Ухвала

від 17.08.2018 по справі 816/1985/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

17 серпня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/1985/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Голубенко В.В.

представника позивача - Кобрись О.М.,

представника відповідача та третіх осіб - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" до Державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода Костянтина Вікторовича, треті особи: ОСОБА_4, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11 червня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Бурат-Агро" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода Костянтина Вікторовича, треті особи: ОСОБА_4, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 про скасування рішення Державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода Костянтина Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 40393755 від 30 березня 2018 року 08:46:07, Верховод Костянтин Вікторович, Виконавчий комітет Решетилівської міської ради Полтавської області, номер запису про інше речове право 25501419 про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки площею 4,12 га, розташованої на території Жовтневої сільської ради Решетилівського району Полтавської області кадастровий номер НОМЕР_2, за суб'єктом: орендар фізична особа-підприємець ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначене підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання з`явились представник позивача, а також представник відповідача та третіх осіб.

17 серпня 2018 року під час підготовчого судового засідання представником відповідача та третіх осіб заявлено клопотання про закриття провадження у справі.

Представник позивача проти задоволення такого клопотання заперечував, надавши письмові заперечення на відповідне клопотання.

Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали, судом встановлено наступне.

01 жовтня 2003 року між ТОВ "Бурат-Агро" та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,12 га (а.с. 11-12).

В подальшому між вищевказаними сторонами складено додаткову угоду до договору оренди від 01 жовтня 2003 року, яку зареєстровано у відділі Держкомзему у Решетилівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №532420004003557 (а.с. 15).

В свою чергу, 23 березня 2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховод К.В. на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №40393755 здійснено запис №25501419 про державну іншого речового права, а саме: договору оренди землі від 23 березня 2018 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 4,1155 га.

Позивач, не погоджуючись із діями державного реєстратора щодо здійснення державної реєстрації за третіми особами права оренди земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні за умовами додаткової угоди від 01 жовтня 2012 року, звернувся до суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункту 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, встановлений законом".

Отже, поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року по справі №820/7173/16 (К/9901/25603/18) "неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин".

Як слідує з матеріалів справи ТОВ "Бурат-Агро" висловлює свою незгоду із державною реєстрацією речового права оренди земельної ділянки площею 4,12 га кадастровий номер НОМЕР_2 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, вказуючи, що спірна земельна ділянка на праві користування зареєстрована за позивачем, про що здійснено запис №532420004003557 у Державному реєстрі земель.

Таким чином, незважаючи на те, що ТОВ "Бурат-Агро" не висуває вимоги щодо визнання свого права на користування спірною земельною ділянкою, проте питання правомірності укладення договору оренди між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 23 березня 2018 року, на підставі якого відбулися реєстраційні дії, обов'язково постане перед судом при вирішенні даного спору.

Скасування рішень з проведення реєстраційних дій за договорами оренди землі, обов'язково будуть впливати на майнові права тієї особи, щодо якої ці реєстраційні дії буде скасовано.

Даних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 квітня 2018 року при розгляді справи №817/1048/16.

За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Із системного аналізу зазначених положень убачається, що не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Даних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року при розгляді справи №820/7173/16 (К/9901/25603/18).

Враховуючи, що ТОВ "Бурат-Агро" оскаржує рішення державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода Костянтина Вікторовича про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, на підставі якого у ФОП ОСОБА_5 виникло право оренди на земельну ділянку, яку позивач вважає своєю на праві користування, суд приходить до висновку, що даний спір не є публічно-правовим, а тому має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

При зверненні до суду із даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 762 грн, який зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю " Бурат-Агро" (код ЄДРПОУ 30152327) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 1 762 грн (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) на підставі платіжного доручення № 73 від 31.05.2018.

Керуючись статтями 2, 4, пунктом 2 частини 2 статті 183, 238 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача та третіх осіб про закриття провадження у справі № 816/1985/18 задовольнити.

Провадження у справі закрити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" (код ЄДРПОУ 30152327) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 1 762 грн (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) на підставі платіжного доручення № 73 від 31.05.2018 року.

Роз'яснити позивачу право на звернення до місцевого загального суду із відповідним позовом в порядку, встановленому цивільним судочинством.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повний текст ухвали складено 20 серпня 2018 року.

Суддя І.С. Шевяков