Рішення

від 21.08.2018 по справі 826/6853/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2018 року № 826/6853/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю МІНЕРАЛ ТРАНС УКРАЇНА доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю МІНЕРАЛ ТРАНС УКРАЇНА (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, Головне управління ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 листопада 2017 року №0045501207, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби України в місті Києві.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю МІНЕРАЛ ТРАНС УКРАЇНА не повинно нести відповідальність за невчасну реєстрацію податкової накладної відповідачем у зв'язку з великим навантаженням серверу Державної фіскальної служби України і вимушену черговість документів на реєстрацію або будь-які інші причини не залежні від позивача. При цьому, податкова накладна Державною фіскальною службою України з невідомих причин не була прийнята у день її подання 15 серпня 2017 року. На думку позивача, ним було виконано всі дії, які від нього залежали, спрямовані на своєчасну реєстрацію податкової накладної №3 від 21 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що несвоєчасна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 21 липня 2017 року відбулась не з вини позивача, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю МІНЕРАЛ ТРАНС УКРАЇНА було виконано всі вимоги закону, що виключає застосування податковим органом штрафних санкцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

15 серпня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю МІНЕРАЛ ТРАНС УКРАЇНА складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 21 липня 2017 року.

В подальшому, Головним управлінням Державної фіскальної служби України у місті Києві здійснено камеральну перевірку з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платником податку на додану вартість, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №12763/26-15-12-07-20/37936657 від 06 листопада 2017 року.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0045501207 від 23 листопада 2017 року, яким на Товариство з обмеженою відповідальністю МІНЕРАЛ ТРАНС УКРАЇНА накладено штраф в розмірі 60 579,17 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №3 від 21 липня 2017 року.

Незгода позивача з податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246).

Пунктами 201.1 і 201.4 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В силу приписів норм пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

З аналізу наведеної норми вбачається, що оскільки податкова накладна №3 складена 21 липня 2017 року, відтак граничним строком реєстрації податкової накладної є 15 серпня 2017 року.

Позивач стверджує, що саме 15 серпня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю МІНЕРАЛ ТРАНС УКРАЇНА направлено на реєстрацію податкову накладну №3 від 21 липня 2017 року, однак вказана податкова накладна Державною фіскальною службою України не прийнята у день її подання.

Водночас, позивачем не надано доказів надіслання податкової накладної №3 від 21 липня 2017 року саме 15 серпня 2017 року, як і не надано доказів доставлення такої податкової накладної до Державної фіскальної служби України в цей день.

При цьому, в матеріалах справи наявна квитанція №1, якою підтверджується факт реєстрації податкової накладної №3 від 21 липня 2017 лише 17 серпня 2017 року о 15:24:10, тобто через 2 календарні дні з моменту настання граничного строку такої реєстрації.

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Оскільки у квитанції №1 зафіксована дата саме 17 серпня 2017 року, а не 15 серпня 2017 року, як стверджує позивач, суд приходить до висновку про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкової накладної.

Відповідно до вимог пунктів 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі порушення цього терміну реєстрації податкових накладних до платника податків (продавець товарів/послуг, який склав відповідні податкові накладні) застосовуються штрафні санкції визначені цим Кодексом.

Так, згідно з пунктом 120 1 . 1 статті 120 1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Податкового кодексу України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках/коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках/коригування, - у разі порушення терміну реєстрації 16 до 30 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 61 і більше календарних днів.

У випадку встановлення факту вчинення платником податку порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних контролюючий орган відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України (визначає підстави, порядок оформлення та вручення податкового повідомлення-рішення) та положень пунтку 2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 22 січня 2016 року за № 124/28254, складає податкове повідомлення-рішення за формою Н - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України (додаток 13 до зазначеного Порядку).

За таких обставин доводи позивача не приймаються судом до уваги.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі наявних у справі доказів та їх оцінки під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю МІНЕРАЛ ТРАНС УКРАЇНА відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення", Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко