Постанова

від 22.08.2018 по справі 811/1332/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2018 року, м. Дніпро справа № 811/1332/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді:          Коршуна А.О. (доповідач)

           суддів:           Кругового О.О. Прокопчук Т.С. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу

Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного судувід 29.05.2018р. у справі №811/1332/18

за позовом:Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до:

про:Приватного сільськогосподарського підприємства «Велес» стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ:

           27.04.2018р. Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Велес» (далі – ПСГП «Велес») про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2017 році та пені /а.с. 3-5/.

          Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.05.2018р. за вищезазначеною позовною заявою відкрито провадження в адміністративній справі №811/1332/18 та справа призначена до судового розгляду /а.с. 1/.

          Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що протягом 2017р. відповідачем не було виконано норматив працевлаштування на підприємстві осіб-інвалідів, оскільки норматив працевлаштування осіб-інвалідів для відповідача у 2017р. становить 1 особа, а протягом 2017р. у відповідача не було працевлаштовано жодної особи, якій відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, у зв'язку з чим, відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2017 році у розмірі 28750грн. за 1 не зайняту особою інвалідом посаду, виходячи із половини середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача у 2017р. за кожну не зайняту особою – інвалідом посаду, оскільки адміністративно-господарські санкції відповідачем у встановлені законом строки не було сплачено, просив суд стягнути з відповідача на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2017 році у розмірі 28750 грн. та пеню за несвоєчасну сплату у розмірі 172,5 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2018р. у справі №804/3214/17 Кіровоградському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено у задоволенні позовних вимог до ПСГП «Велес» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2017 році та пені. (суддя Пасічник Ю.П.) /а.с. 58-59/.

          Позивач – Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, не погодившись з вищезазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу /а.с. 64-66/, у якій посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, та нормам чинного законодавства, оскільки обов'язок щодо сплати адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог чинного законодавства не ставиться в залежність від того вживав чи ні роботодавець низку необхідних, передбачених законодавством заходів щодо працевлаштування інвалідів, судом першої інстанції ухвалено у даній справі рішення з порушенням норм чинного матеріального права, просив постанову суду першої інстанції від 29.05.2018р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

          Матеріали адміністративної справи №804/3214/17, разом з вищезазначеною апеляційною скаргою відповідача, надійшли до Дніпропетровського апеляційного адміністративного сулу 13.07.2018р. / а.с. 70/.

          Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2018р. у справі №804/3214/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2018р. у справі №811/1332/18 / а.с. 79/, а ухвалою суду апеляційної інстанції від 31.07.2018р. дану справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 22.08.2018р. / а.с. 102/, про що судом апеляційної інстанції у спосіб визначений чинним процесуальним законодавством було повідомлено учасників справи / а.с. 80-82, 103,104/

          Відповідач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 83-85/, заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було з'ясовано усі обставини. які мали значення для вирішення справи, та постановлено обґрунтоване рішення, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суджу першої інстанції від 29.05.2018р. у даній справі залишити без змін.           

          Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі з приводу здійснення відповідачем свого обов'язку у сфері соціального захисту інвалідів врегульовані Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Так, відповідно до преамбули Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» цей Закон визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

Частиною 1 ст. 19 цього ж закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що протягом 2017р. на підприємстві відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників становила 9 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві, обчислена розрахунковим шляхом, становила 57500 грн., на підприємстві протягом 2017р. не було працевлаштовано жодної особи, який відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, зазначені обставини підтверджуються звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017р. форми №10-ПІ, який відповідачем 29.01.2018р. було подано до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів /а. с. 6/ .

Встановлений ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на 2017р. для підприємства відповідача становить 1 робоче місце /а.с. 6/, і цей норматив відповідачем у 2017р. не було виконано.

Але під час з'ясування фактичних обставин справи та перевірки їх доказами судом встановлено, що відповідачем у справі вчинено низку заходів щодо працевлаштування на підприємстві осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, так на підприємстві створено робочі місця для працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, протягом 2017р. відповідач щомісячно подавав до Криворізького районного центру зайнятості звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН, у яких зазначав вакантні посади для працевлаштування осіб з обмеженими можливостями, зазначені обставини підтверджуються належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи / а.с. 26-31/. Крім цього під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідачем за місцем здійснення власної господарської діяльності (Бобринецький район, Кіровоградська область) протягом 2017р. було вчинено низку дій щодо участі у благодійній матеріальній допомозі дітям - сиротам, дітям-інвалідам, дітям з малозабезпечених сімей, військовослужбовцям, інвалідам Великої вітчизняної війни, ліквідаторам ЧАЕС / а.с. 34-45/

Аналіз норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» дає можливість зробити висновок про те, що обов'язок підприємства з створення робочих місць для інвалідів, інформування підприємством уповноважених органів щодо наявності на підприємстві робочих місць для працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, не супроводжується обов'язком підприємства займатись пошуком інвалідів для їх працевлаштування на створених робочих місцях для працівників-інвалідів на підприємстві, а створення робочих місць і введення їх в дію має відбуватись з урахуванням стану здоров'я, здібностей і професійних навичок інвалідів, забезпечення прав яких на працевлаштування та на оплачувану роботу здійснюється, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в редакції закону від 23.02.2006р., шляхом безпосереднього звернення інвалідів до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Приймаючи до уваги вищезазначені обставини, норми чинного законодавства, яке регулює питання надання соціальних гарантій інвалідам в Україні, і враховуючи, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи встановлено, що відповідачем протягом 2017р. здійснено усі залежні від нього заходи з створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, повідомлено компетентні органи про наявність вільних місць для працевлаштування інвалідів, працевлаштування яких не відбулось незалежно від волевиявлення відповідача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правомірний висновок щодо відсутності вини відповідача у невиконанні нормативу з працевлаштування інвалідів у 2017р., що у свою чергу виключає можливість покладення на відповідача у справі відповідальності у вигляді стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за вчинене правопорушення, яке полягає у невиконанні у 2017р. нормативу працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини та ухвалено законне рішення про відмову позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог, і враховуючи , що під час апеляційного розгляду даної справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією не встановлено тому колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції від 29.05.2018р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

          Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2018р. у справі №811/1332/18 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.

          Постанова в повному обсязі виготовлена 22.08.2018р

Головуючий суддя:                                                                                А.О. Коршун

           Суддя:                                                                                О.О. Круговий

           Суддя:                                                                                Т.С. Прокопчук