Рішення

від 17.04.2018 по справі 810/338/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року м. Київ № 810/338/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Панової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Іванківського РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області, в особі ліквідаційної комісії

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( по далі по тексту - позивач ) з позовом до Іванківського РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області, в особі ліквідаційної комісії (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Іванківського РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області в особі ліквідаційної комісії щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку грошового забезпечення одержаного за роботу в зоні відчуження ЧАЕС та видачі довідки.

- визначити розмір грошового забезпечення (заробітної плати) ОСОБА_1 в сумі 625 крб. 80 коп., одержаного за роботу в зоні відчуження в м. Прип'ять з 26 квітня 1986 року по 27 квітня 1986 року.

- зобов'язати Іванківський РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області, в особі ліквідаційної комісії здійснити перерахунок з відображенням його в особовому рахунку, нарахувати ОСОБА_1 та включити у довідку про грошове забезпечення (заробітну плату) за роботу в зоні відчуження в м. Прип'ять з 26 квітня 1986 року по 27 квітня 1986 року з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням та врахуванням 15% надбавки до окладу за виконання робіт з підвищеною радіоактивністю у розмірі 118,80 крб.; добових у розмірі 7,00 крб.; одноразової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіаційного опромінення у розмірі 500,00 крб. та надати довідку для пред'явлення до органів Управління пенсійного фонду України для нарахування пенсії.

Крім того, позивач також просив суд встановити для відповідача строк для надання звіту про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що на час аварії на ЧАЕС працював у Іванківського РВВС УВС Київського облвиконкому на посаді міліціонера водія у званні сержанта міліції. Наказом УВС Київської області був відряджений до зони відчуження, де безпосередньо брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 26 по 27 квітня 1986 року. Від впливу іонізуючого випромінювання втратив здоров'я, внаслідок чого став інвалідом.

Згідно з довідки про заробітну плату № 4 від 18.01.2012 за роботу в зоні відчуження, виданої Іванківським РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області, заробітна плата (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження за період з 26.04.1986 по 27.04.1986 (2 дні) у м. Прип'ять нарахована у сумі 51,66 крб.

З вказаної довідки слідує, що денна тарифна ставка була визначена у розмірі 5,16667 крб. При визначенні денної тарифної ставки не враховано вислугу років, що призвело до зменшення грошового забезпечення.

Виходячи з положень законодавства, грошове забезпечення під час виконання робіт з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у м. Прип'ять, які відносяться до другої, третьої зони небезпеки, повинно бути розрахованим, виходячи з подвійного розміру посадового окладу, підвищеного на 15% за виконання робіт з підвищеною радіоактивністю.

Натомість, вказані Іванківським РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області у довідці про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 18.01.2012 № 4 дані свідчать про те, що заробітна плата обрахована в одинарному розмірі та без 15% надбавки за підвищення окладу.

04.10.2017 позивач звернувся до Іванківського РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області з заявою про перерахунок грошового забезпечення та видачу довідки за період з 26.04.1986 по 27.04.1986.

Листом від 09.11.2017 №29/К-387 членами Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області позивачу було відмовлено у видачі нової довідки.

Вважаючи зазначені дії Іванківського РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області протиправними та такими, що порушують законні права, позивач просив суд задовольнити адміністративний позов.

Ухвалою від 29.01.2018 суд відкрив спрощене провадження у справі № 810/338/18 із проведенням судового засідання та призначив судове засідання на 14.03.2018.

У подальшому судом знято справу з розгляду та призначено судове засідання на 17.04.2018.

У судове засідання позивач та відповідач не з'явились. Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується даними поштових повідомлень про вручення рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0113327966927, № 0113327966935.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання від 17.04.2018 про розгляд справи за відсутності позивача у порядку письмового провадження.

Відповідач правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України на подання відзиву на позов не скористався. Будь-яких заяв або клопотань до суду від відповідача не надходило.

Згідно з вимогами частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вирішив подальший розгляд даної справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Позивач, ОСОБА_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія № 1, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія А № 110274 та вкладкою № 184552 до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія А №110274, які видані 27.11.2000 Київською облдержадміністрацією.

Позивач є інвалідом другої групи, що підтверджується посвідченням серія Б № 446037, виданим 31.01.2001 ФЕВ ГУ МВС України в Київській області та довідкою МСЕК Сер. КИО-І № 123087, що надає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

На час аварії на ЧАЕС працював у Іванківському РВВС УВС Київського облвиконкому на посаді міліціонера водія у званні сержанта міліції. Наказом УВС Київської області був відряджений до зони відчуження, де безпосередньо брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 26 по 27 квітня 1986 року.

Відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 18.01.2012 № 4, заробітна плата (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження за період з 26.04.1986 по 27.04.1986 (2 дні) у м. Прип'ять нарахована у сумі 51,66 крб., з яких збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження 10,33 крб. (4 коефіцієнт кратності, 5,16667 крб. денна тарифна ставка, 2 дні нарахування).

З вказаної довідки слідує, що денна тарифна ставка була визначена у розмірі 5,16667 крб. При визначенні денної тарифної ставки не враховано вислугу років, що призвело до зменшення грошового забезпечення.

Вважаючи, що грошове забезпечення під час виконання робіт з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у м. Прип'ять, що відноситься до третьої зони небезпеки, повинно бути розрахованим, виходячи з подвійного розміру посадового окладу, підвищеного на 15% за виконання робіт з підвищеною радіоактивністю.

Натомість, вказані Іванківським РВ у довідці про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 18.01.2012 № 4 дані свідчать про те, що заробітна плата обчислена в одинарному розмірі та без 15% надбавки за підвищення окладу.

04.10.2017 позивач звернувся до Іванківського РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області з заявою про перерахунок грошового забезпечення та видачу довідки за період з 26.04.1986 по 27.04.1986.

Листом від 09.11.2017 №29/К-387 членами Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області позивачу було відмовлено у видачі нової довідки.

З листа від 09.11.2017 № К-387 вбачається, що згідно з вимогами постанови ЦК КПРС, Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦ РПС від 07.05.1986 № 524-156 "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств та організацій зони Чорнобильської атомної електростанції" надано право керівникам виплачувати військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які виконують службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадові оклади і оклади за військове або спеціальне звання у подвійному розмірі.

Разом з цим, відповідач зазначив, що оплата праці працівників, зайнятих на третій, другій і першій зонах небезпеки, проводиться відповідно у п'яти, чотирьох - і трьохкратному розмірах понад середньомісячну заробітну плату виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленої за основним місцем тобто без їх підвищення на 100%.

Премія за роботу в зоні ЧАЕС відповідно до ОСОБА_2 Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 р. № 207-7 виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. У зв'язку з тим, що у 1986 році щомісячна премія, як вид грошового забезпечення, для осіб рядового і начальницького складу не існувала, включити до довідки одноразову премію підстав немає.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що довідка про грошове забезпечення, одержана 18.02.2012 за № 4 за несення служби в зоні відчуження у 1986 році, видана Іванківським РВ, правильна і підстав для видачі нової немає.

Вважаючи, що такі доводи суб'єкта владних повноважень є протиправними, оскільки не мають належного правового обґрунтування та суперечать чинним нормам законодавства, позивач звернувся з позовом до суду.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року N 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100% тарифної ставки (посадового окладу).

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Української республіканської ОСОБА_2 професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадиться з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці, підвищеної у два рази.

Статтею 3 Закону України Про правонаступництво України передбачено, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України.

Статтею 15 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено, що видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами.

Так, Міністерство праці та соціальної політики України в своєму листі від 06 березня 2012 року № 544/20/132-12 надало роз'яснення, а саме: ...Відомості про встановлення умов і розмірів оплати праці та умов їхнього запровадження по конкретних особах можуть мати, а отже й надавати виключно підприємства, установи, організації (далі - підприємства), де працювали ці особи, або їхні правонаступники.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1 й 12 Закону України Про оплату праці право працівника на належну заробітну плату кореспондує обов'язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат.

При здійсненні розрахунку грошового забезпечення необхідно виходить із наступного.

Відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № 4, виданої 18.01.2012 Іванківським РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області виплата позивачу заробітної плати за роботу в населених пунктах зони відчуження м. Прип'ять з 26.04.1986 по 27.04.1986 за місцем роботи Іванківський РВВС на посаді міліціонера-водія здійснювалася з урахуванням окладу (тарифної ставки) у розмірі 155,00 крб., а також коефіцієнта 5 (4+1).

З вказаної довідки видно, що денна тарифна ставка була визначена у розмірі 5,16667 крб. (155,00 крб. посадовий оклад /30 (кількість днів у квітні).

Денна тарифна ставка, з урахуванням посадового окладу у подвійному розмірі та врахування 15% надбавки до окладу становить 11,88 крб. (155,00 крб. посадовий оклад)х2 (подвоєння розміру оплати праці)+15% (надбавка до окладу за виконання робіт з підвищеною радіоактивністю))/30 (кількість днів у квітні) =11,88 крб.).

Збережений середній заробіток за дні роботи позивача в зоні відчуження з урахуванням посадового окладу у подвійному розмірі та врахування 15% надбавки до окладу становить 11,88 крб. (155,00 крб. посадовий оклад) х2 (подвоєння розміру оплати праці)+15% (надбавка до окладу за виконання робіт з підвищеною радіоактивністю)/30 (кількість днів у квітні) = 11,88 крб.).

Отже, грошове забезпечення Позивача за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 26 квітня по 27 квітня 1986 року з урахуванням подвійного посадового окладу та врахування 15% надбавки до окладу становить 118,80 крб., а саме: (11,88 крб. (денна тарифна ставка, з урахуванням посадового окладу у подвійному розмірі та врахування 15% надбавки до окладу)х4 (кратність для території, яка знаходиться у 3 зоні небезпеки)х2 (кількість днів знаходження у 3 зоні небезпеки) = 11,88 х 4 х 2 = 95,04 крб. + 23,76 крб. (збережений середній заробіток за дні роботи позивача в зоні відчуження з урахуванням посадового окладу у подвійному розмірі та врахування 15% надбавки до окладу) х2(кількість днів знаходження у 3 зоні небезпеки)

ОСОБА_2 міністрів СРСР "Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати" від 17 травня 1986 року № 964-рс визначено, що у тих випадках, коли працівник отримує гранично допустиму дозу радіації і в зв'язку з цим не допускається для подальшої роботи в зазначених зонах небезпеки, йому виплачується одноразова винагорода у розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського та начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьох місячних окладів грошового утримання за посадою та військовим чи спеціальним званням, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 руб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівельникам - 300 руб.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці ООН № 115 Про захист працівників від іонізуючої радіації і п.п. 1.11 ОСП-72/80 основних санітарних правил, оплачуватися має весь час знаходження працівника в умовах радіації більше 1,4 мілібер на годину (без засобів індивідуального захисту).

Підприємства і організації у разі неправильної оплати праці в зоні відчуження, повинні зробити перерахунок заробітної плати особам, які в 1986-1987 роках, брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії (ПО ЛНА) на ЧАЕС (Чорнобильській атомній електростанції (з листа Мінсоцполітики від 09.06.1995 № 224/8.13).

Основні межі дозу радіоактивного опромінення встановлені ст.5 Закону України Про захист людини від іонізуючого випромінювання від 14.01.1998 № 15/98-ВР.

Згідно цієї норми, основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік. При цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичних груп, не повинні перевищувати встановленого цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз.

Відповідно до примітки до ч.1 ст.5 зазначеного закону, 1 мілізіверт дорівнює 0,1 бера.

Позивач на час роботи в зоні відчуження мав звання: сержант міліції та отримав дозу опромінення 25,60 рентген (БЕР), що підтверджується маршрутним листом від 28.03.2000 № 20/К-0192, виданим Головним управлінням МВС України в Київській області , карткою обліку дози радіоактивного опромінення та у перерахуванні на мілізіверти становить 256 мілізіверт.

Відповідно до Положення "Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР 29 липня 1991 за № 114 звання сержант міліції віднесено до категорії "Молодший начальницький склад".

Таким чином, за наведених обставин та враховуючи приписи вказаного Закону позивачу належить до виплати одноразова грошова винагорода (як особі, яка відноситься до молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ), у розмірі 500,00 крб. Отже, позивач має право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 500,00 крб., та разом з цим, вказана сума коштів всупереч вимогам чинного законодавства не була виплачена останньому.

Відповідно до умов підпункту 2 пункту 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів України РСР та Української республіканської ради професійних спілок від 10 червня 1986 року № 207-7 "Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, які зайняті на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища" міністерствам і відомствам дозволялось виплачувати працівникам, у тому числі військовослужбовцям військових частин і органів КДБ СРСР, військовозобов'язаним, призваним на збори, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, направленим на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища, добові в розмірі 3,50 крб.

За період знаходження Позивача у зоні відчуження йому належало до оплати добові у розмірі 07,00 крб. (3,50 крб. (розмір добових)х2 дні (загальна кількість днів роботи у зоні відчуження))

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, про що вказано в ухвалі від 16.03.2017 по справі № К/800/49848/15 та в ухвалі від 14.06.2017 по справі К/800/42484/15.

Крім того, ОСОБА_2 Міністрів УРСР і УРРПС № 207-7 від 10.06.1986 зазначено, що витрати, пов'язані з відрядженням всіх працівників, виробляються понад ліміти на службові відрядження і не обмежуються граничними асигнуваннями на ці цілі.

Відповідно до статті 1 Конвенції про захист заробітної плати, ратифікованої 30 червня 1961 року, Україна прийняла на себе зобов'язання заробітною платою рахувати будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах за виконану роботу або послуги працівникові.

З наведених положень вбачається, що невидача запитуваної довідки породжує у позивача невизначеність щодо можливості в подальшому реалізувати право отримання належного йому розміру пенсійного забезпечення. Підставою для відмови у видачі вказаної довідки, з боку відповідача, не може слугувати відсутність необхідних первинних документів щодо оплати праці позивача у період його перебування у зоні відчуження, так як вини в тому позивача не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини, за свою діяльність держава відповідає перед людиною. Забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004).

Таким чином, доводи відповідача відносно того, що грошові винагороди носять разовий характер, а тому до розрахунку заробітної плати не включаються є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Слід зазначити, що аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 10 грудня 2014 року у справі К/800/48786/14.

Отже, наділивши позивача певними соціальними гарантіями, що випливають з його статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліда із захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, держава взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист осіб, які постраждали і є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи зазначене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Разом з тим, суд відмовляє позивачу в задоволенні клопотання про зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, оскільки позивачем не надано доказів можливої недобросовісності відповідача щодо виконання рішення суду в даній адміністративній справі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Іванківського РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області, в особі ліквідаційної комісії (КОД ЄДРПОУ 08673106, 07201, Київська область, смт. Іванків, вул. Київська, 25) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 07201, АДРЕСА_1) у проведенні перерахунку грошового забезпечення одержаного за роботу в зоні відчуження ЧАЕС та видачі довідки.

3. Визначити розмір грошового забезпечення (заробітної плати) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 07201, АДРЕСА_1) в сумі 625 крб. 80 коп., одержаного за роботу в зоні відчуження в м. Прип'ять з 26 квітня 1986 року по 27 квітня 1986 року.

4. Зобов'язати Іванківський РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області, в особі ліквідаційної комісії (КОД ЄДРПОУ 08673106, 07201, Київська область, смт. Іванків, вул. Київська, 25) здійснити перерахунок з відображенням його в особовому рахунку, нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 07201, АДРЕСА_1) та включити у довідку про грошове забезпечення (заробітну плату) за роботу в зоні відчуження в м. Прип'ять з 26 квітня 1986 року по 27 квітня 1986 року з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням та врахуванням 15% надбавки до окладу за виконання робіт з підвищеною радіоактивністю у розмірі 118,80 крб.; добових у розмірі 7,00 крб.; одноразової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіаційного опромінення у розмірі 500,00 крб. та надати довідку для пред'явлення до органів пенсійного фонду для нарахування пенсії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.