Рішення

від 16.08.2018 по справі 750/5366/18

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/5366/18

Провадження № 2/750/1525/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

із секретарем - Разумейко К.М.,

за участю представника позивача Нечипоренка І.В.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АН БРОДВЕЙ до ОСОБА_3 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

31 травня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю АН БРОДВЕЙ звернулося до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути суму винагороди за договором № 18/18 про ексклюзивне право надання послуги, яка споживається в процесі пошуку потенційного покупця на нерухоме майно і створенні сприятливих умов його продажу від 23 січня 2018 року в сумі 13000 грн. та штраф за невиконання зобов'язань за договором у сумі 6500 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 червня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідач подала відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що фактично договір між сторонами укладено не було, оскільки станом на 23 січня 2018 року власником гаража була не лише вона, а і ОСОБА_4, а тому відповідач не мала права укладати вказаний договір на продаж гаража як в цілому, так і його частини, бо гараж є неподільною річчю. Також, позивачем не доведено, що ОСОБА_5, якою підписаний договір, взагалі мала право на укладення такої угоди від імені позивача. Крім того, договір не був укладений, так як сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору (не були зазначені дані документів, на підставі яких відповідач є власником 3/4 частин гаража; договір не був підписаний другим власником та не зазначено дані документів, на підставі яких ОСОБА_4 є власником 1/4 частини гаража; відповідачем не підписано другий аркуш екземпляра договору позивача, а також взагалі не підписаний наявний у неї екземпляр договору; під час зустрічі з представником позивача жодного документа, який би посвідчував особу відповідача та її право власності на гараж надано не було і представник позивача також не пред'явив жодних документів). Також, відповідач вказала, що якби навіть договір був укладений, то позивач мав би довести, що виконав свої обов'язки за договором, хоча вони виконані не були, дій для продажу гаража позивачем не здійснено, а власники самі здійснювали дії для продажу та самі продали гараж, без допомоги позивача. Крім того, п. 3.1 договору не відповідає законодавству і є нікчемним, а тому вимога позивача отримати оплату послуги, яку ні він, ні інші особи не виконували, є незаконним.

Позивачем подано відповідь на відзив, в яких позивач вважає відзив на позов не обґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позові. При цьому, представник позивача зазначив, що відповідач самостійно розміщувала оголошення про продаж гаража у березні 2016 року і з того часу він не продавався. Після укладення договору з агентством активізувалася робота з його продажу, було здійснено показ гаража п'яти потенційним покупцям, але через відмову відповідача знижувати ціну на гараж на пропозицію покупців, угода не укладалася і пошук покупців продовжувався. Проте, при організації чергового показу гаража потенційному покупцю, представнику позивача стало відомо, що гараж вже продано, замінено замки, а рекламне оголошення, яке було розміщене на воротах гаража - знищено. Крім того, у телефонній розмові з представником виконавця, замовник факт продажу гаража приховала, посилаючись на передачу його в користування своєму племінникові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

23 січня 2018 року між ОСОБА_3 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АН БРОДВЕЙ (виконавець) було укладено договір № 18/18 про ексклюзивне право надання послуги, яка споживається в процесі пошуку потенційного покупця на нерухоме майно і створенні сприятливих умов його продажу.

Згідно умов укладеного договору, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі пошуку виконавцем потенційного покупця на нерухоме майно замовника і створенні сприятливих умов його продажу, а саме на гараж № 10 в автокооперативі № АДРЕСА_1, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу на умовах, встановлених договором. Нерухоме майно належить замовнику на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину. Стартова ціна продажу нерухомого майна, встановлена замовником, для першочергового розповсюдження відомостей про нього в засобах масової інформації, складає суму гривень, що еквівалентна 4800 доларів США за середнім курсом купівлі-продажу доларів США в комерційних банках України на момент подання такої інформації (пункти 1.1., 1.2. договору).

У п. 1.3. договору сторони погодили, що на термін дії даного договору (з 23 січня 2018 року по 23 липня 2018 року - п. 6.1.), виконавець має ексклюзивне право надання послуги (виключне право, що надається тільки одному виконавцю і не надається нікому іншому), яка споживається в процесі пошуку потенційного покупця на нерухоме майно і створенні сприятливих умов його продажу.

Пунктом 1.4. договору сторони закріпили, що послуга вважається наданою виконавцем замовнику у повному обсязі з моменту, коли замовник уклав і підписав договір купівлі-продажу нерухомого майна з будь-яким покупцем протягом дії цього договору або протягом 20 діб після закінчення терміну, зазначеного в п. 6.1. договору.

При цьому, замовник гарантує та підтверджує, що він, зокрема, зацікавлений в одержанні послуги відповідного роду, замовляє її надання на умовах, визначених цим договором та зобов'язується контролювати надання послуги і оплачує її (п. 1.5. договору).

Відповідно до пунктів 4.1. - 4.3. договору, за виконання виконавцем своїх зобов'язань за цим договором замовник повинен сплатити виконавцю винагороду, яка складає суму гривень, що еквівалентна 500 доларів США за середнім курсом купівлі-продажу доларів США в комерційних банках України на момент такого розрахунку. Суму винагороди замовник зобов'язаний сплатити виконавцю в день нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна. Підтвердженням повної оплати буде свідчити акт прийому-передачі, підписаний сторонами цього договору.

У розділах 2 та 3 укладеного договору сторони визначили їх права та обов'язки.

Так, замовник відповідно до пункту 2.2. договору зобов'язується, у тому числі: не вести переговори з будь-якими особами щодо організації продажу нерухомого майна без участі виконавця; не укладати інших договорів про надання послуг з іншими охочими виконавцями; сплатити винагороду, передбачену п. 4.1. у повному обсязі, коли замовник уклав і підписав договір купівлі-продажу нерухомого майна з покупцем під час дії цього договору з безпосередньою участю виконавця; у випадку укладення договору відчуження нерухомого майна без участі виконавця під час дії цього договору, так як буде вважатися, що у сприянні укладення такого договору була надана виконавцем послуга, обумовлена цим договором та коли договір купівлі-продажу нерухомого майна укладений з покупцем, або його родичами, знайомими в інтересах покупця, або третіми особами протягом 20 діб після закінчення терміну дії цього договору.

Позивачем зазначено, що з моменту підписання договору виконавець приступив до реалізації своїх прав та обов'язків за вказаним договором, а саме: вів переговори від імені замовника з потенційними покупцями щодо продажу гаража, отримував додаткову інформацію про нерухоме майно, яка має значення для ефективного виконання умов договору, проводив показ майна потенційним покупцям, розробляв і розміщував в засобах масової інформації, інтернет-сайтах рекламу гаража, надавав безкоштовно консультації з питань підготовки необхідних документів для оформлення договору купівлі-продажу, перевірки судових спорів, можливих обтяжень та арештів на гараж та на його власників, правильності сплати майбутніх платежів - мита, податків і т.і.

Також позивач вказує, що при організації чергового показу гаража потенційному покупцю, йому стало відомо, що гараж вже продано, замінено замки, а рекламне оголошення, яке було розміщене на воротах гаража - знищено. Крім того, у телефонній розмові з представником виконавця, замовник факт продажу гаража приховала, посилаючись на передачу його в користування своєму племінникові.

Позивач зазначив, що ним було використано право, передбачене у п. 3.1. договору (з'ясовувати інформацію щодо укладення замовником договорів про відчуження нерухомого майна з метою ухилення від сплати винагороди), у зв'язку з чим він дізнався, що договір купівлі-продажу гаража був посвідчений 30 березня 2018 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Ковтун К.В. за реєстровим № 98.

Вказане підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а/с 11-12).

25 квітня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю АН БРОДВЕЙ направило відповідачу лист-вимогу № 1/4-2018, в якій вимагало у відповідача виконання зобов'язань за договором та сплату до 15 травня 2018 року передбаченої пунктом 4.1. договору винагороди, яка складає суму гривень, що еквівалентно 500 доларам США за середнім курсом купівлі-продажу доларів США в комерційних банках України на момент такого розрахунку (а/с 10, 13).

Проте, відповідач в односторонньому порядку відмовилася від виконання умов договору.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Нормами ст. 902 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

У розділі 5 договору сторони визначили відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором.

Так, у п. 5.2. договору сторони погодили, що за порушення замовником своїх зобов'язань за п.п. 2.2., 4.1., 4.2., 6.2. цього договору, він зобов'язується сплатити виконавцю штраф у розмірі 50% від суми обговореної винагороди.

Згідно з ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем доводи позивача не спростовані.

При цьому, суд вважає доводи відповідача щодо нікчемності умов укладеного договору безпідставними, оскільки ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умови укладеного між сторонами договору не суперечать вимогам чинного законодавства, враховуючи предмет цього договору, що визначений сторонами у п.1.1 (а.с.6)

Відсутність підпису відповідача на другому аркуші договору не свідчить про його недійсність, адже відповідачем підписано договір в цілому на останній його сторінці, чого в судовому засіданні не заперечувала представник відповідача.

Що стосується відсутності підпису відповідача на її примірнику договору, то представник позивача зі свого боку підписав і надав відповідачу для підпису два примірники договору і отримав від неї свій примірник договору з підписом ОСОБА_3, що згідно ч.1 ст. 207 ЦК України є достатнім для письмової форми правочину.

Також представник позивача надав суду комплект ключів від гаражу, які йому передала замовник для виконання обумовленої договором послуги по пошуку потенційного покупця і здійснення показу об'єкта нерухомості.

За таких обставин, оскільки відповідач свої зобов'язання за договором не виконала, обумовлену сторонами у договорі винагороду позивачу не сплатила, хоча позивач вчинив дії по виконанню договору, зробив оголошення, проводив покази гаража потенційним покупцям з відома відповідача, а тому суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю АН БРОДВЕЙ до ОСОБА_3 про стягнення коштів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АН БРОДВЕЙ (місцезнаходження юридичної особи: пр-т Перемоги, 95, офіс 103, м. Чернігів, ідентифікаційний код юридичної особи - 41120381) винагороду за договором у сумі 13000 грн. та штраф за невиконання зобов'язань за договором у сумі 6500 грн., а всього 19500 грн. (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот гривень).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АН БРОДВЕЙ 1762 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.08.2018.

Суддя