Ухвала

від 17.08.2018 по справі 332/2025/18

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2025/18

Провадження №: 1-кс/332/801/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2018 року слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , представників заявника адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя клопотання представника ТОВ «Інвест М 2007» адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту нерухомого майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080030002174 від 15 серпня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник ТОВ «Інвест М 2007» в особі представника ОСОБА_5 звернулося до суду із клопотанням про скасування арешту майна в обґрунтування якого зазначено, що в провадження Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 12017080030002174 від 15.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України. На підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2018 року по даному кримінальному провадженню накладено арешт на будівлю гуртожитку інвентарний №10320013, А-5, загальною площею 4198,85кв. м, розташовану за адресою по вулиці Павлокічкаській будинок 2-Б у м. Запоріжжі, яка належить ТОВ «Інвест М 2007», шляхом заборони вчинення будь-яких дій, спрямованих на відчуження, розпорядження, а також користування майном у вигляді знищення чи зміни наявного стану вказаного майна, та яка постановою слідчого СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області від 27.06.2018 року визнана речовим доказом по вище вказаному кримінальному провадженню. Як зазначено в ухвалі слідчого судді досудове розслідування по кримінальному провадженню здійснюється за ч.1 ст. 364 КК України за фактом зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Заявник вважає, що під час розгляду клопотання не було в повну міру досліджено додані представником ТОВ «Інвест М 2007» до справи судові рішення, з яких вбачаються обставини щодо набуття права власності на майно і підтверджується факт того, що ТОВ «Інвест М 2007» є добросовісним набувачем вказаної нерухомості. Під час розгляду слідчим суддею клопотання про накладення арешту представником ТОВ «Інвест М 2007» зазначалось також, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2011 року прокурору Заводського району м. Запоріжжя було відмовлено в прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 10.03.2009 року, отже, органи прокуратури достовірно знали у 2010 році про перехід права власності на будівлю гуртожитку і жодних дій з того часу не здійснювали. Вказані обставини не були досліджені під час накладення арешту, однак їх з?ясування має істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого і справедливого судового рішення. Суд не взяв до уваги докази, які б могли істотно вплинути на його висновки, зокрема, щодо переходу права власності на майно до добросовісного набувача щодо якого було безпідставно накладено арешт. Разом з тим, в ухвалі слідчого судді зазначено, що нерухоме майно, яке перебуває у власності ТОВ «Інвест М 2007», має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки є матеріальним об?єктом, який містить відомості та може бути використаний як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Також слідчий суддя зазначив, що вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України. Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, зокрема, за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Заявник вважає, що накладення арешту на будівлю гуртожитку є необґрунтованим, оскільки відносно майна, яке належить ТОВ «Інвест М 2007», та на яке було накладено арешт, відсутня сукупність підстав чи розумних підозр, які б дали можливість вважати, що воно є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому необхідність застосування визначеного заходу кримінально правового характеру не є доцільною, та не відповідає критеріям поняття «речовий доказ», та воно не може бути у подальшому використано в рамках розслідування кримінального провадження як такий. Крім того, враховуючи те, що слідчий не звернувся із клопотанням про призначення експертизи з метою визначення вартості майна до слідчого судді, за зверненням представника ТОВ «Інвест М 2007» адвоката ОСОБА_5 ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» проведена оціночно-будівельна експертиза №2402 від 12.07.2018 року, під час якої шляхом фотографування було зафіксовано теперішній стан гуртожитку та визначена його ринкова вартість станом на 06.07.2018 року, яка становить 334021,17грн.. Крім того, заявник звертає увагу, що згідно листа директора «Запорізького політехнічного центру професійно-технічної освіти», яке є правонаступником Запорізького професійного металургійного ліцею, гуртожиток по вулиці Павлокічкаській будинок 2-Б у м. Запоріжжі станом на 30.12.2016 року має знос 100%. За таких обставин сам гуртожиток не містить будь якої доказової інформації по даному кримінальному провадженню та не відповідає критеріям ст. 98 КПК України. Отже, на сьогоднішній день виконані дії, для здійснення яких ставилось питання про накладення арешту, а тому подальше обмеження власника майна ТОВ «Інвест М 2007» в здійсненні господарської діяльності через арешт майна будівлі гуртожитку, є безпідставними. Заявник ТОВ «Інвест М 2007» є володільцем вище вказаної будівлі гуртожитку по вул. Павлокічкаській будинок 2-б у м. Запоріжжі на підставі ухвали господарського суду Запорізької області у справі №10/179/10 від 09.06.2010 року про затвердження мирової угоди, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна №128679733 від 22.06.2018 року, відповідно до якої об?єкт нерухомого майна інв.№10320013 (літ.А-5), гуртожиток, загальною площею 4198,85кв.м за адресою м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська, буд.2-Б 30.06.2010 року зареєстрований на праві власності за ТОВ «Інвест М 2007».

Представник заявника ТОВ «Інвест М 2007» - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги клопотання про скасування арешту підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Пояснення в обґрунтування надав аналогічні тим, що викладені у поданому клопотанні.

Представник заявника ТОВ «Інвест М 2007» - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні вимоги клопотання про скасування арешту також підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, з підстав, викладених у поданому суду клопотанні, а саме з підстав того, що арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , за клопотанням якого було арештовано майно, в судове засідання не з?явився. Про дату, час і місце розгляду клопотання був повідомлений своєчасно та в установленому законом порядку. Слідчий СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , який входить до складу слідчої групи, що здійснює досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню, в судовому засіданні проти задоволення клопотання представника ТОВ «Інвест М 2007» про скасування арешту заперечував, просив суд відмовити у задоволенні клопотання з тих підстав, що ухвала слідчого судді про накладення арешту є правомірною та обґрунтованою. Метою накладення арешту є збереження об`єкту нерухомості, який визнано речовим доказом.

Прокурор у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні клопотання заявника ТОВ «Інвест М 2007» про скасування арешту з тих підстав, що на даний час здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12017080030002174 від 15 серпня 2007 року та 17 липня 2018 року особі повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України. Нерухоме майно, а саме будівля гуртожитку, на яке накладено арешт, визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні. Під час проведення досудового розслідування було встановлено, що відбувається демонтаж цього нерухомого майна, у зв`язку з чим і було прийнято рішення задля збереження цього майна, яке є об`єктом кримінально-протиправних дій, звернутися до слідчого судді з клопотанням про накладення на нього арешту, з метою забезпечення збереження речового доказу. Вважає, що представникам заявника не було доведено, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт було накладено необґрунтовано. Разом з тим, зауважив, що представник заявника ТОВ «Інвест М 2007» був присутнім у судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту, але не скористався своїм процесуальним правом на оскарження ухвали слідчого судді, а отже, на його думку, у заявника не виникало будь-якого сумніву щодо обґрунтованості накладення арешту.

Вислухавши представників заявника - адвокатів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , думку прокурора та слідчого, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, а також вибірково дослідивши матеріали кримінального провадження № 12017080030002174 від 15.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, зокрема, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, лист директора «Запорізького політехнічного центру професійно-технічної освіти» від 04.07.2018 року, копію рішення Господарського суду Запорізької області від 10.03.2009 року, копію ухвали Господарського суду Запорізької області від 09.06.2010 року, копію постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 03.08.2017 року, Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, копію адвокатського запиту від 19.07.2018 року, копію інформації Міністерства освіти і науки України від 31.07.2018 року, копію заяви (повідомлення) про можливе вчинення кримінального правопорушення, копію висновку експерта № 2402 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи по зверненню адвоката ОСОБА_5 , копію ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року, копію ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.06.2018 року про арешт майна, копію постанови про визнання речовими доказами від 27.06.2018 року, копію повідомлення про підозру від 17.07.2018 року, копію клопотання слідчого про проведення експертизи від 16.08.2018 року, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

В провадженні СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120170800300002174 від 15 серпня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України по якому на даний час здійснюється досудове розслідування.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура(стаття 2 КПК України).

Стаття 41 Конституції України гарантує, що кожен громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, яка набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Одними із основних засад кримінального провадження, визначених статтею 7 КПК України, є верховенство права, законність та недоторканість права власності, зміст яких полягає у тому, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого у порядку, передбаченому КПК України(ст.8,9,16 КПК України).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно п.7 ч.2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Другий абзац частини першої статті 170 КПК України зазначає, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Тобто, арешт майна передбачає певний ступень втручання у права і свободи власника чи володільця майна через встановлення певних обмежень у користуванні, володінні чи розпорядженні майном всупереч волі власника.

Згідно з п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку, на підставі ч.3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями ч.4 ст. 173 КПК України визначено, що у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. З наведених положень кримінального процесуального законодавства витікає, що застосування арешту за наявності для цього підстав призвано забезпечити ефективність та дієвість кримінального провадження.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2018 року у справі № 332/2025/18 за клопотанням слідчого СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , в провадженні якого перебувало вище вказане кримінальне провадження, накладено арешт на будівлю гуртожитку інвентарний №10320013, А-5, загальною площею 4198,85кв. м, розташовану за адресою по вулиці Павлокічкаській будинок 2-Б у м. Запоріжжі, та яка належить ТОВ «Інвест М 2007», шляхом заборони вчинення будь-яких дій, спрямованих на відчуження, розпорядження, а також користування майном у вигляді знищення чи зміни наявного стану вказаного майна та яка постановою слідчого СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області від 27.06.2018 року визнана речовим доказом по справі.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді, арешт на нерухоме майно був накладений з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, що підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна(ч.11ст170 КПК України).

Згідно з положеннями ч.1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Отже, дана норма чітко визначає коло суб`єктів, які мають право заявити клопотання про скасування арешту майна та правові підстави для скасування арешту. Зокрема, з клопотанням про арешт майна має право звернутися інший власник або володілець майна, який повинен довести одну із вищевказаних підстав, передбачених ч.1 ст. 174 КПК України.

На підтвердження законності права власності ТОВ «Інвест М 2007» на будівлю гуртожитку інвентарний №10320013, А-5, загальною площею 4198,85кв. м, розташовану за адресою по вулиці Павлокічкаській будинок 2-Б у м. Запоріжжі заявником до клопотання долучено копію ухвали господарського суду Запорізької області у справі №10/179/10 від 09.06.2010 року про затвердження мирової угоди, копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна №128679733 від 22.06.2018 року, відповідно до якої об?єкт нерухомого майна інв.№10320013 (літ.А-5), гуртожиток, загальною площею 4198,85кв.м за адресою АДРЕСА_1 30.06.2010 року зареєстрований на праві власності за ТОВ «Інвест М 2007». Таким чином, наданими належними та допустимими доказами заявником підтверджено його право власності на вище вказаний об`єкт нерухомого майна. Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, окрім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідност. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У справі «Бакланов проти Росії(рішення від 9 червня 2005 року), а також у справі «Фрізен проти Росії»(рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особливий і надмірний тягар для особи»(справа «Ізмайлов проти Росії» п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року).

Зі змісту ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2018 року вбачається що арешт на майно накладався з метою вжиття заходів, спрямованих на збереження речових доказів. Слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно дост.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно, оскільки вказане майно у встановленому порядку визнано речовим доказом і його збереження є об`єктивною необхідністю з метою запобігання втрати доказів. Отже, при накладені арешту на майно слідчим суддею враховано правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для 3-х осіб, які не є учасниками кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що наявність постанови від 27 червня 2018 року про визнання нерухомого майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу, свідчить про наявність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу.

Клопотання заявника про скасування арешту майна не є належним чином обґрунтованим, оскільки заявником у клопотанні та в судовому засіданні не доведено належними доказами, що арешт майна накладено необґрунтовано або в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, При цьому слідчий суддя також звертає увагу, що представник заявника адвокат ОСОБА_5 був присутнім в судовому засіданні при розгляді клопотання слідчого про арешт майна та заперечував проти його задоволення, але в подальшому, незважаючи на свою позицію, не скористався своїм процесуальним правом щодо оскарження ухвали про арешт майна в апеляційному порядку, що на думку слідчого судді, свідчить про його погодження з цією ухвалою та визнання її законною, а накладення арешту обґрунтованим. Крім того, згідно копії висновку експерта № 2402 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи на момент дослідження об`єкт знаходиться у стадії руйнування, що свідчить про обґрунтованість арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином, враховуючи, що на даний час триває досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12017080030002174, яке не завершене, об`єкт нерухомості, а саме будівля гуртожитку інвентарний №10320013, А-5, загальною площею 4198,85кв. м, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська будинок 2-Б визнаний речовим доказом, а тому обмеження власника майна ТОВ «Інвест М 2007» у здійсненні ним права власності виправдовують втручання у право власності та у даному випадку не становить особливого та надмірного тягаря для особи, яка є власником цього майна, а отже, на думку слідчого судді, дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та захистом права власності.

Зважаючи на те, що заявником, в особі його представників, не було доведено, що арешт накладено необґрунтовано, слідчий суддя приходить до переконання, що заявлене клопотання є передчасним та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

У задоволені клопотання ТОВ «Інвест М 2007» про скасування арешту майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080030002174 від 15 серпня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення на дану ухвалу може бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1