РІШЕННЯ
Іменем України
22 серпня 2018 року м. Чернігів
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №927/474/18
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТЕХНОВА", код ЄДРПОУ 24100060, АДРЕСА_1, 04071,
юридичну особу представляє: Комунальний енергогенеруючий підрозділ
"Чернігівська теплоелектроцентраль" ТОВ фірми "ТехНова", код ЄДРПОУ 21680602, вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14014
до відповідача: Приватного підприємства "ОСББ-СЕРВІС "ФАВОРИТ", код ЄДРПОУ40320866, АДРЕСА_2, 14037
про стягнення 69213,94грн
Учасники справи не викликались.
Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ТЕХНОВА" в особі Комунального енергогенеруючого підрозділу "Чернігівська теплоелектроцентраль" ТОВ фірми "ТехНова" подано позов до Приватного підприємства "ОСББ-СЕРВІС "ФАВОРИТ" про стягнення 69213,94грн заборгованості, а саме: 63983,60грн боргу по оплаті вартості наданих послуг та 5230,34грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №1895-2 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання від 01.10.2016.
Ухвалою суду від 26.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 26.06.2018, направлена на адресу відповідача, повернулась неврученою з відміткою поштового зв'язку "інші причини".
Відповідно до запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, станом на 23.06.2018 місцезнаходження відповідача - Приватного підприємства «ОСББ-СЕРВІС «ФАВОРИТ« : АДРЕСА_2, 14037, код ЄДРПОУ 40320866.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктами 110, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачено, що у разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.
Оскільки ухвала суду від 26.06.2018 направлялась відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та ЄДР, і повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "інші причини", суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Також ухвалою від 26.06.2018 встановлено сторонам строк для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини - до 20.07.2018.
Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 19.07.2018.
Відзиву на позов у встановлений строк суду не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
01.11.2016 між Приватним підприємством "ОСББ-СЕРВІС "ФАВОРИТ" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ТЕХНОВА", в інтересах якого діє Комунальний енергогенеруючий підрозділ "Чернігівська теплоелектроцентраль" ТОВ фірми "ТехНова" (надалі - виконавець) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання №1895-2 (далі - договір) (а.с. 9-10).
Також 01.11.2016 сторони підписали протокол узгодження розбіжностей №1 до договору, яким сторони домовились укласти договір з урахуванням цього протоколу розбіжностей в редакції ПП "ОСББ-СЕРВІС "ФАВОРИТ" (а.с. 11).
За умовами п. 1.1 договору виконавець надає послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, які визначені в Додатку №1 до цього договору (далі - послуги), в житлових будинках, що перелічені в додатку №2 до цього договору, а замовник приймає такі послуги та сплачує виконавцю їх вартість відповідно до умов цього договору.
Сторонами узгоджені Додаток №1 та Додаток №2 до договору (а.с. 12-15, 17).
Згідно з п. 2.1 договору оплата наданих виконавцем послуг здійснюється за договірною ціною, яка визначається виходячи з рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20 травня 2016 року №198 "Про послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" в частині визначення вартості робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання та визначена сторонами за об'єктами у Додатку №2 до договору, який є його невід'ємною частиною.
Пунктом 2.5.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей) передбачено, що до 20 числа місяця, наступного за місяцем надання відповідних послуг виконавцем, замовник здійснює остаточний розрахунок з виконавцем за надані послуги.
Сторонами підписано Додаткові угоди до договору: №1 від 01.11.2016, №2 від 31.10.2017, №3 від 01.11.2017, №4 від 01.12.2017, якими погоджено перелік будинків. Додатковою угодою №5 від 01.06.2018 сторони прийшли до згоди розірвати з 01.06.2018 договір №1895-2 від 01.10.2016 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання (а.с. 16,18-28).
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з грудня 2016 року по квітень 2018 року включно на суму 63983,60грн, про що свідчать додатки до актів виконаних робіт, послуг: за грудень 2016 року на суму 3704,90грн, за січень 2017 року на суму 3704,90грн, за лютий 2017 року на суму 3704,90грн, за березень 2017 року на суму 3704,90грн, за квітень 2017 року на суму 3704,90грн, за травень 2017 року на суму 3704,90грн, за червень 2017 року на суму 3704,90грн, за липень 2017 року на суму 3704,90грн, за серпень 2017 року на суму 3704,90грн, за вересень 2017 року на суму 3704,90грн, за жовтень 2017 року на суму 5495,57грн, за листопад 2017 року на суму 5495,57грн, за грудень 2017 року на суму 2980,34грн, за січень 2018 року на суму 3240,78грн, за лютий 2018 року на суму 3240,78грн, за березень 2018 року на суму 3240,78грн та відповідні акти прийому-передачі (а.с. 56-87).
Позивачем за період з грудня 2016 року по квітень 2018 року включно на вказані суми були виставлені відповідачу рахунки-фактури до оплати та направлені відповідачу (а.с. 33-55).
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг за спірний період не виконав.
Сторони підписали акт звіряння розрахунків, відповідно до якого фактична сума заборгованості відповідача з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.11.2016 станом на 01.05.2018 становить 63983,60грн (а.с. 88).
Таким чином, станом на день подання позову заборгованість відповідача з оплати вартості наданих послуг по договору за період з грудня 2016 року по квітень 2018 року включно становить 63983,60грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Станом на день подання позову договір є розірваним.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України ).
Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач у порушення ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не провів оплату вартості наданих послуг у визначений договором строк, господарський суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості у розмірі 63983,60грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Позивач відповідно до умов п. 2.5.1 договору нарахував та заявив до стягнення з відповідача 5230,34грн пені за період з 21.06.2017 по 31.05.2018 (а.с. 31-32).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.
За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Пунктом 5.2.1 договору встановлено, що за несвоєчасне здійснення розрахунків замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми нездійсненого платежу, на користь виконавця, за кожний день прострочення.
Враховуючи прострочення відповідачем грошових зобов'язань за договором від 01.10.2016 №1895-2, суд, перевіривши розрахунки позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 5230,34грн підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ОСББ-СЕРВІС "ФАВОРИТ" (АДРЕСА_2, 14037, код ЄДРПОУ 40320866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ТЕХНОВА" (АДРЕСА_3, 04071, код ЄДРПОУ 21680602, р/р 26035302974561 в філії Чернігівське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 353553) 63983,60грн боргу.
3. Стягнути з Приватного підприємства "ОСББ-СЕРВІС "ФАВОРИТ" (АДРЕСА_2, 14037, код ЄДРПОУ 40320866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТехНова" (АДРЕСА_3, 04071, код ЄДРПОУ 21680602, р/р 26001012350101 у ПАТ «Альфа - Банк» в м. Києві, МФО 300346) 5230,34грн пені, 1762,00грн судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua /.
Суддя С.В. Белов
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2018 |
Оприлюднено | 22.08.2018 |
Номер документу | 76000873 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Белов С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні