Рішення

від 13.08.2018 по справі 808/2198/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 серпня 2018 року Справа № 808/2198/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

до Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72102, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Калинова, буд. 98, код ЄДРПОУ 41250093),

Управління соціального захисту населення Приазовської районної державної адміністрації Запорізької область (72401, Запорізька область, смт. Приазовське, вул. Квіткова, буд. 26, код ЄДРПОУ 03193229)

про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в запорізькій області (далі - відповідач-1), Управління соціального захисту населення Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення районної комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам відповідача-2 № 383 від 22 серпня 2017 року, яким було припинено виплату пенсії ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, з 01 вересня 2017 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року;

- зобов'язати відповідача-1 передати позивачу суму пенсії, що належали ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, за період з 01 вересня 2017 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року;

- стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року у м. Донецьк померла її мати - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 24 травня 2018 року у цивільній справі № 325/738/18 встановлено факт смерті ОСОБА_2 та в цей же день Приазовським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області позивачу видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4. Зазначає, що 24 травня 2018 року вона надала відповідачу-1 звернення щодо одержання недоотриманої пенсії своєї померлої матері, але отримала письмову відмову № 27-Д-11 від 24 травня 2018 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2 згідно рішення комісії управління соціального захисту населення № 383 від 22 серпня 2017 року було припинено виплату пенсії з 01 вересня 2018 року у зв'язку з її відсутність за місцем проживання та в подальшому вона так і не звернулась до відповідача-2 для перереєстрації для відновлення виплати пенсії. У зв'язку із чим, з 01 вересня 2017 року та по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року виплату пенсії так і не було відновлено. Так, на думку відповідача-1, ОСОБА_2, втратила право на отримання пенсії, а у позивач не має права на отримання недоотриманої матір'ю пенсії. Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними, просить позовні вимоги задовольнити та розглянути справу у спрощеного позовному провадженні без своєї участі.

Ухвалою суду від 16 липня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 07 серпня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача-1 до судового засідання надійшов відзив на адміністративний позов (вх. № 23900 від 31 липня 2018 року), в якому він просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з наступних підстав, зокрема зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 08 червня 2016 року № 365. Так, зазначеною постановою передбачено здійснення структурними підрозділами з питань соціального захисту населення перевірки наведених у довідці про взяття на облік відомостей про фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи та складання акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї. Відповідно до пункту 12 Порядку соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно акту обстеження матеріально-побутових умов. Вказує, що рішенням районної комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 383 від 22 серпня 2018 року було припинено соціальні виплати ОСОБА_2, у зв'язку з її відсутністю за місцем фактичного проживання. Крім того, зазначає, що після припинення соціальних виплат вона так і не звернулась до територіального пенсійного органу із заявою про поновлення виплати пенсії, у зв'язку із чим у пенсію не було поновлено, а у позивач не має права на отримання недоотриманої матір'ю пенсії. Просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності свого представника.

Від відповідача-2 надійшла заява (вх. № 23872 від 31 липня 2018 року), в якій просить розглянути справу за відсутності свого представника.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку із наступним.

Згідно довідки № 2319000148 від 17 листопада 2014 року ОСОБА_2 взято на облік як внутрішньо переміщену особу з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, отримувала пенсію в територіальному управління Пенсійного фонду, яким є Приморське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. З 01 вересня 2017 року виплата пенсії була призупинена.

Із наданого відповідачем відзиву вбачається, що ОСОБА_2 була припинена виплата пенсії у зв'язку із рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених особам відповідача-2 № 383 від 22 серпня 2017 року, у зв'язку з її відсутністю за місцем проживання.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується факт того, що мати позивача, ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Донецьк. Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області по цивільній справі № 325/738/18 встановлено факт її смерті та в той же день Приазовським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області позивачу видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_4.

24 травня 2018 року позивач надала відповідачу звернення щодо одержання недоотриманої пенсії своєї померлої матері, але отримала письмову відмову № 27-Д-11 від 24 травня 2018 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2 згідно рішення комісії управління соціального захисту населення № 383 від 22 серпня 2017 року було припинено виплату пенсії з 01 вересня 2018 року у зв'язку з її відсутність за місцем проживання зазначено, що в подальшому вона так і не звернулась до відповідача-2 для перереєстрації для відновлення виплати пенсії. У зв'язку із чим, з 01 вересня 2017 року та по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року виплату пенсії так і не було відновлено. Так, ОСОБА_2, втратила право на отримання пенсії, а у позивач не має права на отримання недоотриманої матір'ю пенсії.

Позивач не погодившись з такими діями відповідачів, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Також слід зазначити, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача-1 на не підтвердження місця фактичного проживання позивача, на підставі яких пенсію призупинено з 01 вересня 2017 року для встановлення місця проживання позивача, враховуючи викладене.

Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Міністерством соціальної політики України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 12 зазначеного Порядку соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Відповідачем не надано будь-якого обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування.

У статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. Частиною 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з частини 2 статті 49 цього ж закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Суд зазначає, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" або іншим законом з питань пенсійного забезпечення не передбачено будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є лише підстави припинення виплати відповідно до статті 49 цього Закону.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення ОСОБА_2 виплати пенсії.

20 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", який відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам"встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв ПАТ "Державний ощадний банк України". Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 01 жовтня 2014 року (в редакції чинній на момент видачі довідки позивачу) строк дії довідки внутрішньо переміщеної особи встановлений не був.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 352 було також внесено зміни до Постанови № 509, згідно яких встановлено, що довідка діє безстроково; довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Відповідно до статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 17 листопада 2014 року була взята на облік я особа що переміщується з тимчасово окупованої території України, про що управління соціального захисту населення Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області було видано довідку № 2319000148. Вказана довідка не була скасована.

Питання виплати пенсій врегульовано статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Водночас, статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" такої підстави для припинення виплати пенсії не встановлено. Що ж стосується рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, то воно не є таким рішенням у розумінні частини 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Суд вважає за необхідне звернути увагу на пріоритетність застосування вимоги статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом, яка неодноразово викладалась в судових рішеннях, наприклад, від 06 лютого 2018 року у справі № 263/7763/17, від 06 лютого 2018 року у справі № 243/8033/17 тощо.

Стосовно права позивача на отримання суми пенсії, що були недоодержані матір'ю позивача суд зазначає наступне.

У відповідності до частин 1, 2 статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Пунктом 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, визначено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Аналогічна норма зазначена у статті 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що право на отримання коштів належить членам сім'ї померлого пенсіонера, якщо відповідні кошти підлягали виплаті йому самому, але за життя він їх не отримав незалежно від причин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, як донька померлої, має право на отримання суми пенсії, що були недоодержані ОСОБА_2 за життя.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 22 Конституція України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72102, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Калинова, буд. 98, код ЄДРПОУ 41250093), Управління соціального захисту населення Приазовської районної державної адміністрації Запорізької область (72401, Запорізька область, смт. Приазовське, вул. Квіткова, буд. 26, код ЄДРПОУ 03193229) - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення районної комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області (72102, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Калинова, буд. 98, код ЄДРПОУ 41250093) № 383 від 22 серпня 2017 року, яким було припинено виплату пенсії ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, з 01 вересня 2017 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Зобов'язати Приморське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72102, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Калинова, буд. 98, код ЄДРПОУ 41250093) передати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) суму пенсії, що належали ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, за період з 01 вересня 2017 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72102, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Калинова, буд. 98, код ЄДРПОУ 41250093) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 13 серпня 2018 року.

Суддя О.В. Конишева