Постанова

від 16.08.2018 по справі 910/23212/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2018 р. Справа№ 910/23212/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Алданової С.О.

секретар судового засідання: Іванов О.О.

представники:

позивача: не з'явився;

відповідачів: не з'явився;

Компанії "VUTEK LIMITED": не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Компанії "VUTEK LIMITED"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 21.02.2017

у справі №910/23212/16 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Renton Resources LLP

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Ровенькинафтопродуктсервіс"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Renton Resources LLP (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровенькинафтопродуктсервіс" (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства відповідача за порядком денним, що були викладені у протоколі №1/07/2016 від 11.07.2016.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що його, як учасника товариства відповідача, не було повідомлено про проведення загальних зборів. Прийняте на зборах рішення про звільнення директора товариства є незаконним, оскільки для його прийняття не було необхідного кворуму голосів учасників. Окрім того, позивач вважає, що прийняте на спірних зборах рішення про зміну місцезнаходження відповідача не відповідає вимогам закону, оскільки питання про внесення змін до статуту відповідача на Загальних зборах не розглядалося.

Відповідач явку свого представника у судові засідання місцевого господарського суду не забезпечив, відзиву на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядалася місцевим господарським судом за наявними у ній матеріалами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 у справі №910/23212/16 позов було задоволено повністю, визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів відповідача, оформлені протоколом №1/07/2016 від 11.07.2016, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. При цьому місцевий господарський суд, зокрема, зазначав наступне:

- позивач не був повідомлений про проведення 11.07.2016 Загальних зборів учасників відповідача, на яких було прийнято рішення, оформлені протоколом № 1/07/2016 від 11.07.2016 та не був присутнім на такому засіданні, зокрема, не зміг належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного/надати пояснення/тощо, наведене однозначно є порушенням прав позивача, що є підставою для визнання прийнятих на такому засіданні Загальних зборів рішень недійсними;

- положення п. 8.4. статуту відповідача, відповідно до яких рішення про звільнення директора приймається не менш як 100% голосів від загального числа учасників, якщо інше не встановлено законом, в даному разі застосуванню не підлягає;

- за наслідками розгляду питань порядку денного, присутніми за засіданні 11.07.2016 учасниками відповідача прийнято, зокрема, рішення про зміну місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровенькинафтопродуктсервіс" на адресу: 01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 6, оф. 4. При цьому, питання про внесення змін до статуту відповідача в частині зміни місцезнаходження на Загальних зборах не розглядалось;

- позивач, який володіє часткою у статутному капіталі відповідача у розмірі 21,52% не позбавлений права вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників відповідача з метою вирішення питання щодо внесення змін до статуту відповідача в частині зміни місцезнаходження відповідача, водночас відсутність рішення про внесення змін до статуту в частині зміни місцезнаходження юридичної особи не може означати недійсність, власне, самого рішення про зміну місцезнаходження товариства, прийнятого учасниками товариства на загальних зборах.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Компанія "VUTEK LIMITED" звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 у справі №910/23212/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного по суті заявлених вимог рішення. Зокрема, Компанія "VUTEK LIMITED" звертала увагу суду апеляційної інстанції на наступні обставини:

- апелянта не було залучено до участі у справі, хоча він є учасником товариства відповідача та приймав участь у загальних зборах, рішення яких оскаржені позивачем;

- в даному випадку позивач, який володіє часткою 21,52% статутного капіталу товариства відповідача, не міг істотно вплинути на хід голосування при прийнятті рішень, оформлених протоколом №1/07/2016, на засіданні загальних зборів учасників 11.07.2016, оскільки при голосуванні (за умови присутності позивача) відсоткова частка голосів позивача становила б 26,4% зі 100% голосів присутніх;

- позивача було повідомлено про проведення Загальних зборів учасників товариства відповідача зазначеним у п.8.13 Статуту відповідача способом, а саме телефонограмою, відтак відсутність позивача на вказаних загальних зборах є його добровільним рішенням та волевиявленням;

- апелянт, що володіє 24,643% статутного капіталу відповідача, 30.05.2016 відповідно до вимог ч.4 ст. 61 Закону України Про господарські товариства самостійно скликав загальні збори учасників товариства відповідача, повідомивши його учасників передбаченим у Статуті способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення було зроблено за 41 день до дати проведення зборів.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2018 для розгляду апеляційної скарги Компанії "VUTEK LIMITED" було сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у наступному складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 апеляційну скаргу було залишено без руху та роз'яснено скаржнику право усунути недоліки, допущені при поданні апеляційної скарги, у встановлений судом строк.

31.05.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Компанії "VUTEK LIMITED" надійшла заява б/н від 30.05.2018 про усунення недоліків, виявлених судом при поданні апеляційної скарги, а саме додано копію квитанції №0.0.979655659.1 від 05.03.2018 про сплату судового збору у сумі 2 643,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії "VUTEK LIMITED" та роз'яснено сторонам право подати відзиви на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, а також призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 05.07.2018.

Представники сторін та апелянта у судове засідання 05.07.2018 не з'явилися, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 розгляд справи було відкладено на 16.08.2018.

Представники сторін та апелянта у судове засідання 16.08.2018 не з'явилися, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін та апелянта в судові засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін та апелянта про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу у відсутності представників сторін та апелянта за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 16.08.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Засновниками (учасниками) товариства відповідача є: ОСОБА_2 (17,65% статутного капіталу), ОСОБА_3 (0,33% статутного капіталу), ОСОБА_4 (10,50% статутного капіталу), компанія Renton Resources LLP - позивач (21,52% статутного капіталу), ОСОБА_5 (25,36% статутного капіталу), компанія "Vutek Limited" (24,64% статутного капіталу).

11.07.2016 відбулись позачергові Загальні збори учасників товариства відповідача (протокол №1/07/2016 від 11.07.2016 - том справи - 1, аркуші справи - 16-17), на яких були присутні учасники відповідача: ОСОБА_5 (25,357% статутного капіталу), компанія "Vutek Limited" (24,643% статутного капіталу), ОСОБА_4 (10,503% статутного капіталу), тобто особи, які володіють 60,503% голосів.

До порядку денного вказаних зборів було включено наступні питання: організаційні питання; зміна місцезнаходження товариства, призначення/зміна директора, надання повноважень на проведення (подання документів) реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі підприємства та організацій України (ЄДРПОУ) щодо прийнятих питань порядку денного.

За результатами проведення Загальних зборів було прийнято рішення про:

- обрання головою Загальних зборів Рудого М.І., секретарем Загальних зборів - Мешковського К.Е.;

- зміну місцезнаходження відповідача на адресу: 01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 6, оф. 4;

- звільнення ОСОБА_7 з посади директора товариства відповідача та одночасне призначення нового директора (керівника) відповідача - ОСОБА_8;

- надання повноважень ОСОБА_8 на проведення (подання усіх необхідних документів та їх копій з додатковим правом на їх завіряння до оригіналів, і з усіх інших питань, без виключення) реєстраційні дії від імені відповідача - у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій в Україні (ЄДРПОУ) щодо прийнятих питань порядку денного, в тому разі і зміни місцезнаходження товариства і зміни директора (керівника) товариства; надання права вчиняти від імені відповідача без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо - з внесенням цих відомостей до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій в Україні.

Позивач зазначав про те, що він, як учасник товариства відповідача, не був повідомлений про проведення загальних зборів 11.07.2016. Прийняте на зборах рішення про зміну місцезнаходження відповідача не відповідає вимогам закону, оскільки питання про внесення змін до статуту відповідача з цього приводу на загальних зборах, які відбулися 11.07.2016, не розглядалось. Окрім того, відповідно до п.8.4 Статуту відповідача рішення про звільнення директора приймається не менш як 100% голосів від загального числа учасників відповідача, тоді як на загальних зборах присутніми були учасники, що володіли в сукупності 60,503% голосів.

З урахуванням вищевикладеного, позивач просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів товариства відповідача за порядком денним, що викладені у протоколі №1/07/2016 від 11.07.2016.

Місцевий господарський суд позов задовольнив, визнавши вимоги позивача нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, вважає його таким, що відповідає як вимогам чинного законодавства, так і фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

В ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення ст. ст. 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за ст. 216 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (аналогічна правова позиція наведена в п.2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Як уже зазначалося вище, предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства відповідача, які відбулися 11.07.2016, у зв'язку з відсутністю на них кворуму для вирішення питання про звільнення директора товариства, неправомірним позбавленням позивача, як учасника товариства відповідача, можливості взяти участь у цих загальних зборах, а також неправомірністю зміни місцезнаходження відповідача, оскільки питання про внесення змін до статуту відповідача на загальних зборах не розглядалось.

Господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (аналогічна правова позиція викладена в п.п.2.1, 2.2, 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (ст. ст. 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч.6 ст. 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (ч.5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (ч.6 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (ст. 46 Закону України "Про акціонерні товариства");

- під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення (аналогічна правова позиція наведена в п.п.2.12-2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд, визнанню недійсним рішення загальних зборів товариства передує встановлення факту порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства, оскільки у разі, якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно зі ст. ст. 58, 59 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належать в тому числі питання, зазначені у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону.

Відповідно до положень ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів належить:

а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;

д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків;

е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними (ст. 60 Закону України "Про господарські товариства").

Як вбачається з матеріалів справи, в п.8.7 Статуту відповідача передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Як уже зазначалося вище, на спірних загальних зборах товариства відповідача, які відбулися 11.07.2016, були присутні учасники, які у сукупності володіють 60,503% голосів, про що вказано в протоколі позачергових загальних зборів відповідача №1/07/2016 від 11.07.2016. Відтак, загальні збори були повноважними у розумінні як законодавства, так і положень Статуту товариства відповідача.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про протилежне ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Однією з підстав, з огляду на які позивач просив визнати недійсними рішення загальних зборів, оформлених протоколом №1/07/2016 від 11.07.2016, є неповідомлення позивача у встановлений законодавством спосіб про проведення 11.07.2016 загальних зборів учасників товариства відповідача.

З цього приводу судом було з'ясовано, що згідно зі ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

В апеляційній скарзі зазначено про те, що позивача було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів товариства відповідача, а саме телефонограмою, що відповідає положенням Статуту відповідача.

Дійсно, в п.8.13 Статуту відповідача передбачено, що про проведення загальних зборів учасники повідомляються письмово або телефонограмою із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Водночас, як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд, згідно з положеннями ч.5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів ТОВ чи ТДВ учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Наведені норми законодавства вказують на те, що обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. Господарським судам потрібно брати до уваги, що телефонне повідомлення про дату, час та місце проведення загальних зборів учасників товариства є неналежним доказом такого повідомлення. Роздрукування телефонних переговорів, надані операторами зв'язку, лише підтверджують факт з'єднання двох абонентів телефонного зв'язку певної тривалості (аналогічна правова позиція наведена в п.2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

З урахуванням наведеного, додана до апеляційної скарги копія телефонограми не може вважатися належним доказом.

З матеріалів справи вбачається, що місцевий господарський суд своїми ухвалами неодноразово зобов'язував відповідача надати докази на підтвердження факту належного повідомлення позивача про проведення 11.07.2016 загальних зборів товариства відповідача.

Однак вимоги суду були залишені відповідачем без виконання. Жодних доказів, які б свідчили про повідомлення позивача про дату та місце проведення загальних зборів товариства відповідача, а також про порядок денний (питання, винесені на розгляд зборів) відповідач не надав.

Відносно доводів позивача щодо порушення його прав, як учасника товариства відповідача, судом було з'ясовано наступне.

Права учасників товариства визначені, зокрема, у ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", згідно з якою учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд, одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі №3-39гс14).

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (аналогічна правова позиція наведена в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 (із змінами і доповненнями) "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи (аналогічна правова позиція наведена в п.2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як уже зазначалося вище, відповідач не надав на вимогу суду доказів належного повідомлення позивача про проведення загальних зборів 11.07.2016. Не містить таких доказів і апеляційна скарга.

Таким чином, за результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про те, що позивача не було належним чином повідомлено про проведення 11.07.2016 загальних зборів учасників товариства відповідача, у зв'язку з чим він не зміг бути присутнім на зборах та належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного, надати пояснення тощо, що є безумовним порушенням прав позивача, як учасника товариства відповідача, а також передумовою для визнання прийнятих на таких загальних зборах рішень недійсними.

В апеляційній скарзі зазначено про те, що позивач, який володіє часткою 21,52% статутного капіталу товариства відповідача, не міг істотно вплинути на хід голосування при прийнятті рішень загальними зборами, оформлених протоколом №1/07/2016 від 11.07.2016, оскільки при голосуванні (за умови присутності позивача) відсоткова частка голосів позивача становила б лише 26,4% зі 100% голосів присутніх.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (аналогічна правова позиція наведена в п.2.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Відносно доводів позивача про відсутність на загальних зборах кворуму, необхідного для звільнення з посади директора товариства відповідача, судом було встановлено наступне.

В п. г ч.5 ст. 41 Закону України Про господарські товариства визначено, що до компетенції загальних зборів, зокрема, належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.

Згідно зі ст. 59 Закону України Про господарські товариства до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства;

г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Відповідно до п.8.4 Статуту відповідача рішення про внесення змін до Статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю, не менш як у 60% голосів, про звільнення директора не менш як 100% голосів від загального числа учасників, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на загальних зборах, які відбулися 11.07.2016, присутніми були учасники, що володіли в сукупності 60,503% голосів.

Однак норми ст. 59 Закону України Про господарські товариства встановлюють правило, згідно з яким при розгляді загальними зборами учасників товариства питання, зокрема, про звільнення/відкликання виконавчого органу, рішення з цього питання вважається прийнятим простою більшістю голосів присутніх на засіданні учасників, з дотриманням при цьому вимог щодо правомочності загальних зборів.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом в тому, що встановлене ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" правило щодо порядку прийняття рішень є імперативним, а тому положення п.8.4 Статуту відповідача, відповідно до яких рішення про звільнення директора приймається не менш як 100% голосів від загального числа учасників, якщо інше не встановлено законом, в даному разі застосуванню не підлягає.

Відносно доводів позивача про те, що прийняте на зборах рішення про зміну місцезнаходження відповідача не відповідає вимогам закону, оскільки питання про внесення змін до статуту відповідача з приводу зміни місцезнаходження на загальних зборах, які відбулися 11.07.2016, не розглядалось, судом було з'ясовано наступне.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок підписання установчих документів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Установчі документи повинні також містити відомості, передбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону. Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства. До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України. Господарське товариство може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Як вбачається з матеріалів справи, в п.1.5 Статуту відповідача визначено наступне місцезнаходження товариства: 94701, Україна, м. Ровеньки, Луганська область, вул. Вигонна, 2 (том справи - 1, аркуш справи - 19).

До порядку денного загальних зборів, які відбулися 11.07.2016, було включено питання щодо зміни місцезнаходження товариства відповідача і за результатами проведення зборів прийнято рішення про зміну місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровенькинафтопродуктсервіс" на адресу: 01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 6, оф. 4. Водночас, питання про внесення змін до статуту відповідача в частині зміни місцезнаходження на загальних зборах не розглядалось.

Однак колегією суддів враховано, що відповідно до ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

З матеріалів справи вбачається, що позивач володіє часткою у статутному капіталі товариства відповідача у розмірі 21,52%, а відтак він не позбавлений права вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників товариства відповідача з метою вирішення питання щодо внесення змін до статуту відповідача в частині зміни місцезнаходження товариства, водночас відсутність рішення про внесення змін до статуту в частині зміни місцезнаходження юридичної особи не може означати недійсність самого рішення про зміну місцезнаходження товариства, прийнятого учасниками товариства на загальних зборах.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Надані до матеріалів справи докази та пояснення свідчать про порушення прав позивача, як учасника товариства відповідача, внаслідок неповідомлення його належним чином про проведення 11.07.2016 позачергових загальних зборів учасників товариства відповідача, на яких було прийнято рішення, оформлені протоколом №1/07/2016 від 11.07.2016, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі зазначено про те, що місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права, оскільки не залучено до участі у справі як третьою особою апелянта, який є учасником товариства відповідача, хоча суд вирішив питання про права та інтереси апелянта.

Колегія суддів погоджується з апелянтом в тому, що рішення у даній справі стосується прав та інтересів апелянта, як учасника товариства відповідача, оскільки предметом розгляду є питання дійсності рішень, прийнятих загальними зборами учасників товариства відповідача 11.07.2016. Апелянт був ініціатором цих загальних зборів та був присутній на під час їх проведення.

Апелянт слушно зазначає про те, що у справі №910/23212/16 розглядається корпоративний спір, сторонами у якому можуть бути: юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув; учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи).

Однак колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що оскільки він є одним з учасників товариства відповідача, то місцевий господарський суд повинен був залучити його до участі у даній справі. Поза увагою апелянта залишено те, що норми Господарського процесуального кодексу України не містять імперативної вказівки, щодо необхідності залучення до участі у справі, в якій вирішується корпоративний спір, усіх без виключення учасників (засновників, акціонерів, членів) юридичної особи.

Натомість правом на звернення до суду має особа, яка вважає, що було порушено її права і вони мають бути відновлені у судовому порядку. В даному випадку до суду звернувся один з учасників товариства відповідача з позовною заявою, в якій він оскаржив рішення загальних зборів товариства відповідача, які відбулися 11.06.2017, оскільки вважав неправомірним позбавленням позивача, як учасника товариства відповідача, можливості взяти участь у цих загальних зборах. Вказаний позов було розглянуто і прийнято відповідне судове рішення за заявленими позовними вимогами.

За результатами перегляду даної справи колегією суддів не було встановлено порушення прав чи інтересів апелянта, як учасника товариства відповідача.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наявних у справі матеріалів, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на Компанію "VUTEK LIMITED" (апелянта).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 76, 86, 254, 269, 275, 276, 281, 282, 286-288 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Компанії "VUTEK LIMITED" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 у справі №910/23212/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 у справі №910/23212/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/23212/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.О. Алданова

Повний текст постанови складено 20.08.2018