Постанова

від 20.08.2018 по справі 509/3445/18

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/3445/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Овідіополь скаргу представника ТОВ «Зорі Про» на бездіяльність слідчого,-

ВСТАНОВИВ :

08.08.2018р.до судузі скаргоюна бездіяльністьслідчого звернувсядиректор ТОВ«Зорі Про» ОСОБА_3 з вказаноюскаргою,яку вподальшому уточнивта востаточній редакціїякої від20.08.2018р.просив суд, визнати протиправною бездіяльність слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12016160380001109 від 16.05.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та зобов`язати слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №12016160380001109 від 16.05.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України звернутися до слідчого судді з клопотання про накладення арешту на нерухоме майно, у вигляді цілісного майнового комплексу, яке на праві приватної власності належить ТОВ «А.О.С.» (ЄДРПОУ 25027922) за адресою: Одеська область Овідіопольський район, с. Великодолинське, вул. Транспортна 9 з кадастровим номером земельної ділянки 5123755300:02:002:0010, загальною площею 2.2687 га.

Представниця скаржника адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялась належним чином, особисто під розписку, причини неявки суду не повідомила, надіславши до суду свою заяву, в якій повністю підтримала доводи скарги, яку просила задовольнити та провести засідання без її участі.

Прокурор, слідчий в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, особисто під розписку, причини неявки суду не повідомили, заяви про слухання скарги за їх відсутністю суду не надали, що у відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розглядові скарги по суті.

Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 12016160380001109 внесеного до ЄРДР від 16.05.2016 р., суд вважає, що скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Овідіопольського райсуду Одеської області від 20.08.2018 р. була частково задоволена скарга директора ТОВ «Зорі Про» ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невизнанні потерпілим, постанову слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12016160380001109 від 16.05.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України від 31.07.2018 року про відмову у визнанні потерпілим ТОВ «Зорі Про» скасовано, зобов`язано слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12016160380001109 від 16.05.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України визнати потерпілим керівника та засновника ТОВ «Зорі Про» ОСОБА_3 в рамках вищезазначеного кримінального провадження та надати йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, в задоволенні решти скарги відмовлено.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 55 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, встановлено, що кожному державою гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» №422/96-ВР від 16.10.1996р., рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов`язковими до виконання.

За позицією Конституційного Суду України "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Згідно із ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Статтею 55 КПК України передбачено - потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до приписів ст. 56 КПК України - протягом кримінального провадження потерпілий має право: 1) бути повідомленим про свої права та обов`язки, передбачені цим Кодексом; 2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування; 3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду; 4) заявляти відводи та клопотання; 5) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім`ї, майна та житла; 6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати; 7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом; 8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг; 9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження; 10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом; 11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження; 12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала); 13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом; 14) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.

Під час досудового розслідування потерпілий має право: 1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим; 2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 3) подавати докази на підтвердження своєї заяви; 4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; 5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.

Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право: 1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду; 2) брати участь у судовому провадженні; 3) брати участь у безпосередній перевірці доказів; 4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення; 5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;

7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України передбачено - на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора : бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Відповідно до статті 957 ЦК України, за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Статтею 942 ЦК України унормовано, що зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Згідно з приписами статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до статті 950 ЦК України за втрату речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Тобто, за загальними правилами за нестачу речі зберігач несе цивільну відповідальність за наявності повного складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; 2) наявності збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками; 4) вини боржника.

Згідно зі статтею 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Згідно зі ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо є достатні підстави, що вони, зокрема, використані як засоби вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення , а також одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Суд встановив і це підтверджується матеріалами скарги та кримінального провадження, що СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160380001109 від 16.05.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, під час якого встановлено, що 16.05.2016 р. приблизно о 01:00 год., невстановлені особи незаконно проникли на складську територію, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 9, де погрожуючи предметом схожим на пістолет та застосувавши фізичну силу до охоронників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , проникли до складських приміщень, звідки викрали товарну продукцію, яка знаходилася на відповідальному зберіганні у ТОВ «Зорі Про», після чого зникли з місця скоєння кримінального правопорушення і розпорядилися викраденим майно на власний розсуд.

26.07.2018 р. за № 6599/07 до СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області було надано клопотання в порядку статті 220 КПК України щодо накладення арешту на нерухоме майно, з метою збереження слідів вчинення злочину в рамках кримінального провадження №12016160380001109 від 16.05.2016 року.

31.07.2018 року заявниками отримано лист слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 згідно якого клопотання ТОВ «ЗОРІ ПРО» прийнято та розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян», але жодних дій для збереження слідів злочину для подальшого встановлення істини по кримінальному провадженню не вжито.

Так, в ході досудового розслідування було встановлено, що 01.04.2016 р. між ТОВ «Зорі Про» - зберігачем та ТОВ «Отрада Трейдінг» - поклажодавцем було укладено договір складського зберігання №01/04-2016, за умовами якого, зберігач ТОВ «Зорі Про» зобов`язується прийняти від поклажодавця ТОВ «Отрада Трейдінг» і за плату зберігати майно останнього та повернути його в обумовлений договором строк в схоронності (п 1.1 договору, доданого до скарги).

Пунктом 1.2. вказаного договору встановлено, що докладний перелік майна, що передається на зберігання, його кількість і оцінка мають бути визначені в складських документах, що видаються Товарним складом поклажодавцеві безпосередньо після передання товару на зберігання.

Умовами даного договору також встановлено, що зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути товар, прийнятий на зберігання (якщо він не перебуває під заставою), навіть коли передбачений договором строк його зберігання не закінчився (п 3.1).

Зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві передане йому на зберігання майно не пізніше 3 календарних днів з моменту отримання від поклажодавця вимоги про повернення майна або закінчення терміну зберігання, зазначеного у акті приймання-передачі та складській квитанції.(п.3.2)

Майно повинно бути повернуто поклажодавцеві в такому ж стані, в якому воно було отримано на зберігання, з урахуванням зміни його природних властивостей (п.3.3).

Згідно Акту приймання-передачі від 02.04.2016 р. та складської квитанції № 02к від 02.04.2016 р. ТОВ «Отрада Трейдінг» передало, а ТОВ «Зорі Про» прийняло на зберігання товар, а саме взуття у кількості 22770 пар на загальну суму 2254386,88 грн.

25.05.2016 р. за вих. № 25/05-16 ТОВ «Отрада Трейдінг» звернулось до ТОВ «Зорі Про» з вимогою про повернення прийнятого на зберігання товару, зазначеного вище.

Листами за вих №В-4/30 від 30.05.2016 р. та за вих №В-5/3 від 03.06.2016 р. ТОВ «Зорі Про» повідомлено ТОВ «Отрада Трейдінг» про те, що внаслідок розбійного нападу, відомості про який внесено до ЄРДР за №12016160380001109 від 16.05.2016 р., зі складів ТОВ «Зорі Про» викрадено товарно вищевказані матеріальні цінності, а саме взуття у кількості 22770 пар, яке було передано ТОВ «Отрада Трейдінг» - ТОВ «Зорі Про» на підставі вказаного вище Договору складського зберігання № 01/04-2016 від 01.04.2016 р.

Згідно п. 8.2. Договору складського зберігання № 01/04-2016 від 01.04.2016 р., у разі неможливості повернення майна в порядку, застереженому в п. 3.2 Договору, зберігач зобов`язаний відшкодувати поклажодавцеві в повному обсязі вартість майна зазначеного в складській квитанції, яка видана товарним складом при прийняті майна на зберігання від поклажодавця.

В період з 09.06.2016 р. по 17.05.2017 р. ТОВ «Отрада Трейдінг» направляло претензії ТОВ «Зорі Про» щодо компенсації вартості викраденого майна. У відповідь на які ТОВ «Зорі Про» повідомило, що у підприємства відсутні кошти для погашення заборгованості.

Умовами Договору складського зберігання № 01/04-2016 від 01.04.2016 р. встановлено, що зберігач зобов`язаний розмістити передане поклажодавцем майно таким чином, щоб не допустити його псування або пошкодження.

Крім цього, між ФОП ОСОБА_8 та ТОВ «Зорі Про» було укладено ряд договорів оренди нежитлового приміщення, що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1

Так, відповідно до пункту 2.4 Договору № 02 від 14.11.2014 р., орендодавець забезпечує охорону периметру території (згідно укладеному між орендодавцем та охоронною фірмою договору охорони) та встановлює пропускний та внутрішньооб`єктний режим.

На виконання своїх зобов`язань ФОП ОСОБА_8 01.04.2014 р. був укладений договір № И-1826/фо про охорону об`єкта, а саме складського приміщення, що знаходиться за адресою Одеська область Овідіопольський район, с. Великодолинське, вул. Транспортна 9 з ТОВ «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ІЛЛІЧІВСЬК».

Відповідно до умов вищезазначеного договору ТОВ «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ІЛЛІЧІВСЬК» зобов`язується забезпечити у межах наданих повноважень здійснення внутрішньооб`єктового режиму на «об`єкті», а саме: збереження товарно-матеріальних цінностей, забезпечити охорону громадського порядку на «об`єкті», забезпечити дотримання встановлених правил пожежної безпеки та правил охорони праці на посту силами працівників «охорони» під час несення ним служби. У випадку виявлення на об`єкті пожежі або спрацювання охоронної пожежної сигналізації негайно повідомити про це пожежну частину; утримувати в належному стані надані замовником у тимчасове користування службове приміщення, обладнання інвентар та інше майно. У разі припинення договірних відносин повернути замовнику вказане майно.

Однак, ні ТОВ «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ІЛЛІЧІВСЬК», ні ТОВ «Зорі Про», а ні ФОП ОСОБА_8 не забезпечили належної охорони товару, який належить ТОВ «Отрада Трейдінг», що свідчить про невиконання зазначеними суб`єктами господарювання своїх зобов`язань.

Таким чином, невжиття ТОВ «Зорі Про», ФОП ОСОБА_8 , ТОВ «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ІЛЛІЧІВСЬК» належних заходів охорони потягло за собою втрату товару ТОВ «Отрада Трейдінг», внаслідок чого останнє зазнало величезних збитків, що підтверджується належними доказами.

Враховуючи вказане, ТОВ «Зорі Про» було нанесено збитки на загальну суму 2254386,88 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, з метою унеможливлення втрати речових доказів, збереження речей(майна), які є знаряддям (засобами) вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються піж час кримінального провадження у заявників виникла об`єктивна необхідність у тимчасовому позбавленні ТОВ «А.О.С.» (ЄДРПОУ 25027922), можливості відчужувати зазначене вище майно за ухвалою слідчого судді, а також розпоряджатися будь-яким чином таким майном, з метою використання зазначеного майна як доказів у кримінальному провадженні. Заборона розпоряджатися вказаним майном може бути застосована, оскільки її незастосування може призвести до зникнення (втрати) майна шляхом його реалізації, в тому числі шляхом відчуження на користь інших осіб з втратою права власності.

Беручи до уваги приписи вищевказаних норм Закону, зокрема, ст.ст. 55,56,98,167,170,220 КПК України суд вважає скаргу обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 55,56,98,167,170,220,303-307 КПК України, -

УХВАЛИВ :

1.Скаргу представника ТОВ «Зорі Про» на бездіяльність слідчого задовольнити ;

2.Визнати протиправною бездіяльність слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12016160380001109 від 16.05.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України ;

3.Зобов`язати слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №12016160380001109 від 16.05.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України - звернутися до слідчого судді з клопотання про накладення арешту на нерухоме майно, у вигляді цілісного майнового комплексу, яке на праві приватної власності належить ТОВ «А.О.С.» (ЄДРПОУ 25027922) за адресою: Одеська область Овідіопольський район, с. Великодолинське, вул. Транспортна 9 з кадастровим номером земельної ділянки 5123755300:02:002:0010 загальною площею 2.2687 га.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1