Рішення

від 16.08.2018 по справі 906/499/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/499/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Процесинг інсталейшн"

до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль"

про стягнення 80187,73 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуд-Процесинг інсталейшн" звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" 80187,73грн, з яких: 36980,46грн пені, 9325,38грн 3% річних, 33881,89грн інфляційних.

Ухвалою від 18.06.2018 суд відкрив провадження у справі та призначив судове засідання для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання 11.07.2018 представники сторін не прибули.

23.07.2018 від позивача на адресу суду надійшло клопотання від 16.07.2018 про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Відповідач не скористався правом надання письмового відзиву на позовну заяву, його представник у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся завчасно на належним чином (про що свідчать підпис представника останнього за довіреністю у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 46).

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст. 42 ГПК України є правом відповідача а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву на позовну заяву, не перешкоджає розгляду справи. Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2017 між ТОВ "Фуд-Процесинг інсталейшн" (позивач) та відповідачем-ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" був укладений договір підряду № 24/04/17 (а.с.12-16), (далі Договір).

За умовами п.1.1.-1.2. Договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язок виконати на користь замовника різноманітні монтажні роботи за адресою: вул. Микгород, 71, м. Радомишль, Житомирська обл., Україна, 12202 (далі за текстом - "обєкт"), дотримуючись обов'язкових вимог, передбачених дійсним законодавством України та положеннями даного Договору. Підрядник зобов'язується виконати роботи по даному Договору у відповідності до законодавства України на умовах даного Договору за технічною документацією (монтажні схеми та специфікації матеріалів), наданих замовником.

До вказаного Договору сторонами було укладено додаток № 1, за яким було погоджено вартість робіт.

Як зазначив позивач, останнім (підрядником) було виконано роботи по даному Договору у повній мірі, що підтверджується актом здачі-приймання робіт №03/2017 (а.с.18), які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Вартість виконаних підрядником будівельних робіт за вищезазначеними актом склала 532670,40 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті вказаних робіт у повній мірі не виконав, у зв'язку з чим позивач у листопаді 2017 року звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.02.2018 у справі № 906/993/17 позов було задоволено в частині 532670,40грн основного боргу, 3% річних за період з 04.08.2017 по 31.10.2017, інфляційного збільшення заборгованості за період з серпня по жовтень 2017 та пені за період з 04.08.2017 по 31.10.2017.

Як вказує позивач, станом на дату судового засідання, відповідачем так і не було погашено заборгованість перед позивачем за вищевказаним рішенням суду, у зв'язку з чим останній звертається до суду з вимогою стягнути з відповідача штрафні санкції за невиконання відповідачем основного грошового зобов'язання, а саме: 36980,46 грн пені за період з 01.11.2017 по 29.01.2018, 9325,38 3% річних та 33881,89 інфляційних за період з 01.11.2017 по 01.06.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зсилається на ст.ст. 526, 230, 610, 612, 625, 837 ЦК України та, відповідно, норми ГПК України.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору підряду № 24/04/17 від 24.04.2017.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду № 24/04/17 від 24.04.2017 підтверджується рішенням господарського суду Житомирської області від 28.02.2018 у справі № 906/933/17 і згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України повторного доведення не потребує.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач заявлені позивачем вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних за вказаний у позовній заяві період не оспорив. Доказів погашення заборгованості за договором підряду № 24/04/17 від 24.04.2017 не надав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічна норма закріплена і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Суд вважає обґрунтованими та задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 36980,46 грн за період з 01.11.2017 по 29.01.2018.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 01.11.2017 по 01.06.2018. та інфляційних за листопад 2017- травень 2018, суд дійшов висновку, що вимога про їх стягнення у заявлених сумах за визначений позивачем період є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Процесінг інсталейшн" про стягнення 80187,73 грн, з яких: 36980,46 грн пені, 9325,38грн 3% річних та 33881,89 грн інфляційних, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (12201, Житомирська обл., Радомишльський р-н, м. Радомишль, вул. Микгород, буд. 71, ід. код 05418365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Процесинг інсталейшн" (03142, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Академіка Кримського, буд. 4-А, ід. код 36564492):

- 36980,46грн пені;

- 9325,38грн 3% річних;

- 33881,89грн інфляційних;

- 1762,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.08.16

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1- у справу;

2-3- сторонам ( рек. з пов.)