Рішення

від 20.08.2018 по справі 911/1446/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1446/18

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01601, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6

до Приватного підприємства "Вігда", 98470, Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, смт. Куйбишеве, вулиця Радянська, будинок 18

про стягнення 11716,52 грн. за договором купівлі-продажу природного газу №2382/14-КП-19 від 26.02.2014

суддя Н.Г. Шевчук

секретар Н.С. Матраєва

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №14-70 від 14.04.2017);

від відповідача: не з'явився.

суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось у господарський суд з позовом до Приватного підприємства "Вігда" про стягнення 4969,03 грн. основного боргу, 494,32 грн. пені за період з 18.03.2014 по 14.09.2014, 532,57 грн. 3% річних за період з 18.03.2014 по 12.10.2017 та 5720,60 грн. інфляційних втрат за період з 01.04.2014 по 30.09.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №2382/14-КП-19 від 26.02.2014 в частині повної та своєчасно оплати за природний газ поставлений у лютому 2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2018 у справі 911/1446/18 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 30.07.2018.

Ухвалою суду від 30.07.2018 повідомлено учасників справи, що у судовому засіданні постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 20.08.2018.

Відповідач повноважного представника в судові засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надав.

У судовому засіданні 20.08.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

26.02.2014 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз" (Постачальник) та Приватним підприємством "Вігда" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №2382/14-КП-19 (а.с. 16-21, Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору.

Згідно пункту 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

За умовами пунктів 3.3 та 3.4 Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцю та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленим печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 5.3 визначено, що у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію.

Відповідно до пункту 5.5. договору загальна вартість природного газу за вказаним договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2014 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11 договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 4969,03 грн., згідно реєстру обсягів реалізації природного газу з ресурсу позивача через газорозподільні мережі ПАТ Кримгаз за лютий 2014 року та витягу з реєстру споживачів природного газу за договором 2383/14-КП-19.

Позивач стверджує, що відповідач належним чином умови Договору не виконав та не розрахувався за отриманий природний газ, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 4969,03 грн.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу №2382/14-КП-19 від 26.02.2014 на час прийняття рішення відповідачем не погашена, докази її оплати відсутні, вимоги про стягнення з відповідача 4969,03 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу №2382/14-КП-19 від 26.02.2014 позивачем заявлено до стягнення 494,32 грн. пені за період з 18.03.2014 по 14.09.2014.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями статті 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок пені, суд встановив, що він здійснений арифметично вірно та відповідає обставинам справи і вимогам законодавства у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача 494,32 грн. пені за період з 18.03.2014 по 14.09.2014 підлягає задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 532,57 грн. 3% річних за період з 18.03.2014 по 12.10.2017 та 5720,60 грн. інфляційних втрат за період з 01.04.2014 по 30.09.2017.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, встановив, що вони виконані арифметично вірно, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 532,57 грн. 3% річних за період з 18.03.2014 по 12.10.2017 та 5720,60 грн. інфляційних втрат за період з 01.04.2014 по 30.09.2017 підлягають задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 4969,03 грн. основного боргу, 494,32 грн. пені за період з 18.03.2014 по 14.09.2014, 532,57 грн. 3% річних за період з 18.03.2014 по 12.10.2017 та 5720,60 грн. інфляційних втрат за період з 01.04.2014 по 30.09.2017.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вігда" (98470, Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, смт. Куйбишеве, вулиця Радянська, будинок 18, ідентифікаційний код 24868915) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, ідентифікаційний код 20077720) 4969 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 03 коп. основного боргу, 494 (чотириста дев'яносто чотири) грн. 32 коп. пені, 532 (п'ятсот тридцять дві) грн. 57 коп. 3% річних, 5720 (п'ять тисяч сімсот двадцять) грн. 60 коп. інфляційних втрат та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 22.08.2018