Рішення

від 21.08.2018 по справі 1940/1298/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1298/18

21 серпня 2018 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю: секретаря судового засідання Придаткевич Н.В.

представника прокуратури Свачій М.І.

представника відповідача Мидло І.Р.

представника третьої особи Пелехатого Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом першого заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури до Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області в особі виконавчого комітету Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області в особі виконавчого комітету Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області в особі виконавчого комітету Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини Братська могила жертв політичних репресій /12 осіб/, що знаходиться в с. Золота Слобода Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області та яка взята під охорону наказом управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації від 18.10.2005 №112 як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №1557 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації про занесення цього об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

- зобов'язати Золотослобідську сільську ради Козівського району Тернопільської області в особі виконавчого комітету Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення: Братську могилу жертв політичних репресій /12 осіб/, що знаходиться в с. Золота Слобода Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області та яка взята під охорону наказом управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації від 18.10.2005 №112 як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №1557 та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управлінню культури Тернопільської обласної державної адміністрації про занесення цього об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на Золотослобідську сільську раду Козівського району Тернопільської області в особі виконавчого комітету Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області покладається обов'язок виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого та національного значення та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управлінню культури Тернопільської обласної державної адміністрації про занесення останніх до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Проте зазначеною сільською радою жодних дій, спрямованих на охорону культурної спадщини не вчинялося, а тому існує загроза порушення законних інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини.

У зв'язку з тим, що відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах, перший заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури звернувся до суду з даною позовною заявою з метою захисту державних інтересів.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання у справі на 21.08.2018 о 09:30.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву не подав. В судовому засіданні проти позову не заперечив, зазначивши, що облікова документація на об'єкт культурної спадщини Братська могила жертв політичних репресій /12 осіб/, що знаходиться в с. Золота Слобода Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області, не виготовлена у зв'язку з відсутністю у відповідача коштів.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в судовому засіданні підтримав позицію прокуратури в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи, Теребовлянською місцевою прокуратурою Тернопільської області вивчено питання занесення об'єктів культурної спадщини, що розташовані на території с. Золота Слобода Козівського району Тернопільської області до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Вивченням інформації Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області від 23.05.2018 №2-09/27 та моніторингом Державного реєстру нерухомих пам'яток України, з'ясовано, що на території вказаної сільської ради нараховується 5 об'єктів культурної спадщини місцевого значення.

Водночас, прокуратурою встановлено, що на об'єкт культурної спадщини Братська могила жертв політичних репресій /12 осіб/, що знаходиться в с. Золота Слобода Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області, та взята під охорону наказом управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації від 18.10.2005 №112 як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №1557, не виготовлено облікову документацію та пропозиції щодо внесення об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не подавались. Дана обставина представником відповідача не заперечується.

Зазначене підтверджується, зокрема, листом Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області від 13.06.2018 №2-09/36 щодо наявності облікової документації по вищевказаній пам'ятці культурної спадщини, а також щодо подання пропозицій до управління культури Тернопільської ОДА, в якому сільська рада зазначила, що облікова документація відсутня, пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру не подавались.

Водночас, згідно листів управління культури Тернопільської ОДА від 07.06.2018 №01-657/03-04-40 та від 14.06.2018 №01-695/03-04-40 Золотослобідська сільська рада Козівського району Тернопільської області з пропозиціями про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не зверталась.

У зв'язку із бездіяльністю відповідача, яка полягає у невиконанні вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться на території Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області та подання пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, позивач звернувся з даним позовом до суду.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави визначено статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" від 06.07.2005 №2747-IV (надалі - Закон №2747-IV) та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Частиною третьою статті 23 Закону №2747-IV визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" №1805-III від 08.06.2000 (надалі - Закон №1805-III)

Відповідно до статті 1 Закону №1805-III терміни вживаються в такому значенні:

об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Згідно з статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Так, відповідно до частини другої статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.

Водночас, частиною другою статті 6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 626 (далі - Порядок №1760)) об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об'єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об'єктів місцевого значення). На кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.

Пунктом 3 розділу Х "Прикінцеві положення" Закону №1805-III визначено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1760 облікова документація на об'єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу X "Прикінцеві положення" Закону України "Про охорону культурної спадщини" визнаються пам'ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Облікова документація на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об'єктів культурної спадщини.

Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (пункт 4 Порядку №1760).

Відповідно до пункту 1.3. Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за № 528/23060 (далі - Порядок №158) облік об'єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об'єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об'єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об'єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

На виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 2.3. Порядку №158).

Пунктом 3.1. Порядку №158 визначено, що облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об'єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов'язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об'єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у даному спорі саме на відповідача - Золотослобідську сільську раду Козівського району Тернопільської області в особі виконавчого комітету Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області покладається обов'язок виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Надалі, за результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини.

Відповідно до пункту 4.2. Порядку №158 форму облікової картки об'єкта культурної спадщини та паспорта об'єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року №295/104 "Про затвердження форм облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 року за №693/9292.

Пунктом 4.4. Порядку №158 визначено, що документи на об'єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів.

Суд зазначає, що бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була вчинити відповідно до покладених на неї чинним законодавством України обов'язків.

Таким чином, невиконання відповідачем обов'язку по виготовленню належним чином оформленої облікової документації на зазначені об'єкти культурної спадщини та відповідно неподання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації про занесення такої до Державного реєстру нерухомих пам'яток України свідчить про бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009, п.33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення, а саме: Братську могилу жертв політичних репресій /12 осіб/, що знаходиться в с. Золота Слобода Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області та яка взята під охорону наказом управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації від 18.10.2005 №112 як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №1557 та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управлінню культури Тернопільської обласної державної адміністрації про занесення цього об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області в особі виконавчого комітету Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 4, с. Золота Слобода, Козівський район, Тернопільська область, 47653, код ЄДРПОУ 04392600) щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини Братська могила жертв політичних репресій /12 осіб/, що знаходиться в с. Золота Слобода Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області та яка взята під охорону наказом управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації від 18.10.2005 №112 як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №1557 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації про занесення цього об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Зобов'язати Золотослобідську сільську ради Козівського району Тернопільської області в особі виконавчого комітету Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 4, с. Золота Слобода, Козівський район, Тернопільська область, 47653, код ЄДРПОУ 04392600) виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення: Братську могилу жертв політичних репресій /12 осіб/, що знаходиться в с. Золота Слобода Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області та яка взята під охорону наказом управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації від 18.10.2005 №112 як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №1557 та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управлінню культури Тернопільської обласної державної адміністрації про занесення цього об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.