Рішення

від 20.08.2018 по справі 910/4283/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.08.2018Справа №  910/4283/18 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Літа-Профіт” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Столичний юрист” про стягнення 33 084,21 грн Представники сторін: без повідомлення (виклику) ОБСТАВИНИ СПРАВИ Товариство з обмеженою відповідальністю “Літа-Профіт” (надалі – «позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Столичний юрист” (надалі – «відповідач») про стягнення грошових коштів внаслідок невиконання послуг за договором №07/12/16Р від 27.12.2016 в розмірі 27 495 грн., пені в сумі 5 089,21 грн., штрафу в розмірі 500 грн., що разом складає 33     084,21 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №07/12/16Р від 27.12.2016 на надання юридичних послуг в частині своєчасного та належного виконання обумовлених вказаним договором робіт. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2018 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Літа-Профіт” спосіб усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 (суддя Любченко М.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/4283/18, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи 11.06.2018 у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Любченко М.О. справу № 910/4283/18 передано для розгляду судді Трофименко О.Ю. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 справу № 910/4283/18 прийнято справу № 910/4283/18 до свого провадження, справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу та поверненням на адресу суду поштового конверту у зв'язку з неоплатою, надісланого на адресу відповідача. Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 910/5375/18 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Столичний юрист”, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України, а саме: 01103, м.Київ, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ, будинок 13, нежиле приміщення 62. Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не   пізніше  наступного дня  після  їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для  доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний  державний  реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання,  захисту,  обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного  цілодобового  доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”). Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, Суд зазначає, що відповідно до наказу Голови Господарського суду міста Києва № 361-О від 24.07.2018 суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю. перебувала у відпустці у період з 06.08.2018 по 17.08.2018, у зв'язку з чим Суд розглядає справу після виходу з відпустки. Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ 27.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Літа-Профіт” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Столичний юрист” (виконавець) укладено Договір № 07/12/16/Р про надання юридичних послуг (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надавати останньому юридичні послуги що визначені у п. 3.1. Договору у порядку, обсязі та на умовах даного Договору (надалі - «Послуги»), а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати Виконавцеві надані юридичні послуги в строк та у порядку, визначеному цим Договором. За приписами п. 2.1 Договору, виконавець зобов'язаний: своєчасно, якісно та кваліфіковано своїми силами та засобами надавати Послуги відповідно до замовлення Замовника та умов Договору; не розголошувати інформацію, отриману від Замовника у зв'язку з виконанням Договору; готувати розрахунок вартості наданих послуг та документи, необхідні для бухгалтерського та податкового обліку (акт прийому-передачі наданих послуг, рахунок- фактуру); в разі потреби, Виконавець може визначати порядок дій, які здійснюються ним для надання робіт та послуг на виконання умов Договору, на власний розсуд. Виконавець мас право самостійно визначати обсяг та види заходів, які здійснюються ним для виконання дій для надання робіт та послуг на виконання умов Договору. Відповідно до п.п. 5.1-5.3 Договору, вартість юридичних послуг, перелічених в п. 3.1. Договору складає 27 495, 00 грн. (Двадцять сім псяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень, без ПДВ. Оплата наданих відповідно Договору юридичних послуг здійснюється Замовником шляхом внесення коштів на підставі цього Договору шляхом передплати 100 %. Після фактичного виконання робіт Виконавець надає Замовнику двосторонній акт приймання - здачі робіт у 2 примірниках. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (якщо інше не передбачено в договорі або в окремій угоді сторін) і діє протягом одного року та може бути пролонгований за згодою сторін. (п. 8.1 Договору) Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов Договору ним було оплачено 27    495,00 грн попередньої оплати, проте, відповідачем не було виконано роботи за Договором на цю суму. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 27    495,00 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Столичний юрист” пеню у розмірі 5    089,21 грн. та штраф у розмірі 500 грн. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України    до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення    Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до    ст. 6 цього Кодексу    сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього    Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1    ст. 627 Цивільного кодексу України). Частиною 1    ст. 628 Цивільного кодексу України    визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Згідно зі    ст. 526 Цивільного кодексу України    зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог    Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 1    ст. 193 Господарського кодексу України    встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7    ст. 193 Господарського кодексу України). Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в якості 100% передплати послуг у розмірі 27    495,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 463 від 29.12.2016. Проте, відповідач свої зобов'язання за Договором на вказану суму не виконав, доказів протилежного матеріали справи не містять, зокрема, акта приймання-здачі робіт в порядку п. 5.3 Договору тощо.   При цьому, 10.04.2018 позивачем направлено на адресу відповідача лист № 1 від 10.04.2017 з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 27    495,00 грн., що підтверджується копією фіскального чеку від 10.04.2018, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 12.04.2018 уповноваженій особі підприємства відповідача, яка залишена без відповіді і виконання. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Столичний юрист” перед позивачем за Договором становить 27    495,00 грн. Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували доводи позивача або ж підтверджували надання послуг чи повернення відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю “Літа-Профіт” у сумі 27    495,00 грн. Відтак, Суд доходить висновку, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не надав послуги та не здійснив повернення грошових коштів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 27    495,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Як зазначалось вище, у п. 8.1 Договору сторони погодили, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (якщо інше не передбачено в договорі або в окремій угоді сторін) і діє протягом одного року та може бути пролонгований за згодою сторін. Тобто, дію договору сторони встановили до 27.12.2017. В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно зі ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом. Пунктом 8.5 Договору визначено, що у разі порушення виконавцем умов даного договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати даний договір, надіславши за сім календарних днів письмове повідомлення про його розірвання. Отже умовами Договору передбачено можливість припинення договору в односторонньому порядку. З матеріалів справи вбачається, що у листі № 1 від 10.04.2017 позивачем повідомлено відповідача, що Договір № 07/12/16/Р від 27.12.2016 слід вважати таким, що втратив чинність. Відтак, позивач фактично скористався своїм правом на одностороннє розірвання договору. Вказаний лист отримано уповноваженою особою відповідача 12.04.2017, проте залишений без відповіді та реагування. Зважаючи на встановлення Судом обставин отримання відповідачем 12.04.2017 листа позивача про припинення (розірвання) Договору, з урахуванням положень пункту 8.5 Договору щодо повідомлення про розірвання Договору за сім календарних днів, Суд доходить висновку, що Договір є припиненим (розірваним) з 20.04.2017. При цьому Суд звертає увагу, що відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 Цивільного кодексу України, стаття 202 Господарського кодексу України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України. Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як розірвання договору. За загальним правилом розірвання договору припиняє його дію на майбутнє, але не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання. Отже, сам факт розірвання договору, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання угоди, а також та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку. При зверненні до суду позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 5    089,21 грн., розраховану ним за період прострочки надання послуг за Договором на суму 5    089,21 грн., посилаючись на п. 6.7 Договору, а також 500 грн штрафу за порушення виконання зобов'язань на підставі п. 6.8 Договору. За приписами п. 6.7 Договору, у випадку порушення умов договору щодо обумовлених замовником та виконавцем строків на виконання замовлених замовником дій виконавець сплачує замовнику за кожний день прострочення виконання послуги пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент порушення умов Договору, від розміру щомісячної плати за договором. Відповідно до п. 6.8 Договору, у разі не виконання умов даного Договору виконавцем, останній зобов'язується сплатити замовнику штраф в розмірі 500 грн за кожне порушення.   Згідно з приписами ст. ст. 216 – 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.   Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України). Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №        911/2813/17. Таким чином, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Суд дійшов висновку про їх правильність, у зв'язку з чим позовні вимоги про одночасне стягнення 5    089,21 грн пені та 500,00 штрафу    є законними та обґрунтованими. Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. З огляду на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі як такі, що позивачем доведені, а відповідачем не спростовані. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись статтями    74, 76-80, 129, 236 – 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва         ВИРІШИВ 1.     Позовні вимоги задовольнити повністю. 2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Столичний юрист” (01103, м.Київ, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ, будинок 13, нежиле приміщення 62, ідентифікаційний код 38389850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Літа-Профіт” (03164, м.Київ, ВУЛ. АКАДЕМІКА БУЛАХОВСЬКОГО, будинок 30-А, ідентифікаційний код 38672340) борг у розмірі 27    495 (двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн 00 коп., пеню у розмірі 5    089 (п'ять тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 21 коп., штраф у розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1    762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. 3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. 4.           Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Суддя                                                                                                    Т.Ю.Трофименко