Рішення

від 16.08.2018 по справі 813/1794/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1794/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю прокурора Топій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області до Виконавчого комітету Милятинської сільської ради Буського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Заступник керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Милятинської сільської ради Буського району Львівської області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Милятинської сільської ради Буського району Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території сіл Новий Милятин та Ріпнів, зокрема: костел Воздвиження Чесного Хреста 1740-1790 років, що знаходиться в селі Новий Милятин; корчма XVIII століття, що знаходиться в селі Новий Милятин; каплиця на честь перемоги під Хотином 1621 року, що знаходиться в селі Новий Милятин; церква Покрови Богородиці XVI століття, 1868 року, що знаходиться в села Ріпнів; Дзвіниця церкви Покрови Богородиці 1868 року, що знаходиться в селі Ріпнів; дільниця на кладовищі, де поховані радянські воїни, що знаходиться в селі Новий Милятин; поселення двошарове Ріпнів ІІ та Ріпнів ІІІ, що знаходяться в селі Ріпнів; могильник ІХ-VI століття до нашої ери, що знаходиться в селі Ріпнів; поселення черняхівської та ранньослов'янської культури Ріпнів ІV ІІІ-ІV століття та VІ-VІІ століття, що знаходиться в селі Ріпнів та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

- зобов'язати Виконавчий комітет Милятинської сільської ради Буського району Львівської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території сіл Новий Милятин та Ріпнів, зокрема: костел Воздвиження Чесного Хреста 1740-1790 років, що знаходиться в селі Новий Милятин; корчма XVIII століття, що знаходиться в селі Новий Милятин; каплиця на честь перемоги під Хотином 1621 року, що знаходиться в селі Новий Милятин; церква Покрови Богородиці XVI століття, 1868 року, що знаходиться в села Ріпнів; Дзвіниця церкви Покрови Богородиці 1868 року, що знаходиться в селі Ріпнів; дільниця на кладовищі, де поховані радянські воїни, що знаходиться в селі Новий Милятин; поселення двошарове Ріпнів ІІ та Ріпнів ІІІ, що знаходяться в селі Ріпнів; могильник ІХ-VI століття до нашої ери, що знаходиться в селі Ріпнів; поселення черняхівської культури та ранньослов'янської культури Ріпнів ІV ІІІ-ІV століття та VІ-VІІ століття, що знаходиться в селі Ріпнів та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що на Виконавчий комітет Милятинської сільської ради Буського району Львівської області покладається обов'язок виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території сіл Новий Милятин та Ріпнів Буського району, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. За даними Буської районної державної адміністрації та Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації встановлено, що на території Милятинської сільської ради Буського району Львівської області розташовані пам'ятки національного та місцевого значення, про які у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України відсутня інформація.

Радехівською місцевою прокуратурою Львівської області встановлено, що облікова документація на дані пам'ятки відсутня. Оскільки бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, Заступник керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області відповідно до частини другої статті 23 Закону України Про прокуратуру та частини четвертої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 04.05.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою від 24.05.2018 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 17.07.2018.

15.08.2018 через канцелярію на адресу суду надійшла заява вх.№ 3154ел відповідача про розгляд справи без участі уповноваженого представника, в межах заяви зазначає, що позов визнає повністю.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Радехівською місцевою прокуратурою Львівської області вивчено питання занесення об'єктів культурної спадщини, що розташовані на території Милятинської сільської ради Буського району Львівської області, а саме сіл Новий Милятин та Ріпнів, до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

12.04.2018 Радехівською місцевою прокуратурою Львівської області направлено листи Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА за №03-23-933 вих-18 та керівнику відділу культурної спадщини та туризму Буської РДА за №03-23-934 вих-18, з проханням надати інформацію та належним чином завірені копії документів щодо кількості та переліку пам'яток національного та місцевого значення, розташованих на території Милятинської сільської ради, та чи зверталась Милятинська сільська рада з приводу занесення пам'яток архітектури до Державного реєстру пам'яток.

З долученого до матеріалів справи переліку пам'яток культурної спадщини Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації встановлено, що на території Милятинської сільської ради Буського району Львівськох області налічуються 5 пам'яток національного значення та 4 пам'ятки місцевого значення.

12.04.2018 Радехівською місцевою прокуратурою Львівської області голові Милятинської сільської ради Буського району Львівської області направлено лист №03-23-935 вих.18 з проханням надати інформацію про те, чи зверталась сільська рада в Буську районну державну адміністрацію або Департамент архітектури та розвитку містобудування ЛОДА з приводу занесення пам'яток архітектури до Державного реєстру пам`яток.

Листом від 12.04.2018 №80 позивача повідомлено, Милятинська сільська рада не зверталась до відповідних органів стосовно роботи у вказаному напрямку.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України Про прокуратуру та статтею 53 КАС України.

Частиною другою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини п'ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Ураховуючи вказане, звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:

- об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Згідно із статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Так, відповідно до частини другою статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; 6) занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.

Водночас частиною другою статті 6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.

Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (в редакції постанови КМУ від 14.09.2016 №626) (далі - Порядок).

Зокрема, пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об'єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об'єктів місцевого значення).

На кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі.

Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається (пункт 2 Порядку).

Пунктом 3 розділу Х Прикінцеві положення Закону №1805-III передбачено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР Про охорону і використання пам'яток історії та культури , визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 3 Порядку облікова документація на об'єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу Х Прикінцеві положення Закону №1805-III визнаються пам'ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Облікова документація на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об'єктів культурної спадщини.

Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (пункт 4 Порядку).

Порядок обліку об'єктів культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за №528/23060.

Зокрема, облік об'єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об'єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об'єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об'єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (пункт 1.3. Порядку).

На виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 2.3. Порядку).

Облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об'єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов'язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об'єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (пункт 3.1. Порядку).

Тобто занесенню об'єкта культурної спадщини місцевого та національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить і виконавчий комітет Милятинської сільської ради Буського району Львівської області , та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території сіл Новий Милятин та Ріпнів Буського району Львівської області та подання пропозицій Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Такими об'єктами на території Милятинської сільської ради Буського району Львівської обрості є пам'ятки національного значення: костел Воздвиження Чесного Хреста 1740-1790 років, корчма XVIII століття, каплиця на честь перемоги під Хотином 1621 року, церква Покрови Богородиці XVI століття, 1868 року, дзвіниця церкви Покрови Богородиці 1868 року, а також пам'ятки місцевого значення: дільниця на кладовищі, де поховані радянські воїни, поселення двошарове Ріпнів ІІ та Ріпнів ІІІ, могильник ІХ-VI століття до нашої ери, поселення черняхівської та ранньослов'янської культури Ріпнів ІV ІІІ-ІV століття та VІ-VІІ століття.

За результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини.

Форму облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 № 295/104, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за № 693/9292.

Пунктом 4.4. Порядку передбачено, що документи на об'єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів.

Відповідачем до матеріалів справи долучено: рішення сесії Милятинської сільської ради Львівської області, яким затверджено програму Паспортизації пам'яток архітектури національного та місцевого значення, які знаходяться на території Милятинської сільської ради на 2018-2018 роки від 14.06.2018 №297, програму Паспортизації пам'яток архітектури національного та місцевого значення, які знаходяться на території Милятинської сільської ради на 2018-2018 роки , договір від 05.07.2018 №32-18/П про надання послуг щодо паспортизації об'єктів культурної спадщини Милятинської сільської ради Буського району та облікові картки щодо об'єктів культурної спадщини: Церква Покрови Богородиці XVI століття, 1868 року, що знаходиться в селі Ріпнів; монумент XVII століття що знаходиться в с. Новий Милятин; Дзвіниця церкви Покрови Пресвятої Богородиці XVIII століття що знаходиться в селі Ріпнів.

Однак вказані документи свідчать про вчинення відповідачем певних заходів по виконанню вимог чинного законодавства України щодо охорони культурної спадщини вже після звернення прокурора до суду з даним позовом.

Таким чином, судом встановлено, що на вказані у позовній заяві об'єкти культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території сіл Новий Милятин та Ріпнів облікова документація не складалася та на розгляд Консультативної ради відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації не скеровувалася.

Суд зазначає, що бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була вчинити відповідно до покладених на неї чинним законодавством України обов'язків.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов'язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо правомірності оскаржуваної позивачем бездіяльності.

Невиконання Милятинською сільською радою в особі її виконавчого комітету обов'язку по виготовленню належним чином оформленої облікової документації щодо об'єктів культурної спадщини місцевого та національного значення, які знаходяться на території сіл Новий Милятин та Ріпнів: Костел Воздвиження Чесного Хреста 1740-1790 років, Корчма XVIII століття, Каплиця на честь перемоги під Хотином 1621 року, Церква Покрови Богородиці XVI століття, 1868 року, Дзвіниця церкви Покрови Богородиці 1868 року, а також пам'ятки місцевого значення, а саме: дільниця на кладовищі, де поховані радянські воїни, Поселення двошарове Ріпнів ІІ та Ріпнів ІІІ, Могильник ІХ-VI століття до нашої ери, Поселення черняхівської та ранньослов'янської культури Ріпнів ІV ІІІ-ІV століття та VІ-VІІ століття, та відповідно неподання пропозиції Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення такої документації до Державного реєстру нерухомих пам'яток України свідчить про бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною та задовольнити позов в цій частині позовних вимог.

Ураховуючи висновок суду про обґрунтованість першої позовної вимоги та повноваження суду, визначені пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, позовна вимога про зобов'язання відповідача виготовити облікову документацію на об'єкти культурної спадщини, що знаходиться на території на території сіл Новий Милятин та Ріпнів Буського району Львівської області та подати до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення такої до Державного реєстру нерухомих пам'яток України є похідною від першої позовної вимоги, тому також підлягає до задоволення з огляду на висновок суду про протиправність бездіяльності відповідача у сфері охорони культурної спадщини.

Беручи викладене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до положень частини другої статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області (місцезнаходження: вул. Львівська, 6, м. Буськ, Буський район, Львівська область, 80500) до Виконавчого комітету Милятинської сільської ради Буського району Львівської області (місцезнаходження: с. Новий Милятин, Буський район, Львівська область, 80540, код ЄДРПОУ 04372916) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Милятинської сільської ради Буського району Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території сіл Новий Милятин та Ріпнів Буського району Львівської області:

- Костел Воздвиження Чесного Хреста 1740-1790 років, що знаходиться в селі Новий Милятин;

- Корчма XVIII століття, що знаходиться в селі Новий Милятин;

- Каплиця на честь перемоги під Хотином 1621 року, що знаходиться в селі Новий Милятин;

- Церква Покрови Богородиці XVI століття, 1868 року, що знаходиться в с. Ріпнів;

- Дзвіниця церкви Покрови Богородиці 1868 року, що знаходиться в с. Ріпнів;

- дільниця на кладовищі, де поховані радянські воїни, що знаходиться в с. Новий Милятин;

- Поселення двошарове Ріпнів ІІ та Ріпнів ІІІ, що знаходяться в с. Ріпнів;

- Могильник ІХ-VI століття до нашої ери, що знаходиться в с. Ріпнів;

- Поселення черняхівської та ранньослов'янської культури Ріпнів ІV ІІІ-ІV століття та VІ-VІІ століття,

та подання пропозицій Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Зобов'язати Виконавчий комітет Милятинської сільської ради Буського району Львівської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із вказаних об'єктів культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території сіл Новий Милятин та Ріпнів Буського району Львівської області:

- Костел Воздвиження Чесного Хреста 1740-1790 років, що знаходиться в селі Новий Милятин;

- Корчма XVIII століття, що знаходиться в селі Новий Милятин;

- Каплиця на честь перемоги під Хотином 1621 року, що знаходиться в селі Новий Милятин;

- Церква Покрови Богородиці XVI століття, 1868 року, що знаходиться в с. Ріпнів;

- Дзвіниця церкви Покрови Богородиці 1868 року, що знаходиться в с. Ріпнів;

- дільниця на кладовищі, де поховані радянські воїни, що знаходиться в с. Новий Милятин;

- Поселення двошарове Ріпнів ІІ та Ріпнів ІІІ, що знаходяться в с. Ріпнів;

- Могильник ІХ-VI століття до нашої ери, що знаходиться в с. Ріпнів,

- Поселення черняхівської та ранньослов'янської культури Ріпнів ІV ІІІ-ІV століття та VІ-VІІ століття,

та подати до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 21 серпня 2018 року.

Суддя О.П. Хома