райавтодор; 02.10.2000 року Мар'їнський райавтодор реорганізоване в Дорожнє ремонтно - будівельне державне підприємство № 7; 03.06.2002 року Дорожнє ремонтно - будівельне державне підприємство № 7 реорганізоване в філію Мар'їнський автодор ДП Донецький облавтодор ; 02.10.2006 року присвоєний 2 клас водія; 01.11.2006 року переведений водієм 2 класу спеціального автомобіля ЗІЛ - 433360; 15.08.2011 року звільнений за власним бажанням (а.с. 12-15).
Суд зазначає, що позивач у період з 13.03.1986 року по 02.10.2006 року працював в якості машиніста автогудронатора у філії Мар'їнський автодор ДП Донецький облавтодор .
Також, як вже зазначалось, відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Суд зазначає, що на момент роботи позивача у філії Мар'їнський автодор ДП Донецький облавтодор на посаді машиніста автогудронатора, чинними були Постанова Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах , Постанова Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах , Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах , відповідно до яких професія позивача машиніст автогудронатора віднесена до списку професій, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
З наданої позивачем довідки № 5 від 12.02.2018 року, виданої Філією Автодор № 1 Дочірнє підприємство Донецький облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , вбачається, що позивач у період з 13.03.1986 року по 02.10.2006 року працював машиністом автогудронатора в філії Мар'їнський автодор ДП Донецький облавтодор і має право на пільгову пенсію по Списку № 2. А також зазначено, що повний календарний пільговий стаж підтвердити не має можливості, так як під час проведення АТО архівні документи підприємства були втрачені (а.с. 23).
Таким чином, оскільки трудова книжка містить інформацію стосовно місця роботи та професії позивача, зайнятість у яких надає право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд зазначає, що позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .
Щодо посилання відповідача на відсутність довідки, що підтверджує пільговий характер роботи, суд зазначає наступне.
Приписами пункту 20 Порядку № 637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р, відповідно до якого м. Мар'їнка віднесено до населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Згідно довідки Військово - цивільної адміністрації міста Мар'їнка та села Побєди Мар'їнського району Донецької області від 20.03.2018 року № 742/05-08 судом встановлено, що філія Мар'їнський автодор ДП Донецький облавтодор , яка розташована на території м. Мар'їнки пошкоджено, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, а також зазначено, що на теперішній час підприємство не працює (а.с. 24).
З огляду на викладене суд зазначає, що позивачем вчинені усі передбачені законом заходи для надання до відповідача довідки, що підтверджує пільговий характер роботи.
Отже посилання відповідача на відсутність довідки, що підтверджує пільговий характер роботи є безпідставним, оскільки обставинами пов'язані з ненаданням відповідної довідки виникли не з вини позивача, а у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Частиною 2 статті 7 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Однак, законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії на пільгових умовах коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.
Тобто через законодавчу прогалину не забезпечується захист прав громадян, які, незважаючи на втрату житла та інших соціальних благ, разом з членами своєї родини переїхали на іншу територію України з метою продовжити працювати на благо України.
Фактично склалася ситуація, за якої позивач змушений нести відповідальність за бездіяльність органу законодавчої влади.
Враховуючи те, що в трудовій книжці ОСОБА_1 наявні всі відомості про його роботу в період з 13.03.1986 року по 02.10.2006 року, а неможливість надати довідку уточнюючого характеру пов'язана з загостренням суспільно-політичної ситуації на території Донецької та Луганської областей, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на пенсійне забезпечення, суд вважає, що період його роботи з 13.03.1986 року по 02.10.2006 року слід йому зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Крім того, аналізуючи положення законодавства, яке дає право позивачу на пільгових умовах незалежно від віку суд зазначає, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи, що стало підставою для відмови позиву у призначенні пенсії, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.
Також, суд враховую правову позицію Вищого адміністративного суду України, який при розгляді аналогічних справ за № К/800/40969/13 від 13.03.2014 року та № К/800/27262/13 від 19.06.2014 року зазначив, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документів не спростовує наявність у працівника пільгового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах.
Судом встановлено, що пільговий характер роботи позивача на цьому підприємстві підтверджується даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб, а саме в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5.
Так, відповідно до Постанов Правління Пенсійного фонду України № 26-1 від 05.11.2009 року Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам ПФУ , № 25-2 від 03.12.2013 року Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Правління ПФУ від 08.10.2010 року № 22-2, яким затверджено Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства , встановлено наступні коди підстав для обліку пільгового стажу: ЗА3013Б1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці
Згідно даних Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форми ОК-5) трудовий стаж на підприємстві Державне підприємство Мар'їнське районне управління по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг (код ЄДРПОУ 05419904) та Філії Мар'їнський облавтодор Дочірне підприємство Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (код ЄДРПОУ 26153563) за період з 2001 року по 2005 року обліковується як спеціальний (а.с. 105-108).
Тобто, при здачі звітів до органів Пенсійного фонду України страхувальником вказувалось, що страхові внески за позивача вносились за кодом ЗП3013Б1, що в свою чергу дає право позивач на призначення пенсії відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .
Отже, наведене свідчить про наявність у відповідача підстав для зарахування періоду роботи позивача на підприємстві Філії Мар'їнський облавтодор Дочірне підприємство Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України у період з 2001 року по 2005 року до пільгового стажу.
Крім того, суд звертає увагу на те, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (П. 3 Порядку № 383).
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92, це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що у разі вперше проведеної до 21.08.1997 року атестації робочого місця до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Так, судом з копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 встановлено, що згідно приказу № 106 від 29.07.1997 року Мар'їнського РАД по результатами атестації робочого місця та умова праці машиністу авто гудронатора ОСОБА_1 підтверджено право на пільгову пенсію по Списку № 2 розділ № 27 код 2290000-А-13511.
Суд зазначає, що відповідно до п. 17 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
З метою встановлення всіх обставин справи у судовому засіданні була допитана ОСОБА_6, яка згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_4 02.04.1979 року прийнята на роботу до Мар'їнського районного дорожнього ремонтно - будівельного управління майстром на ділянку № 1; 01.03.1981 року переведена майстром на ділянку № 2; 26.04.1982 року переведене техніком лабораторії; 01.06.1983 року переведена майстром на ділянку № 1; 01.05.1988 року переведена інженером виробничого відділу; 01.03.1992 року переведена механіком; 27.05.1993 року переведена інженером по охороні праці, технічної безпеки та експлуатації доріг; 01.02.1995 року переведена інженером по охороні праці ІІ категорії; 25.12.1996 року Мар'янське районне дорожнє ремонтно - будівельне управління реорганізоване в Державне підприємство Мар'янський райавтодор; 02.10.2000 року Мар'янський райавтодор реорганізоване в Дорожнє ремонтно - будівельне державне підприємство № 7; 03.06.2002 року Дорожнє ремонтно - будівельне державне підприємство № 7 реорганізоване в філію Мар'їнський автодор ДП Донецький облавтодор ; 03.06.2002 року переведена головним спеціалістом по охороні праці та технічної безпеки; 01.01.2003 року переведена провідним інженером по охороні праці (а.с. 177-182).
Свідок у судовому засіданні зазначила, що у філію Мар'їнський автодор ДП Донецький облавтодор у визначений законодавцем строк було проведено атестацію робочих місць за умовами праці, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. У тому числі було проведено атестацію робочого місця позивача.
Також, свідок зазначив про не можливість надання документів, які б підтверджували факт проведення атестації, оскільки такі документи були втрачені внаслідок проведення на території Донецької та Луганської областей антитерористичної операції. Однак, звернула увагу суду на те, що вона була членом атестаційною комісією.
Крім того, у судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які згідно копій трудових книжок серії № НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 відповідно, працювали у спірний період з позивачем у Філії Мар'їнський автодор ДП Донецький облавтодор та підтвердили факт роботи позивача повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (а.с. 211-214, 216-225).
Суд вважає за доцільне зазначити про те, що до матеріалів справи долучений додаток № 1 до наказу № 9 від 03.01.2012 року, яким затверджено перелік робочих місць, професій і посад ДП Донецькій облавтодор , працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення(а.с. 215). Зазначений обставини дають право суду вважати, що у Філії Мар'їнський автодор ДП Донецький облавтодор у спірний період уповноваженими особами підприємства здійснювались заходи щодо проведення атестації робочих місць.
З огляду на вищевикладене суд вважає, неправомірними дії УПФУ в Мар'їнському районі Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 13.03.1986 року по 02.10.2006 року в якості машиніста автогудронатора у філії "Мар'їнський автодор" ДП "Донецький облавтодор", а відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Таким чином, суд приходить висновку, що спірне рішення УПФУ в Мар'їнському районі Донецької області № 1204 від 26.02.2018 року про відмову у призначенні пенсії за віком, відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , прийнято без повного з'ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, в зв'язку з чим рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначети пенсію ОСОБА_1 за віком відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з дня звернення з 12.02.2018 року та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Мар'їнському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з часу звернення з 12.02.2018 року.
Суд зазначає наступне, частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Таким чином, позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню у спосіб зобов'язання Великовоновосілківське об'єднане управління Пенсійного Фонду України повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного суд приходить висновку про часткове задовлення позовних вимог ОСОБА_1 до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Філії "Автодор № 1" ДП "Донецький облавтодор" про визнання протиправним та скасування рішення від 26.02.2018 року № 1204, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Мар'їнському районі Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 2 розділу XXII постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість і яких дає право на пенсію за віком на пільгових мовах", період роботи ОСОБА_1 з 13.03.1986 року по 02.10.2006 року в якості машиніста автогудронатора у філії "Мар'їнський автодор" ДП "Донецький облавтодор" та призначення пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з дня звернення з 12.02.2018 року, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Мар'їнському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з часу звернення з 12.02.2018 року.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Філії "Автодор № 1" ДП "Донецький облавтодор" про визнання протиправним та скасування рішення від 26.02.2018 року № 1204, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Мар'їнському районі Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 2 розділу XXII постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість і яких дає право на пенсію за віком на пільгових мовах", період роботи ОСОБА_1 з 13.03.1986 року по 02.10.2006 року в якості машиніста авто гудронатора у філії "Мар'їнський автодор" ДП "Донецький облавтодор" та призначення пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з дня звернення з 12.02.2018 року, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Мар'їнському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з часу звернення з 12.02.2018 року - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області № 1204 про відмову в призначенні пенсії від 26.02.2018 року.
Зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 2 розділу XXII постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість і яких дає право на пенсію за віком на пільгових мовах", період роботи ОСОБА_1 з 13.03.1986 року по 02.10.2006 року в якості машиніста авто гудронатора у філії "Мар'їнський автодор" ДП "Донецький облавтодор".
Зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 12 лютого 2018 року з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85500, Донецька область, м. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103, код ЄДРПОУ 42171290) судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.
Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 08 серпня 2018 року в присутності позивача, представника позивача.
Повний текст рішення складено та підписано 20 серпня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Олішевська В.В.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2018 |
Оприлюднено | 21.08.2018 |
Номер документу | 75954064 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Олішевська В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні