Рішення

від 21.08.2018 по справі 910/8020/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2018 м. Київ Справа № 910/8020/18

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ФАУБЕХА";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТРЕЙД БІЗНЕСГРУП";

про: стягнення 44.253,49 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАУБЕХА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТРЕЙД БІЗНЕСГРУП" (далі - відповідач) про стягнення 44.253,49 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем здійснено поставку на користь відповідача товару, який прийняти останнім, але не оплачений на підставі договору поставки, укладеного сторонами спору у спрощений спосіб, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 44.253,49 грн.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8020/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак, у розумінні ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Позивачем здійснено поставку товару на користь відповідача на загальну суму 47.907,32 грн., що підтверджується накладними, які підписані сторонами та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 18.09.2017 № 4307 на суму 8.857,93 грн.;

- від 18.09.2017 № 4308 на суму 9.742,90 грн.;

- від 21.09.2017 № 4428 на суму 15.950,03 грн.;

- від 21.09.2017 № 4429 на суму 1.352,77 грн.;

- від 21.09.2017 № 4430 на суму 9.991,69 грн.;

- від 04.10.2017 № 4689 на суму 2.012,00 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за накладними свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, відтак, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання з оплати товару, відповідач вартість отриманого за вказаними вище накладними товару на користь позивача сплатив частково в сумі 3.653,83 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 44.253,49 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Положеннями частин 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідачем до господарського суду подана заява, з якої вбачається, що останнім здійснено часткову оплату за поставлений позивачем товар в сумі 20.000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.06.2018 № 401.

Приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості суд дійшов висновку, що провадження справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 20.000,00 грн. - підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 24.253,49 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 24.253,49 грн.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 20.000,00 грн. - закрити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТРЕЙД БІЗНЕСГРУП" (04214, м. Київ, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ ДНІПРА, будинок 34, ідентифікаційний код: 39764200) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФАУБЕХА" (02093, м. Київ, ВУЛ. БОРИСПІЛЬСЬКА, будинок 49, квартира 78, ідентифікаційний код: 21450307) заборгованість в сумі 24.253 (двадцять чотири тисячі двісті п'ятдесят три) грн. 49 коп. судові витрати в сумі 1.762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац