Рішення

від 20.08.2018 по справі 914/737/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2018р. Справа №914/737/18

місто Львів

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Сучасні будівельні рішення , м. Київ, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю КОМ-ЕКО-БОРИСЛАВ 2010 , м. Борислав, про: стягнення 257500,00 грн. - основного боргу, 3131,20 грн. - трьох процентів річних, 4892,50 грн. - інфляційних втрат, 39140,00 грн. - пеня. Суддя Березяк Н.Є. Секретар судового засідання Кравець О.І. За участю представників сторін: позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність від 27.07.2018), відповідача:не з'явився.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Сучасні будівельні рішення до товариства з обмеженою відповідальністю КОМ-ЕКО-БОРИСЛАВ 2010 про стягнення 257500,00 грн. - основного боргу, 968,20 грн. - трьох процентів річних, 2832,50 грн. - інфляційних втрат, 12102,50 грн. - пені.

Ухвалою суду від 25.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. Рух справи відображено в попередніх ухвалах та протоколах суду.

30 липня 2018 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно з якою останній просить стягнути з відповідача 257500,00 грн. основного боргу, 3131,20 грн. - трьох процентів річних, 4892,50 грн. - інфляційних втрат, 39140,00 грн. - пені.

Ухвалою суду від 30.07.2018 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 20.08.2018.

В судове засідання для розгляду справи по суті представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та надав усні пояснення по суті справи. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов Договору №20/11-Р від 20.11.2016 не виконав повної оплати за виконані роботи, як наслідок в нього виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 257500,00 грн. Крім того, за неналежне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано відповідачу з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог 3131,20 грн. - трьох процентів річних, 4892,50 грн. - інфляційних втрат та 39140,00 грн. - пені.

В судове засідання для розгляду справи по суті представник відповідача не з'явився, проти позову не заперечив. У відзиві вказує про неможливість оплатити вказаний борг через відсутність коштів, які мають надійти від ЛМК Львівспецкомунтранс . Додатково, просив суд надати стонам строк для позасудового врегулювання спору до 31.07.2018.

В судовому засідання 20.08.2018 оголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між сторонами у справі товариством з обмеженою відповідальністю КОМ-ЕКО-БОРИСЛАВ 2010 (відповідач у справі - Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Сучасні будівельні рішення (позивач у справі - Підрядник) укладено Договір №20/11-Р від 20.11.2016 (надалі - Договір). За умовами цього Договору Підрядник зобов'язується за завданням Замовника, на передбачених цим Договором умовах, виконати роботи з влаштування та доставки дорожніх плит в загальній кількості 200 шт. (надалі - Роботи) за адресою: м. Борислав, вул. Братів Лисиків (сміттєзвалище) (надалі - Об'єкт), а Замовник зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити виконані Підрядником Роботи згідно з умовами цього Договору (п. 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 3.1. Договору Договірна вартість робіт з влаштування дорожніх плит за цим Договором становить 182500,00 грн., у тому числі ПДВ. Договірна вартість з доставки дорожніх плит за цим Договором становить 120000,00 грн. у тому числі ПДВ.

Пунктом 3.3. Договору Замовник приймає виконані Підрядником Роботи за ОСОБА_2 приймання виконаних робіт не типової форми КБ-2.

Відповідно до п. 3.5. Договору оплата за виконані Роботи здійснюється Замовником Підряднику на підставі підписаних ОСОБА_2 приймання виконаних робіт не типової форми КБ-2 та Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

У разі порушення строків оплати виконаних належних чином Робіт Замовник виплачує пеню Підряднику в розмірі 0,1% від неоплаченої (недоплаченої) суми за кожен день прострочення (п. 6.3. Договору).

На виконання взятих на себе зобов'язань позивач виконав Роботи на загальну суму 302500,00 грн., що підтверджується :

- ОСОБА_2 здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-000022 від 17.05.2017, доставка плит в кількості 100 шт. на загальну суму 60000,00 грн.;

- ОСОБА_2 здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-000031 від 17.08.2017 доставка плит в кількості 100 шт. на загальну суму 60000,00 грн.;

- ОСОБА_2 здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-000032 від 17.08.2017, влаштування дорожніх плит (20 шт.) на загальну суму 182500,00 грн.

Кореспондуючий обов'язок з оплати відповідач виконав частково в розмірі 45000,00 грн., що підтверджується наступним. Платіжним дорученням №496 від 26.07.17 відповідач сплатив позивачу 106400,00 грн. (призначення платежу - за оренду бульдозера згідно з актом №13 від 20.03.2017). Листом №44/1 від 27.07.2017 відповідач просив позивача розподілити отримані кошти наступним чином: 51400,00 грн. - за оренду спецтехніки, договір №27/09-16 від 27.09.16; 10000,00 грн. - за поставку плит, договір №28/09-П від 28.09.16; 45000,00 грн. - за доставку дорожніх плит, договір №20/11-Р від 20.11.16.

Відповідно до претензії (вих.№304/18 від 20.02.2018) яку відповідачу отримав 28.02.2018, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, ТзОВ Будівельна компанія Сучасні будівельні рішення просить погасити наявну заборгованість за Договором в розмірі 257500,00 грн.

Відповідач відповіді на дану претензію не надав.

Так, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 257500,00 грн. основного боргу, 3131,20 грн. - трьох процентів річних, 4892,50 грн. - інфляційних втрат, 39140,00 грн. - пені.

Відповідач проти позову не заперечив, у відзиві повідомив про неможливість погашення боргу у зв'язку відсутністю коштів.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, однак підлягають до часткового задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів. Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного Договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу доставки та влаштування дорожніх плит.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 3.5. Договору оплата за виконані Роботи здійснюється Замовником Підряднику на підставі підписаних ОСОБА_2 приймання виконаних робіт не типової форми КБ-2 та Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором в розмірі 302500,00 грн., а відповідач їх прийняв, що підтверджується підписаними сторонами ОСОБА_2 здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-000022 від 17.05.2017, №ОУ-000031 від 17.08.2017, №ОУ-000032 від 17.08.2017.

Свої обов'язок з оплати відповідач виконав частково, як встановлено з матеріалів справи в розмірі 45000,00 грн.

Так, як Договором не встановлено строку (терміну) виконання боржником обов'язку щодо оплати, позивач надіслав відповідачу письмову вимогу в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України (претензія вих.№304/18 від 20.02.2018), яку останній отримав 28.02.2018. Дане підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи наведене, з урахування положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, боржник повинен був виконати свої зобов'язання з оплати протягом семи днів, тобто по 07.03.2018, однак таких не виконав. Відтак, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в розмірі 257500,00 грн. є обґрунтованими.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд зазначає позивачу, що початком (датою) виникнення прострочення є не 01.03.2018, а 08.03.2018 (ч. 2 ст. 530 ЦК України - Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги). Так, здійснивши власні розрахунок з урахуванням роз'яснень, наданими у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань та листі Верховного суду України від 03.04.1997 №62-97р., суд вказує, що обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення є 3078,25 грн. - інфляційних втрат та 3068,84 грн. - три проценти річних.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 08.03.2018 - 30.07.2018 257500 1.012 3078.25 260578.25

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 257500 08.03.2018 - 30.07.2018 145 3 % 3068.84

Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частинами першою і третьою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати виконаних належних чином Робіт Замовник виплачує пеню Підряднику в розмірі 0,1% від неоплаченої (недоплаченої) суми за кожен день прострочення.

Так, позивачем у позові заявлено вимогу про стягнення 39140,00 грн. пені відповідно до п. 6.3. Договору.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вищезазначеного Закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з положеннями пункту 2.9. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань де вказано, що за приписом статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Відтак, судом встановлено, що у п. 6.3. Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати виконаних належних чином Робіт Замовник виплачує пеню Підряднику в розмірі 0,1% від неоплаченої (недоплаченої) суми за кожен день прострочення. Даними положеннями Договору сторони встановили, що пеня нараховується в розмірі 0,1% від простроченої суми, а як перевірено судом, даний розмір є більший, ніж передбачений Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань . Отже, вищенаведене свідчить про те, що пеня повинна нараховуватись в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а не згідно з п. 6.3. Договору.

Розрахунок суми пені

Розмір пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 257500 08.03.2018 - 12.04.2018 36 17.0000 % 0.093 %* 8635.07 257500 13.04.2018 - 24.05.2018 42 17.0000 % 0.093 %* 10074.25 257500 25.05.2018 - 12.07.2018 49 17.0000 % 0.093 %* 11753.29 257500 13.07.2018 - 30.07.2018 18 17.5000 % 0.096 %* 4444.52 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 34907,12 грн., тому вимоги позивача щодо стягнення 39140,00 грн. пені підлягають до задоволення частково, в розмірі 34907,12 грн.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір покладається на відповідача в розмірі 4478,09 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю КОМ-ЕКО-БОРИСЛАВ 2010 (82300, Львівська область, місто Борислав, вулиця Братів Лисиків, будинок 8; ідентифікаційний код 37011772) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Сучасні будівельні рішення (04053, місто Київ, вулиця Кудрявський узвіз, будинок 5-Б, офіс 601/6; ідентифікаційний код 37469814) 257500,00 грн. - основного боргу, 3078,25 грн. - інфляційних втрат, 3068,84 грн. - трьох процентів річних, 34907,12 грн. - пені та 4478,09 грн. - відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ЙV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.08.2018.

Суддя Березяк Н.Є.