Вирок

від 20.08.2018 по справі 280/643/18

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/643/18

Провадження № 1-кп/280/188/18

ВИРОК

Іменем України

20 серпня 2018 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коростишів кримінальне провадження №12017060190000896 від 30.12.2017 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коростишів, Житомирської області, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не маючого інвалідність, працюючого на підприємстві «ФОП ОСОБА_6 », депутатом не являється, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ранiше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , 30 грудня 2017 року близько 08 години 40 хвилин в світлу пору доби, при необмеженій оглядовості в задовільних дорожніх умовах керував технічно-справним автомобілем марки ВАЗ-2109 державний номерний знак НОМЕР_1 рухаючись по вул. Київській в м. Коростишеві зі сторони м. Києва в напрямку м. Житомира.

Рухаючись указаним транспортним засобом на вказаній ділянці дороги поблизу торгового центру «Фуршет» водій ОСОБА_4 в порушення вимог п.п. 1.7, 2.3б) та 2.3д) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 проявив неуважність до дорожньої обстановки та особи похилого віку, що знаходилась на проїзній частині вул. Київської, створивши небезпеку дорожнього руху, що загрожувала життю та здоров`ю громадянам в порушення вимог п. 12.3 вказаних вище Правил дорожнього руху України при своєчасному виявленні небезпеки для руху (особи похилого віку), яку об`єктивно спроможний був виявити, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та передньою правою частиною свого автомобіля здійснив наїзд на пішохода похилого віку ОСОБА_7 (1946 року народження), який переходив проїзну частину зліва направо відносно напрямку руху транспортного засобу.

Внаслідок даноїдорожньо-транспортноїпригоди пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота, а саме розриву сечового міхура та переломів лонної та сідничної кісток справа, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Усвідомлюючи наслідки вчиненої дорожньо-транспортної пригоди та маючи реальну можливість упевнитись у тому, що потерпілий пішохід ОСОБА_7 перебуває у небезпечному для його життя стані та позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, водій ОСОБА_4 , який сам поставив потерпілого в такий стан, після дорожньо-транспортної пригоди вийшовши з транспортного засобу відтягнув потерпілого до узбіччя, самостійно не вжив заходів для надання медичної допомоги, коли потерпілий перебував без свідомості в небезпечному для життя стані та в порушення вимог п. 2.10 вказаних вище Правил дорожнього руху України, з місця ДТП на автомобілі зник, не повідомивши про скоєну ним пригоду відповідний орган поліції та станцію швидкої медичної допомоги.

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 1.7, 2.3б) та 12.3 Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину за ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, пояснив суду, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміновані діяння, також пояснив, що потерпілому ОСОБА_7 відшкодував спричинену шкоду.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, на адресу суду направив заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутність зв`язку зі станом здоров`я. Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди просить залишити без розгляду, претензій до обвинуваченого не має, просить суд суворо не карати.

Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст.337 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 , прокурор, захисник, не заперечували фактичні обставини кримінального провадження і не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження,які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження, і немає сумнівів у добровільності й істинності їх позиції. Учасникам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. У зв`язку з викладеним, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження,судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, сукупність наведених і оцінених судом доказів, дозволяє суду прийти до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 доведена, дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження;

- за ч.1 ст.135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через старість, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов`язаний і мав змогу надати їй допомогу, коли він сам поставив потерпілого у небезпечний для життя стан.

При призначеннівиду та міри покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінальних правопорушеь, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжуютьпокарання. Кримінальне правопорушення зач. 2 ст. 286КК Україниє тяжким злочином, за ч.1 ст.135 КК України злочин невеликої тяжкості. ОСОБА_4 офіційно працює, розкаюється, раніше не судимий, вину визнав повністю, відшкодував шкоду потерпілому, за місцем проживання характеризується позитивно. При призначенні покарання суд враховує думку потерпілого, який не має до обвинуваченого матеріальних претензій, не наполягає на суворому покаранні.

При цьому суд враховує висновки досудової доповідіКоростишівського районного секторуз питань пробаціїщодо обвинуваченого,згідно якої ОСОБА_4 має низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та низький рівень небезпеки для суспільства, можна зробити висновок, що виправлення особи можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк . У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільне покладання на обвинуваченого обов`язків відповідно ст.76 КК України.

Щире каяттяу вчиненні кримінальногоправопорушення, суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, наслідки, що наступили від вчиненого, і вважає, що його виправлення, попередження з його боку здійснення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання можливо без ізоляції від суспільства, останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей Кримінального Закону, остаточно за правилами передбаченими ч.1 ст.70 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Відповідно довимог ч.2ст.65КК України,особі,якавчинила злочин,має бутипризначене покарання,необхідне ідостатнє длявиправлення тапопередження новихзлочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

На думку суду, застосування звільнення від покарання з випробуванням у даному випадку, є більш дієвим заходом впливу на обвинуваченого ОСОБА_4 , таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та запобігання останнім нових злочинів, оскільки перебуваючи під наглядом уповноваженого органу з питань пробації, він відчуватиме відповідний тиск відповідальності, при цьому залишаючись соціально адаптованою особою, відповідно зменшивши ймовірний тягар його утримання у місцях позбавлення волі. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов прокурора Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах управління фінансів Коростишівської районної державної адміністрації в розмірі 12567 гривень46 коп. задовільнити повністю.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 залишити без розгляду в зв`язку з відмовою останнього від позовних вимог.

Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні не накладався.

Питання щодо процесуальних витрат та речових доказів вирішити відповідно до ст.ст.100,124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1(один) рік.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України і призначити покарання у виді 2 ( двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 , остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3(три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами 1(один) рік.

Звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк 2 (два) роки, якщо в період якого не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки відповідно до ст.76КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 12 567 грн.46коп.

(дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят сім) гривень 46 коп.на відшкодування витрат за лікування ОСОБА_7 на користь управління фінансів Коростишівської районної державної адміністрації (МФО 811039, ЄДРПОУ 02313298, р/р 31414544700268)

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Житомирського НДЕКЦ процесуальні витрати на проведення судової експертизи ( висновки від 17.04.2018 № 3/286, від 06.03.2018 №3/179, від 16.03.2018 №3/180, від 21.03.2018 № 3/181) у розмірі 4576,00гривень.

Речові докази: автомобіль «ВАЗ 2109» р/н НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання, за адресою: м.Житомир, вул.Покровського, 96 - повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1