Рішення

від 06.08.2018 по справі 916/768/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" серпня 2018 р. м. Одеса Справа № 916/768/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Курко Д.В.

при розгляді справи за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпідземінжбуд" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інжиніринг" (65020, м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 27/29);

про стягнення 240 626,95 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № б/н від 01.12.2017р. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність №б/н від 27.04.2018р.

ВСТАНОВИВ:

25.04.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпідземінжбуд" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інжиніринг", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 240 626,95 грн., а також суму судових витрат у розмірі 18 938,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами по справі договору підряду №15/07-16 від 15.07.2016р. в частині повної оплати виконаних робіт по зрубуванню голів залізобетонних паль-оболонок, внаслідок чого у ТОВ "Мегалайн Інжиніринг" утворилась заборгованість у сумі 175 153,48 грн., на яку позивачем було нараховано штрафні санкції у розмірі 65 473,47 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2018р. відкрито провадження у справі № 916/768/18, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 30.05.2018р.

У судовому засіданні 30.05.2018р. оголошено перерву до "18" червня 2018р.

Крім того, ухвалою суду від 30.05.2018р. судом було задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпідземінжбуд" про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено Господарському суду м.Києва проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні 18.06.2018р. при розгляді справи № 916/768/18.

08.06.2018р. до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інжиніринг" (т.2 а.с.17-18), згідно якого відповідач позов не визнає частково, не заперечуючи проти стягнення суми основного боргу у розмірі 175 153,48 грн.

Заперечуючи проти стягнення штрафних санкцій, відповідач зазначає про відсутність графіку фінансування робіт за договором підряду, у зв'язку з чим до правовідносин, за його думкою, мають бути застосовані положення ст. 530 ЦК України щодо виконання обов'язку у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Натомість, оскільки докази направлення позивачем ТОВ "Мегалайн Інжиніринг" вимоги відсутні, на думку відповідача, право позивача на оплату виконаних робіт на момент звернення до суду порушено не було, у зв'язку з чим і нарахування штрафних санкцій є безпідставним.

Ухвалою суду від 18.06.2018р. строк підготовчого провадження у справі №916/768/18 продовжено на 30 днів, підготовче засідання у справі відкладено на "04" липня 2018 р.

У вказаному судовому засіданні представником позивача було заявлено усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь в судовому засіданні 04.07.2018р. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 18.06.2018р. судом було задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпідземінжбуд" про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено Господарському суду м.Києва проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні 04.07.2018р. при розгляді справи № 916/768/18.

03.07.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецпідземінжбуд" подано до суду відповідь на відзив (т.2 а.с.32-36), в якій останній наголосив, що оскільки за договором обов'язок фінансування виконаних робіт покладений на відповідача, відповідно і сам відповідач повинен був надати графік.

При цьому, відсутність графіку не є підставою для невиплати боргу за виконані роботи та невиконання передбаченого п.1.1. договору зобов'язання.

Крім того, позивач також зазначає, що ним з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України на електрону адресу відповідача було направлено листа №440, що свідчить про факт пред'явлення вимоги про сплату.

У судовому засіданні 04.07.2018р. судом було оголошено перерву до 13.07.2018р.

Крім того, ухвалою суду від 04.07.2018р. судом було задоволено клопотання представника позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено Господарському суду м. Києва проведення відеоконференції у судовому засіданні при розгляді справи № 916/768/18, яке призначене Господарським судом Одеської області на 13.07.2018р.

11.07.2018р. до суду надійшли заперечення ТОВ "Мегалайн Інжиніринг" на відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення боргу (т.2 а.с.56-58), в яких відповідач наголосив, що ані чинним законодавством, ані умовами договору не встановлено ким саме має бути наданий графік фінансування робіт.

Крім того, відповідач наголошує, що ним жодних повідомлень чи листів від позивача отримано не було.

При цьому, відповідач, з посиланням на ч.2 ст. 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", зазначає, що за відсутності підтвердження факту одержання електронного документу, вважається, що останній не одержано адресатом.

У судовому засіданні 13.07.2018р. закрито підготовче провадження із призначенням справи до розгляду по суті в засіданні суду 13.07.2018р. після закінчення підготовчого судового засідання та оголошено перерву до 06.08.2018р., про що винесено відповідні ухвали.

Крім того, ухвалою суду від ухвалою суду від 13.07.2018р. судом було задоволено клопотання представника позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено Господарському суду м. Києва проведення відеоконференції у судовому засіданні при розгляді справи № 916/768/18, яке призначене Господарським судом Одеської області на 06.08.2018р.

У судовому засіданні 06.08.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення штрафних санкцій та витрат на правову допомогу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 ЦК України).

Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2016р. між ТОВ "Мегалайн Інжиніринг" (Замовник) та ТОВ "Спецпідземінжбуд" (Підрядник) укладено договір підряду №15/07-16 (т.1 а.с.53-66), відповідно до умов якого (в редакції додаткової угоди №2 від 02.09.2016р. т.1 а.с.97) Замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по влаштуванню буро набивних паль на об'єкті замовника: будівництво торгово-розважального комплексу з підземними торговими і технічними приміщеннями, який знаходиться за адресою: перетину Оболонського проспекту та вул. ОСОБА_3 в Оболонському районі м. Києва, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити якісно і в строк виконані роботи.

Склад і обсяг робіт, які мають бути виконані підрядником за даним договором, визначений сторонами у додатку №1 до договору (договірна ціна), який є невід'ємною частиною договору (п.2.1. договору).

Якщо в процесі виконання робіт підрядник виявив необхідність виконання додаткових робіт, які не враховані проектною документацією, з огляду на що збільшується вартість робіт, підрядник зобов'язаний повідомити про це замовника. До виконання таких додаткових робіт Підрядник приступає тільки після підписання сторонами додаткової угоди до договору про порядок, строки та вартість виконання таких додаткових робіт (3.5. договору).

У зв'язку із збільшенням обсягу робіт, між сторонами по справі було укладено ряд додаткових угод до договору підряду №1 від 01.08.2016р. (а.с.79-80), №2 від 02.09.2016р. (т.1 а.с.97) та №3 від 05.09.2016р. (т.1 а.с.111-112).

Відповідно до п.2.2. договору Підрядник зобов'язується виконати передбачені п. 1.1 договору роботи у відповідності до графіку виконання робіт.

Загальна вартість робіт та ціна договору визначається згідно додатку №1 до договору (п.п. 3.1., 3.2. договору).

У відповідності до п.6.3. договору проміжне та кінцеве приймання-передача належним чином виконаних робіт як в цілому так і окремих об'ємів, оформлюється сторонами шляхом підписання акту приймання виконаних будівельних робіт (по формі №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (по формі №КБ-3), які в контексті даного договору спільно називаються "акт приймання-передачі виконаних робіт" або "акт".

Після проведення необхідних узгоджень між сторонами всіх умов передачі виконаних підрядником робот замовник зобов'язаний приступити до приймання робіт, оглянути їх результати та у разі відсутності в таких роботах та їх результатах недоліків (дефектів), прийняти їх, підписавши акт приймання-передачі виконаних робіт, повернути один примірник підряднику.

Як встановлено судом, 24.07.2017р. між сторонами по справі було підписано акт №4 приймання виконаних будівельник робіт за липень 2017р. (т.1 а.с.122-124) на загальну суму 175 153,48 грн.

При цьому, як встановлено судом з пояснень представника відповідача, відповідно до вимог ст.75 ГПК України, сам факт виконання робіт по договору на суму 175 153,48 грн. ТОВ "Мегалайн Інжиніринг" не оспорюється.

З огляду на зазначене, суд вважає доведеним факт наявності у відповідача обов'язку сплати позивачу грошових коштів у сумі 175 153,48 грн. за виконані підрядні роботи.

Разом з тим, з огляду на різні позиції сторін щодо моменту настання зобов'язання з оплати виконаних робіт, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За загальним правилом якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Так умова п.3.4. договору передбачено, що оплата робіт за договором підряду здійснюється згідно графіку фінансування робіт за умови дотримання умов договору та виконання робіт в обумовлені строки.

Натомість, як встановлено судом графік фінансування робіт сторонами за договором погоджено не було.

Аналіз наведених норм матеріального права у сукупності з умовами договору, з огляду на відсутність складення сторонами графіку фінансування робіт, дає підстави для висновку, що підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт тягне за собою обов'язок замовника оплатити вказані роботи. Отже твердження відповідача щодо настання обов'язку проведення оплати у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги суд вважає необґрунтованими.

Згідно положень ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Однак, як встановлено судом, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань, за виконані підрядні роботи не розрахувався.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 175 153,48 грн. підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини (частина 1 статті 886 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня , коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.9.2. договору за несвоєчасну оплату належним чином виконаних, переданих Підрядником та прийнятих Замовником по договору робіт, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки.

Отже, враховуючи, що при перевірці розрахунку пені (т.1 а.с.130-132) було встановлено часткову помилковість її нарахування, що пов'язано з невірним застосуванням розміру відсоткової ставки та неврахуванням положень імперативної норми ч.6 ст.232 ГК України щодо шестимісячного строку, після якого припиняється нарахування штрафних санкцій, судом за допомогою системи „Ліга-Закон", зроблено власний розрахунок пені, згідно з яким загальна сума пені за договором, яка підлягає стягненню в межах даного позову, складає 23 470,57 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 175153.48 25.07.2017 - 03.08.2017 10 12.5000 % 0.068 %* 1199.68 175153.48 04.08.2017 - 14.09.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 5038.66 175153.48 15.09.2017 - 26.10.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 5038.66 175153.48 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13.5000 % 0.074 %* 6348.71 175153.48 15.12.2017 - 25.01.2018 42 14.5000 % 0.079 %* 5844.85

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці розрахунку інфляційних нарахувань, судом за допомогою системи "Ліга-Закон", зроблено власний розрахунок, згідно з яким загальна сума інфляційних нарахувань складає 15 430,26 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 25.07.2017 - 13.04.2018 175153.48 1.088 15430.26 190583.74

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 15 430,26 грн.

При перевірці розрахунку 3% річних, судом за допомогою системи "Ліга-Закон" також зроблено власний розрахунок, згідно з яким загальна сума 3% річних складає 3786,19 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 175153.48 25.07.2017 - 13.04.2018 263 3 % 3786.19

Разом з тим, приймаючи до уваги положення Господарського процесуального кодексу України щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% у заявленому позивачем розмірі 3 772 грн.

Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 329,50 грн. суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, згідно зі ст. 126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів , які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відшкодування витрат з надання правової допомоги здійснюються господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, зокрема, угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу надано договір про надання юридичних послуг №09-02-18 СЮ від 03.01.2018р., укладений між ТОВ "Юридичне бюро "Русан і КО" та ТОВ "Мегалайн Інжиніринг".

Згідно до умов вказаного договору заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правничу допомогу є щомісячною платою за надані ТОВ "Юридичне бюро "Русан і КО" юридичні послуги.

При цьому, вказаний договір не містить інформації стосовно обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, інформації, що роботи виконувались адвокатом та пов'язані саме із даною справою.

Крім того, жодних інших доказів, окрім вказаного договору, зокрема доказів, підтверджуючих сплату заявленої до стягнення суми (платіжне доручення), матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 15 329,50 грн. у суду відсутні.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інжиніринг" (65020, м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 27/29, код ЄДРПОУ 40077241) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпідземінжбуд" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, код ЄДРПОУ 39286780) основний борг у сумі 175 153 /сто сімдесят п'ять тисяч сто п'ятдесят три/ грн. 48 коп., пеню у сумі 23 470 /двадцять три тисячі чотириста сімдесят/ грн. 57 коп., інфляційні втрати у сумі 15 430 /п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять/ грн. 26 коп., 3% річних у сумі 3 772 /три тисячі сімсот сімдесят дві/ грн., судовий збір у сумі 3 267 /три тисячі двісті шістдесят сім/ грн. 39 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Одеського апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набранняз рішенням законної сили.

У зв'язку із перебуванням судді Щавинської Ю.М. з 15.08.2018р. по 17.08.2018р. на лікарняному, повне рішення складено 20 серпня 2018 р.

Суддя Ю.М. Щавинська