Рішення

від 21.08.2018 по справі 914/1136/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2018р. справа №914/1136/18

Суддя Юркевич М.В., розглянув матеріали

позовної заяви: Приватного підприємства “Аупост-10”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Буд Інвест”, с. Грабовець Сокальського району Львівської області

про: стягнення 67 717,51 грн. заборгованості

у порядку письмового провадження без виклику сторін.

Суть спору. На розгляд до Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного підприємства “Аупост-10” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Буд Інвест” про стягнення 67 717,51 грн. заборгованості, з яких 55 234,40 грн. - основного боргу, 2 642,73 грн. - індексу інфляції, 857,61 грн. - 3% річних та 8982,77 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 25.06.2018 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження здійснювати без судового засідання та без виклику сторін. Встановлено відповідачу та позивачу строки для надання відзиву, контррозрахунку та відповіді на відзив. Роз'яснено, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до Господарського процесуального кодексу України обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися сторонами протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Станом на 31.07.2018р. на адресу господарського суду від сторін не поступило жодних додаткових доказів та пояснень. Крім того, відповідачем не подано відзиву на позов у строк встановлений судом, а саме до 16.07.2018р.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що від позивача та відповідача повернулося повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження – 05.07.2018р.

Таким чином, зазначені вище обставини свідчать про належне повідомлення сторін про розгляд даної справи.

В силу приписів ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на наведене суд констатує, що сторони не скористалися наданим правом подати додаткові докази та пояснення в обгрунтування вимог та заперечень. Клопотань про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін також не поступало.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що справа, у відповідності до вимог статей 165, 248 ГПК України, може бути розглянута за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази подані сторонами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом з'ясовано наступне:

01.09.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК БУД ІНВЕСТ» (відповідачем у справі, замовник згідно договору) та Приватним підприємством «АУТПОСТ-10» (позивачем у справі, виконавець згідно договору) укладено договір №47/09/17Л на надання робіт з охоронного обслуговування.

Згідно п.1.1. договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо виконання робіт з охоронного обслуговування об'єкта замовника. Водночас, замовник зобов'язується сплачувати своєчасно та в повному обсязі вартість послуг виконавцю (п.2.4.5. договору).

Пунктом 3.1. договору, сторони погодили, що об'єкт вважається прийнятим (зданим) під охорону після підписання акту прийому об'єкта під охорону уповноваженими службовими особами.

Даний акт був підписаний сторонами та засвідчений печатками 01.09.2017 року.

Розрахунок за виконану роботу здійснюється замовником не пізніше 10 числа наступного місяця на підставі актів виконаних робіт (надання послуг). У випадку відсутності оплати, виконавець має право без попередження призупинити надання послуг по даному договору, до повного погашення заборгованості (п.4.3. договору).

Згідно пункту 7.4. договору, даний договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2017 року. Після закінчення дії договору, якщо сторони продовжують виконання його умови, договір вважається продовженим до 31 грудня 2018 року, з щорічною пролонгацією.

Згідно пункту 1 додаткової угоди №1 від 29.12.2017 року до договору №47/09/17Л від 01.09.2017 року, сторони домовились змінити редакцію розділу 4 п.4.1. договору №47-09/17Л від 01.09.2017 року на виконання робіт з охоронного обслуговування та викласти його в наступній редакції: « 1. За роботу, здійснену виконавцем, замовник щомісяця перераховує на розрахунковий рахунок виконавця суму в розмірі 28 000,00 грн., вказану в акті надання послуг (виконання робіт)».

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами складено та підписано акт здачі – прийняття робіт (наданих послуг) №08/09 від 30.09.2017 року на загальну вартість виконаних робіт (надання послуг) без ПДВ – 22968,00 грн., акт здачі – прийняття робіт (наданих послуг) №08/10 від 31.10.2017 року на загальну вартість виконаних робіт (надання послуг) без ПДВ – 23733,60 грн., акт здачі – прийняття робіт (наданих послуг) №08/11 від 30.11.2017 року на загальну вартість виконаних робіт (надання послуг) без ПДВ – 22968,00 грн., акт здачі – прийняття робіт (наданих послуг) №08/12 від 31.12.2017 року на загальну вартість виконаних робіт (надання послуг) без ПДВ – 23733,60 грн., акт здачі – прийняття робіт (наданих послуг) №07/01 від 31.01.2018 року на загальну вартість виконаних робіт (надання послуг) без ПДВ – 28000,00 грн., акт здачі – прийняття робіт (наданих послуг) №07/02 від 28.02.2018 року на загальну вартість виконаних робіт (надання послуг) без ПДВ – 28000,00 грн., акт здачі – прийняття робіт (наданих послуг) №07/03 від 31.03.2018 року на загальну вартість виконаних робіт (надання послуг) без ПДВ – 28000,00 грн., акт здачі – прийняття робіт (наданих послуг) №06/04 від 30.04.2018 року на загальну вартість виконаних робіт (надання послуг) без ПДВ – 28000,00 грн.

Як стверджує позивач, ним було виконано роботи (надано послуги) на загальну суму 204 637,60 грн., однак відповідачем було сплачено лише 149 403,20 грн., внаслідок чого станом на 15.06.2018 року заборгованість ТзОВ «ВК Буд Інвест» перед ПП «Аутпост-10» становить 55 234,40 грн.

30.03.2018 року та 02.04.2018 року позивачем надіслано на адресу відповідача претензії з вимогою негайно погасити заборгованість перед позивачем за надані послуги та підписані акти звірки взаєморозрахунків по договору №47/09-17Л, однак відповідачем вони залишені без відповіді та задоволення.

Так, 30.04.2018р. між сторонами був складений акт приймання-передачі об'єкта з-під охорони до договору №47-09/17Л від 01.09.2017 року на виконання робіт з охоронного обслуговування. Акт підписаний сторонами без зауважень та застережень.

Таким чином, як встановлено судом, станом на час розгляду даної справи договірні відносини між сторонами припинилися шляхом їх розірвання.

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання договірних відносин, а саме просить стягнути з відповідача: 55 234,40 грн. - основного боргу, 2 642,73 грн. - індексу інфляції, 857,61 грн. - 3% річних та 898,77 грн. -пені.

У передбачений ухвалою суду від 25.06.2018 року та станом на час винесення даного рішення, відповідачем не було подано жодних заперечень проти позовних вимог та будь-яких пояснень.

При ухваленні рішення суд послуговується такими законоположеннями та наступними своїми висновками.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

Одним із головних призначень обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Серявін проти України»).

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Підвідомчість даного спору господарській юрисдикції унормовано законодавцем в п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Як встановлено судом, між сторонами у даній справі виникли правовідносини з договору на виконання робіт з охоронного обслуговування.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, матеріалами справи підтверджено неналежне виконання умов договору на виконання робіт з охоронного обслуговування з боку замовника за період з 30.09.2017р. по 30.04.2018р., а саме нездійснення повної та своєчасної оплати наданих послуг. Зокрема, за спірний період не було сплачено 55 234,40 грн.

Доказів, які свідчили б про відсутність боргу чи його погашення відповідачем суду надано не було.

З огляду на наведене, в частині позовних вимог про стягнення 55 234,40 грн. основної заборгованості - позовні вимоги підлягають до задоволення.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 642,73 грн. - індексу інфляції, 857,61 грн. - 3% річних та 8 982,77 грн. – пені.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 ЦК України, ст.230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Так, пунктом 4.4. договору, сторони домовились, що за несвоєчасну оплату послуг, наданих виконавцем, замовник оплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості наданих послуг за кожен день заборгованості (включаючи день оплати).

Частиною 6 ст.232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.10.2013р. №14 (у чинній редакції) встановлено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних (п. 4.2 Постанови).

Як стверджує позивач, відповідач оплату за виконані роботи (надані послуги) здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі (що вбачається з сальдо та банківських виписок, які містяться в матеріалах справи), у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу 2 642,73 грн. - індексу інфляції, 857,61 грн. - 3% річних та 8982,77 - пені, які просить стягнути з відповідача.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому за загальним правилом період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність проведеного розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що такий позивачем проведено невірно, оскільки ним не враховано положення ст..253, 254 ЦК України, а отже, невірно розраховано періоди прострочення у відповідності до динаміки змін сум боргу.

При перевірці розрахунку інфляційних нарахувань судом взято до уваги положення п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (із змінами та доповненнями), відповідно до якого, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши перерахунок сум, які належить стягнути з Відповідача на користь позивача за порушення порядку та строку оплати послуг за договором на виконання робіт з охоронного обслуговування, суд встановив, що сума пені за порушення порядку і строку оплати послуг за договором на виконання робіт з охоронного обслуговування становить 8863,85 грн. (з врахуванням ч.6 ст.232 ГК України), трьох відсотків річних - 846,48 грн., інфляційних втрат - 2563,48 грн., які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Крім того, суд звертає увагу сторін на те, що у матеріалах позовної заяви позивачем було долучено попередній розрахунок суми судових витрат згідно якого позивач просив суд вирішувати питання про стягнення та розподіл судових витрат після ухвалення рішення господарським судом.

Разом з тим, 02.08.2018р. на адресу суду надійшла заява позивача про понесені судові витрати, які останній просив суд задоволити та стягнути з відповідача 10 762,00 грн. витрат, з яких 1 762,00 грн. судовий збір та 9 000,00 грн. витрат на правничу та професійну допомогу.

В обгрунтування понесення витрат пов'язаних із наданням професійної та правничої допомоги позивач надав суду копію договору про надання правової допомоги від 02.04.2018р. №2/04, акт прийому-передачі наданих послуг від 31.07.2018р. на суму 9 000,00 грн., а також платіжне доручення №1513 від 01.08.2018р., що підтверджує оплату позивачем таких адвокатських послуг.

Так, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на правову допомогу у даній справі доведені належним чином допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення у сумі 9 000,00 грн

Таким чином, за наслідками розгляду даної справи суд встановив, що підставними та такими, що підлягають до стягнення з відповідача є 55 234,40 грн. - основного боргу, 2 563,48 грн. - індексу інфляції, 846,48 грн. - 3% річних та 8 863,85 грн. - пені.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241,252, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства “Аупост-10” – задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Буд Інвест” (82435, Львівська область, Стрийський район, с. Грабовець, вул. Поповича,52в, код ЄДРПОУ 40767922) на користь Приватного підприємства “Аупост-10” (79005, м. Львів, вул. Коцюбинського, 6, код ЄДРПОУ 35327875) 55 234,40 грн. основного боргу, 2563,48 грн. інфляційних втрат, 846,48 грн. 3% річних, 8863,85 грн. пені, 9 000,00 грн. витрат, понесених на професійну та правничу допомогу та 1756,55 грн. витрат по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.327 ГПК України.

5.Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.08.2018р.

Суддя Юркевич М. В.