Ухвала

від 20.08.2018 по справі 760/20780/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/20780/18

Провадження № 1-кс/760/10596/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,при секретарі - ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 розглянувши клопотання у закритому судовому засіданні, клопотання заступника начальника відділу розслідування кримінальних провадженнь слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області капітана податкової міліції ОСОБА_4 , погоджено з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_5 , про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2018 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступникначальника відділурозслідування кримінальнихпровадженнь слідчогоуправління фінансовихрозслідувань Головногоуправління ДФСу Київськійобласті капітанаподаткової міліції ОСОБА_4 ,погоджено зпрокурором відділунагляду задодержанням законіворганами фіскальноїслужби прокуратуриКиївської області ОСОБА_5 , про арештмайна,у межахдосудового розслідування,№ 32018110000000037 від 14.05.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч. 3 ст. 212 КК України.

На обґрунтування клопотання зазначено наступне.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань головного управління ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32018110000000037, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

У ході досудового розслідування, встановлено, що на території Київської області діє група осіб, які використовують реквізити та поточні рахунки юридичних осіб із ознаками фіктивності з метою умисного ухилення від сплати податків, шляхом документального оформлення господарських операцій, які свідчать про нібито купівлю продаж товарно матеріальних цінностей, послуг або укладання угод про надання поворотної фінансової допомоги.

У ході аналізу Єдиного реєстру податкових накладних та Д5 до Декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Перспектива» поданих та зареєстрованих відповідним чином протягом 2016-2018 років в органах ДФС встановлено, що основними постачальниками являються:

ТОВ «Євроагротрейд» (код ЄДР 40602580) на загальну суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 2 298 215 грн. протягом 2016-2018 років постачало: різного роду комплектуючі для залізниці (рейки, болти для рейок, шпали), фарбу, анкерні деталі, електродроти, цукор білий, будівельні матеріали та послуги по ремонту залізничних колій проте ні послуг ні зазначеного асортименту товару останнє не придбавало, що свідчить про неможливість постачання вказаних товарів, робіт та послуг до ТОВ «Перспектива».

ТОВ Фірма «СММП-9» (код ЄДР 19421106) на загальну суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 1543 299 грн. протягом 2016-2018 років постачало: різного роду деревину (рейка, брус, профіль, дошка обрізна), люки чугунні, труби, плити бетонні, будівельні суміші (пісок, щебінь), радіатори, баки розширення, теплові котли та інше, проте зазначеного асортименту товару останнє не придбавало, що свідчить про неможливість постачання вказаних товарів, робіт та послуг до ТОВ «Перспектива».

ТОВ «Сітібуд-Гарант» (код ЄДР 40588975) на загальну суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 862 342 грн. протягом 2016-2018 років постачало: суміші бетонні важкі та послуги по ремонту залізничних колій та перегонів, послуги по ремонту дошкільних закладів та закладів МОЗ, проте ні послуг ні зазначеного асортименту товару останнє не придбавало, що свідчить про неможливість постачання вказаних товарів, робіт та послуг до ТОВ «Перспектива».

Вказані підприємства протягом 2016-2018 років безпідставно сформувавши податковий кредит, сприяли ТОВ «Перспектива» умисному ухиленню від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку на загальну суму 4703856 грн., що відповідно до диспозиції ст. 212 КК України, станом на 01.01.2018 року являється особливо великим розміром, що у більше ніж 5000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Окрім цього встановлено, що даній групі осіб також підконтрольні ТОВ «Спецмонтажремонт» (код ЄДР 30846363), ТОВ «Альтіс-Дизайн» (код ЄДР 34436477), ТОВ «Ліфт Експерт» (код ЄДР 40568257), ТОВ «ВК Алькасар» (код ЄДР 41257738), ТОВ «ТВК Иєрехорн» (код ЄДР 41909687), ТОВ «Садрит-Мора» (код ЄДР 41909713), ПП «Ялик» (код ЄДР 34019103), КП БМР НВУК «Рось-Консул» (код ЄДР 31034024), ТОВ «Ві.Ай.Пі. Медіа Груп» (код ЄДР 33679314), ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_8 (код НОМЕР_3 ), ТОВ «НКЦ «Енергія» (код ЄДР 39744561).

Відповідно до АІС «Податковий Блок» у вище вказаних підприємств відсутні будь-які виробничі чи складські потужності, власний чи орендований транспорт наймані працівники в кількості достатній для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Також, встановлено, що вище вказані підприємства звітуються до органів ДФС в електронному вигляді використовуючи наступні ІР-адреси підключення до мережі Інтернет: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 та НОМЕР_6 . Вказане свідчить про використання у незаконній діяльності офісних приміщень, що розташовані за трьома різними адресами або вказані дії вчиняються з метою приховування незаконної діяльності вказаної вище групи осіб.

Вище вказані факти свідчать, що діяльність зазначених вище осіб здійснюється приховано, оскільки підприємства реєструються на підставних чи померлих осіб, перерахунок коштів по рахунках здійснюється без офіційного відображення в реєстрах бухгалтерського та податкового обліків, що можливо відслідкувати лише за наявності виписок про рух коштів по рахунках зазначених вище суб`єктів господарювання, оригінали укладених документів приховуються від органів досудового розслідування та інше.

Встановлено, що ТОВ «Євроагротрейд», ТОВ «Сітібуд-Гарант», ТОВ «Спецмонтажремонт», КП БМР Центр «Рось-Консул», ТОВ «Ві.Ай.Пі Медіа Груп», ПП «Ялик», ТОВ «Альтіс-Дизайн», ТОВ «Лфіт Експерт», ТОВ «ВК Алькасар», ТОВ «ТВК Иєрехорн», ТОВ «Садрит-Мора», ТОВ «Фірма «СММП-9», ТОВ «НКЦ «Енергія», ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_8 не мають основних засобів, власних або орендованих офісних та складських приміщень, працівників, тобто всіх складових частин для забезпечення проведення законної фінансово-господарської діяльності та звітуються із однієї фактичної адреси.

З вищезазначених фактів, вбачається, що діяльність зазначених вищеСГД здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності. Таким чином, операції зазначених вище юридичних осіб є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст.234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ).

Встановлено, уАТ "РайффайзенБанк Аваль"(МФО380805) відкрито рахункидля: ТОВ "Євроагротрейд" (код ЄДР 40602580) НОМЕР_7 (українська гривня).

У АТ "Райффайзен Банк Аваль" (МФО 380805) зберігаються відомості про рух грошових коштів та залишки коштів на рахунках.

Дані відомості перебувають у володінні та зберігаються лише в банківській установі де відкрито та обслуговується рахунок клієнта, та містять відомості, що є предметом доказування у кримінальному провадженні впливають на визначення розміру завданих державному бюджету збитків у вигляді несплати податків та кваліфікацію дій службових осіб зазначених суб`єктів господарської діяльності, являються джерелом доказів, а тому виклик в судове засідання службових осіб банківської установи призведе до передчасного розголошення відомостей, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, які заплановано провести з метою збирання доказів, у зв`язку з чим існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів.

Враховуючи вищевикладене, є всі підстави вважати, що гроші, що знаходяться на вищезазначених банківських рахунках, є предметом протиправної діяльності, самі по собі є об`єктом та знаряддям злочину, містять ознаки речових доказів та використовувались та отримані в наслідок вчинення шахрайських дій, а також для сприяння суб`єктам підприємницької діяльності мінімізації податкових зобов`язань, розкраданню державного майна та легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, отримані злочинним шляхом та можуть бути засобами для розкриття злочину та виявлення винних осіб та, в подальшому, визнані речовими доказами по кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна та цивільного позову, а також збереження речових доказів.

Також є всі підстави вважати, що грошові кошти з зазначених рахунків можуть бути перераховані на розрахункові рахунки інших юридичних/фізичних осіб, що призведе до їх втрати і унеможливить встановлення причетних до злочину осіб.

Отже, з метою запобігання протиправним діям з використанням банківських рахунків, припинення злочинної діяльності, в подальшому відшкодування спричинених збитків, забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів та конфіскації майна, а також збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на банківські рахунки вищеперерахованих підприємств, які відкрито у відповідній банківській установі, зокрема видаткової частини рахунків за виключенням податкових платежів до бюджетів усіх рівнів.

Слідчий в судовому засіданні підтримала клопотання в повному обсязі та просила задовольнити.

Згідно ст. 59 Закону України Про банки і банківську діяльність від 07.12.2000 року арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові ст.1 прецедентної практики ЄСПЛ Першого протоколу до конвенції, включно з другим реченням, яке необхідно розуміти у світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти шляхом ужиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності (рішення у справі «Прессос компанія Нав`єра А.О.» та інші проти Бельгії»).

Відповідно до ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, а також гроші у будь-якій валюті готівкою або безготівковій формі, що знаходяться на банківський рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, за наявності достатніх підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вказане слідчим майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 170 КПК України,так якє достатніпідстави вважати,що необхідновжити заходівдля запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження, відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах клопотання вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.131,132,170-173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках та заборонитивідчужувати коштиз банківськихрахунків (вчастині видатковихоперацій,крім обов`язковихплатежів добюджету тадля виплатизаробітної плати),відкритих у КРД АТ"РайффайзенБанк Аваль"(МФО380805) для:

-ТОВ "Євроагротрейд" (код ЄДР 40602580) НОМЕР_7 (українська гривня).

станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду та в подальшому зупинити видаткові операції по цим рахункам.

Зобов`язати службових осіб КРД АТ "Райффайзен Банк Аваль" (МФО 380805) надати заступникуначальника ВРКПслідчого управлінняфінансових розслідуваньГоловного управлінняДФС уКиївській області ОСОБА_4 ,іншим слідчимслідчої групи,які здійснюютьдосудове розслідуваннякримінального провадженняза №320181100000000037,або уповноваженійособі задорученням слідчого,негайно надати інформацію про залишок коштів на вищевказаних рахунках у формі довідки, на момент накладення арешту, та в подальшому надавати дану інформацію про залишок коштів на запит слідчого.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1